Читайте также:
|
|
Спочатку ми хотіли б поставити Вам два загальних запитання про умови Вашого життя | |||||
1. Наскіль- | Цілком за- | Скоріше за- | Чимось за- | Скоріше | Цілком не |
ки Ви задо- | доволений | доволений | доволений, | не задово- | задоволе- |
волені Ва- | чимось не | лений | ний | ||
шими жит- | задоволе- | ||||
ловими | ний | ||||
умовами? | (1) | (2) | (3) | (4) | (5) |
2. Якою | Цілком за- | Скоріше за- | Чимось за- | Скоріше | Цілком не |
мірою Ви | доволений | доволений | доволений, | не задово- | задоволе- |
задоволені | чимось не | лений | ний | ||
Вашим ма- | задоволе- | ||||
теріальним | ний | ||||
станови- | |||||
щем | (1) | (2) | (3) | (4) | (5) |
3. Які політичні питання Вас особливо цікавлять? | |||||
4. Життя кожної людини може різко змінитися під впливом | |||||
непередбачених обставин. Як Ви думаєте, що загрожує Вам особисто | |||||
найбільшою мірою? | |||||
а) забруднення довкілля | є) безробіття | ||||
Ь) злочинність | ПСНІД | ||||
с) загроза стабільності суспільства | д) економічна криза | ||||
сі) хвороба | Ь) національний радикалізм |
Припустимо, опитано п'ять студентів. На основі заповнених ними анкет треба створити файл даних для подальшого аналізу. Результати опитування наведено в табл. 4.
Таблиця 4 Результати опитування
№ анкети | Запитання 1 | Запитання 2 | Запитання 3 | Запитання 4 |
Задоволений | Цілком задоволений | Не знаю | Злочинність | |
Чимось задоволений, чимось не задоволений | Чимось задоволений, чимось не задоволений | Злочинність, хвороба, безробіття | ||
Не задоволений | Чимось задоволений, чимось не задоволений | Нічого | Загроза стабільності суспільства, СНІД | |
Не задоволений | Не задоволений | Вибори президента | Безробіття | |
Цілком задоволений | Цілком задоволений | Вибори президента | Забруднення довкілля |
Кожну одиницю аналізу позначають ідентифікаційним номером. Це номер анкети чи респондента. У більшості випадків такий ідентифікаційний номер розглядається як перша змінна матриці даних.
Формулювання плану кодування. Передусім треба вирішити, як кодувати відповіді на відкриті та закриті запитання. У нашому прикладі відкритим є запитання 3.
Для використання інформації, що міститься у відкритих запитаннях, треба класифікувати можливі варіанти відповідей. У більшості випадків класифікацію здійснюють так:
1) виписують усі можливі варіанти відповідей і частоту їхньої появи;
2) аналогічні відповіді поєднують у нові категорії;
3) створеним категоріям приписують певні значення.
У нашому прикладі це зробити не важко. В реальних умовах це буває не так просто і трудомісткість кодування відповідей на відкриті запитання надзвичайно висока. Тому в опитуваннях кількість відкритих запитань доцільно мінімізувати.
Обробляючи відповіді на відкриті запитання, можна також використовувати поняття «якісна» змінна. За її значення можна взяти будь-який набір символів (наприклад,
- 112
113 -
кілька слів), який містить певне число елементів (літер і пробілів). Для нашого випадку достатньо мати двадцять п'ять таких символів.
Є також труднощі, пов'язані з кодуванням відповідей на такі закриті запитання, коли респондентові дають можливість вибрати не одну, а кілька відповідей (багатоваріантне запитання). У нашому прикладі це запитання 4. У таких випадках кодування виконується одним із двох методів — або методом дихотомічних змінних, або методом категоріальних змінних.
Метод дихотомічних змінних дає змогу одержати таку кількість змінних, скільки є можливих варіантів відповіді. Усі варіанти відповідей можуть набирати лише два значення: або «нуль», або «одиниця». Якщо респондент обрав цей варіант відповіді, ставиться «одиниця», якщо не обрав — «нуль». Це простий і надійний метод кодування відповідей на різноманітні запитання. Результати кодування відповідей на запитання 4 цим методом наведено в табл. 5.
Таблиця 5
Дата добавления: 2015-10-21; просмотров: 80 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Попередня обробка результатів спостережень і опитувань | | | Кодування методом дихотомічних змінних |