Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Фрагмент анкети навчального дослідження

Читайте также:
  1. Аналіз досвіду роботи соціального педагога з трудового виховання дітей засобами ігрової діяльності в умовах дошкільного навчального закладу
  2. Аналіз сутності технології роботи соціально педагога з трудового виховання дітей засобами ігрової діяльності в умовах дошкільного навчального закладу
  3. Анкетирование
  4. Анкетирование
  5. Атрибутивні поняття і терміни, що характеризують конкретне наукове дослідження
  6. В анкетировании приняли участие 20 жителей города Кувандык Оренбургской области в возрасте 19-23 лет.
  7. Виды анкетирования

 

 

Спочатку ми хотіли б поставити Вам два загальних запитання про умови Вашого життя
1. Наскіль- Цілком за- Скоріше за- Чимось за- Скоріше Цілком не
ки Ви задо- доволений доволений доволений, не задово- задоволе-
волені Ва-     чимось не лений ний
шими жит-     задоволе-    
ловими     ний    
умовами? (1) (2) (3) (4) (5)
2. Якою Цілком за- Скоріше за- Чимось за- Скоріше Цілком не
мірою Ви доволений доволений доволений, не задово- задоволе-
задоволені     чимось не лений ний
Вашим ма-     задоволе-    
теріальним     ний    
станови-          
щем (1) (2) (3) (4) (5)
3. Які політичні питання Вас особливо цікавлять?  
 
4. Життя кожної людини може різко змінитися під впливом
непередбачених обставин. Як Ви думаєте, що загрожує Вам особисто
найбільшою мірою?
а) забруднення довкілля є) безробіття
Ь) злочинність ПСНІД
с) загроза стабільності суспільства д) економічна криза
сі) хвороба Ь) національний радикалізм

Припустимо, опитано п'ять студентів. На основі запо­внених ними анкет треба створити файл даних для подаль­шого аналізу. Результати опитування наведено в табл. 4.

Таблиця 4 Результати опитування

 

№ анкети Запитання 1 Запитання 2 Запитання 3 Запитання 4
  Задоволений Цілком задово­лений Не знаю Злочинність
  Чимось задово­лений, чимось не задоволений Чимось задово­лений, чимось не задоволений   Злочинність, хвороба, безробіття
  Не задоволе­ний Чимось задово­лений, чимось не задоволений Нічого Загроза ста­більності сус­пільства, СНІД
  Не задоволе­ний Не задоволе­ний Вибори прези­дента Безробіття
  Цілком задо­волений Цілком задово­лений Вибори прези­дента Забруднення довкілля

Кожну одиницю аналізу позначають ідентифікаційним номером. Це номер анкети чи респондента. У більшості ви­падків такий ідентифікаційний номер розглядається як перша змінна матриці даних.

Формулювання плану кодування. Передусім треба вирішити, як кодувати відповіді на відкриті та закриті запи­тання. У нашому прикладі відкритим є запитання 3.

Для використання інформації, що міститься у відкритих запитаннях, треба класифікувати можливі варіанти відповідей. У більшості випадків класифікацію здійснюють так:

1) виписують усі можливі варіанти відповідей і частоту їхньої появи;

2) аналогічні відповіді поєднують у нові категорії;

3) створеним категоріям приписують певні значення.

У нашому прикладі це зробити не важко. В реальних умовах це буває не так просто і трудомісткість кодування відповідей на відкриті запитання надзвичайно висока. Тому в опитуваннях кількість відкритих запитань доцільно мінімізувати.

Обробляючи відповіді на відкриті запитання, можна та­кож використовувати поняття «якісна» змінна. За її значен­ня можна взяти будь-який набір символів (наприклад,


 


- 112


113 -


кілька слів), який містить певне число елементів (літер і пробілів). Для нашого випадку достатньо мати двадцять п'ять таких символів.

Є також труднощі, пов'язані з кодуванням відповідей на такі закриті запитання, коли респондентові дають мож­ливість вибрати не одну, а кілька відповідей (багатоваріант­не запитання). У нашому прикладі це запитання 4. У таких випадках кодування виконується одним із двох методів — або методом дихотомічних змінних, або методом кате­горіальних змінних.

Метод дихотомічних змінних дає змогу одержати таку кількість змінних, скільки є можливих варіантів відповіді. Усі варіанти відповідей можуть набирати лише два значен­ня: або «нуль», або «одиниця». Якщо респондент обрав цей варіант відповіді, ставиться «одиниця», якщо не обрав — «нуль». Це простий і надійний метод кодування відповідей на різноманітні запитання. Результати кодування відповідей на запитання 4 цим методом наведено в табл. 5.

Таблиця 5


Дата добавления: 2015-10-21; просмотров: 80 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Проблема вимірювань у гуманітарних науках. | Описові методи 1 страница | Описові методи 2 страница | Описові методи 3 страница | Описові методи 4 страница | Описові методи 5 страница | Експертне опитування | Експеримент | Проблема вимірювань у гуманітарних науках | Література |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Попередня обробка результатів спостережень і опитувань| Кодування методом дихотомічних змінних

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)