Корекція й розвиток пізнавальних процесів

На етапі прийому дитини в школу, як і на початку навчання, доцільно діагностувати рівень психологічної зрілості дитини.

Психологічна зрілість дитини визначається як цілісний психічний стан, що характеризується високим ступенем розвитку таких аякостей і процесів, як:

· сформованість прийомів ігрової діяльності;

· розвиток соціальних емоцій і високий (для певного періоду) рівень морального розвитку;

· розвиток уяви;

· високий рівень наочно-образного мислення, пам’яті, мовлення, уваги;

· висока самооцінка.

За допомогою цих параметрів модна робити прогнози щодо подальшого навчання дитини і її успіхів у школі. Отже, одним із найважливіших напрямів роботи шкільного психолога з дітьми молодшого шкільного віку є розвиток пізнавальної сфери. Корекційно-розвивальна робота спрямована на кожен із пізнавальних процесів має свою специфіку.

Так, в основі корекції наочно-образного мислення в шкільному віці лежать виявлення й відображення об’єктивних зв’язків дійсності у вигляді наочно-росторових моделей. Основним завданням корекції мтає формування в дитини вміння створювати й використовувати знаково-символічні засоби для вирішування пізнавальних завдань. При цьому орієнтування дітей повинне бути спрямоване не тільки на одержання конкретного результату, а й на загальні способи дій. Доцільно застосувати такі види конструктивної ді­яльності, як конструювання за зразком (моделювання шляхом відкидання елементів із фонової фігури), за умовами й за задумом.

Корекція логічних форм мислення нерозривно пов’язана з роз­витком узагальнювальної й символічної функцій мовлення. Корекційні заняття повинні бути спрямовані на формування передумов оволодіння дитиною системою наукових понять, на розвиток логічних операцій аналізу, порівняння, узагаль­нення, класифікації.

Мета корекції мовленнєвого розвитку визначається формуван­ням основних новотворів цього віку: становленням плануваль­ної й регулювальної функцій мовлення й відповідних до них форм — формування контекстного мовлення й удосконалення діалогічного ситуативного мовлення. Завдання корекції вклю­чають: формування зв’язного контекстного мовлення, здатності планувати й регулювати мовленнєві функції, навчання звуково­му аналізу слів і словесному аналізу речень у плані підготовки до навчання дітей грамоті.

Корекція розвитку пам’яті може бути спрямована на становлен­ня загальної структури мнемонічної діяльності дитини — виокрем­лення особливих завдань запам’ятовування й відтворення минулого досвіду, а також формування зовнішнього опосередкування.

Корекція розвитку уваги визначається завданнями становлен­ня вміння дитини контролювати свою діяльність.

Розвиток і корекція пізнавальної сфери повинні здійснюва­тися в контексті як навчальної, так і ігрової діяльності.

Подані нижче вправи використовуються для розвитку різ­них пізнавальних процесів: пам'яті, уваги, мислення, уяви, сприйняття. їх можна використовувати як у груповій, так і в індивідуальній роботі.

Дата добавления: 2015-09-07