Функції вексельних підрозділів

Організація роботи вексельних підрозділів банківської сфери належить до найбільш

трудомістких ділянок. Вона, як правило, зосереджується у віданні вексельного відділу, де працюють найкваліфікованіші фахівці, які вміють швидко й точно оцінювати поточну ситуацію на ринку; обізнані з ринком кредитоздатності підприємств, із чиїми векселями працюють; мають глибокі знання вексельного права; володіють навичками фінансово-господарського аналізу; а також автоматизованого нагромадження, зберігання і обробки даних, що потрібні для аналізу та прийняття рішень.

Ці основні вимоги до працівників випливають із функцій вексельного відділу, головними з яких є:

• повсякденні операції емісії простих і переказних векселів та здійснення контролю за своєчасним представленням векселів до акцепту й платежу;

• відкриття та ведення облікових і ломбардних кредитів під заставу векселів;

• урахування та переврахування векселів;

• контроль за строками надходження платежів за дисконтованими, комісійними І депозитними векселями;

• формування звітності та статистичного аналізу вексельних операцій.(додаток 3)

Іншими словами, співробітники вексельного відділу, по-перше, зобов'язані приймати векселі до дисконту і в забезпечення спеціального позичкового рахунку; по-друге, стежити за отриманням вексельних платежів у строк; по-третє, здійснювати інкасо векселів, отриманих від кореспондентів і, у свою чергу, спрямовувати на інкасо іногородні векселі, отримані від клієнтів; по-четверте, пере-враховувати векселі зі свого портфеля, якщо є така потреба. У нинішніх економічних умовах України, можливо, ще зарано ставити питання про формування великомасштабного вексельного відділу в кожному комерційному банку, але час приступити до створення ядра фахівців, навколо якого почала б розгортатися діяльність з векселями,

У деяких країнах з ринковою економікою діють не лише вексельні групи у комерційних банках, а й різноманітні фінансові інституції. Провідними серед них е:

• по-перше, система вексельних брокерів (більброкерів), які, діючи на нижчому щаблі системи, виступають посередниками між фірмами, що виписали векселі, та банками. їхньою функцією є аналіз кредитоздатності векселедавців (акцептантів) і вексельної дієздатності їхніх зобов'язань, підбір і систематизація векселів за векселедавцями і строками платежів, що придатні для взаєморозрахунків;

• по-друге, облікові доми та облікові компанії. Купуючи векселі з дисконтом, вони відповідно формують значні пакети за ознаками строків погашення, векселедавців і акцептантів, досліджують ринкову кон'юнктуру вексельного сегмента фондового ринку, проводять інші аналітичні операції з векселями. Такі інституції функціонують у Великій Британії, Канаді, Сінгапурі; • по-третє, Обліковий банк. Як спеціалізований позичко-во-розрахунковий і кредитний заклад він діє у Швейцарії. У вексельних операціях США добре зарекомендувала себе Облікова корпорація Нью-Йорка. Активна посередницька діяльність цих та інших установ забезпечує чітку взаємодію комерційних і центральних банків та використання дисконту векселів для забезпечення стабільності грошового обігу і підтримання належної економічної кон'юнктури. Операції дисконту і переврахування векселів у ринковій економіці набули масового характеру і є прибутковими як для комерційних, так і для спеціалізованих кредитних закладів. Це дає змогу центральним (національним) банкам використовувати переоблік векселів для підтримання стабільної товарно-грошової рівноваги і як важіль політики маніпулювання офіційною обліковою ставкою для активного впливу на стан ліквідності всієї банківської системи і загальних обсягів кредиту. Іншими словами, тут реалізується масштабна облікова політика, яка здатна підносити ефективність суспільного відтворення, забезпечувати належний розвиток продуктивних сил і гарантувати стабільну вартість національної грошової одиниці.

Досвід розвинутих країн починає використовувати й Україна. Формування економічно обґрунтованого вексельного обігу тут забезпечують:

• асоціація "Український вексельний центр", головним завданням якої є сприяння розвиткові ринку цінних паперів і відродження національного вексельного обігу;

• спеціалізована брокерська контора "Стрілець-Вексель", котра на торгах Української фондової біржі виступає не лише продавцем векселів, а й проводить їх необхідну експертизу та надає консалтингові послуги;

• Єдиний вексельний реєстр наявності вексельних та боргових зобов'язань підприємств;

• Центральна вексельна палата, яка здатна здійснювати комерційні та комісійні операції з усіма видами цінних паперів, вести реєстри векселів, їх облік, зберігання, переказ боргів, взаємозаліки у процесі вексельного обігу тощо.

Узагальнюючи вищесказане, слід наголосити:

• по-перше, дисконтні операції є високоприбутковими. Проводячи їх, банки отримують проценти в обумовлених сторонами розмірах від дня прийняття до обліку до строку погашення векселя. Крім цього, за надані послуги з отримання платежу в місцях, що не є перебуванням платника, банк стягує дамно як особливу комісію за облік іногородніх векселів та порто, що покриває поштово-телеграфні затрати банку на розсилання векселів до інших місць і отримання платежів за ними;

• по-друге, векселеві властиві висока ліквідність і точно визначений термін погашення. Оскільки вексельне зобов'язання виставляється переважно на строк не більше як 90 днів, урахування векселів здійснюється на основі короткострокового кредиту, що чітко прогнозується;

• по-третє, за умови правильного проведення вексельних операцій комерційні банки здатні нагромаджувати значну кількість векселів. При цьому вексельні зобов'язання фактично є більш стабільним різновидом активів, ніж акції, і менш ризикованим, ніж інші види цінних паперів. Тому у придбання векселів комерційні банки вкладають значні кредитні ресурси, в тому числі навіть найменш стабільні депозити з розрахункових, поточних та аналогічних рахунків. У разі непередбачуваного вилучення подібних коштів банк завжди може вдатися до переобліку векселів у Національному банку України, здійснити перезаставу самих векселів в інших банках тощо.

Дата добавления: 2015-09-05