Читайте также:
|
Особливе місце в педагогічній системі Коменського займає вчення про роль учителя у вихованні особистості.
Вся робота школи, її успіхи та невдачі залежать від учителя. Він формує з дитини майбутню людину і повинен бути добрим, уважним і одночасно суворим і вимогливим. «Ти не можеш діяти як учитель, якщо ти не ставитимешся як батько».
Про велику громадську роль учителя свідчать слова: «Наступне століття буде саме таким, якими будуть виховані для нього майбутні громадяни».
Ця вихідна позиція, викладена в праці «Про вигнання з шкіл косності», визначає все його ставлення до наставника дітей: «Що таке неук-учитель, пасивний керівник інших? Це тінь без тіла, хмара без дощу, джерело без води, лампа без світла, тобто пусте місце, і хай буде йому соромно!.. Виставляєш себе вчителем — так учи або зніми з себе цю маску!»
Вчитель не повинен відштовхувати дітей від себе надто суворим ставленням, а привертати їх по-батьківськи. Коли він з любов’ю поводитиметься з учнями, то легше завоює їх серця, і дітям приємніше буде перебувати в школі, ніж дома. Необхідно вміти збуджувати увагу, завдяки чому учні сприймають все відкритим, прагнучим до знань розумом.
«Школа без дисципліни — що млин без води», — наводить Коменський чеське прислів’я. І вчитель повинен уміти її підтримувати.
Вчитель повинен бути відданим справі навчання й виховання дітей, любити свою професію, не бути заробітчанином, а прагнення покинути цю професію в погоні за грошима веде до того, що він не може бути «живим зразком» для учнів.
Коменський закликав учителів розвивати пізнавальні здібності учнів, особливо турбуватися про вироблення в учнів прагнення до самостійної активної роботи по набуттю знань і застосуванню їх у житті. «У своїх учнів я завжди розвивав самостійність у спостереженні, в мові, в практиці і в застосуванні як єдину основу для досягнення міцного знання», — писав він у роботі «Вихід з схоластичних лабіринтів».
Успішне виховання й навчання визначається в першу чергу всебічністю освіти вчителя, його широкою ерудицією і високим авторитетом. Вчителі — це люди, які добре знають свою справу і вміють використовувати всі свої знання на практиці.
Великого значення надавав педагог-гуманіст естетичному вигляду й поведінці вчителя, який повинен володіти не тільки почуттям прекрасного, але й бути прикладом у створенні всього прекрасного в житті. У зв’язку з цим він вказував на необхідність залучення вихованців до читання художньої літератури, занять музикою і співами, навчання колективному декламуванню.
Коменський наголошував, що не все залежить від учителя, його освіченості, високої моральності, педагогічної майстерності, але й від об’єктивних умов, від престижності професії вчителя і його суспільної оцінки, від керівництва школи, яке всіляко повинно підтримувати його авторитет.
Велика заслуга Коменського полягає в тому, що він пов’язав педагогічну професію із соціальними явищами. Він підкреслював думку про те, що діяльність педагога зумовлюється вимогами, які суспільство ставить до школи, і вимагав, щоб, з одного боку, населення ставилося з повагою до вчителя, а з другого — сам учитель розумів, яку важливу благородну державну функцію він виконує, і був сповнений почуттям власної гідності.
Апостол правди і добра
(Ян Амос Коменський)
Книжково-журнальна виставка
Епіграф до виставки:
«Щасливий народ, який багатий добрими школами, добрими підручниками, добрими вчителями» (Я.А.Коменський).
Розділи виставки:
Р о з д і л 1. Коменський — борець за передову педагогічну науку.
Р о з д і л 2. Прогресивний характер дидактики Коменського.
Р о з д і л 3. Коменський і визвольна боротьба українського народу в ХVII ст.
Р о з д і л 4. Коменський і педагогіка братських шкіл в Україні.
Р о з д і л 5. Коменський і українська національна школа.
Цитати до виставки:
«Наступне покоління буде саме таким, як будуть вихованими для нього громадяни. В багаточисельності мудреців — щастя світу».
Коменський
«Освічені люди — є справжні люди, тобто людяні за своєю натурою...»
Коменський
«Повага людини починається з поваги до дитини».
Коменський
«Всі педагоги повинні також докласти зусиль до того, щоб бути не тільки керівниками своїх вихованців, але також і друзями їх. Це відбудеться у тому випадку, якщо вихователі будуть вірними охоронцями своїх вихованців у всьому доброму...»
Коменський
«Людині, щоб вона могла стати людиною, необхідно одержати освіту».
Коменський
«Треба якомога більше піклуватися про те, щоб мистецтво дійсним чином формувало моральність та істинне благочестя було поставлено по-справжньому у школах, щоб школи могли стати майстернями людей»
Коменський
«Ніхто не може зробити людей мудрими, крім мудрого; ніхто — красномовними, крім красномовного.., ніхто — математиками, природознавцями чи метафізиками, крім тямущого в цих науках».
Коменський
Учителями повинні бути люди чесні, діяльні і працьовиті; не тільки для годиться, а й насправді вони мають бути живими взірцями чеснот, що їх вони повинні прищепити іншим».
Коменський
«Хорошим учителем є той, хто намагається не тільки вважатися, а й бути таким, тобто вчителем, а не самою лише машкарою вчителя».
Коменський
«Коли вчителі будуть привітні і ласкаві, не будуть відштовхувати від себе дітей своїм суворим поводженням, а будуть приваблювати їх своєю прихильністю, манерами і словами.., словом, коли вчителі будуть ставитися до учнів з любов’ю, тоді вони легко завоюють їх серце так, що дітям буде приємніше бути в школі, ніж дома».
Коменський
«Вчити кого-небудь іноземної мови раніше, ніж він оволодіє рідною мовою, — це те ж саме, аби хто-небудь надумав вчити свого сина їздити верхи раніше, ніж він навчився ходити».
Коменський
«Ми прагнемо до загальної освіти в галузі всього людського для всіх, хто народився людиною».
Коменський
«Він ніс світом істинного знання, гарячу проповідь любові до людини і повну готовність беззавітно працювати на користь розумового і морального обновлювання народів без різниці віри й національності. Його глибокі й плідні педагогічні ідеї здобули йому подив і повагу в сучасників і зробили великий вплив на постановку шкільної справи в різних країнах».
Т.Флоринський
«Твій недаремний посів ґрунт вже прийняв.
Незабаром нащадки пожнуть на корні вже багаті жнива.
Ці створіння свої доля злеліє для нас.
Мало-помалу ясніш щасливим природа;
Якщо ми сили з’єднаєм, буде удача всім...
Час прийде, о Коменій, коли і тебе, і діяння,
Думи, заповіти твоє кращії люди вшанують».
Готфрін Вільгельм Лейбніц
Дата добавления: 2015-09-06; просмотров: 223 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Вимоги Я. Коменського щодо навчання | | | І сучасна школа |