Додатки. Текст до казки «Маша і ведмеді»

Текст до казки «Маша і ведмеді»

Одна дівчинка - Машенька - пішла з дому в ліс. У лісі вона заблукала і стала

шукати дорогу додому, та не знайшла, а прийшла в лісі до будиночка.

Двері були відчинені; вона подивилася в двері, бачить: в будиночку нікого

немає, і увійшла. У будиночку цьому жили три ведмеді. Один ведмідь був

батько, звали його Михайло Іванович. Він був великий і кошлатий. Іншою

була ведмедиця. Вона була поменше, і звали її Настасья Петрівна. Третій був

маленьке ведмежа, і звали його Мішутка. Ведмедів якраз не було вдома, вони

пішли гуляти лісом.

У будиночку було дві кімнати: одна столова, інша спальня. Дівчинка

увійшла в їдальню і побачила на столі три чашки з юшкою. Перша чашка,

дуже велика, була Михайла Івановича, друга чашка, поменше, була Настасії

Петрівни, третя, синенька чашечка, була Мішуткіна. Біля кожної чашки

лежала ложка: велика, середня і маленька.

Дівчинка взяла найбільшу ложку і посьорбала з самої великої чашки; потім

взяла середню ложку і посьорбала з середньої чашки; потім взяла маленьку

ложечку і посьорбала з синенької чашечки; та Мішуткіна юшка їй здалася

краще всіх.

Дівчинка захотіла сісти і бачить біля столу три стільці: один великий –

Михайла Івановича, інший поменше - Настасії Петрівни і третій маленький, з

синенькою подушечкою, - Мішуткін. Вона полізла на великий стілець і

впала; потім сіла на середній стілець, на ньому було ніяково; потім сіла на

маленький стільчик і засміялася: так було добре. Вона взяла синеньку

чашечку на коліна і стала їсти. З'їла всю юшку і стала гойдатися на стільці.

Стільчик проломився, і вона впала на підлогу. Дівчинка встала, підняла

стільчик і пішла в іншу світлицю. Там стояли три ліжка: одне велике –

Михайла Івановича, інше середнє - Настасії Петрівни, третє маленьке –

Мішутки.

Дівчинка лягла в більше - їй було занадто просторо; лягла в середнє - було

занадто високо; лягла в маленьке - ліжечко припало їй як раз впору, і вона

заснула.

А ведмеді прийшли додому голодні і захотіли обідати. Великий ведмідь

узяв свою чашку, поглянув і заревів страшним голосом:

- Хто хлебтав з моєї чашки?

Настасья Петрівна подивилася свою чашку і заричала не так голосно:

- Хто хлебтав з моєї чашки?

А Мішутка побачив свою порожню чашку і запищав тонким голосом:

- Хто хлебтав з моєї чашки і все висьорбав?

Михаило Іванович глянув на свій стілець і заричав страшним голосом:

- Хто сидів на моєму стільці і зрушив його з місця?

Настасья Петрівна глянула на свій стілець і заричала не так голосно:

- Хто сидів на моєму стільці і зрушив його з місця?

Мішутка поглянув на свій зламаний стільчик і пропищав:

- Хто сидів на моєму стільці і зламав його?

Ведмеді прийшли в другу світлицю.

- Хто лягав на моє ліжко і зім'яв його? - Заревів Михайло Іванович страшним голосом.

- Хто лягав на моє ліжко і зім'яв його? - Загарчала Настасья Петрівна не так голосно.

А Мішенька підставив ослінчик, поліз в своє ліжечко і запищав тонким голосом:

- Хто лягав на моє ліжко?

І раптом він побачив дівчинку і заверещав так, як ніби його ріжуть:

- Ось вона! Тримай її, лови її!

Він хотів її вкусити. Але Машенька відкрила очі, побачила ведмедів і

кинулася до вікна. Вікно було відчинене, вона вискочила у вікно і втекла. Так

ведмеді і не наздогнали її.

Дата добавления: 2015-09-06