Програмові вимоги

до кандидатського іспиту з «Філософії» (2014-2015 н.р.)

1. Структура світогляду та його історичні типи. Філософія як світоглядне знання. Філософія як методологія пізнання.

2. Сучасні уявлення про філософію, її методологічні особливості у порівнянні з міфологією, релігією, мистецтвом і наукою.

3. Природа філософських проблем, їх зв’язок з фундаментальними питаннями людського буття. Людиновимірна сутність філософії як її методологічний принцип.

4. Предмет філософії. Відношення «людина – світ» як предметне поле філософії. Пошук універсальних принципів пояснення форм буття як предмет філософії.

5. Філософія і філософування. «Софійний» та «епістемний» способи філософування та їх методологічні засади.

6. Головні функції філософії. Співвідношення філософії та науки. Проблема точності філософських та наукових знань.

7. Передумови і джерела генезису філософії. Концепції походження філософії. Антропологічні основи формування філософії.

8. Загальнолюдське та національно-особливе у філософії в контексті пошуку методів пізнання дійсності.

9. Виникнення і основні риси філософії у стародавній Індії. Методологічні засади ортодоксальних та неортодоксальних систем староіндійської філософії.

10. Методологічні особливості філософії Стародавнього Китаю. Вчення Конфуція про людину та її виховання. Даосизм про начала буття та ідеал мудрості.

11. Антична філософія, її джерела і методологічні особливості.

12. Тлумачення проблеми буття в старогрецькій філософії. Космоцентризм як методологія осмислення філософських проблем.

13. Проблема людини в античній філософії (Протагор, Горгій, Сократ) та методологічне значення антропологічного повороту в античній філософії.

14. «Теорія ідей» Платона і її методологічний зв'язок із теорією пізнання, його етичними та суспільно-політичними поглядами. Вчення Платона про душу у контексті теорії пізнання.

15. Проблема першооснови буття та його основні причини у «Метафізиці» Аристотеля. Методологічний взаємозв'язок онтології, гносеології, логіки, етики та соціальної філософії в творчості Аристотеля.

16. Методологічні особливості елліністичного періоду античної філософії (епікуреїзм, стоїцизм, скептицизм).

17. Філософія стародавнього Риму. Тіт Лукрецій Кар. Неоплатонізм та його особливості.

18. Методологічний вплив античної філософії на становлення Середньовічної філософії та її проблематики.

19. Особливості розвитку філософії Середньовіччя. Теоцентризм. Апологетика, патристика, схоластика та їх методологічні відмінності.

20. Філософсько-теологічна система Томи Аквінського та її методологічне значення для розвитку філософії.

21. Основні методологічні риси філософії епохи Відродження. Антропоцентризм та гуманізм у філософському мисленні.

22. Взаємозв’язок природознавчих відкриттів та філософії епохи Відродження (Леонардо да Вінчі, Н.Копернік, Дж. Бруно). Пантеїзм філософських поглядів епохи Відродження.

23. Соціально-філософська і політична доктрина Н. Макіавеллі. Гуманістичний ідеал справедливого суспільства Т. Мора і Т. Кампанелли.

24. Методологічні особливості розвитку філософії Нового часу (ХVП – ХVШ ст.) в Європі. Формування нової парадигми філософування.

25. Натуралістична антропологія Ф. Бекона, розробка нової моделі науки, емпіричного методу і розуміння причин і помилок у пізнанні (за працею «Новий Органон»).

26. Проблема субстанції у філософії Нового часу (Р. Декарт, Б. Спіноза, Дж. Берклі, Д. Юм, Г. Ляйбніц) та її методологічне вирішення.

27. Філософія та методологія Просвітництва в Європі. Французький матеріалізм ХVШ ст. та його методологічні принципи.

28. Філософія І. Канта. Методологічне значення «коперніканського перевороту» у теорії пізнання. Співвідношення природи і свободи. Методологічні особливості теоретичного та практичного розуму.

29. Діяльно-творча основа буття у філософії та методології Й. Фіхте. Філософія тотожності В. Шеллінґа та її методологічні засади.

30. Методологічні особливості філософської системи і методу Г. Геґеля.

31. Антропологічний матеріалізм Л. Фойєрбаха та його методологічні основи.

32. Марксистська філософія та методологія. Матеріалістичне розуміння історії та природи.

33. Російська філософія другої половини ХІХ – поч. ХХ ст: основні ідеї та методологія осмислення дійсності.

34. Сучасна антропологічна філософія (М. Шелер, П.Тейяр-де-Шарден, К. Леві-Строс) та її методологічні основи.

35. Філософія екзистенціалізму та її методологія (М. Гайдеґґер, Ж.-П. Сартр, А. Камю, К. Ясперс).

36. Особливості методології у некласичних філософських вченнях ХІХ ст. Ірраціоналізм «філософії життя» та психоаналізу З. Фройда.

37. Сучасна релігійна філософія та її методологічні принципи (неотомізм, персоналізм, тейярдизм).

38. Різновиди позитивізму та його методологічних підходів до осмислення форм буття.

39. Філософія постмодернізму у контексті класичної та некласичної філософської методології.

40. Українська національна ментальність та її відображення у філософській думці України. Основні методологічні особливості осмислення буття та його форм в української філософії.

41. Філософські ідеї в культурі Київської Русі ХІ – ХШ ст. та її методологічний зв'язок із античною та середньовічною філософією (апологетика і патристика).

42. Особливості філософського мислення в навчальних курсах Києво-Могилянської академії: онтологічні, гносеологічні, логічні, етичні та соціально-філософські ідеї.

43. Філософська концепція Г. Сковороди. Плюралізм світів та їх дуалістична природа у його філософських поглядах. Ідеї «сродної праці» і «нерівної рівності». Кордоцентризм як методологічний принцип філософії Г. Сковороди.

44. Романтизм як філософська концепція світобачення. Особливості філософії українського романтизму.

45. Українська національна ідея, її витоки та основні напрями її методологічного обґрунтування.

46. Особливості кордоцентризму у філософській системі П. Юркевича. Вчення про ідею та її значення для пізнання.

47. Антропоцентризм філософського мислення Т. Шевченка.

48. Соціально-філософські ідеї М.Драгоманова та їх значення для осмислення української державності та духовності.

49. Екзистенційні мотиви та основні екзистенціали людського буття у творчості В.Стефаника.

50. Філософсько-соціологічні погляди І. Франка. Філософія української ідеї у його творчості.

51. Академічна філософія в Україні кінця ХІХ – початку ХХ ст.: основні представники та ідеї.

52. Соціально-філософські ідеї М. Грушевського, В. Винниченка, В. Липинського, Д. Донцова у їх порівнянні.

53. Особливості та специфіка розвитку української філософії у діаспорі (Д. Чижевський, О. Кульчицький, І. Лисяк-Рудницький та ін.).

54. Буття як філософська проблема. Основні форми буття та їх співвідношення. Теорії розвитку і функціонування буття.

55. Простір і час як категорії буття та пізнання. Концепції простору і часу, їх фундаментальні властивості та види.

56. Філософський аспект проблеми походження людини. Концепції антропосоціогенезу. Біологічне і соціальне в людині.

57. Людина і суспільство у контексті їх сутнісних ознак. Дефініція людини і суспільства як пошук їх сутнісних особливостей. Структура людини.

58. Предметність та діяльність як методологічні принципи пояснення соціальної сутності людини.

59. Сенс людського буття як методологічний пошук гуманітарних наук. Аксіологічні виміри сенсу людського буття.

60. Природний вимір світу. Поняття природи. Концепції взаємовідношення суспільства і природи. Екологічна проблема та методологічні підходи до її вирішення.

61. Основні концепції походження життя. Основні форми життя та його структура.

62. Життєвий світ як культура. Основні концепції культури. Співвідношення культури і цивілізації.

63. Суспільство як система. Структура суспільства. Соціальна структура суспільства. Методологічні проблеми побудови громадянського суспільства в Україні.

64. Буття як діяльність. Практика як основа життєдіяльності людини. Структура практики та її функції.

65. Поняття закону та закономірності у бутті. Єдність законів буття. Співвідношення природних та суспільних законів.

66. Свідомість у структурі буття: концепції її походження, сутність та функції.

67. Духовна діяльність, її особливості. Поняття духовності. Духовність як моральність. Аксіологічний вимір духовності. Методологічні проблеми розвитку духовності українського суспільства.

68. Співвідношення духу і душі. Концепції походження душі та її сутність. Співвідношення свідомості, психіки, мислення, мови та проблема їх єдності у людині. Ідеальна природа свідомості та її творчий характер. Концепція інтенціальності свідомості.

69. Співвідношення суспільної та індивідуальної свідомості. Форми суспільної свідомості та їх значення для розвитку суспільства.

70. Пізнання як процес ідеального освоєння діяльності. Суб’єкт і об’єкт пізнання. Форми пізнавальної діяльності. Основні концепції розвитку пізнавального процесу.

71. Структура і динаміка наукового пізнання. Емпіричний та теоретичний рівні пізнання. Наукова проблема і гіпотеза. Теорія та її структура.

72. Логіка, методологія і методи наукового пізнання.

73. Розвиток проблеми істини в історії філософії. Основні концептуальні підходи до розуміння істини. Проблема об’єктивності істини. Критерії істини.

74. Осмислення феномену творчості в історії філософії. Основні концепції творчості. Етапи, структура, функції та мета творчого процесу.

75. Діалектика як вчення про розвиток і спосіб філософування. Зміст і різновиди діалектики. Діалектика як логіка і теорія пізнання. Методологічні альтернативи діалектики.

76. Діалектика як система принципів, законів і категорій. Закони діалектики та їх значення для осмислення буття та пізнання. Форми діалектичних процесів та діалектичні різновиди форм буття.

77. Характер законів функціонування та розвитку суспільства. Суспільні закономірності і людська діяльність. Фаталізм і волюнтаризм.

78. Основні концепції рушійних сил та концепції суб’єкта суспільного розвитку.

79. Цінності та їх роль у житті людини і суспільства. Основні концепції формування та функціонування цінностей.

80. Основні концептуальні та методологічні підходи до проблеми спрямованості історичного процесу. Суспільний прогрес і його критерії. Позитивні та негативні наслідки науково-технічного прогресу. Проблема сенсу історії.

81. Глобальні проблеми сучасності та головні суспільно-політичні процеси. Методологічні підходи до вирішення глобальних проблем сучасності.

82. Погляди на майбутнє суспільства. Соціальне прогнозування, його методи і типи.

83. Наука як об’єкт філософського дослідження. Етика науки. Свобода наукового пошуку та соціальна відповідальність науковця.

84. Особливості методологічного мислення сучасної науки. Стиль мислення і філософія.

85. Анатомія науки. Наукові знання і науковий метод, їх структура.

86. Основні процедури наукової діяльності. Зв’язок гносеологічного, соціологічного, онтологічного, антропологічного, аксіологічного, методологічного і психологічного аспектів наукового пошуку.

87. Загальні принципи та концептуальні засади наукового дослідження, їх філософське підґрунтя.

88. Методологічна єдність і багатоманітність сучасної науки. Взаємодія наук як фактор їх розвитку.

89. Основні форми наукового пізнання (факт, гіпотеза, закон, теорія, концепція) та їх методологічне значення для становлення наукової теорії.

90. Генезис науки та закономірності її розвитку. Методологія науки у контексті генезису науки.

91. Основні концепції філософської методології науки (позитивістська, структуралістська, феноменологічна та герменевтична).

92. Багатоманітність форм знання. Методологічні особливості розрізнення наукового та ненаукового знання.

93. Класична, некласична та постнекласична наука: їх світоглядні та методологічні відмінності. Загальні закономірності розвитку науки. Методологічні проблеми наукових революцій.

94. Наукова картина світу та її методологічна еволюція. Наукова картина світу як методологічна основа пізнання.

95. Класифікація наук і проблеми періодизації історії науки. Класифікація наук за методами та методологією пізнання.

96. Єдність кількісних і якісних змін у розвитку науки. Якісні зміни у науці у контексті виникнення нової методології.

97. Диференціація і інтеграція наук. Методологічні пошуки наук у контексті їх інтеграції та диференціації.

98. Наука як соціокультурний феномен. Основні методи науки. Принципи наукового пізнання світу.

99. Наукове знання як система. Його особливості, структура та методологія. Методологічні проблеми наукових відкриттів.

100. Функції філософії у науковому пізнанні. Методологічна функція філософії та її значення для розвитку науки.

Програмові вимоги складені:

к.філос.н., доц. кафедри філософії Будзом В.П.

Обговорені і затверджені на засіданні кафедри філософії та соціології

протокол № _____ від ______________

Завідувач кафедри філософії та соціології Ларіонова В.К.

Завідувач аспірантури Ільницький Р.В.

Дата добавления: 2015-09-06