Розумове виховання дітей та молоді.

Семінарське заняття №9

Тема. Народна педагогіка про провідні напрями виховання.

Розумове виховання дітей та молоді.

Ще давньоримський філософ Сенека вказував, що спочатку треба навчитися добрим правилам моралі, а потім мудрості. Мудрість, розум завжди високоморальні, всебічні у відображенні реальної дійсності. Розуму протистоїть однобічність у розвитку мислення, обмеженість, анти науковість.

Розумове виховання – це процес розвитку розуму, пізнавальних здібностей та інтересів дітей, озброєння їх знаннями, вміннями та навичками, формування наукового світогляду.

У процесі розумового виховання в учнів розвивається мислення, пам’ять, уява, збагачується внутрішній світ. Це відбувається тоді. Коли здобуття знань стає важливою, суттєвою частиною всієї життєдіяльності людини

Г.І. Щукіна у своїй монографії «Проблеми пізнавальних інтересів у педагогіці» виділяє три види стимулів пізнавального інтересу учнів на уроці:

1) ті, що йдуть від змісту навчального матеріалу на уроці;

2) ті, що йдуть від діяльності учнів на уроці;

3) ті, що виходять зі стосунків, які складаються між учителями та учнями, і між самими учнями на уроці.

Розумове виховання становить важливу складову частину теорії і методики виховання. Воно відіграє основоположну роль у формуванні духовного обличчя підростаючого покоління. Вирішальне значення для розумового виховання мають об’єктивні фактори – вплив суспільної свідомості і суспільної практики. У нерозривній єдності з об’єктивними факторами діють суб’єктивні фактори, що становлять організований вплив на особистість освіти, навчання і виховання. Об’єктивні і суб’єктивні фактори визначають зміст і напрям розумового виховання і розвитку особистості, формування її свідомості, всіх сторін психіки.

2.2 Підберіть 5-6 прислів’їв та приказок, які відображають зміст народного виховного впливу (фізичне виховання):

"Голова без розуму, як ліхтар без свічки";

"Свій розум — цар у голові";

"У кого розум — у того й щастя";

"Що в мудрого на гадці, те в дурного на язиці";

"Не краса красить, а розум";

"По одягу зустрічають, по розуму проводжають";

"На свій розум надійся, та й за чужий тримайся";

"Золото без розуму—сміття";

"Наука для людини — як сонце для життя";

"Де більше науки, там менше муки";

"Вчення в щасті прикрашає, а в нещасті утішає";

"Талановитими людьми стають лише у праці";

"Хто закінчує вчитися, той перестає жити".

2.3. Віднайдіть українські народні казки, в яких розкривається значення фізичного виховання:

Дата добавления: 2015-09-06