Загальний формат команд

Команди операційної системи надають користувачам можливість виконувати операції з файлами, каталогами та дисками, керувати системою та зовнішніми пристроями, виконувати різноманітні прикладні програми.

Мова команд операційної системи MS DOS є основним засобом спілкування користувача із системою. Команда MS DOS має такий вигляд:

Ім’я [параметри] [/ключі]

Обов`язковим елементом будь-якої команди є її ім`я, яке визначає дії, що повинні виконуватися за цією командою. У більшості команд DOS після імені вказуються параметри та ключі.

Параметри команди визначають об`єкти, з якими повинна працювати команда. Цими об`єктами можуть бути імена логічних пристроїв та файлів, специфікації файлів, імена каталогів та шляхи до них тощо.

Ключі визначають режими роботи команди. Ключ складається зі знака “/” (права похила риска), за яким записується один або декілька символів: цими символами можуть бути цифри, літери, спеціальні знаки. В одній команді може бути декілька ключів, хоча серед них є й несумісні, тобто не можуть бути вказані одночасно.

Ім`я команди, параметри та ключі відділяються один від одного пропусками. Команду можна записувати як великими, так і малими літерами.

Існує два типи команд операційної системи MS DOS: внутрішні та зовнішні.

Внутрішні команди – це найпростіші та найчастіше використовувані команди системи. Вони є частиною командного процесора COMMAND.COM і завантажуються в пам'ять під час завантаження операційної системи.

Зовнішні команди реалізовані у вигляді окремих виконуваних програм, тобто у вигляді файлів з розширенням.EXE або.COM і знаходяться вони в системному каталозі.

Наведемо деякі, найуживаніші команди операційної системи MS DOS із їх коротким описом.

По команді DIR A:\ALFA\d*.txt/w на екран дисплея будуть виведені імена файлів, що починаються з літери d та мають розширення .txt. Файли, імена яких виводитимуться, записані в підкаталозі першого рівня ALFA на диску А:. У цій команді

DIR	ім`я команди, вказує на дію перегляду каталогу;
A:\ALFA\d*.txt	параметр, що є специфікацією текстових файлів;
/w	ключ, який забезпечує виведення імен файлів у так званій ущільненій формі (п`ять імен в одному рядку).

Загальний формат команд передбачає застосування ряду символів, які дозволяють зробити опис команд більш наочним і зрозумілим. Із символів найчастіше використовуються квадратні дужки, три послідовні крапки, символ альтернативного вибору тощо.

У квадратних дужках [ ] записуються ті складові будь-якої команди, які можуть входити (не входити) до складу команди за бажанням користувача, тобто ці складові в певних ситуаціях можна опустити. Якщо ж такий фрагмент все-таки є частиною команди, то квадратні дужки в команді не вказуються. Звичайно, дії в обох випадках будуть різними.

Три послідовні крапки … означають, що елемент в команді, який стоїть перед ними, можна повторити довільну кількість раз. Символи {складова 1 | складова 2} вказують на можливість вибору однієї складової з двох можливих.

Розділові знаки та спеціальні символи (+ -;: \) вказуються у відповідних місцях конкретних команд. Наприклад, у команді

COPY t1.txt+t2.txt t0.txt символ “+” указує на те, що текстові файли t1 і t2 з поточного каталогу об`єднуються у файл t0 у цьому ж каталозі.

Командні файли

Командні (пакетні) файли належать до категорії виконавчих файлів. Такі файли повинні мати розширення .ВАТ (від англ. batch – пачка). Запуск командного файла відбувається так само, як запуск файла типу .СОМ або .ЕХЕ: вказується ім’я файлу без розширення та, якщо необхідно, параметри.

Роль командних файлів особлива. Вони можуть містити групу команд DOS або звернень до прикладних програм, які виконуються послідовно або в більш складному порядку. Командний файл, на відміну від виконавчих файлів типу .СОМ або .ЕХЕ, містить не машинний код програми, а текст, який інтерпретується командним процесором DOS. Так, по формі це звичайний текстовий файл, який може бути створений за допомогою будь-якого текстового редактора. Кожний окремий рядок такого файлу може містити: одну окрему команду MS DOS, звернення до виконуючих програм, виклики інших командних файлів, спеціальні команди для керування виведенням на екран, спеціальні команди для організації розгалужень та циклів, мітки.

Розглянемо декілька простих прикладів використання командних файлів.

Приклад 1. Припустимо, наша регулярна робота відбувається в каталозі WORK, але час від часу нам необхідно переходити в каталог GRAPH, запускати там графічний пакет VICONT, а по закінченні роботи із цією програмою повертатися в каталог WORK. Послідовність команд при цьому повинна бути такою:

cd \GRAPH

VICONT

cd \WORK

Цю послідовність можна розмістити за допомогою текстового редактора в командному файлі з іменем, наприклад, V.ВАТ. Кожна команда записується на окремому рядку. Тепер, коли користувач набере в командному рядку MS DOS команду V.ВАТ (або V) командний процесор MS DOS виконає послідовність вказаних вище команд так само, як би користувач набирав ці команди з клавіатури.

Приклад 2. Необхідно виконати таку послідовність команд:

- форматувати дискету в пристрої а: з перенесенням на неї файлів ядра DOS;

- створювати на цій дискеті каталог A:\NC;

- копіювати в цей каталог всі файли з каталогу C:\NC.

Можна створити пакетний файл MyWrk.bat такого змісту:

echo ВСТАВЬТЕ ДИСКЕТУ В ДИСКОВОД A: и нажмите Enter

Pause

format A:/s

md A:\NC

copy c:\nc\*.* a:\nc

echo – команда, яка виводить на екран інформацію, що слідує після неї.

pause – команда, що виводить на екран повідомлення: Press any key to continue...

format A:/s – відбувається форматування дискети в пристрої а: з перенесенням на неї файлів ядра DOS.

md A:\NC – створення каталогу NC. copy c:\nc\*.* a:\nc – копіювання файлів.

Приклад 3. Для підготовки принтера до друку російського тексту можна скористуватися спеціальною програмою загрузки шрифту: LFONT 0. Перед запуском цієї програми необхідно виконати підготовчі дії – включити принтер, вставити папір. Створимо файл LF.BAT.

@echo off

Дата добавления: 2015-09-06