Кошторисне фінансування

Кошторис — це документ бюджетної установи, у якому вста­новлено обсяг бюджетних асигнувань, їх постатейний і поквар­тальний розподіл. Розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють видатки лише в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисом.

Кошторис бюджетних установ є основним плановим доку­ментом, який надає повноваження бюджетній установі щодо отримання доходів і здійснення видатків, визначає обсяг і спряму­вання коштів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення цілей, визначених на бюджетний період відповідно до бюджетних призначень.

Розрізняють такі види кошторисів:

- індивідуальний — для кожної бюджетної установи;

- загальний — по групі однорідних закладів (загальноосвітні школи, дитячі дошкільні заклади та ін.);

- на централізовані заходи, які проводяться відповідним орга­ном управління;

- зведений — обсяги фінансування для окремого органу управ­ління, об'єднує кошторис розпорядника вищого ступеня та
підпорядкованих йому розпорядників нижчих ступенів (на­
приклад, зведений кошторис відділу освіти включає: загальні
кошториси по загальноосвітніх школах, школах-інтернатах,
дошкільних закладах та на централізовані заходи).

Складання кошторису проводиться відповідно до економічної класифікації видатків.

Поточні видатки:

1) видатки на оплату праці працівників бюджетних установ;

2) нарахування на заробітну плату;

3) придбання предметів постачання і матеріалів, оплата послуг та інші видатки (предмети, матеріали, обладнання, інвентар, медикаменти, перев'язувальні матеріали, продукти харчуван­ня, оплата транспортних послуг та утримання транспортних засобів; поточний ремонт та технічне обслуговування облад­нання, оплата послуг зв'язку; орендна плата тощо);

4) видатки на відрядження;

5) видатки на матеріали, інвентар, будівництво, капітальний ре­монт та заходи спеціального призначення, що мають загаль­нодержавне значення;

6) оплата комунальних послуг та енергоносіїв (тепло-, водопо­стачання, водовідведення, електроенергії, природного газу, інших комунальних послуг);

7) виплата процентів (доходу) за зобов'язаннями;

8) субсидії і поточні трансферти (підприємствам, органам дер­жавного управління інших рівнів, населенню, за кордон);

Капітальні видатки:

1) придбання основного капіталу (обладнання і предметів дов­гострокового користування);

2) капітальне будівництво/придбання (адміністративних об'єк­тів, житла);

3) капітальний ремонт, реконструкція, реставрація (адміністратив­них об'єктів, житла, пам'яток культури, історії, архітектури);

4) створення державних запасів і резервів;

5) придбання землі і нематеріальних активів;

6) капітальні трансферти (підприємства, органам державного управління інших рівнів, населенню, за кордон);

Кредитування за вирахуванням погашення:

1) надання внутрішніх кредитів (органам державного управлін­ня, підприємствам, установам, організаціям, інших внут­рішніх кредитів);

2) повернення внутрішніх кредитів (органами державного управ­ління, підприємствами, установами, організаціями, повер­нення інших внутрішніх кредитів);

3) надання зовнішніх кредитів з вирахуванням погашення;

4) повернення зовнішніх кредитів.

Форми кошторисів затверджуються Міністерством фінансів України та Державним казначейством України. При складанні кошторису планування видатків на оплату праці здійснюється, виходячи зі специфіки галузей соціальної сфери; всі інші видат­ки плануються за стандартною методикою. Кошторис складаєть­ся всіма бюджетними установами на календарний рік. Відпо­відно до затвердженого кошторису розпорядники бюджетних коштів складають план асигнувань коштів по місяцях. Кошторис складається з доходів і видатків і має дві складові — загальний фонд та спеціальний фонд.

Міністерство фінансів України та місцеві фінансові органи доводять до відома головних розпорядників інформацію про гра­ничні обсяги видатків загального фонду відповідного бюджету на наступний рік. Головні розпорядники встановлюють для розпо­рядників нижчого рівня граничні обсяг видатків із загального фонду бюджету, розробляють показники, яких розпорядники по­винні дотримуватися при складанні кошторисів, розробляють вказівки щодо планування кошторисів та встановлюють терміни подання проектів кошторисів. Після подання розпорядниками нижчого рівня проектів їх кошторисів головні розпорядники фор­мують бюджетні запити і подають їх Міністерству фінансів Укра­їни чи місцевим фінансовим органам. Головні розпорядники по­винні враховувати об'єктивні потреби у коштах кожної установи. Першочерговими щодо забезпечення фінансовими ресурсами вважаються потреби в коштах на виплату заробітної плати, відра­хувань на соціальне страхування та на господарське утримання установи. Асигнування, які не є першочерговими (на придбання обладнання, капітальний ремонт приміщень тощо) плануються лише за умови забезпечення коштами невідкладних витрат усіх розпорядників.

Після затвердження відповідного бюджету у двотижневий термін відповідні фінансові органи доводять до відома головних розпорядників лімітні довідки. Лімітною довідкою називається документ, який містить затверджені бюджетні призначення та їх помісячний розподіл. Головні розпорядники доводять до відома розпорядників нижчого рівня лімітні довідки. Розпорядники при­водять у відповідність з показниками з лімітною довідкою проекти кошторисів і подають головним розпорядникам уточнені проекти кошторисів та уточнені плани асигнувань. Головні розпорядники складають уточнені зведені кошториси і уточнені зведені плани асигнувань і у тритижневий термін від одержання лімітних довідок подають зведені кошториси і плани асигнувань до фінансових ор­ганів. Фінансові органи складають і затверджують річний розпис призначень відповідного бюджету та помісячні розписи асигну­вань, доводять до відома головних розпорядників витяги з цих до­кументів. Після цього у 30-денний термін розпорядники повинні затвердити свої кошториси, плани асигнувань та штатні розписи шляхом підписів їх керівником і головним бухгалтером установи та скріплення гербовою печаткою установи.

Кошториси міністерств та інших центральних органів вико­навчої влади затверджуються їх керівниками з погодженням з Мі­ністерством фінансів України; кошториси обласних державних адміністрації, державних адміністрацій міст Києва та Севастопо­ля, центральних органів управління державними цільовими орга­нами, установ і закладів, яким бюджетні призначення встановлені безпосередньо в державному бюджеті (за винятком національних закладів освіти) — Міністерством фінансів України; кошториси міністерств і відомств АРК — Радою міністрів АРК; кошториси управлінь, відділів і підрозділів міських та районних держадмініст­рацій — міськими та обласними держадміністраціями.

Затвердження кошторису, плану асигнувань або здійснення видатків у сумах, що перевищують затверджені асигнування, пе­редбачає відповідальність у встановленому законодавчо порядку. Бюджетна установа не має права здійснювати запозичення або на­давати бюджетні кошти у позику юридичним чи фізичним особам.

Зміни до затверджених кошторисів вносяться рішеннями від­повідної ради на підставі офіційного подання місцевого фінансо­вого органу. Внесення змін до кошторису оформляється довідкою, яка затверджується і виконується у встановленому порядку; кош­торис і план асигнувань перезатвердженню не підлягає. Про ко­жен випадок внесення змін до кошторисів повідомляють головно­го розпорядника, який проводить аналіз цих змін і готує зведення показників довідок. Єдиний кошторис доходів і видатків установи складається & розділів: бюджетні асигнування; інші кошти та видатки за рахунок перевищення доходів над видатками спеціальних та інших поза­бюджетних коштів. Кожний з цих розділів кошторису поділяється на доходну та видаткову частини.

У доходній частині єдиного кошторису визначаються планоЦ, обсяги бюджетних асигнувань, що спрямовуються на утриманий установи, а також надходження з інших доходних джерел.

Загальна сума доходів установи, відповідно до якої формуєте ся видаткова частина кошторису, визначається з урахуванням заь лишків коштів на початок планового періоду спеціальних та ін­ших позабюджетних коштів.

У видатковій частині єдиного кошторису зазначається загаль­на сума витрат установи з розподілом їх за категоріями видатків економічної класифікації, а також з встановленням витрат, які планується профінансувати за рахунок бюджетних асигнувань і витрат, які планується здійснити за рахунок інших (позабюджет­них) надходжень

Загальні кошториси складаються: за однотипними малими установами — клубами, бібліотеками, фельдшерсько-акушерськими пунктами тощо з невеликим обсягом фінансування; за одно­типними великими установами, господарське обслуговування яких здійснюється централізовано.

Зведені кошториси — це злиті воєдино індивідуальні кошто­риси однотипних установ і кошториси на централізовані заходи. ¥ таких кошторисах передбачаються видатки за всіма установами даного відомства.

Дата добавления: 2015-09-06