Поняття проходження і просування по державній службі

Лекція: Проходження державної служби

План

1. Поняття проходження і просування по державній службі

2. Особова справа державного службовця

3. Стаж державної служби

4. Кадровий резерв державної служби

5. Заохочення на державній службі

6. Випробування при заміщенні посади державного службовця

7. Стажування державних службовців

Поняття проходження і просування по державній службі

Центральним інститутом державної служби є проходження державної служби, в якому відображається сама суть держав­ної служби з точки зору її реалізації. Проходження державної служби містить в собі прийняття на державну службу, просу­вання по ній службовців, стимулювання їхньої праці, вирішен­ня інших питань, пов'язаних із службою. Тобто під проходжен­ням маються на увазі певні юридичні факти, що характери­зують службово-правовий стан державного службовця, який ві­дображається в його особовій справі. До таких фактів відно­сяться: заміщення більш високої державної посади; присвоєння чергового рангу; збільшення розміру грошового утримання; зарахування в кадровий резерв; направлення на перепідготовку і підвищення кваліфікації; направлення на стажування («тим­часове випробування посади») та ін. Таким чином, проходжен­ня державної служби є тривалим процесом, який започаткову­ється з моменту виникнення державно-службових відносин і завершується їх припиненням.

В юридичній науці немає єдиної точки зору щодо визначен­ня поняття терміну «проходження державної служби». Так, Д. М. Бахрах вважає, що проходження державної служби — це «динаміка службового статусу особи, яка обіймає державну посаду, тобто процес перебування на посаді, його службова кар'єра»¹. На думку Д. М. Овсянко, проходження державної служ­би — це триваючий процес, який для державних службовців, які обіймають посади категорій «А» і «Б», виражається у послі­довній зміні цих посад, починаючи з моменту вступу на держав­ну службу та закінчуючи звільненням з неї². Ю. М. Старилов розглядає проходження державної служби як специфічний вид суспільної корисної служби і зазначає, що під час здійснення службової діяльності службовці різних органів вступають у специфічні відносини, зміст яких залежить від виду служби та організації або органу, в яких вона здійснюється.

Окрім наукових дискусій щодо визначення поняття «проход­ження державної служби», в юридичній науці висловлюються різні міркування щодо елементів проходження державної служ­би. Аналіз різних точок зору з цього питання дають підстави виділити наступні елементи:

—прийняття на службу (шляхом конкурсу, призначення,
зарахування);

—прийняття державним службовцем присяги;

—випробувальний строк (якщо він є умовою прийняття на
службу);

—стажування державних службовців;

—перепідготовка та підвищення кваліфікації;

—атестація;

—щорічна оцінка якості діяльності державних службовців;

—службова кар'єра (присвоєння чергового рангу, класу, чину);

—ротація;

—службове розслідування;

—заохочення;

—стягнення;

— припинення державно-службових відносин.

Ключовим моментом проходження державної служби є про­сування по службі. Воно здійснюється шляхом: а) зайняття більш високої посади; б) присвоєння державному службовцю більш високого рангу. Просування державного службовця може мати місце за наступних умов: наявності вакантної дер­жавної посади; наявності необхідної професійної освіти, спе­ціалізації, досвіду роботи, знання Конституції і законодавства; наявності необхідного стажу державної служби; проходження конкурсу тощо.

Важливим є те, що прямих заборон на просування по служ­бі в законодавстві на передбачено. Разом з тим, виходячи з окремих правових положень, можна стверджувати, що держав­ний службовець не має права на просування по службі: під час випробування при заміщенні державної посади; в період дис­циплінарного стягнення, порушення кримінальної справи або проведення службового розслідування; у рамках граничного віку для перебування на державній службі тощо.

Важливим є з'ясування того факту, що у державного служ­бовця є право на просування по службі з урахуванням квалі­фікації та здібностей; сумлінного виконання своїх службових обов'язків тощо, однак немає жодних правових підстав тлума­чити це право як суб'єктивне право державного службовця, тобто він не має права вимагати просування по службі, оскіль­ки призначення на посаду відноситься до компетенції держав­ного органу або посадової особи. Основним принципом вирі­шення питання щодо просування по службі є: державний ін­терес до оптимального заміщення посад державних службовців повинен мати пріоритетне значення перед особистим інтересом державного службовця, який бажає просунення по службі. При цьому на державний орган покладається обов'язок, не перешкоджати службовцю, враховуючи його професійні якості, у просуванні по державній службі в межах державно-службо­вих і фінансових можливостей державного органу.

Дата добавления: 2015-10-13