Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Характеристика речовин за пожежо- й вибухонебезпекою

Читайте также:
  1. I. Общая характеристика работы
  2. quot;Ромео и Джульетта": История сюжета и характеристика героев
  3. Административное наказание в виде административного штрафа. Характеристика производства по исполнению постановления о наложении административного штрафа.
  4. Анатомическая характеристика жировой ткани
  5. АНКЕТА-ХАРАКТЕРИСТИКА СТУДЕНТА
  6. Аннотация — это краткое, обобщенное описание (характеристика) текста книги, статьи.
  7. Античная философия (общая характеристика)

У процесі визначення рівня пожежної безпеки та вибору засобів та заходів профілактики й гасіння враховують групи горючості речовин, температури займання, температури спалаху, нижню та верхню межі спалаху.

За горючістю речовини поділяють на 3 групи: негорючі, важкогорючі та горючі.

Негорючі - речовини, які не здатні горіти в повітрі нормального складу за температури до 9000 С.

Важкогорючі - речовини, що загоряються під дією джерела запалювання в, повітрі нормального складу, але не здатні до самостійного горіння без нього.

Горючі - речовини, здатні спалахувати від джерела запалювання в повітрі нормального складу та самостійно горіти без нього.

Серед горючих речовин розрізняють:

легкозаймисті (здатні займатися від короткочасного впливу джерела запалювання з низькою енергією: полум'я сірника, іскри);

середньозаймисті (здатні займатися від тривалого впливу джерела запалювання з низькою енергією);

важкозаймисті (здатні займатися тільки під дією потужного джерела запалювання).

Температура спалаху (Тсп) - це найменша температура горючої речовини, за якою над її поверхнею утворюються пара або газ, здатні спалахнути в повітрі в разі наявності джерела запалювання, при цьому швидкості утворення пари або газів ще недостатньо для виникнення стійкого горіння.

Температура займання - це найменша температура, за якої речовина виділяє таку кількість пари або газів і з такою швидкістю, що вони спалахують від джерела запалювання та продовжують стійко горіти.

Самозаймання може бути тепловим, мікробіологічним та хімічним.

Температура самозаймання - найменша температура речовини, за якої відбувається різке збільшення екзотермічних реакцій, що призводять до виникнення горіння полум'ям.

Нижня (верхня) концентраційна межа поширення полум'я (НКМПП, ВКМПП)- це мінімальна (максимальна) об'ємні (масові) частки горючої речовини в суміші з даним окиснювачем, за яких можливе займання (самозаймання) суміші від джерела запалювання з подальшим поширенням полум'я по суміші на будь-яку відстань від джерела запалювання.

Суміші, що містять горючу речовину нижче НКМПП чи вище ВКМПП, горіти не можуть: у першому випадку - за недостатньої кількості горючої речовини, а в другому - окиснювача. Наявність зон негорючих концентрацій речовин і матеріалів дає можливість обирати такі умови їх зберігання, транспортування та використання, за яких виключена можливість виникнення пожежі чи вибуху. Горючі пари й гази з НКМПП до 10 % за об'ємом повітря становлять особливу вибухонебезпеку.

6.3. Класифікація виробництв та зон за пожежо- та вибухонебезпекою

Відповідно до ОНТП 24-86 приміщення за вибухопожежною та пожежною небезпекою залежно від характеристик речовин, які використовують чи отримують під час виробництва та їх кількості, поділяють на 5 категорій: А, Б, В,

ГтаД.

Категорія А (пожежовибухонебезпечні приміщення) - виробництва, пов'язані з використанням паливних газів та легкозаймистих рідин із температурою спалаху Тсп до 28 °С у кількостях, що можуть утворювати вибухонебезпечні парогазоповітряні суміші, у разі спалахування яких розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні перевищує 5 кПа, а також речовини й матеріали, здатні вибухати та горіти у разі взаємодії з водою, киснем повітря або одне з одним, в такій кількості, що розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні перевищує 5 кПа.

Категорія Б (пожежовибухонебезпечні приміщення) - виробництва, пов'язані з використанням горючого пилу або волокон легкозаймистих рідин із температурою спалаху Тсп> 28 °С з тією ж межею надлишкового тиску, що й у категорії А.

Категорія В (пожежонебезпечні) - виробництва, де використовують

рідини, що горять та важко горять, пил І тверді матеріали й речовини, здатні горіти тільки у разі взаємодії з водою, киснем повітря або між собою за умови, що приміщення, в яких вони знаходяться або використовуються, не належать до категорій А та Б.

Категорія Г - виробництва, пов'язані з обробкою негорючих речовин та матеріалів у гарячому, розжареному або розплавленому стані, спалимих рідин, твердих речовин, які спалюють або утилізують як паливо.

Категорія Д - виробництва, пов'язані з обробкою негорючих речовин у холодному стані.


Дата добавления: 2015-10-13; просмотров: 182 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Очищення. Загальні відомості про будову і склад речовини кристалу. | Спрямована кристалізація. | Способи запобігання забрудненню речовини стінками тигля; метод плаваючої зони | Додаткові методи очищення | Охорона праці жінок та молоді |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
ЕЛЕКТРОБЕЗПЕКА| Способи та засоби гасіння пожеж

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.005 сек.)