Поблизу газового колодязя

— за телефоном «104» повідомити аварійну газову службу;

— організувати охорону місця загазованості до прибуття бригади аварійної газової служби, не допускати в зону загазованості людей.

При виявленні загазованості забороняється:

— вмикати і вимикати електричні прилади (освітлення, печі, каміни, праски, телевізори, магнітофони, радіо, дрилі та інші);

— користуватися електричними і акумуляторними ліхтарями, які не мають вибухонебезпечного виконання;

— користуватися електродзвінком;

— дзвонити по телефону;

— виконувати дії з металевими предметами для виключення удару один об одного;

— користуватися відкритим вогнем (запалювати сірники або запальничку, палити).

— ставити автомобілі, заводити автомобілі, що стоять, і проїжджати біля загазованого газового колодязя, газорозподільного пункту, групової резервуарної установки ближче 15 м з підвітряної сторони;

— користуватися електричними і акумуляторними ліхтарями, які не мають вибухонебезпечного виконання;

— виконувати дії з металевими предметами з метою виключення удару один об одного;

— користуватися відкритим вогнем і розводити вогнища ближче 50 м від загазованої ділянки місцевості.

32. Вимоги до освітлення робочої зони

Світло впливає не лише на функцію органів зору, а й на діяльність організму в цілому. Правильне освітлення робочого місця полегшує труд працюючого, знижує втомлюваність і небезпеку виробничого травматизму, підвищує продуктивність праці.

Залежно від джерела світла виробниче освітлення може бути: природним, що створюється прямими сонячними променями, та розсіяним світлом небосхилу; штучним, що створюється електричними джерелами світла, та суміщеним, при якому недостатнє за нормами природне освітлення доповнюється штучним.

Природне освітлення поділяється на бокове, верхнє і комбіноване.

Штучне освітлення може бути загальним, місцевим, комбінованим. При загальному освітленні світильники розміщуються у верхній зоні приміщення рівномірно. Місцеве освітлення створюється світильниками, що концентрують світловий потік безпосередньо на робочих місцях. Застосування лише місцевого освітлення не допускається з огляду на небезпеку виробничого травматизму та професійних захворювань.

33. Вимоги до вентиляції

При необхідності створення і підтримання в приміщенні певних заданих параметрів: температрури, вологості і швидкості руху повітря застосовують установки штучного клімату – кондиціонери. В особливо газонебезпечних місцях, де за умовами виробництва можливе раптове інтенсивне виділення вибухонебезпечних або токсичних газів або парів, передбачають аварійну вентиляцію. Там, де неможливо влаштувати постійно діючу припливно - витяжну вентиляцію (в колодязях, резервуарах), застосовують переносні вентилятори.

Кратність повітрообміну – це кількість повітря в м³, яке повинно бути замінено протягом 1год.

В ГРП- 3- кратний повітрообмін; в приміщенні наповнення балонів СВГ – 10 кратний в робочий час і 3 кратний – в неробочий.

34. Характеристика небезпечних речовин, які застосовуються в газовому господарстві

Метанол – прозора рідина без кольору, за запахом і смаком нагадує винний(етиловий) спирт; розчиняється в органічних сполуках, змішується з водою у всіх співвідношеннях, легко загорається. При випаровуванні вибухонебезпечний. Метанол – дуже токсичний,діє переважно на нервову і судинну системи. В організм людини може проникати через дихальні шляхи і навіть через непошкоджену шкіру. Особливо небезпечний прийом метанолу всередину: 5-10г метанолу можуть викликати важке отруєння, 30 г- смертельна доза. Симптоми отруєння: головний біль, запаморочення, нудота, рвота, біль у шлунку, загальна слабкість, подразнення слизових оболонок, мерехтіння в очах, а у важких випадках – втрата зору і смерть.

Щоб виключити можливість помилкового вживання метанолу в якості спиртового напою, до нього додають одорант, хімічне чорнило та інший барвник темного кольору.

СО(чадний газ)- продукт неповного згорання палива. Він міститься також у вихлопних газах карбюраторних і дизельних двигунів. Це дуже токсичний газ без кольору і запаху, легший за повітря, в 200-300 раз активніше з’єднується з гемоглобіном крові, ніж кисень.

При вдиханні невеликої кількості СО з’являється головний біль, биття пульсу у скронях, запаморочення, шум у вухах, слабкість. При тривалому перебуванні в загазованому середовищі настає втрата свідомості, можлива смерть. ГДК СО в повітрі виробничих приміщень 20мг/м³. Для захисту від дії СО застосовуються спеціальні протигази.

Ртуть застосовується в контрольно-вимірювальних приладах і лабораторіях. Будучи рідким металом, вона кипить при t-350°С, а випаровується при кімнатній температурі.Концентрація парів ртуті в повітрі збільшується, коли ртуть розливається, розлітаючись на дрібні кульки, і проникає в щілини підлоги, столів,стін. Тут вона зберігається тривалій період, виділяючи в повітря ядовиті пари, які, проникаючи через легені в кров, можуть накопичуватись в різних органах, викликаючи отруєння організму. Робота з ртуттю повинна проводитись в спеціально пристосованих для цього приміщеннях, обладнаних вентиляцією. Підлогу в них роблять непроникливою для ртуті, стіни фарбують олійними фарбами, поверхню столів роблять гладенькою і без щілин, з нахилом для скочування випадково пролитої ртуті в посудину з водою. ГДК ртуті в повітрі 0,01 мг/м³.

35. Захисні засоби від дії ел. Струму

Електрозахисні засоби – переносні засоби, призначені для захисту людей, котрі працюють з електроустановками, від ураження електрострумом, від дії електричної дуги та електромагнітного поля.

Ізолювальні ЕЗЗ призначені для ізоляції людини від частин електрообладнання, які знаходяться під напругою, а також від землі. До них належать: ізолювальні та вимірювальні штанги, кліщі, показчики напруги, ізольовані ручки інструменту, діалектричні рукавиці, боти, гумові килимки, доріжки, підставки…

Огороджувальні ЕЗЗ призначені для тимчасового огородження струмопровідних частин обладнання. Це ширми, щити, бар’єри, клітки, ковпаки, тимчасові та переносні заземлення, попереджувальні плакати.

36. ПРИЧИНИ УРАЖЕННЯ ЕЛ. СТРУМОМ ПРАЦІВНИКІВ ГАЗОВОГО ГОСПОДАРСТВА

Можливими причинами ураження електрострумом працівників газового господарства:

- монтаж і ремонт ел.проводки і ел.обладнання при невідключеній напрузі;

- пошкодження ізоляції і доступність відкритих струмопровідних частин;

- випадкове доторкання до обірваних кінців і оголених проводів, які знаходяться під напругою;

- застосування ел.інструментів з несправним або непідключеним заземленням;

- застосування в небезпечних умовах переносних світильників з напругою вище встановленої правилами;

- несправність або відмова від ЗІЗ при роботі на ел.установках;

- недостатня навченість персоналу і слабкі знання ними правил безпеки.

37. Заходи безпеки при елекровимірюваннях на діючих газопроводах

При проведенні вимірювань потенціалів в колодязях кришки колодязів, люків, а також коверів відкривають тільки спеціальним гачком, при цьому кришку не можна підтримувати руками. Під неї необхідно підкладати дерев’яний брусок. Після зняття кришки колодязя газоаналізатором необхідно перевірити концентрацію в колодязі газу. При наявності газу спускатися в колодязь для проведення електровимірювальних робіт категорично забороняється. Електровимірювальні роботи в колодязях газопроводів проводяться бригадою в складі не менше 3 чол. Електромонтер з корозійного захисту спускається в колодязь тільки з одягнутим рятувальним поясом і прикріпленим до наплічних ременів мотузком. Другий кінець мотузка повинен тримати спостерігач, який перебуває на поверхні.

При проведенні електровимірювань в колодязях забороняється користуватись відкритим вогнем. Для освітлення в них необхідно користуватися світильником у вибухозахищеному виконанні.

При експлуатації і ремонті дренажних і катодних установок слід пам’ятати, що напруга вище 12В небезпечна для життя. З метою безпеки забороняється проводити очищення шаф від пилу, бруду, снігу і т.д., перевіряти руками контакти, очищувати контактні реле, торкатись руками електросхеми СКЗ без відключення їх від електроживлення.

При включенні установок СКЗ в роботу через випрямовувач спочатку включають установку, а потім випрямовувач. Відключення проводиться в зворотному напрямку: спочатку відключають випрямовувач, а потім СКЗ.

Категорично заборонено проводити на включеній установці заміну запобіжників, торкатися частин випрямовувача, які перебувають під напругою.

При проведенні електровимірювань на контрольних пунктах, розміщених на проїзній частині вулиць, один з працівників повинен поставити біля місця проведення робіт попереджувальні знаки і вести спостереження за рухом транспорту. При тривалих вимірюваннях та інтенсивному руху транспорту вимірювальні прилади слід встановлювати збоку дороги в безпечній зоні.

38. Захист об’єктів від розрядів статичного електроструму

Заряди статичного ел.струму виникають при транспортуванні СВГ і природного газів по трубопроводах, гумових шлангах, наповненні СВГ – цистерн і зливанні з них і т.д.

Основні методи попередження розрядів статичного ел.струму: влаштування заземлення, зменшення швидкості руху газів по трубопроводах, іонізація середовища. Необхідно заземлювати всі резервуари, трубопроводи, металеві конструкції машин та апаратів і т.д., призначених для зберігання горючих газів.

Трубопроводи, обладнання повинні являти собою безперервний ел.ланцюг, приєднаний до заземлюючих пристроїв.

Резервуари V>50м³ повинні бути заземлені не менше ніж в двох місцях. Автоцистерни перед заповненням (зливом) СВГ необхідно приєднувати до заземлення. Автоцистерни для зняття статичної електрики під час руху повинні мати постійне заземлення металевим ланцюжком з мідним наконечником, який торкається дорожнього покриття.

Гумотканинні рукави для зливо – наливних операцій також повинні бути обвиті мідним дротом або тросиком і з’єднуватись з корпусом цистерни

Так як розрядні струми при статичній електризації невеликі, допускається встановлення заземлюючих пристроїв опором не більше 10 Ом.

39.Як проводится блискавкозахист об’єктів?

Згідно вимог дод. А.п.2ДСТУБ.В.2.5 – 38: 2008 «Улаштування блискавкозахисту будівель та споруд»:

1. будівлі і споруди, приміщення, які згідно ПУЭ належать до зони кл. В-1 і В – ІІ мають І категорію блискавкозахисту;

2. те ж кл. В – 1 а; В – 1 б, В – ІІ а- ІІ категорія блискавкозахисту;

3. зовнішні установки (кл. В – І г) – ІІ категорія блискавкозахисту;

4. димові труби котельних, башти і вишки різних призначень висотою 15м і більше – ІІІ категорія блискавкозахисту.

Будівлі і споруди, що мають І і ІІ категорії блискавко захисту, повинні бути захищені від прямих ударів блискавки, вторинних її проявів і занесення високого потенціалу через наземні (надземні) і підземні металеві комунікації.

Будівлі і споруди ІІІ категорії блискавкозахисту повинні бути захищені від прямих ударів блискавки і занесення високого потенціалу через наземні (надземні) металеві комунікації.

Зовнішні установки ІІ категорії блискавкозахисту повинні бути захищені від прямих ударів і вторинних проявів блискавки.

Блискавковідвід – пристрій, який сприймає удар блискавки і відводить її струм в землю.

Загалом, блискавковідвід складається з опори; блискавкоприймача, який безпосередньо приймає удар блискавки; струмовідводу, по якому струм блискавки передається в землю; заземлювача, який забезпечує розтікання струму блискавки в землі.

Конструктивно блискавковідводи поділяються на види:

Стрижневі – з вертикальним розміщенням блискавкоприймача;

Тросові (протяжні) – з горизонтальним розміщенням блискавкоприймача, закріпленого на двох заземлених опорах;

Сітки – багатократні горизонтальні блискавкоприймачі, які перетинаються під прямим кутом і вкладаються на будівлю;

40.Дати визначення: горіння, вибух, пожежа.

Горіння – це швидко протікаючий процес хімічного окислення горючої речовини, який супроводжується виділенням великої кількості тепла і світла. Окислювачем, як правило, є кисень. Для виникнення і розвитку процесу горіння необхідно: горюча речовина, яка здатна самостійно горіти після видалення джерела загорання, кисень, джерело загорання (гаряче або розжарене тіло, а також ел.розряд, які володіють запасом енергії і температура яких достатня для виникнення горіння інших речовин). Якщо одна з цих умов відсутня, горіння не буде.

Вибух – це хімічне перетворення, яке супроводжується виділенням речовин, які мають високу температуру і тиск.

Тиск в момент вибуху газових сумішей досягає 10ктс/см² , t – 1500-2000⁰С, а швидкість розповсюдження вибухової хвилі досягає декількох сотень метрів/секунду.

Пожежа — неконтрольоване горіння поза спеціальним вогнищем, яке призводить до матеріальної шкоди. Причинами виникнення пожеж є недбала поведінка людей з вогнем, порушення правил пожежної безпеки, природні явища (блискавка, посуха). Відомо, що 90% пожеж виникає з вини людини.

41.Основні причини пожежі і вибухів на об*ектах газового господарства

Основна причина аварій в газовому господарстві – порушення вимог правил, норм та інструкцій при проектуванні, конструюванні, будівництві, монтажі, експлуатації і ремонті обладнання і трубопроводів.

В СПГГ до основних причин пожеж необхідно віднести порушення герметичності встановленого обладнання і газопроводів, використання джерел відкритого вогню для ліквідації закупорень і гідратних пробок на газопроводах і перевірки герметичності діючих систем.

При загоранні пролитих горючих рідин можливе порушення герметичності обладнання і трубопроводів, які перебувають в зоні пожежі, що призводить до збільшення масштабів аварії.

Нерідко випадки пожеж виникають із-за порушення протипожежних вимог при проведенні газонебезпечних, газо – і електрозварних робіт, недотриманні правил експлуатації електроустановок.

Пожежі на об’єктах газового господарства розвиваються по такій схемі:

Аварія - витік газу - утворення хмарини вибухонебезпечної суміші - загорання її від стороннього джерела полум’я - горіння газу - нагрівання і руйнування технологічного обладнання під дією полум’я.

· недбале поводження з відкритим вогнем, при електро-, газозварювальних роботах, при роботі з паяльними лампами та іншими джерелами відкритого вогню;

· несправність опалювальних систем, підігрівання масла, відстійників і порушення правил їх експлуатації;

· несправність перевантаження або неправильний монтаж електроустановок і мереж, що призводить до підвищеного нагрівання або короткого замикання, іскріння;

· несправність обладнання, порушення технології заправляння автотракторного транспорту, вибух горючих сумішей в повітрі при терті, ударах;

· самозагоряння горючих речовин при неправильному зберіганні або через незнання їхньої пожежної небезпеки;

· розряди статичної і атмосферної електрики у разі неправильного виконання заземлень і блискавковідводів;

· куріння в пожежонебезпечних зонах.

42. Заходи для попередження пожеж на газовому господарстві

Попередження пожежі на газових підприємствах досягається:

· - запобіганням утворенню горючого середовища;

· - запобіганням виникненню в горючому середовищі або появи в ньому джерел запалювання.

Запобігання утворення горючего середовища повинно досягатися:

· - максимально можливим застосуванням негорючих і важкогорючих речовин і матеріалів;

· - ізолюванням горючого середовища;

· - підтримуванням концентрації горючих газів, пари, суспензій і окислювача в суміші за межею їх спалаху;

· - встановленням пожежонебезпечного обладнання, по можливості, в ізольованих приміщеннях чи на відкритих площадках;

· - застосуванням пристроїв захисту виробничого обладнання з горючими речовинами від ушкоджень і аварій, встановленням відключаючих, відсікаючих та інших пристроїв;

Попередження утворення в горючому середовищю джерел запалювання повинно досягатися:

· - застосуванням машин, механізмів, обладнання, пристроїв, під час експлуатації яких не утворюються джерела запалювання;

· - застосуванням електрообладнання, що відповідає класу пожежовибухонебезпеки приміщення або зовнішньої установки, групі і категорії вибухонебезпечної суміші;

· - пристроєм блискавкозахисту будівель, споруд і обладнання. Будівлі та споруди складів паливно-мастильних матеріалів захищають від прямих ударів блискавки, електростатичної та електромагнітної індукції та заносу потенціалів;

· - підтримкою температури горючого середовища нижче максимально допустимої, тобто до температури запалення горючої суміші. Наприклад, для підтримання температури горючої суміші нижче за температуру запалення резервуар, що знаходиться поруч з палаючим резервуаром, охолоджують водою;

· - зменшенням визначального розміру горючої суміші середовища нижче максимально припустимого за горючістю. Температура самозаймання горючої суміші залежить від форми останньої. Зменшуючи визначальний розмір горючої суміші у фланцевих з'єднаннях трубопроводів, світильниках, електродвигунах, запобігаємо небезпеці виникнення пожежі і навіть вибуху;

· - застосуванням інструмента, що не іскрить під час роботи з легкозаймистими речовинами. Слід застосовувати інструмент і пристосування, що не висікають іскри під час ударів і падіння;

43.Визначення вибухонебезпечних зон. Класи вибухонебезпечних приміщень

Вибухонебезпечна зона – приміщення або обмежений простір в приміщенні або зовнішній установці, в якій є або можуть утворюватись вибухонебезпечні суміші.

Пожежна зона – простір, всередині і зовні приміщень, в межах якого постійно або періодично використовують горючі речовини і в якому вони можуть знаходитись при нормальному технологічному процесі або при його порушеннях.

Вибухонебезпечною вважається зона в приміщенні в межах до 50м по горизонталі і вертикалі від технологічного апарату, з якого можливе виділення горючих газів.

Якщо об’єм вибухонебезпечної суміші перевищує 5% вільного об’єму приміщення, то все приміщення належить до відповідного класу вибухонебезпеки.

Класи вибухонебезпечних приміщень

Категорія А (вибухопожежонебезпечна) – горючі гази (ГГ), легкозаймисті рідини (ЛЗР) з t спалаху < 28⁰С в такій кількості, що можуть утворювати вибухопожежонебезпечні газопароповітряні суміші, у випадку загорання котрих розвивається розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні > 5кПа. Речовини і матеріали, які здатні вибухати і горіти при взаємодії з водою, киснем повітря або один з одним, в такій кількості, що надлишковий тиск вибуху в приміщенні > 5кПа.

Категорія Б (вибухопожежонебезпечна) – горючий пил, волокна, (ЛЗР) t спалаху > 28⁰С, горючі рідни (ГР) в такій кількості, що можуть утворювати вибухопожежонебезпечні пилоповітряні або пароповітряні суміші, у випадку загорання котрих розвивається надлишковий тиск вибуху в приміщенні > 5кПа.

Категорія В (пожежонебезпечна) – горючі гази (ГГ), легкозаймисті, горючі та важкогорючі рідини, а також речовини і матеріали, котрі можуть при взаємодії з водою, киснем повітря або один з одним вибухати і горіти або лише горіти; горючий пил і волокна, тверді горючі і важкогорючі речовини і матеріали при умові, що приміщення, в яких вони знаходяться (є в наявності), не належать до категорії А, Б і питоме пожежне навантаження для твердих і рідких легкозаймистих важкогорючих і горючих речовин на окремих ділянках площею > 10м² кожна > 180 МДж/м².

Категорія Г – негорючі речовини і матеріали в гарячому, розжареному або розплавленому стані, процес обробки яких супроводжується виділенням променистого тепла, іскор і полум’я; горючі гази (ГГ), рідини і тверді речовини, які спалюються або утилізуються в якості палива.

Категорія Д - речовини і матеріали, котрі вказані вище для категорій приміщень А, Б, В (крім ГГ) в такій кількості, що їхнє питоме пожежне навантаження для твердих і рідких горючих речовин на окремих ділянках площею <10м² кожна не перевищує 180 МДж/м², а також негорючі речовини та/або матеріали в холодному стані, при умові, що приміщення, в яких в наявності вищевказані речовини і матеріали, не належать до категорій А, Б і В.

Дата добавления: 2015-10-13