Організація навчально-виховного процесу

Навчальний рік у загальноосвітніх навчальних закладах усіх типів і форм власності розпочинається 1 вересня і закінчується не пізніше 1 липня наступного року.Тривалість навчального року для учнів початкової школи не може бути меншою 175 робочих днів, а в загальноосвітніх навча­льних закладах II—III ступеня - 190 робочих днів, без урахуван­ня часу на складання заліків та випускних іспитів, тривалість яких не може перевищувати трьох тижнів.Структура навчального року (за чвертями, півріччями, семест­рами) та тривалість навчального тижня встановлюється загаль­ноосвітнім навчальним закладом у межах часу, передбаченого навчальним планом, за погодженням з відповідним органом управління освітою.Протягом навчального року для учнів визначені канікули: осінні, зимові і весняні - загальним обсягом не менше ЗО днів. Для учнів перших класів чотирирічної та трирічної початкової школи загальноосвітнім навчальним закладом встановлюють­ся додаткові тижневі канікули, які є обов'язковими. Така трива­лість навчального року базується на класичних кривих річної працездатності учнів.

Для загальноосвітніх навчальних закладів граничнодопусти­ме навантаження регламентується таким чином (табл. 2.2).

Факультативні, групові та індивідуальні заняття слід прово­дити в дні з найменшою кількістю уроків.

Таблиця 2.2. Граничнодопустиме тижневе навантаження

Класи

5-денний тиждень

Гранично допустиме навантаження у годинах

б-денний тиждень

22 23

22 22

3-річна початкова школа:

4-річна початкова школа:

20 22

22 23

2-4

26 29

6 7

28 12

8-9 10-12

Введення 5-денного робочого тижня для учнів 5-12-х класів усіх видів загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням предметів здійснюється при додержанні гранично до­пустимого навантаження. Для решти шкіл організація 5-денно­го робочого тижня дозволена за умови роботи школи не більш ніж у дві зміни.

Тривалість року в першому класі чотирирічної початкової школи становить 35 хв., в усіх інших класах - 45 хв. Для уроків з трудового навчання, художньої праці, образотворчого мис­тецтва, музики, фізичної культури доцільною є тривалість 45 хв. в усіх класах.

Розклад уроків повинен враховувати оптимальне співвідно­шення навчального навантаження протягом тижня, а також до­цільне чергування протягом дня і тижня предметів природничо- математичного і гуманітарного циклів з уроками музики, образотворчого мистецтва, трудового навчання, художньої праці й фізичного виховання.

Спарені уроки в початковій школі, як правило, не проводяться, за винятком занять з художньої праці, де образотворча і практична діяльність взаємодоповнюються, занять з хореографії, плавання.

Для учнів 5-9-х класів спарені уроки допускаються під час проведення лабораторних і контрольних робіт, написання творів, уроків трудового навчання. В 10-12-х класах допускається про­ведення спарених уроків з основних і профільних дисциплін.

При складанні розкладу уроків необхідно враховувати динаміку розумової працездатності учнів протягом дня та тиж-

а

ня (додаток 2.2).

Найвища активність розумової діяльності в дітей шкільного віку припадає на інтервал 10-12 годин. Тому в розкладі, особли­во для молодших школярів, уроки з навчальних предметів, що потребують значного розумового напруження, повинні проводи­тися на 2-му та 3-му уроках. Розподіл навчального навантажен­ня протягом тижня повинен бути таким, щоб найбільший його обсяг припадав на вівторок, середу, четвер.

Тривалість перерв між уроками для учнів усіх класів стано­вить 10 хв., великої перерви (після 2-го уроку) - ЗО хв. Замість однієї великої перерви можна після 2-го і 3-го уроків влаштову­вати перерви по 20 хв. кожна.

Під час перерв слід організовувати перебування учнів на сві­жому повітрі.

/

Для профілактики стомлюваності, порушення статури, зору учнів на уроках письма, мови, читання, математики та інших необхідно виділяти час для фізкультхвилинок та гімнастики очей.

При визначенні доцільності, характеру, змісту та обсягу до­машніх завдань слід враховувати індивідуальні особливості учнів та педагогічні вимоги. У 1-му класі чотирирічної почат­кової школи та першій чверті 1-го класу трирічної початкової школи домашні завдання не задаються. Обсяг домашніх за­вдань має бути таким, щоб витрати часу на їх виконання не перевищували у 1-му класі трирічної та 2-му класі чотириріч­ної початкової школи 45 хв.; у 3 (2) класі - 1 години 10 хв.; 4 (3) класі - 1 год. ЗО хв.; у 5-6 класах - 2,5 год.; у 7-9 кла­сах - 3 год.; у 10-11 (12) класах - 4 год. У початкових класах домашні завдання не слід задавати на вихідні й свят­кові дні.

Початок занять у загальноосвітніх навчальних закладах рекомендується розпочинати не раніше 8 год. ЗО хв. і не піз­ніше 9 год.

У школах, які працюють у дві зміни, учні початкових класів, п'ятих, випускних і класів компенсуючого навчання повинні на­вчатися в першу зміну.

Навчання в загальноосвітніх навчальних закладах з поглиб­леним вивченням предметів організовується лише в першу змі­ну. До 1-го класу приймаються діти 7-го або 6-го року життя згідно з бажанням батьків та функціональною готовністю дити­ни до школи.

Обов'язковою вимогою для прийому до школи дітей 6-річного віку є виповнення їм на 1 вересня поточного навчального року повних 6 років.

Формування класів-комплектів у малокомплектних школах здійснюється відповідно до умов роботи та фінансових можливо­стей конкретної школи і залежить від кількості учнів та наявно­сті вчителів. При об'єднанні двох класів кількість учнів у класі- комплекті не повинна перевищувати 25, при об'єднанні трьох - 15, а при об'єднанні чотирьох - 10 дітей.

У малокомплектних школах перевага надається створенню двох об'єднаних класів-комплектів.

Оптимальним є об'єднання в один комплект учнів 1-3-х кла­сів, 2-3-х класів, 2-4-х класів.

При об'єднанні в один комплект учнів 1-4-х класів доцільно запроваджувати такий графік навчальних занять для дітей різного віку, який дозволив би проводити частину уроків окремо для кожного класу. Особливо це необхідно для учнів першого класу.

При використанні в навчальному процесі в загальноосвітніх навчальних закладах аудіовізуальних технічних засобів навчан­ня (ТЗН) тривалість їх застосування встановлюється залежно від віку дітей (табл. 2.3):

Протягом тижня кількість уроків із застосуванням ТЗН не повинна перевищувати для учнів початкової школи 3-4, стар­шокласників - 4-6.

При використанні комп'ютерної техніки на уроках безперер­вна тривалість занять безпосередньо з відеодисплейним терміна­лом і проведення профілактичних заходів повинні відповідати вимогам ДСанПіН 5.5.6.008-98 «Влаштування і обладнання кабінетів комп'ютерної техніки в навчальних закладах та ре­жим праці учнів на персональних комп'ютерах».

На уроках з трудового навчання необхідне чергування різних за характером завдань. Неприпустимим є виконання протягом уроку завдань одного виду діяльності.

В групах продовженого дня прогулянка для школярів має бути не меншою ніж 1,5 години. Самопідготовку розпочинати після 16-ї години.

Найкращим поєднанням видів діяльності дітей в групах про­довженого дня є рухлива активність на повітрі до початку само­підготовки (прогулянки, рухливі і спортивні ігри, суспільно корисна праця на пришкільній ділянці), а по завершенні самопідготовки - участь у заходах емоційного характеру (робота в гуртках, ігри, відвідування видовищних заходів, підготовка і проведення кон­цертів самодіяльності, вікторин та ін,)-

Таблиця 2.3. Тривалість безперервного застосування на уроках різних

технічних засобів навчання

Класи	Тривалість перегляду (хв.)
діафільми	кінофільми	телепередачі
1-2	7-15		15-20
3—4	15-20		15-20
5—7	20-25		20-25		20-25
8-11(12)	20-25		25-30		25-30

Радіус обслуговування загальноосвітнього навчального закладу повинен становити не більше 1 км пішохідної доступності. Допускається розміщення шкіл на відстані транспортної доступ­ності: для учнів шкіл І ступеня - 15 хв. (в один бік), для учнів шкіл II—III ступенів - не більше ЗО хв. (в один бік).

У сільській місцевості розміщення шкіл передбачає для учнів І ступеня радіус доступності не більше 2 км пішки і не більше 15 хв. (в один бік) при транспортному обслуговуванні.

Для учнів шкіл II і III ступенів радіус пішохідної доступності не повинен перевищувати 4 км, а при транспортному обслугову­ванні - не більше ЗО хв. (в один бік).

Максимальний радіус обслуговування учнів шкіл ІІ-ІИ ступе­нів не повинен бути більшим 15 км.

Транспортним обслуговуванням охоплюються учні, які про­живають на відстані від школи понад 3 км.

Відстань пішохідного підходу до місця збору на зупинці не повинна бути більшою 500 м.

Для учнів, які проживають на відстані, більшій за максима­льно допустимі межі транспортного обслуговування, а також при транспортній недоступності в період негоди, повинен передбача­тися пришкільний інтернат із розрахунку 10% місць від загаль­ної місткості закладу.

При зниженні температури повітря до -20°С та швидкості руху повітря вище 5 м/с, а також підвищенні вологості вище 80% для учнів початкової школи та -24°С для учнів 5-12-х класів, а також у надзвичайних ситуаціях органи місцевої вико­навчої влади приймають рішення про тимчасове припинення на­вчання учнів.

При виникненні масових епідемічних захворювань навчальні заняття припиняються органами місцевої виконавчої влади за погодженням з органами охорони здоров'я.

2.2. ОХОРОНА ПРАЦІ В КОМП'ЮТЕРНИХ КЛАСАХ

У навчально-виховному процесі в закладах освіти широко вико­ристовуються персональні комп'ютери. Діти - особлива кате­горія користувачів комп'ютерної техніки, вони значно меншою мірою, ніж дорослі, здатні контролювати свою поведінку і, захо­пившись, не можуть в потрібний момент відірватися від екрана монітора. Психіка їх нестійка, тому надмірне захоплення комп'ютерними іграми може бути причиною важких наслідків: розвивається підвищена дратівливість, знижується успішність, ди­тина стає капризною, некерованою, перестає будь-чим цікавитися, крім комп'ютера. Вплив комп'ютерних ігор на дитячий організм подібний до дії наркотику.

У Японії та Англії в декількох дітей, які з раннього дитин­ства надміру захоплювалися комп'ютерними іграми, лікарі ви­явили новий вид захворювання - синдром відеоігрової епілепсії. Це захворювання проявляється у вигляді головного болю, трива­лих спазмів м'язів обличчя, порушення зору. Синдром хоча і не призводить до згасання розумових здібностей дитини, але сприяє формуванню у неї таких типових для епілепсії негативних рис характеру, як підозрілість, помисливість, ворожо-агресивне став­лення до близьких, імпульсивність та гарячність.

Інтенсивна робота за ПК є причиною виникнення багатьох захворювань. Причиною відхилень у здоров'ї користувача є низькі ергономічні характеристики монітора, неправильна організація робочого місця, незадовільні санітарно-гігієнічні умови праці, які призводять до виникнення низки захворювань: порушень зору; кістково-м'язових порушень; захворювань шкіри; порушень, по­в'язаних зі стресовими ситуаціями та нервово-емоційним наван­таженням (див. табл. 2.4).

Таблиця 2.4. Характеристика скарг користувачів, які професійно пра­цюють з ПК

Симптоми втоми	Кільк.,%
Загальна втома
Зорова втома
Болі та відчуття піску в очах
Відчуття засміченості і свербіння очей
Болі в хребті, закам'янілість та оніміння м'язів шиїта плечового поясу	52,9
Пошкодження дисків хребта, порушення постави, судоми м'язів ніг	42,9
Синдром RSI - хронічний розтяг зв'язок	15,2
Синдром тунелю Карпаля	14,8
Підвищена загальна втома, головні болі, відчуття важкості голови,	57,7
поганий сон
Підвищена роздратованість, відчуття неспокою і депресивні стани	40,3

\

Особливості праці користувача ПК

Установлено, що стан організму користувачів ПК за суб'єктив­ними (скарга) та об'єктивними показниками (функціональний стан організму) залежить від типу роботи та умов її виконання. Усіх користувачів ПК можна умовно поділити на користувачів, які відповідно до своїх професійних обов'язків працюють за ПК постійно, періодично (наприклад, учні, студенти) та час від часу. Користувач персонального комп'ютера (ПК) працює в одноманітній позі в умовах обмеження загальної м'язової активності при під­вищеній рухливості кистей рук, великому напруженні зорових функцій та нервово-емоційному напруженні під впливом дії різноманітних фізичних факторів: електростатичного поля; елек­тромагнітних випромінювань в наднизькочастотному, низькочас­тотному та середньочастотному діапазонах (5 Гц... 400 кГц); рентгенівського, ультрафіолетового, інфрачервоного випромінювань, випромінювань видимого діапазону, акустичного шуму; неза­довільного рівня освітленості, незадовільних метеорологічних умов.

Порушення зору

Особливе місце серед профзахворювань посідають порушення зору, що спричинені нераціональним освітленням, світлотехнічною специфікою робочих місць з ПК та недотриманням режиму праці.

Світлотехнічна специфіка зумовлена світлотехнічною різно­рідністю об'єктів зорової роботи користувача ПК: екрана, доку­ментації і клавіатури, розташованих у різних зонах спостережен­ня, що потребує багаторазового переміщення лінії зору від одного до іншого. Робоча документація розміщена найчастіше на столі у горизонтальній площині на відстані оптимальної зони види­мості (приблизно 350 мм), об'єкти розрізнення мають негатив­ний контраст - темні об'єкти на світлому фоні. Об'єкти на клавіатурі відзначаються невеликим розміром і розташовані в похилій площині. Яскраві знаки на темному фоні майже верти­кально орієнтованого екрана розташовані на відстані 450-600 мм, що потребує незвичної горизонтальної орієнтації лінії зору. Ці умови спостереження несвідомо асоціюються з поглядом уда­лечінь, коли м'язові механізми ока розслаблені, у той час як вони повинні інтенсивно працювати, щоб забезпечити високу гостроту зору для якісного розрізнення знаків. Відбувається постійна

переадаптація від яскравих об'єктів з позитивним контрастом на темні з негативним контрастом. За восьмигодинний робочий день за монітором користувач кидає до 30000 поглядів на екран, око працює з перевантаженням і не може достатньо адаптуватися до цієї ситуації. Такі особливості призводять до напруження м'язо­вого та світлочутливого апарату очей, що є однією з причин вини­кнення астенопічних явищ (різь в очах, біль в очах, ломить у надбрівній ділянці, розпливчатість меж, нечіткість зображення).

Тривале зосередження погляду на матовому склі екрана монітора зменшує частоту кліпання очей, що призводить до виси­хання та викривлення роговиці ока, погіршує зір (синдром Сикка).

Робота користувача за пульсуючим самосвітним екраном монітора, що не відповідає нормативним вимогам щодо обмежен­ня пульсації (блимання), викликає дискомфорт і втому (загальну і зорову).

Робота із дзеркальною відбиваючою і неплоскою зовнішньою поверхнею екрана монітора, на поверхні якого з'являються чис­ленні відбиті відблиски, призводить до виникнення у користува­ча астенопічних явищ та функціональних змін ока.

На робочому місці досить часто є несприятливо розподіленою яскравість у полі зору, оскільки освітлені поверхні периферії (стеля, стіни, меблі тощо) виявляються світлішими, ніж центр поля зору - темний, обмежено освітлений та іноді мало заповнений знака­ми екран монітора. Такий розподіл яскравості у полі зору при­зводить до порушення основних зорових функцій ока.

Засліплююча дія світильників, вікон та інших джерел на пра­цюючих з ПК більша, ніж на інших, тому що лінія зору користу­вача при роботі з екраном майже горизонтальна, що призводить до зменшення захисного кута. Це викликає не тільки астенопічні явища, але й функціональні порушення очей користувача.

Кольоровий шрифт збільшує навантаження на зір, оскільки скла­дові кольорів мають різні довжини хвиль і видимі на різній віддалі; око потребує точнішої адаптації, ніж при чорно-білому зображенні.

Кістково-м'язові порушення

Робота користувача ПК потребує тривалого статичного напру­ження м'язів спини, шиї, рук і ніг, що призводить до втоми і специфічних скарг. Пошкодження хребта є результатом недостат­нього рівня ергономічності робочого місця користувача, тобто крісло неправильно підтримує згин хребта. Плечі й шия напру- жуються і затікають унаслідок неприродного положення, вини­кають болі в ділянці шиї, спини і голови. У середньому працівник, який користується ПК, просиджує в такому положенні за все своє життя до 80000 годин (8 років).

Неправильне положення рук при введенні даних за допомо­гою клавіатури (зап'ястя при наборі підняті догори) призводить до перетискання нервів у вузьких місцях зап'ястя (тунель Карпаля).

Синдром RSI (хронічний розтяг зв'язок) - пошкодження, що виникає в результаті постійного напруження м'язів кистей рук як результат неправильно обладнаного з погляду ергономіки робочого місця при використанні ПК. Це хронічне захворюван­ня може непомітно розвиватися протягом декількох років. Такі перевантаження призводять до перенапруження всієї м'язової системи людини. Найбільш небезпечним є те, що внаслідок кон­центрації уваги на екрані монітора притуплюється своєчасне по­передження про болі, які є тривожним сигналом для тіла. За­хворювання рук і кистей рук спостерігаються у працюючих за ПК у 7-12 разів частіше, ніж у інших, і досить часто помилково діагностується як запалення сухожиль.

Порушення, пов'язані зі стресовими ситуаціями та нервово-емоційним навантаженням

Робота за ПК - це робота з особливо тривалою монотонністю: більше ніж 600 однакових дій упродовж 75% робочого часу за одну годину. Монотонність роботи, неергономічність робочого місця, електромагнітні випромінювання призводять до захворювань за- гальноневротичного характеру у вигляді підвищеної загальної втоми, головного болю, відчуття важкості голови, поганого сну. Стійкі нервово-психічні порушення у вигляді підвищеної роздра­тованості, відчуття неспокою, метушливості (збуджений тип), де­пресивних станів, загальної скутості в роботі, зменшення швид­кості реакцій (гальмівний тип), ймовірно, викликані електро­магнітними хвилями, які випромінює ПК і монітор. Вплив елек­тромагнітного випромінювання наднизьких і низьких частот на організм людини вивчений недостатньо, і дослідження в цьому напрямку тривають, але дія електромагнітних полів цих частот на біологічні об'єкти, особливо мозок, уже відома: вона може викликати утворення пухлин.

Захворювання шкіри

Робота користувача ПК біля наелектризованого екрана монітора, який притягує частинки завислого в повітрі пилу і заряджає їх, призводить до подразнення шкіри в людей з чутливою шкірою, висипки та запалення шкіри.

Отруєння організму

v

Треба відзначити ще такі шкідливі чинники впливу на користува­ча, як отруєння від матеріалу корпусу і плат ПК та монітора (діоксини та фуран) і виділення озону при роботі з лазерним принтером.

Діоксини та фуран - гази, що не мають запаху і є канцероге­нами, належать до протипожежних засобів, які необхідні для ко­рпусу монітора і плат. Ці отрути утворюються при горінні, але є докази того, що вони в незначних кількостях є в повітрі і при звичайній робочій температурі.

Озон утворюється внаслідок впливу електричних зарядів, які виникають у лазерних принтерах, на кисень повітря. І хоча нові лазерні принтери здійснюють фільтрацію озону, проблема існує, бо з часом фільтр псується і його необхідно вчасно замінювати. Озон сильно подразнює слизову оболонку носа, очей і горла та може призвести до ракових захворювань як канцеро­генна речовина.

2.2.1. Ергономічні характеристики моніторів

Монітор - дуже важлива частина комп'ютерної системи. Саме від нього залежить комфорт, зручність і продуктивність роботи за комп'ютером; разом з тим робота за поганим монітором може негативно позначитися на здоров'ї.

Директива Європейської економічної комісії 90/270 в розді­лі «Мінімальні вимоги в охороні праці» жорстко регламен­тує безпечні умови роботи і вимоги по захисту здоров'я осіб, що працюють з комп' ютерами, висуваючи такі п'ять вимог до роботи з монітором:

• символи на екрані мають бути чіткими і добре розрізнятися;

• зображення повинно бути позбавлене блимання;

• яскравість та/або контрастність повинні легко регулюватися;

• екрани мають бути позбавлені відблисків і відбиття;

• випромінювання повинно бути знижене до надзвичайно ма­лих рівнів.

Технічні характеристики моніторів (розмір екрана, роздільна здатність, зернистість зображення, значення частот вертикальної та горизонтальної розгорток, смуга пропускання відеосигналу, можли­вості регулювання, мікропроцесорне управління, динамічне фокусу­вання, наявність інварової маски та розмагнічування, антивідблискове покриття, захист від електростатичних та електромагнітних полів, система управління енергоспоживанням), якщо на них не зверта­ють уваги при виборі монітора або неправильно встановлюють, мо­жуть негативно вплинути на зір та здоров'я загалом.

Головним елементом будь-якого монітора є електронно-про­менева трубка (ЕПТ). Принцип її дії такий. Електронний промінь, що генерується електронною гарматою (катодом), потрапляє на екран, покритий люмінофором, і викликає його світіння. Модуля­тор регулює інтенсивність променя, отже, і яскравість світіння люмінофора. Відхиляюча система здійснює сканування променем поверхні екрана, тобто рух променя по зигзагоподібній траєкторії від лівого верхнього кута екрана до нижнього правого і повернен­ня у вихідну позицію спеціальним сигналом зворотного ходу. У процесі сканування промінь послідовно збуджує дискретні точки люмінофора, які називаються пікселами (pixel - picture element), і утворює близько розташовані рядки розгортки. У кольоровому моніторі є три електронні гармати з окремими схемами керування, а на поверхню екрана нанесені люмінофорні елементи трьох типів, що дають люмінесценцію червоного (red), зеленого (green) і синьо­го (blue) спектральних діапазонів (рис. 2.1). Кожний електро­нний промінь збуджує люмінофор «свого» кольору.

Рис. 2.1. Види люмінофорних елементів: R (red) - червоний; G (green) - зелений; В (blue) - синій

GfB

€

R

R

В

В ЕПТ застосовуються переважно два види люмінофорних елементів - круглої форми з дельтоподібною тріадою та у вигляді смуг.

Для того щоб «червоний» промінь точно потрапляв на червоний люмі­нофор, не зачіпаючи сусідні точки зе­леного або синього люмінофоров і не підсвічуіочи їх, він спочатку скерову­ється на тонкий лист перфорованого матеріалу (тіньову, щілинну маску або апертурну ґратку - залежно від конс­трукції монітора), розташований перед люмінофором (рис. 2.2).

Апертурна ґратка використовуєть­ся в ЕПТ із люмінофорними смугасти­ми елементами і являє собою сітку із натягнутих з малим кроком тонких дротів. Вона застосовується ком­паніями Sony, Mitsubishi, Radius, Nokia, Nanao, CTX у моніторах високого класу, сконструйованих на основі ЕПТ TriiiiTron, DiamondTron або PanaFlat.

Тіньова маска - це металевий лист з круглими отворами. Як матеріал ма­ски використовується, як правило, інварзалізонікелевий сплав, що має малий коефіцієнт теплового розширення. Тіньова маска застосовується в більшості моніторів із круглими люмінофорами.

Щілинна маска - нова розробка фірми NEC - займає проміжне місце між тіньовою маскою й апертурною ґраткою. У ній засто­совуються еліптичні отвори, що, на думку спеціалістів NEC, до­зволяє одержати чіткіше зображення.

Таким чином, якість зображення на екрані монітора є резуль­татом сумарної дії найважливіших чинників, закладених у конс­трукції монітора.

ЕПТ з апертурною ґраткою

ЕПТ з тіньовою маскою Рис. 2.2. Види ЕПТ

Розмір видимої частини монітора. Однією з основних харак­теристик монітора є розмір його екрана по діагоналі. Термін «розмір монітора» визначає зовнішній діагональний розмір кінескопа. Саме цей розмір і вказується, коли говорять про 14-, 15-, 17-, 20- і 21-дюймові монітори. Реальний розмір зображення дещо менший і залежить від технологічних особливостей виготовлення ЕПТ. Більш інформативним параметром є корисна площа екрана, яка визначає реальну площу, покриту люмінофором, на якій може створюватися зображення. Але і це не є повною геометричною характеристикою монітора. Річ у тім, що виробники моніторів не завжди забезпечують повне використання площі екрана, по­критої люмінофором, що пов'язано з обробкою сигналів синх­ронізації і формуванням відповідних напруг, що подаються на електроди кінескопа. Усі сучасні дисплеї мають органи управління, що дозволяють розтягнути зображення до країв ек­рана (точніше, до меж корисної площі), що вказується в спе­цифікаціях на монітори терміном Overscan. Але саме по краях екрана найважче забезпечити необхідне фокусування і зведення променів, а також повністю компенсувати спотворення геомет­ричних розмірів зображення, тому чіткий і «некривий» розмір зображення, який влаштовує користувача, звичайно трохи мен­ший від розміру корисної площі.

Площинність екрана. Важливою характеристикою монітора є площинність екрана. Чим плоскіший екран, тим менше викрив­ляються на ньому геометричні фігури. У моніторах використову­ються ЕПТ чотирьох типів - сферичні, циліндричні, трубки малої кривизни і плоскі. Спочатку випускалися два основних типи кінескопів, екран яких мав сферичну або циліндричну кривизну. Поверхня кінескопа у першому випадку - це сегмент, вирізаний зі сфери, а в другому - із вертикального циліндра. На 14-дюймо- вих моніторах використовувалися сферичні екрани, які мали до­сить велику кривизну (R - 0,5 м) з обох боків. Потім з'явилися сферичні кінескопи з меншою кривизною (15 дюймів, R - 1 м), які порівняно з їх попередниками виглядали майже ідеально плоскими. Такі ЕПТ називають трубками з плоским квадрат­ним екраном, або FST (Flat Square Tube).

Трубки з апертурною ґраткою (Trinitron, DiamondTron) справді плоскі по вертикалі, а по горизонталі радіус їх кривизни прибли­зно дорівнює радіусу кривизни трубок FST. Зовсім плоскі кінескопи PanaFlat компанії Panasonic.

Крім зменшення геометричних викривлень, плоскі екрани мають кращі антивідблискові властивості у зв'язку з дією зви­чайних законів відбиття світла сторонніх джерел.

Недоліком моніторів зі сферичними трубками є те, що зобра­ження може бути спотворено в кутах і в межах екрана.

Циліндричні ЕПТ типу Trinitron та DiamondTron мають плоскі вертикальні і закруглені горизонтальні грані. На відміну від тру­бок з т>ньовою маскою, в ЕПТ типу Trinitron установлена маска з вертикальними щілинами, що забезпечує кращу яскравість і контрастність зображення, але погіршує різкість.

Наступний тип ЕПТ - АЮ, екрани з малою кривизною по­верхні, - також є сферичними, але радіус сфери настільки великий, що виглядають вони майже плоскими. Це зменшує викривлення зображення, на екрані утворюється менше відблисків від відбитого світла. Багато моніторів, що сьогодні випускаються (15-, 17- і 21-дюймові), комплектуються ЕПТ саме цього типу. Останнім ча- ' сом поширення набули ЕПТ з абсолютно плоским екраном (DynaFlat фірми Samsung Electronics, FD Trinitron фірми Sony, трубки DiamondTron фірми Mitsubishi і PanaFlat фірми Viewsonic).

Роздільна здатність. Важливою характеристикою монітора є його роздільна здатність - кількість точок (пікселів) по горизон­талі і по вертикалі, яку він може показати. Чим більша роздільна здатність, тим точніше і чіткіше зображення на екрані, тим лег­ше воно для сприйняття, тим менше стомлює зорову систему. При низькій роздільній здатності можливі помилки при зчиту­ванні символів (два різних символи при малій кількості еле­ментів, що їх складають, можуть сприйматися як однакові). Існують стандартні значення роздільної здатності (у дужках на­ведено назву стандарту для PC):

640 х 480 (VGA); 800 х 600 (SVGA);

1024 х 768 (XGA);

1280 x 1024 (EVGA);

1600 x 1200 (не позначений) - максимальне значення для сучасних моніторів.

Для кожного монітора існує фізичне обмеження на максима­льну роздільну здатність, яку він може підтримувати. Це пов'я­зано зі густотою розміщення люмінесцентних точок на поверхні ЕПТ. Чим більша роздільна здатність потрібна, тим більший за розміром діагоналі монітор необхідно обрати.

Для 15-дюймових моніторів цілком достатня роздільна здат­ність 800 х 600, більш висока роздільна здатність недоцільна, тому що шрифти і піктограми виглядатимуть занадто дрібними.

Для 17-дюймових моніторів оптимальною є роздільна здатність

1024 х 768.

Великі монітори повинні забезпечувати роздільну здатність 1280 х 1024 і вище. Максимальне значення - 1600 х 1200.

Відстань між точками. Головною характеристикою тіньової маски є мінімальна відстань між люмінофорними елементами од­ного кольору. Для дельтоподібної маски цей параметр назива­ють розміром зерна (dot pitch), відстань між точками - кроком тріад, розміром точки, або кроком точок, а для апертурної ґратки - відстанню між смугами, або кроком смуг. Для тіньової маски лінія мінімальної відстані між точками одного кольору складає з горизонталлю кут 30°С. У різноманітних моделей моніторів крок люмінофора лежить у діапазоні від 0,25 до 0,41 мм. На сучас­них 15-і 17-дюймових моніторах використовуються кінескопи з розміром зерна від 0,25 до 0,28 мм. На трубках ТгіпіТгоп і DiamondTron крок смуг становить 0,25-0,26 мм, а на PanaFlat - 0,24 мм. Звичайно, чим менший розмір елемента роздільної зда­тності, тим менша зернистість і тим чіткіше зображення можна одержати на моніторі; після розміру монітора по діагоналі це є другою важливою величиною.

Стандартне значення зернистості - 0,28 мм - відповідає при­близно 1024 точкам в рядку для 14-дюймового екрана, що за­безпечує чітке і різке зображення. При великому зерні зображен­ня починає розпливатися, а очі дуже швидко втомлюються.

Частота кадрової розгортки. Частота кадрової розгортки визначає, скільки разів за секунду електронний промінь пробігає весь екран, тобто це частота зміни зображення на екрані. Для одержання стійкого зображення, яке добре сприймається оком, необхідно, щоб кадр оновлювався досить часто - частіше, ніж у кінематографі, оскільки відстань від користувача до монітора зна­чно менша відстані до екрана телевізора. Електронна система монітора забезпечує горизонтальну (рядкову - рух по рядках) та вертикальну (кадрову - зміна кадру) розгортки сигналу.

Чим вища ця частота, тим менш помітне блимання і тим менше втомлюються очі. Декілька років тому асоціація VESA вста­новила мінімальну частоту кадрової розгортки для виконання ер­гономічних вимог при роботі з монітором 70 Гц у прогресивному режимі горизонтальної розгортки. Потім з'явилося значення 72 Гц. Стандарт Ergo VGA, запропонований VESA, визначає мінімум цієї частоти на рівні 75 Гц для роздільної здатності 1024 х 768.

Оцінка мінімального значення ергономічної кадрової розгортки показала межу 75 Гц, яка визначена фізіологічними особливостями організму. Новий шведський стандарт ТСО'99 визначає частоту кадрової розгортки для монітора не менше 85 Гц (для моніторів із діагоналлю не менше 20 дюймів - 75 Гц). Подальше збільшення частоти не приводить до відчутного ефекту поліпшення статич­ного зображення.

Якщо монітор при обраній роздільній здатності не забезпечує такої швидкості оновлення кадрів, то краще вибрати режим з меншою роздільною здатністю, на якій значення 75-85 Гц дося­гається. В іншому випадку робота за комп'ютером буде небезпеч­ною для зору. Деякі монітори мають верхню межу діапазону кадрової розгортки - 120-160 Гц. Звичайно такі частоти мож­ливі на роздільних здатностях, що значно нижчі від ефективних.

Тип розгортки. При звичайному (non-interlaced) способі роз­гортки електронний промінь пробігає весь кадр за один період вертикальної розгортки. При розгортці через рядок (interlaced) промінь спочатку проходить по парних рядках, потім по непар­них, весь екран оновлюється у два рази рідше, і горизонтальні лінії і краї починають сильно блимати. Розгортка через рядок використовується при високих роздільних здатностях, коли монітор або відеоадаптер не встигає вивести все зображення за один кадр. Тому важливе значення має максимальна роздільна здатність монітора без використання розгортки через рядок. По­трібно звернути увагу на той факт, що деякі моделі моніторів забезпечують прогресивну розгортку для низьких роздільних здат­ностей, а при високих - переходять на розгортку через рядок, що істотно погіршує стабільність і якість зображення.

Смуга частот відеопідсилювача. Правильніше було б її на­звати верхньою межею частотної характеристики відеотракту, оскільки для смуги необхідно визначити і нижню межу. У пас­портах ця характеристика позначається як Bandwidth. Вона ви­значає верхню межу смуги пропускання відеопідсилювача. Вимірюють її в мегагерцах за спадом характеристики на три децибели від максимального значення. Зміст цієї величини полягає ось у чому: на монітор від відеоадаптера, крім синхроімпульсів кадрової і рядкової розгорток подаються також сигнали інтенсивності кожного зі складових кольорів для кожного піксела зображення, які являють собою послідовність відеоімпульсів різної амплітуди. Вона і визначає інтенсивність електронного пучка (а отже, й інтенсивність світіння люмінофора) у даній точці. Можна підрахувати, що інтенсивність променя повинна змінюватися з частотою, яка дорівнює (у першому наближенні) добутку кількості рядків на кількість вертикальних смуг обраної роздільної здат­ності і на частоту оновлення кадрів. Так, для режиму XGA при частоті кадрової синхронізації 75 Гц цей добуток дорівнює 1024 х х 768 х 75 Гц = 59 МГц. Тактова частота відеосигналу (відеоімпульсів) - Pixel Rate - у 1,33-1,40 рази вища від цієї оцінки, що пов'язано з перехідними процесами і зворотним хо­дом променя. Відеоадаптер виробляє низьковольтні відеосигнали, їх максимальна амплітуда не перевищує 0,7-1 В. Цей сигнал потім підсилюється відеопідсилювачем і подається на моделю­ючі електроди кінескопа. Для того щоб відеосигнал проходив без спотворень, необхідно, щоб межа смуги пропускання відеотракту перевищувала тактову частоту сигналу. Максимальне значення частоти відеоімпульсів, при якому ще можливе одержання якісного зображення, відповідає значенню верхньої межі смуги відеотракту.

При різних режимах точки виводяться на екран з різною швидкістю. Чим вища частота розгортки, більша кількість відтворюваних кольорів, більша роздільна здатність, тим більшою є швидкість виводу даних на екран і вищою частота відеосигналу, що викликає необхідність розширення смуги пропускання монітора. Якщо смуга пропускання недостатня, виникають спо­творення відеосигналу, порушується чіткість зображення по го­ризонталі. У високоякісних моніторах значення смуги частот становлять 110 МГц, у звичайних - 70-85 МГЦ.

Органи управління. Важливим чинником загальної ерго­номіки монітора є можливість його регулювання. Сучасний монітор дозволяє працювати з різними відеоадаптерами і в різних режимах. Тому інколи необхідне ручне регулювання геометрич­них розмірів і положення зображення на екрані, а також ко­рекція викривлень.

Обов'язковими органами управління є мережний вимикач, по­руч з яким звичайно розташований мережний індикатор, а та­кож регулятори яскравості (Brightness) і контрастності (Contrast). Вони можуть бути аналоговими (у вигляді звичайних по­тенціометрів) або цифровими (кнопки).

У сучасних моніторах передбачена компенсація багатьох типів геометричних спотворень. Усі без винятку монітори мають регу­лятори розміру і положення зображення.

Крім вищезгаданих регуляторів, передбачені кнопки від­новлення, які використовуються, якщо поверх заводської установки записали значення користувача. Передбачені також кнопки ручного розмагнічування для тих випадків, коли під час роботи відбувається намагнічування різних вузлів. На деяких моніторах передбачене регулювання кольорової палітри. Найбільші можливості забезпечує регулювання, яке дозволяє плавно змінювати основні складові кольорів.

Чим ширші можливості регулювання, тим кращу якість зо­браження, що займає практично всю корисну площу екрана, де­монструє монітор.

Слід відзначити, що певного поліпшення в таких випадках (збільшення розміру зображення, фіксація його положення на екрані, збільшення частот розгорток) можна спробувати досягти за допомогою спеціального програмного забезпечення (як, напри­клад, утилітна System Display Doctor фірми SciTech Software Inc. та різноманітних універсальних відеодрайверів). Крім того, існує можливість оновлення фірмових відеодрайверів через Internet.

Управління монітором. Використання мікропроцесорного управління значно поліпшує можливості і зручність роботи з монітором, що дозволяє реалізувати такі функції:

• автосканування (монітори з автоскануванням самі визнача­ють параметри сигналу від відеоадаптера і підстроюються під нього);

• пам'ять режимів (монітор запам'ятовує параметри сигналу і стан регулювань, завдяки чому не потрібна ручна підстройка при кожній зміні режиму);

• індикація на екрані (інформація про поточний режим роботи і положення регуляторів є на екрані в графічному вигляді);

• налагоджування кольорів (дозволяє досягти повної відпо­відності оригіналу і зображення на екрані) та ін.

Динамічне фокусування. Сфокусований електронний промінь на виході із відхиляючої системи має круглий перетин, але внаслідок того, що у всі зони екрана, крім центру, він потрапляє під деяким кутом, відмінним від 90°, пляма, утворена ним на поверхні екрана, набуває форми еліпса. Це явище називається астигматизмом. Наслідком є погіршення чіткості зображення по краях екрана. Використання в моніторах системи динамічного фокусування, яку ще називають подвійним фокусуванням, тому що в ній використовуються дві системи відхиляючих лінз (Double Focus, Dynamic Focus, Dynamic Astigmatism Control), дозволяє підстроювати сумарну фокусну відстань і одержувати однаково добре фокусування в усіх частинах екрана, внаслідок чого підви­щується чіткість зображення на краях екрана. Найчастіше ди­намічне фокусування використовується для 17-дюймових моніторів і меншою мірою - для 15-дюймових.

Екранне покриття. Для підвищення якості зображення, змен­шення відблисків, а також запобігання накопичення статичного заряду на поверхні екрана монітора на переднє скло ЕПТ нано­сять спеціальні покриття.

Під час роботи монітора поверхня його екрана інтенсивно бомбардується електронами, у результаті чого може накопичува­тися заряд статичної електрики. Це призводить до того, що по­верхня екрана «притягує» велику кількість пилу, і, крім того, при дотику рукою до зарядженого екрана користувач може бути вражений ^лабким коронним електричним розрядом. Для змен­шення потенціалу поверхні екрана на нього наносять спеціальні провідні антистатичні покриття, які в документації позначають скорочено AS (anti-static).

Інша мета нанесення покриття - усунення відбиття навко­лишніх предметів на склі екрана, які заважають при роботі. Це так звані антивідбиваючі покриття (anti-reflection, AR). Для змен­шення ефекту відбиття поверхня повинна бути матовою. Останнім часом для одержання антивідбиваючого покриття використову­ють тонкий шар двооксиду кремнію, на якому травляться профільовані горизонтальні канавки, що перешкоджають попа­данню відбиття зовнішніх предметів у поле зору користувача. При цьому підбирають такий профіль канавок, щоб послаблення і розсіювання корисного сигналу було мінімальним.

Ще один негативний чинник, з яким борються шляхом на­несення покриття на екран, - відблиски від зовнішніх джерел світла. Для зменшення цих ефектів краще, звичайно, розташу­вати монітор так, щоб на екран не падало світло від вікна і електричних ламп, але це не завжди можливо. Тому на поверх­ню монітора наносять шар діелектрика з малим показником заломлення, який має низький коефіцієнт відбиття. Такі по­криття називаються антивідблисковими або антиореольними (anti-glare, AG). Загалом для користувача різниця між ефекта­ми, одержаними від антивідблискових і антивідбиваючих по­криттів, досить умовна, тому в багатьох описах їх ототожнюють і називають узагальнено - антивідблисковими. Звичайно вико­ристовують комбіновані багатошарові покриття, які поєднують захист від багатьох чинників, що заважають у роботі. Відомі такі покриття, як AGRAS (anti-glare, anti-reflection, anti-static - антивідблискове, антивідбиваюче, антистатичне), ARAG (anti- reflection, anti-glare - антивідбиваюче, антивідблискове), ARAS (anti-glare, anti-static - антивідбиваюче, антистатичне). У будь- якому разі покриття дещо знижують яскравість і контрастність зображення і впливають на кольоропередачу, але поліпшують зручність роботи з монітором.

2.2.2. Санітарно-гігієнічні вимоги до параметрів навколишнього середовища кабінетів і класів з ПК

Відповідно до «Державних санітарних правил і норм влашту­вання і обладнання кабінетів комп'ютерної техніки в навчаль­них закладах та режиму праці учнів на персональних комп'юте­рах» ДСанПіН 5.5.6.009-98 встановлені санітарно-гігієнічні ви­моги до параметрів навколишнього середовища класів з комп'ю­терною технікою.

Вимоги до мікроклімату

У кабінетах та класах навчальних закладів, де навчання прово­диться із застосуванням персональних комп'ютерів, температура повітря повинна бути 19,5±0,5С; швидкість руху повітря - не більше 0,1 м/с, відносна вологість 60±5% (згідно з ДСанПіН 5.5.6.009-98).

Рівень іонізованості повітря на відстані 0,3 м від працюючо­го екрана монітора не повинен бути нижче 200 і більше 50000 легких позитивних і негативних іонів (окремо) в 1 см³ повітря, відповідно до ДСанПіН 5.5.6.009-98.

Підтримувати оптимальний рівень легких позитивних і нега­тивних аероіонів у межах 1000-3000 іонів в 1 см³ повітря кожної полярності на робочих місцях школярів рекомендується за допо­могою біполярних коронних аероіонізаторів.

У кабінетах та класах навчальних закладів повинен бути забезпечений трикратний обмін повітря за одну годину. Для за­безпечення постійних параметрів мікроклімату (температури, во­логості, швидкості руху і чистоти повітря) у кабінетах і класах можуть бути встановлені побутові кондиціонери типу БК-1500,

БК-2000, БК-2500 та інші.

Вимоги до освітлення приміщень та робочих місць

Приміщення з ПК повинні мати природне та штучне освітлення. При незадовільному освітленні знижується продуктивність ііраці користувачів ПК, можлива поява короткозорості, швидка стом­люваність.

Система освітлення повинна відповідати таким вимогам:

• освітленість на робочому місці має відповідати характеру зорової роботи, який визначається трьома параметрами: об'єктом розрізнення - найменшим розміром об'єкта, що розглядаєть­ся на моніторі ПК; фоном, який характеризується коефіцієнтом відбиття; контрастом об'єкта і фону;

• необхідно забезпечити достатньо рівномірне розподілення яс­кравості на робочій поверхні монітора, а також у межах навколишнього простору;

• на робочій поверхні повинні бути відсутні різкі тіні;

• у полі зору не повинно бути відблисків (підвищеної яскра­вості поверхонь, які світяться та викликають засліплення);

• величина освітленості повинна бути постійною під час роботи;

• слід обирати оптимальну спрямованість світлового потоку і необхідний склад світла.

Природне освітлення в приміщеннях з ПК повинно відповідати вимогам ДБН В.2.2.-3-97 «Будинки та споруди навчальних за­кладів». Природне освітлення має здійснюватись через вікна, орієнтовані переважно на північ або північний схід і забезпечува­ти коефіцієнт природної освітленості е не нижче 1,5%. Для за­хисту від прямих сонячних променів, які створюють прямі та відбиті відблиски з поверхні екранів і клавіатури, повинні бути передбачені сонцезахисні пристрої, на вікнах мають бути жалюзі або штори. Задовільне природне освітлення легше створити в невеликих приміщеннях на 5-8 робочих місць.

Штучне освітлення в приміщеннях з робочими місцями, облад­наними ПК, має здійснюватись системою загального рівномірного освітлення. Як джерела штучного освітлення мають застосовува­тись переважно люмінесцентні лампи типу ЛБ. Штучне освітлення повинно забезпечувати на робочих місцях у кабінетах та класах з ПК освітленість не нижчу, а на екранах - не вищу значень, наведе­них в табл. 2.5 відповідно до ДСанПіН 5.5.6.009-98.

Система загального освітлення має становити суцільні або переривчасті лінії світильників, розташованих збоку від робочих

Таблиця 2.5. Норми освітленості в кабінетах і класах з ПК

Характеристика роботи	Робоча поверхня	Освітленість, лк
Робота переважно з екранами дисплеїв ПК (50% робочого часу та більше)	Екран клавіатура стіл	не вища 200 не нижча 400 не нижча 400
Робота переважно з документами (з екранами дисплеїв ПК менше 50% робочого часу)	Екран клавіатура стіл дошка	не вища 200 не нижча 400 не нижча 500 не нижча 500
Проходи основні	підлога

місць (переважно ліворуч), паралельно лінії зору працюючих. Для загального освітлення допускається використання світильників таких класів світлорозподілу: прямого світла - П; переважно відбитого світла - В. Для загального освітлення можна застосо­вувати світильники серії ЛПО 36 із дзеркальними ґратами, уком­плектовані високочастотними пускорегулювальними апаратами (ВЧПРА). Застосування світильників без розсіювачів та екрану­ючих ґрат заборонено.

Яскравість світильників загального освітлення в зоні кутів ви­промінювання від 50° до 90° з вертикаллю в поздовжній та попере­чній площинах повинна становити не більше ніж 200 кд/м², захис­ний кут світильників - не менше 400. Яскравість великих повер­хонь (вікна, джерела штучного освітлення та ін.), що розташовані в полі зору, не повинна перевищувати 200 кд/м².

Показник засліплення для джерел загального штучного освітлення у кабінетах і класах з ПК не повинен бути більше 20, а показник дискомфорту - не більше 40.

Необхідно передбачити обмеження прямих відблисків від дже­рел природного та штучного освітлення. Захистом від прямих відблисків має бути зниження яскравості видимої частини джерел світла шляхом застосування спеціальних розсіювачів, відбивачів та інших світлозахисних пристроїв, а також правильне розміщення робочих місць відносно джерел світла.

Необхідно передбачати заходи щодо обмеження відбитих відблисків на робочих поверхнях (екран, стіл, клавіатура). Яс­кравість відблисків на екрані ПК не повинна перевищувати 80 кд/м², а яскравість стелі при застосуванні системи відбитого освітлення - 200 кд/м².

Слід обмежити нерівномірність розподілу яскравості в полі зору учнів. Співвідношення яскравості між робочим екраном та близьким оточенням (стіл, зошити, посібники і т.ін.) не повинно перевищувати 5:1, а між поверхнями робочого екрана і оточен­ням (стіл, обладнання) - 10:1.

Коефіцієнт запасу (Кз) для освітлювальних установок зага­льного освітлення приймається рівним 1,4.

Величина коефіцієнта пульсації освітленості не повинна пе­ревищувати 5%, що забезпечується застосуванням газорозряд­них ламп у світильниках загального та місцевого освітлення з високочастотними пускорегулюючими апаратами (ВЧПРА) для світильників будь-яких типів. Якщо немає світильників з ВЧПРА, то лампи багатолампових світильників або світильники загаль­ного освітлення, розташовані поруч, слід вмикати на різні фази трифазної мережі.

Для забезпечення нормованих значень освітленості у приміщеннях з ПК слід чистити шибки і світильники не менше двох разів на рік і вчасно замінювати лампи, що перегоріли.

Вимоги, що забезпечують захист учнів від шуму

і вібрації

Джерелами шуму при роботі з ПК є жорсткий диск, вентилятор блока живлення, вентилятор, розташований на процесорі, швид­кісні CD-ROM, механічні сканери, пересувні механічні частини принтера. При роботі матричних голчастих принтерів шум ви­никає при переміщенні головки принтера і в процесі ударів голок головки по паперу. При роботі вентиляційної системи ПК, яка забезпечує оптимальний температурний режим електронних блоків, створюється аеродинамічний шум. Крім того, діють і інші зовнішні джерела шуму, не пов'язані з роботою ПК.

Шум, що створюється працюючими ПК, є широкосмужним, постійним з аперіодичним посиленням при роботі принтерів. Тому шум повинен оцінюватися загальним рівнем звукового тиску по частотному коригуванню «А» та вимірюватися в дБА.

Параметрами постійного шуму, що підлягають нормуванню, є рівні звукового тиску в октавних смугах частот з середньогеоме-

тричними частотами 16; 31,5; 63; 125; 250; 500; 1000; 2000; 4000; 8000 Гц. Допустимі значення октавних рівнів звукового тиску, рівнів звуку на робочих місцях в приміщеннях кабінетів комп'ютерної техніки необхідно приймати згідно з ДСанПіН 5.5.6.009-98 (табл. 2.6).

та умови		31,5						.2000			ДЬА
Навчальні кабінети (без роботи ПК)	-	-
Навчальні кабінети (при роботі ПК)

Таблиця 2.6. Гранично допустимі рівні шуму на робочому місці, дБ

Призначення приміщення

Рівні звукового тиску, дБ, в октавних смугах частот з середньогеометричними частотами, Гц

Рівні звуку,

Класи комп'ютерної техніки рекомендується обладнувати ПК, коригований рівень звукової потужності яких не перевищує 45 дБА.

Зниження рівня шуму в кабінетах і класах навчальних за­кладів можна здійснити таким чином:

• використанням блоків живлення ПК з вентиляторами на гумових підвісках;

• використанням ПК, в яких термодавачі вмонтовані в блоці живлення та в критичних точках материнської плати (про­цесор, мікросхеми чіпсету), які дозволяють програмним шля­хом регулювати як моменти ввімкнення вентиляторів, так і їх швидкість обертання;

• переведенням жорсткого диска в режим сплячки (Standby), якщо комп'ютер не працює протягом певного часу. Цей час установлюється в опціях керування напругою в операційних системах Windows 9х та Windows 2000. Якщо в режимі Standby немає необхідності, його можна вимкнути в BIOS ма­теринської плати;

• використанням ПК, в яких вентилятор на процесорі встанов­лено виробником (ВОХ-процесор);

• застосуванням материнських плат формату АТХ та АТХ-кор- пусів, що дозволяє автоматично регулювати швидкість та моменти часу відмикання вентилятора блока живлення від електромережі;

• використанням 24-32-швидкісних CD-ROM для застосувань, які створюють менше шуму, аніж швидкісні 48-50-швидкісні CD-ROM, або ж застосовувати привід з одночасним зчитуван­ням декількох доріжок CD;

• заміною матричних голчастих принтерів струминними і лазе­рними принтерами, які забезпечують при роботі значно мен­ший рівень звукового тиску;

• застосуванням принтерів колективного користування, розта­шованих на значній відстані від більшості робочих місць ко­ристувачів ПК;

• перешкоджанням поширенню шуму шляхом розміщення зву- коізолюючого огородження у вигляді стін, перегородок, кабін;

• акустичною обробкою приміщень - зменшення енергії відбитих звукових хвиль шляхом збільшення площі звукопоглинан­ня (розміщення на поверхнях приміщення облицювань, що поглинають звук, розміщенням в приміщеннях штучних по­глиначів звуку).

Вібрація на робочих місцях, що створюється ПК, не повинна бути вищою значень, визначених ДСанПіН 5.5.6.009-98 (табл. 2.7).

Таблиця 2.7. Гранично допустимі рівні вібрації на робочому місці, дБ

Нормований	Середньогеометричні частоти октавних смуг, Гц	Кориговані та еквівалентні •
параметр					31,5		кориговані рівні, в flBW
Віброшвидкість
Віброприскорення							ЗО

Захист учнів від впливу іонізуючих та неіонізуючих електромагнітних полів та випромінювання моніторів

Монітори, сконструйовані на основі електроннопроменевої труб­ки, є джерелами електростатичного поля, м'якого рентгенівського, ультрафіолетового, інфрачервоного, видимого, низькочастотного, наднизькочастотного і високочастотного електромагнітного ви­промінювання (ЕМВ).

Рентгенівське випромінювання виникає в результаті зіткнення пучка електронів із внутрішньою поверхнею екрана ЕПТ. Звичай­но скло кінескопа непрозоре для рентгенівського випромінювання, при значенні прискорюючої анодної напруги менше 25 кВ енергія рентгенівського випромінювання майже повністю поглинається склом екрана, у той час як при перевищенні цього значення рівень рентгенівського випромінювання значно зростає до небез­печного для здоров'я. У нормально працюючого монітора рівні рентгенівського випромінювання не перевищують рівня звичай­ного фонового випромінювання - менше половини міліРема на годину - набагато нижче допустимого рівня. Зі збільшенням відстані інтенсивність випромінювання зменшується в геомет­ричній прогресії.

Джерелом електростатичного поля є позитивний потенціал, який подається на внутрішню поверхню екрана для прискорен­ня електронного променя. Значення прискорюючої анодної на­пруги для кольорових моніторів може досягати 18 кВ. Із зовнішньої сторони до екрана притягаються негативні частинки з повітря, що за нормальної вологості мають певну провідність.

Джерелами ЕМВ є блоки живлення від мережі (частота 50 Гц), система кадрової розгортки (5Гц-2 кГц), система рядко­вої розгортки (2-400 кГц), блок модуляції променя ЕПТ (5-10 МГц). Електромагнітне поле має електричну (Е) і магнітну (Н) складові, причому взаємозв'язок їх досить складний. Оцінка складових електричного і магнітного полів проводиться окремо.

Електромагнітні поля біля комп'ютера (особливо низькочас­тотні) негативно впливають на людину. Учені встановили, що випромінювання низької частоти в першу чергу негативно впли­ває на центральну нервову систему, викликаючи головний біль, запаморочення, нудоту, депресію, безсоння, відсутність апетиту, синдром стресу. Причому нервова система реагує навіть на ко­роткі нетривалі впливи відносно слабких полів: змінюється гор­мональний стан організму, порушуються біоструми мозку. Особ­ливо впливають вони на процеси навчання і запам'ятовування. Низькочастотне електромагнітне поле може бути причиною шкірних захворювань (висипка, себороїдна екзема, рожевий ли­шай та ін.), хвороб серцево-судинної системи і кишково-шлунко­вого тракту; воно впливає на білі кров'яні тільця, що призводить до виникнення пухлин, у тому числі й злоякісних. Електроста­тичне поле великої напруженості здатне змінювати і переривати клітинний розвиток, а також викликати катаракту з наступним помутнінням кришталика.

Рівні електромагнітних випромінювань моніторів, що вважа­ються безпечними для здоров'я, регламентуються нормами MPR II 1990:10 Шведського національного комітету з вимірів і випробо­вувань, що вважаються базовими, і більш жорсткими нормами ТСО '91, '92, '95, '99 Шведської конфедерації профспілок (табл. 2.8). Українські нормативні документи ДНАОП 0.00-1.31-99 «Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин» та ДСанПіН 3.3.2.007-98 «Державні санітарні правила і

Таблиця 2.8. Вимоги міжнародних стандартів на рівні випромінювань

Стандарт	Напруженість змінного електричного поля для діапазонів*, В/м	Напруженість змінного магнітного поля для діапазонів*, нТл	Електро­статичний потенціал*
	5Гц - 2кГц	2кГц - 400кГц	5Гц - 2кГц	2кГц - 400кГц	В
MPRII	<25	<2,5	<250	< 25	< 500
ТСО '91 ('92)	< 10**	< 1,0**	< 200**	<25	< 500
ТСО '95	< ю**	< 1,0**	< 200**	<25	< 500
ТСО '99	< ю**	< 1,0**	< 200**	<25	< 500

* рівні напруженості вимірюються на відстані 50 см від монітора; ** виміри проводяться перед екраном на відстані ЗО см від центра і 50 см навколо дисплея.

норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно- обчислювальних машин» повністю збігаються у частині рівнів ЕМВ з вимогами MPR II.

Вимірювання інтенсивності електричного і магнітного полів відповідно до нових вимог стандарту ТСО 99 має проводитись при відображенні на екрані темних символів на світлому фоні. На інтенсивність електромагнітного випромінювання від систем­них блоків накладаються ті ж обмеження, що й на випромінювання моніторів.

За Державними санітарними правилами і нормами влашту­вання і обладнання кабінетів комп'ютерної техніки в навчальних закладах та режиму праці учнів на персональних комп'ютерах (ДСанПіН 5.5.6.009-98) напруженість електромагнітного поля на відстані 0,5 м від будь-якої поверхні монітора не повинна перевищувати гранично допустимих рівнів (ГДР), які наведено в табл. 2.9.

Таблиця 2.9. Гранично допустимі рівні електромагнітного випро­мінювання

Діапазон частот	ГДР електричного поля, В/м	ГДР магнітного поля, нТл
5 Гц — 2 кГц
2 кГц - 400 кГц	2,5
3 МГц - 30 МГц	0,25	2,5

При проведенні вимірювань рівнів електричного поля точки вимірів мають знаходитись навколо монітора по колу із центром посередині дисплея. Відстань від умовної поверхні монітора до тестового зонда (антени вимірювального приладу) повинна дорівнювати 50 см. У діапазоні 5 Гц - 2 кГц вимірювання необхідно проводити в точці, розташованій прямо перед повер­хнею дисплея. У діапазонах 2 кГц - 400 кГц та 3 МГц - 30 МГЦ вимірювання необхідно проводити у чотирьох точках з інтервалом 900.

Вимірювання електричного і магнітного поля, створюваного моніторами, мають проводитись у спеціальних приміщеннях (у радіочастотних безехових камерах) випробовувальних лабораторій. Фонові рівні електромагнітного поля в цих приміщеннях пови­нні становити: за електричною складовою - не досягати 2 В/м у діапазоні частот від 5 Гц до 2 кГц та 0,2 В/м у діапазонах частот 2 кГц - 400 кГц та 3 МГц - 30 МГц; за магнітною складовою - не досягати 40 нТл в діапазоні частот 50 Гц - 2 кГц та 5нТл в діапазонах частот 2 кГц - 400 кГц і 3 МГц - 30 МГц.

Середня напруженість статичного електричного поля (СЕП) монітора на умовній поверхні обличчя користувача шкільного віку середніх антропометричних даних на відстані від екрана 0,3 м на осі, нормальній до поверхні екрана, яка проходить через його центр, при відносній вологості повітря не більше 30% не повинна перевищувати 7 кВ/м при тривалості роботи з монітором, що не перевищує однієї години на добу, та 3,5 кВ/м - при більшій тривалості роботи. Середня напруженість СЕП монітора на умовній поверхні обличчя користувача шкільного віку середніх антропо­метричних даних визначається шляхом множення показань вимірювача напруженості СЕП на коефіцієнт поправки К, який розраховують за формулою:

К = 0,60 • 0,19 • d₉

де d - розмір діагоналі екрана монітора, м.

Потужність експозиційної дози рентгенівського випроміню­вання в будь-якій точці на відстані 0,05 м від усіх поверхонь монітора не повинна перевищувати 7,74 х 10 ¹² А/кг, що відповідає еквівалентній дозі 0,1 мбер/год.

Інтенсивність ультрафіолетового випромінювання на відстані 0,3 м від екрана не повинна перевищувати в діапазоні довжин

І

хвиль 400-320 нм - 2 Вт/м², 320-280 нм - 0,002 Вт/м²; у діапазоні 280-200 нм ультрафіолетового випромінювання не має бути.

Дата добавления: 2015-10-13