Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Штучне освітлення

Читайте также:
  1. Класифiкацiя видів та систем виробничого освітлення

В Україні від вересня до травня необхідно підвищувати рівень освітлення навчальних приміщень за допомогою штучного (до­даток 2.1). Для освітлення третього ряду парт слід у навчаль­них приміщеннях передбачати окреме включення другого ряду електроламп. Необхідно використовувати фотоелектричне реле, яке включає автоматичне штучне освітлення при зниженні рівня натурального освітлення приміщень.

Рівень штучного освітлення й електротехнічне устаткування навчальних приміщень, освітлення території школи повинні відповідати СНиП 11-4-79, СН 544-82, СН 541-82, ДСТУ БВ.2.2-6-97.

Штучне освітлення приміщень шкіл може бути забезпечено люмінесцентними лампами та лампами розжарювання з відповід­ною арматурою, яка повинна давати розсіяне світло.

Рівень штучного освітлення навчальних приміщень шкіл має. бути при використанні ламп розжарювання 150 лк і 300 лк при лампах люмінесцентних.- У кабінетах креслення, майстернях рі­вень штучного освітлення повинен бути 300-500 лк, 200-400 лк відповідно. У всіх приміщеннях школи слід передбачити систему загального освітлення. Освітлювальна арматура має забезпечува­ти високу рівномірність освітлення класів, відсутність осліплен­ня в результаті великої яскравості.

Люмінесцентні світильники повинні давати розсіяне світло, а для ламп розжарювання характерне повністю відбите, або пере­важно відбите світлорозповсюдження.

При штучному освітленні навчальних приміщень слід надавати перевагу люмінесцентним лампам як з гігієнічного, так і з економічного погляду (ЛБ в кабінетах образотворчого мистецтва - лампи типу ЛД або ЛДЦ). Для зниження пульсації люмінес­центних ламп до нормальних величин слід використовувати


дволампові світильники з лампами типу ЛБ, ЛТБ, ПРА типів

1 УБУ+1 УБЕ, 1 АВІ+1 АБЕ6, 2 УВК і 2АВК при інших схемах системи освітлення. При використанні світильників з іншими ПРА необхідний розрахунок для перевірки коефіцієнта пульсації.

Освітлювальна арматура має бути безпечною, надійною, забез­печеною зручними пристосуваннями для експлуатації, давати роз­сіяне світло, яскравість не повинна перевищувати 2000 кд/м2.

Для навчальних приміщень можна використовувати люмінес­центні світильники серії ЛСО-02 (підвісний світильник розсіяно­го світла) і ЛПО-23 (стелевий для громадських приміщень). Для освітлення класних дощок слід використовувати люмінесцентні світильники серії ЛПО-12 несиметричного розподілу світла з люмінесцентними лампами 40 Вт і 80 Вт. Рекомендується вико­ристовувати в першу чергу штучні випромінювачі з 3500 °К неза­лежно під принципу генерування видимої радіації. У класних приміщеннях можуть використовуватися люмінесцентні лампи типу ЛН (люмінесцентні натурального кольору), ЛБ (білого ко­льору), ЛХБ (холодно-білого кольору), ЛТПЦ (тепло-білого кольору), МОД (2 х 40 Вт), ШПД (2 х 40 Вт).

Для ламп розжарювання найбільш раціональні світильни­ки переважно відбитого світлорозподілу - СК-300 (світильни­ки кільцеві з лампою 300 Вт розсіяного світла). Світильники СК-300 повинні мати технічні пристосування, які виключають можливість використовувати лампи меншої потужності і не дозволяли б включатися освітлювальній системі при навіть одній непрацюючій лампі.

У навчальних приміщеннях світильники слід розміщувати в

2 ряди паралельно лінії вікон на відстані 1,5 м від зовнішньої і внутрішньої стін, 1,2 м - від класної дошки, 1,6 м - від задньої стіни. Відстань між рядами світильників повинна бути 2,5-2,65 м.

При використанні люмінесцентних ламп у навчальному при­міщенні площею 50 м2 слід встановлювати 12 світильників, кож­ний з двома лампами потужністю у 40 Вт, або 8 світильників з двома лампами потужністю у 80 Вт. Загальна потужність ламп дорівнює 960-1200 Вт, питома потужність - 22-23 Вт/м2. В кабі­нетах креслення і малювання для мінімального освітлення 500 лк питома електропотужність дорівнює 33 Вт/м2, у майстернях - освіт­лення 400 лк, 25 Вт/м2. Люмінесцентні світильники в основних приміщеннях встановлюються і стикуються в лінію: у світильни­ках використовуються 2-4 лампи потужністю 40, 65, 80 Вт кожна.

При освітленні лампами розжарювання в класах площею 50 м2 рекомендується встановлювати 7-8 світильників (2 ряди із 3 штук, перед дошкою, над останніми партами). При освітленні приміщен­ня люмінесцентними лампами має бути передбачене додаткове освіт­лення класної дошки спеціальними лампами зі світильниками несиметричного світлорозповсюдження; при освітленні лампами розжарювання - додаткові лампи. Класна дошка освітлюється двома паралельно розміщеними дзеркальними світильниками типу ШМЗ, ШКД або ЛПО - 12 х 40 вище верхнього краю дошки на 0,3 мі на 0,6 мв сторону класу перед дошкою. Загальна елек- тропотужність на клас має складати 1040 Вт. В приміщеннях для трудового навчання встановлюються пилевологозахисні світиль­ники ПВЛ 2 х 40, ЛСО-8, ЛВВО-1. При збільшенні глибини на­вчальних приміщень необхідно використовувати комбіноване освіт­лення (штучне і природне). Рівень комбінованого освітлення на робочих місцях повинен становити 600 лк з перевагою природно­го освітлення. Раціональне співвідношення між світловими пото­ками від вікна і штучного освітлення має бути 2:1.

Гігієнічні вимоги до рівня освітлення приміщень загально­освітньої школи подані в додатку 2.1.

Забороняється використовувати в середніх загальноосвітніх навчальних закладах нові типи ламп без дозволу санепідем­станції.

Світильники очищуються не менше одного разу в три місяці.

Повітряно-тепловий режим

Чистота повітря в приміщеннях школи забезпечується:

• відповідністю кількості дітей його нормованій наповнюваності. приміщення;

• регулярністю вологого прибирання приміщень з використан­ням дезінфікуючих і зв'язуючих речовин;

• використанням всіх видів провітрювання (наскрізне, кутове, однобічне).


В приміщеннях шкіл відносна вологість повітря має бути 40- 60%; температура залежно від кліматичних умов: в класах і кабінетах - 17-20°С; в майстернях по обробці металу і дерева - 16-18°С; у спортивному залі - 15-17°С; в роздягальнях при спортивному залі - 19-23°С; в актовому залі, кіноаудиторії - не нижче 17-20°С; в бібліотеці, кабінетах - 16-18°С; у спальних приміщеннях - 18-20°С; в умивальних - 20-23°С; у вестибюлі, гардеробі - 16-19°С; в туалетах - 17-2ГС; в душових - не нижче 25°С.

Водопостачання та каналізація

В усіх навчальних приміщеннях, вчительській, медичних примі­щеннях, приміщеннях техперсоналу, обідньому залі встановлю­ються умивальники. Унітази в туалетних встановлюють для уч­нів навчальних закладів І ступеня - у відкритих кабінах, для учнів навчальних закладів ІІ-Ш ступеня - у кабінах з дверима. Кімнати особистої гігієни обладнують біде, унітазом, умивальни­ком, тумбою.

Обладнання туалетних і умивальних таке: для дівчаток кіль­кість санітарних приладів - 1 унітаз на ЗО дівчаток, для хлопчи­ків - 1 унітаз і 1 пісуар на 40 хлопчиків; в умивальних - 1 уми­вальник на 60 учнів; туалети і умивальні для викладачів - 1 унітаз і 1 умивальник (окремо для чоловіків і жінок), кабіна для особистої гігієни жінки - гігієнічний душ, унітаз, умивальник. При актово­му залі слід передбачити два санітарні вузли окремо для чолові­ків та жінок, які обладнують умивальником і унітазом. Медич­ний блок повинен мати свій санітарний вузол (унітаз, умиваль­ник). Туалети і душові при роздягальнях спортивних залів обладнують одним унітазом, одним умивальником, двома душо­вими сітками, ножною ванною, а туалети і душові для персоналу харчоблоку - одним унітазом, одним умивальником, одною ду­шовою сіткою. В туалетних для дівчаток одна кабіна повинна бути з дверима і замком, інші - з дверима висотою 1 м на відста­ні під підлоги 0,2 м, кабіни відгороджують одна від одної екрана­ми висотою 1,75 м на відстані від підлоги 0,2 м. Розміри кабін 0,8 х 1,0 м2. Проміжок між кабінами і протилежною стіною 1,1м при відсутності пісуарів і 1,8 м - при їх наявності. Промі­жок між кранами умивальників - 0,6 м. Висота умивальників над підлогою 0,5 м для учнів перших класів, 0,6 м - для 1-4 класів, 0,7 м - для 5-12 класів.

Відстань між умивальниками і протилежною стіною - не мен­ше 1,1 м, між рядами умивальників - 1,6 м. Душові кабіни слід передбачити розміром 0,95 х 0,95 м2.

Туалети для 1-4 класів повинні бути обладнані дитячими унітазами.

 


Дата добавления: 2015-10-13; просмотров: 193 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Список студентов 1 курса очного отделения юридического факультета группа 1921 | ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ З ОХОРОНИ ПРАЦІ В СИСТЕМІ МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ | Організація роботи охорони праці під час позакласної,позашкільної діяльності | Звітність про нещасні випадки і аналіз причин,що призвели до них | Порядок проведенняінструктажів длявихованців, учнів, студентів | Організація навчально-виховного процесу |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
ПРИМІРНИЙ ПЕРЕЛІК ДОКУМЕНТІВ З ПИТАНЬ ОХОРОНИ ПРАЦІ| Обладнання основних приміщень

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.008 сек.)