Теорія соціально-економічного устрою суспільства.

1. Анатомія суспільства складається з базису (виробничих відносин, які відображають той або інший стан виробничих сил) і надбудови (політики, права, культури, релігії).

2. Розвиток суспільстві приводить до суперечності між досягнутим рівнем продуктивних сил і характером виробничих відносин, унаслідок дозволу якого змінюється і надбудова суспільства.

3. Кожен спосіб виробництва змінюється через загострення його розбіжностей, які неможливо дозволити, не змінивши в цілому сам економічний і суспільний пристрій.

4. Процеси зміни способів виробництва відбуваються еволюційно, коли сторіччями визріває конфлікт між продуктивними силами і виробничими відносинами.

Отже, Маркс:

v Заклав основи дослідження співвідношення між споживанням і накопиченням, які займають центральне місце в сучасній економічній теорії; v Створив своєю теорією відтворення основу концепції загальної ринкової рівноваги; v Показав обмежену роль чинника статичної ринкової рівноваги порівняно з технічною, виробничою структурою, як випереджаючим елементом розвитку.

II. Маржиналізм. Протистояння трудовій теорії вартості Маркса потребувало теоретичного вчення, яке було б більш вагомим, ніж навколонауковий емпіризм нової історичної школи. На виконання цього соціального замовлення і з'явилася австрійська школа, яка заснувала так званий «неокласичний» напрям у політичній економії.

а) «Батьком» цього напряму економічної теорії вважають Германа Генріха Госсена, що у 1854 році сформулював основні тези вчення «граничної корисності», а саме:

- цінність усякої речі визначається ставленням до неї людини; - головне завдання економічної науки - це дослідження і з'ясування ставлення людини до речей, вивчення потреб людини і можливостей їх вдоволення; - об'єкт дослідження - індивідуальна людська психологія.

Головним теоретиком «маржиналізму» вважають Євгена Бем - Баверка (1851-1914), професора Віденського університету. Його основні праці - «Основи теорії цінності господарських благ» (1886), «Капітал і прибуток» (1889). Назва «маржиналізм» походить від французького слова «marginal» - крайній, граничний.

«Маржиналізм» - дослідження граничних величин в процесі вивчення економічних законів і категорій.

Цінність (замість вартості) може бути:

Ø суб'єктивна - цінність матеріальних благ (речей) для цього суб'єкта (людини). Відіграє вирішальну роль; Ø об'єктивна - ринкова ціна товару.

Об'єктивна цінність (або ринкова ціна) є результатом зіткнення на ринку різних суб'єктивних оцінок корисності товару - покупця і продавця.

Суб'єктивна корисність товару з точки зору продавця - відшкодування витрат на виробництво.

Суб'єктивна корисність товару з точки зору покупця – «гранична корисність» цього товару.

Прибуток. Може трактуватися по-різному:

Ø по-перше, прибуток є винагородою капіталістові за те, що він жертвує благом сучасним заради отримання блага в майбутньому (авансує капітал); Ø по-друге, прибуток є різницею між об'єктивною цінністю та витратами на виробництво товару.

Б) Відомий англійський економіст, професор Кембріджського університету Альфред Маршалл (1842-1924) був першим, хто зайнявся мікроекономічним аналізом. Він розробив основи економічної політики монополістичної фірми. Основні праці Маршалла «Принципи економіки» (1890) та «Промисловість і торгівля» (1922).

Альфред Маршалл представник Кембріджської школи.

Багато уваги приділив Маршалл питанням ціноутворення.

Основні праці Альфреда Маршалла:

1. «The pure theory of foreign trade and the pure theory of domestic values, L.», (1879).

2. «Економіка промисловості» (The Economics of Industry,1879), у співавторстві.

3. «Принципи економічної науки» (Principles of Economics, 1890-1891).

4. «Елементи економіки промисловості» (Elements of the Economics of Industry, 1892).

5. «Промисловість і торгівля» (Industry and Trade, 1919).

6. «Гроші, кредит і торгівля» (Money, Credit and Commerce, 1922).

7. «Принципи політичної економії».

Вчення Маршалла є дещо еклектичним, бо він намагався об'єднати декілька різних теорій, а саме теорії «витрат виробниц­тва», «попиту і пропозиції», «продуктивності капіталу» (це XIX століття) з теоріями «граничної корисності», «граничної продук­тивності», «соціального дарвінізму» і «еволюціонізму» (а це вже XX століття).

Так, за Маршаллом, політекономія є частиною біології, бо намагання монополій до захоплення ринків обумовлені законами біології.

Ще, за Маршаллом, класова боротьба не потрібна у розвитку людства, бо еволюція економіки автоматично призводить до пок­ращення становища робітників.

Багато уваги приділив Маршалл питанням ціноутворення. Саме проблема цін посідає центральне місце у вченні Маршалла.

Саме проблема цін посідає центральне місце у вченні Маршалла:

Ціна, є обмінною пропорцією, за якою товари і гроші взаємно обмінюються.

Існують декілька різновидів цін, серед них:

v ціна покупця - визначена корисністю товару, це торішня межа ціни;

v ціна продавця - визначена витратами на виробництво товару, це долішня межа ціни;

v ринкова ціна - знаходиться поміж значеннями цін покупця й продавця, визначена пропозицією й попитом.

Дата добавления: 2015-10-13