Читайте также: |
|
Внаслідок відомих причин повністю виключити виникнення пожежі неможливо. Якщо пожежа виникла, то її розвиток є нерівномірним. Спочатку інтенсивність горіння невелика, але потім вона зростає і настає лавиноподібний процес. Тому, чим раніше виявлена пожежа, тим менше збитки від неї.
Протипожежний захист будинків, споруд, людей, які в них перебувають, досягається застосуванням установок автоматичної пожежної сигналізації.
Відповідно до ДСТУ 2273-93 [5] під "установкою пожежної сигналізації" розуміється сукупність технічних засобів, установлених на об'єкті, що захищається, для виявлення пожежі, оброблення, надавання в заданому вигляді повідомлення про пожежу на цьому об'єкті, спеціальної інформації та подавання команд на включення автоматичних установок пожежогасіння та технічних обладнань.
При визначенні об'єктів, що підлягають обладнанню установками автоматичної пожежної сигналізації, необхідно керуватися в першу чергу переліком однотипних за призначенням об'єктів, які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації. Цей
перелік узагальнює вимоги щодо оснащення пожежною автоматикою будівель, споруд і приміщень, які найбільше поширені в різних галузях господарства незалежно від виду їх діяльності та форм власності.
Крім зазначеного переліку слід також керуватися вимогами відповідних будівельних норм, галузевими (відомчими) переліками та іншими нормативами документами з цього питання, затвердженими в установленому порядку після узгодження з Державним департаментом пожежної безпеки МНС України.
Система пожежної сигналізації складається з пожежних сповіщувачів (пристроїв для формування сигналу про пожежу), які включені у сигнальну лінію (шлейф), приймально-контрольного приладу, ліній зв'язку.
Пожежні сповіщувачі (рис. 23) перетворюють прояви пожежі (тепло, світло полум'я, дим) в електричний сигнал, який по лініях зв'язку надходить до контрольно-приймального приладу. Останній здійснює приймання інформації від пожежних сповіщувачів, виробляє сигнал про виникнення пожежі чи несправності, передає цей сигнал і видає команди на інші пристрої (наприклад, включає автоматичні установки пожежогасіння чи димовидалення).
Залежноі від проявів процесу горіння сповіщувачі можуть бути:
- теплові, що реагують на певне значення температури чи швидкість її наростання;
- димові, що реагують на аерозольні продукти горіння;
- полум ' я, що реагують на електромагнітне випромінювання полум'я.
Залежно від можливості вказувати свій номер (адресу) сповіщувачі поділяються на:
- адресовані, що реагують на фактори, супровідні пожежі, в місці їх встановлення і постійно або періодично активно формують сигнал про стан пожежонебезпечності в захищуваному приміщенні й власну працездатність із зазначенням свого номера (адреси);
- неадресовані, що реагують на фактори, супровідні пожежі, в місці їх встановлення і формують сигнал про виникнення пожежі в захищуваному приміщенні без зазначення свого номера (адреси).
1. 2. 3.
Рис. 23 - Види пожежних сповiщувачiв: 1 - тепловий максимально-диференційований сповіщувач; 2 - сповіщівачі пожежні теплові магнітні; 3 - сповіщувач пожежний димовий оптико-електронний.
Вибір пожежних сповіщувачів здійснюють залежно від характерних приміщень, виробництв, технологічних процесів відповідно додатку К до ДБН В.2.5-13-98, який наведено в табл. 13.
Таблиця 13
Дата добавления: 2015-10-13; просмотров: 117 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Відстань між світильниками з лампами розжарювання та предметами (будівельними конструкціями) з горючих матеріалів | | | Види пожежних сповіщувачів залежно від приміщень |