Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Географічний Інтернет

Читайте также:
  1. Інтернет –ресурси
  2. Інтернет-джерела.
  3. Інтернет-ресурси
  4. Порушення авторського права і суміжних прав у мережі Інтернет

– Я вижу, вас интересует мой глобус, – заметил Воланд.

– О да, я никогда не видела такой вещицы.

– Хорошая вещица. Я, откровенно говоря, не люблю последних новостей по радио. Сообщают о них всегда какие-то девушки, невнятно произносящие названия мест. Кроме того, каждая третья из них немного косноязычна, как будто нарочно таких подбирают. Мой глобус гораздо удобнее, тем более что события мне нужно знать точно. Вот, например, видите этот кусок земли, бок которого моет океан? Смотрите, вот он наливается огнем. Там началась война. Если вы приблизите глаза, вы увидите и детали.

Маргарита наклонилась к глобусу и увидела, что квадратик земли расширился, многокрасочно расписался и превратился как бы в рельефную карту. А затем она увидела и ленточку реки, и какое-то селение возле нее. Домик, который был размером в горошину, разросся и стал как спичечная коробка...

Михаил Булгаков. Мастер и Маргарита

 

У 2005 р. найуспішніша в світі Інтернет-компанія Google презентувала черговий сенсаційний проект: Google Maps / Google Earth – кібер-глобус, складений з величезної кількості високоякісних космофото, роздільною здатністю до кількох метрів. З 2007 р. розгортається глобальний проект Google Street View, а футбольний чемпіонат світу 2012 року стимулював підвищену увагу до українських міст. Вже трохи схоже на глобус булгаковського Воланда!?

Правда, поновлюються ці зйомки, як правило, весняними ранками, коли видимість найкраща, отже тут не йдеться про сьогоднішню ситуацію. До того ж, з високою якістю, в супроводі великої кількості картографічних та краєзнавчих матеріалів, відображаються лише популярні міста. На більшій же частині Земної кулі видно деталі розміром від кількасот метрів.

У травні 2006 р. в нашому місті виник неформальний краєзнавчий клуб «Интересный Киев», який створив сайт interesniy.kiev.ua та Живий Жур­нал interesniy_kiev.livejournal.com. Вони знайомлять, згуртовують, зігрівають життя сотень людей цікавістю до історії – живої, збереженої камінням старовинних вулиць і будинків, потаємними стежками, старими газетами й фотографіями. Виявляється, не обов’язково їхати світ за очі, щоб торкнутися захоплюючих таємниць.

24 травня 2006 року – день народження ще одного цікавого краєзнавчого проекту – WikiMapia.org, гасло якого: «Давайте опишемо весь світ!» Користуючись Інтернетом, кожен бажаючий може не лише віртуально мандрувати, а й ділитись враженнями, публікувати фото, вказуючи на карті місця пригод. Подробиці можна дізнатись з мережевої енциклопедії en.wikipedia.org/wiki/WikiMapia та зі стрічки новин wikimapiablog. blogspot.com.

Створили цей глобальний краєзнавчий кібер-форум молоді москвичі Олександр Корякін та Євген Савєл’єв, на основі двох популярних винаходів сучасного Інтернету: Wiki та Google Earth. За перші три місяці всіма бажаючими було нанесено перший мільйон відміток, до 22 листопада другий, а до 8 березня – третій. Вищезгаданий «Интересный Киев» утримує першість щодо відомостей про наше місто. Правда, серед них трапляються не лише загальновизнані скарби культури. Адже важко утриматися від спокуси відмітити на фото дім коханої чи улюблену корчму.

Робочою мовою WikiMapia від початку була англійська, проте для написів на карті можна вибирати будь-яку з десятків мов, з їх національними шрифтами. А згодом, залучивши машинний переклад, розробники підключили ще й можливість обирати мову інтерфейсу. Добре, що у такому цікавому проекті є українська земля й українська мова. Правда, і те, й друге подане на досить кустарному рівні – адже вітчизняні фахівці у такі забавки не граються. Зате пересічні дилетанти мають змогу оприлюднювати свої знахідки.

Підтримувати лад у цьому вавілонському стовпотворінні дозволяє технологія Wiki– спосіб збору інформації методом толоки, себто народної будови, характерний для доби Web 2. За правилами Wikiконфлікти вирішуються колективно, отже є змога підправити відомості, які не подобаються, або проголосувати за їх видалення. Зокрема, на цей спосіб поповнення у липні 2005 р. перейшла Інтернет-енциклопедія Києва wek.kiev.ua, яка діє з серпня 1999 р.

У травні 1998 року автором цих рядків було започатковано один з перших краєзнавчих сайтів Укрнету – приватний проект “1000-ліття української культури” 1000years.uazone.net. У його складі є розділи «Погляди на Київ», «Київські шляхи», «Битви за рідну землю», «Бабин яр», «Наші мандрівки», «Наші Карпати», «Мій рідний Ніжин», «Глобус України», путівники київськими околицями тощо. В кращі його часи цей сайт щодня відвідувала понад сотня глядачів з усього світу.

Приблизно в ті ж давні часи у Кам’янці-Подільському Ірина Пустирнікова створила один з кращих українських краєзнавчих сайтів «Замки та храми України» castles.com.ua. Варто також згадати гарну колекцію навігаційних карт Петра Власенка maps.vlasenko.net.

На початку 2008 року відома російська Інтернет-компанія Яндекс запропонувала новий Інтернет-сервіс по транспортній ситуації на вулицях Києва – „Яндекс-пробки” maps.yandex.ua/kiev_traffic. Очевидним стимулом до його появи стало поширення мобільного цифрового зв’язку. Неясно лише, яким чином організовано оперативне оновлення інформації про дорожню обстановку. Правда, вже невдовзі аналогічний сервіс надала і всюдисуща Google.


Дата добавления: 2015-10-13; просмотров: 92 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Історія з географією| Неймовірна складність світу

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.016 сек.)