Поясніть загальні закономірності адаптації. Адаптогенні фактори. Адаптація людини до різних екстремальних кліматичних умов.

Адаптація – вроджені і набуті пристосування до уов навколишнього середовища, що забезпечують фізіологічні реакції на клітинному, системному і органному рівні.

Адаптація – процеси і явища активного пристосування людини до навколишнього середовища, а також зміни в організмі людини обумовлені цими процесами.

Адаптація буває:

1. Генотипіча (на основі мутацій, спадкового, природного добору)

2. Фенетипічна (форма у процесі взаємодії організму з навколишнім середовищем і забезпечує специфічні функціональні зміни)

Адаптація (напрямки):

1. Морфологічна (пристосування на рівні клітин, тканин)

2. Фізіологічна (сукупність фізіологічних особливостей (дихання, функції кровоносної системи))

3. Поведінкова (з допомогою поведінки)

4. Біохімічна (здатність організму змінювати метаболічну активність, хімічні реакції що зберігають нормальні життєві процеси в нових умовах)

Мета і значення адаптації: збереженя гомеостазу, збереження сталості внутрішнього середовища людини.

Адаптаційні фактори:

1. Природні

1.1. Умови високогір’я

1.2. Різкі контрастні коливання температури

1.3. Зміни гравітації

1.4. геофізичні та метеорологічні зміни

2. соціальні

2.1. зміна продуктів харчування і води

2.2. зміна атмосферного повітря (викиди)

2.3. гіподинамія

2.4. міський спосіб життя (психоадаптація)

Фази розвитку адаптації:

1. «аварійна фаза» - виникає і розвивається на початковій дії фактора або зміни умов середовища

Першими реагують: ЦНС, система дихання і кровообігу, адреналінова система

2. Перехідна до стійної адаптації фаза, характерна зниженням збудження ЦНС, формування функціональної системи що забезпечують управління адаптації до нових умов.

3. Фаза стійкої адаптації (резистентності) – відбуваються пристосування тканинних систем і елементів до нових умов існування.

Основні особливості фази:

· Мобілізація енергетичні ресурсів

· Підвищення ферментативності білків

· Мобілізація імунної системи

Для проходження адаптації потрібен час, що залежить від індивідуальних особливостей і стану здоров’я.

Адаптація до низьких температур:

Підсилюються процеси теплоутворення, зміна енергетичного обміну з вуглеводного на ліпідний, вміст жирних кислот у крові збільшується це посилює окисні реакції організму, підвищення активності щитоподібної залози – тироксин.

Зиження температури на 1 градус вимагає підвищення калорійності на 5 %, білки на 21 %, жири 50 %, вітамін С.

Адаптація до високої температури:

Основні зміни, дегідратація вирата солей і води – підвищення антидіуретичного гормону – вазопресин.

При високих температурах відбувається підвищення віддачі тепла (потовиділення) регулюється гіпоталамусом. Знижується функція щитовидної залози., ефективність роботи системи транспортування кисню. У тканинах за участі гістаміну та серотоніну полегшується віддача води з колоїдної проміжної речовини. Спека зменшує виділення шлункового соку, що створює умрви для розвитку патогенної мікрофлори.

Дата добавления: 2015-10-13