Заходи зі створенню безпечних та здорових умов праці.

На підприємстві для забезпечення безпечних і здорових умов праці передбачено ряд заходів:

- автоматизація виробничих процесів та апаратів, автоматичне управління роботою каландра;

- механізація важких і трудоємких процесів, заміна ручної праці механізо-ваною (механічна подача заготівок за допомогою підвісної і стрічкової транспортних систем, механічне транспортування готових виробів);

- застосування блокуючих і захисних устроїв (аварійні вимикачі, клапани, мембрани, сигналізатори небезпеки);

- огородження небезпечних зон, рухомих частин апаратів, машин і механізмів;

- захист від шкідливого впливу шуму і вібрації.

Для захисту від шуму використовуються спеціальні кожухи із тонких сталевих листів. Внутрішня поверхня кожухів облицьована звукопоглинаючим матеріалом. При установці кожухів використовуються гумові прокладки. Робочі місця операторів пультів управління розташовані у звукоізольованих кабінах. Захист від шуму, що виникає при роботі вентиляційних установок здійснюється за допомогою заглушивачів, які встановлюються на повітряводах. Для захисту від вібрації використовують вібропоглинаючі і віброізолюючі матеріали. Віброізоляція уявляє з себе пружні елементи, що розташовані між машиною і її основою (амортизатори із сталевих пружин, гумові прокладки.);

- теплоізоляція трубопроводів, які мають температуру зовнішньої поверхні більше 45⁰С і розташовані у доступних місцях; заземлення внутріцехових трубопроводів за рахунок приєднання їх до цехового контуру заземлень; різний колір трубопроводів в залежності від транспортуємих речовин; для особо небезпечних речовин використовуються маркировочні щитки, попереджуючі знаки і надписи;

- допоміжні санітарно-побутові приміщення (душеві, шафи для зберігання одягу, кімнати для відпочинку);

- засоби індивідуального захисту: спецодяг (комбінезони, халати, куртки), спецвзуття(чоботи, боти, калоші), рукавиці, захисні окуляри, каски. Для захисту органів подиху передбачені респіратори РУ-60М, промисловий фільтруючий противогаз марки КД, М;

Система автоматики управління центрифугою передбачає роботу центрифуги в автоматичному режимі і в ручному режимі.

Автоматика забезпечує роботу центрифуги в заданому технологічному режимі, світлову сигналізацію нормального проходження технологічного процесу, аварійну світлову і звукову сигналізацію при порушенні техноло-гічного режиму, захист електродвигунів від короткого замикання і струмів перевантаження.

Завантаження суспензії в центрифугу робиться по трубопроводу, ви-вантаження осаду робиться у бункер без застосування ручної праці.

Передбачено дистанційне керування машиною, що дозволяє вивести людину - під дії шуму, що створюється центрифугою, а також управляти ро-ботою машини з іншого приміщення.

Але в той же час органи управління центрифугою розміщені і поблизу машини.

Центрифуга забезпечена блокуванням, що дозволяє робити пуск тільки при закритій кришці. Для відвертання неприпустимо великого числа оборотів ротора, машина забезпечена автоматичним захистом його від рознесення.

Привід передачі обертального руху від двигуна до ротора захищений кожухом.

Центрифуга має контрольний - вимірювальні прилади та пристрої, що дозволяють контролювати її роботу, а також робити необхідні заходи при відхиленні контрольованих параметрів або ж при появі аварійного стану:

а) спеціально малогабаритного вібростійкого підшипникового термо-метра опору ТСП - 085 - контроль температури переднього підшипника валу центрифуги.

б) чотирьох ротаров з пневматичною дистанційною передачею і місце-вою шкалою свідчень типу РП - контроль подання води на промивання осаду і на обмивання тильної частини ротора 1 каскаду та тильної частини ротора 2 каскади і подання води в гідрозасув. Для контролю подання води на проми-вання осаду застосований ротаметр РП 1 ЖУЗ в гідрозасуві РП 0.1 ЖУЗ.

Приміщення, де розміщена машина, по електробезпеці належить до 2 категорії з підвищеною небезпекою.

Електроустановка заземлена. Корпус машини також заземлений, оскіль-ки при ушкодженні ізоляції провідників, він може виявитися під напругою.

Електроживлення підводиться до машини під землею в металевих тру-бах. Від труб до двигунів дріт знаходиться у броні шлангах, що оберігає ізо-ляцію дротів від випадкових ушкоджень.

На кожусі ротора, в наслідок механічного розділення суспензії, може утворитися заряд статичної електрики. Заряд статичної електрики можуть утворити і провідники, що мають велику довжину. Для уникнення електро-травм від дії електричного струму і зарядів статичної електрики, передбачено заземлення.

Приміщення по ступеню електронебезпечності відноситься до ІІ класу. Форма виконання електричних машин захищена, мають засоби (кожухи, ого-родження, ізоляція і т.п.) для попередження від випадкових торкань до обер-тових та струмоведучих частин.

З метою зменшення небезпечності від поразки електричним струмом передбачене захисне заземлення.

В якості заземлювачів використовуємо сталеві труби діаметром 50 мм (рис. 4.1) і довжиною 3 м, що з’єднані сталевою смугою перерізом 20х4мм, заземлювачі розташовані у ґрунті на глибині 0,8 м.

Опір одного трубчастого заземлювача знаходимо за формулою:

; (4.9)

де – розрахунковий питомий опір ґрунту в місті розташування заземлювачів, грунт – пісок, 500 Ом ;

d – діаметр трубчастого електроду, 0,05 м;

l – довжина трубчастого електроду, 3 м;

Рис. 4.1 Схема розміщення заземлювачів у ґрунті

; (4.10)

t₀ – відстань від верхньої точки електроду до поверхні землі, 0.8 м;

,

t – глибина розміщення середини електроду від поверхні землі, 2,25 м.

Так, як > , то спочатку розраховуємо попередню кількість заземлюва-чів по приблизній формулі без урахування смуги з’єднання:

; (4.11)

де – допустимий опір заземлюючого пристрою, для установок з на-пругою до 1000 В, 4 Ом.

Приймаємо n’ = 34 шт.

Далі визначимо необхідну кількість вертикальних заземлювачів за формулою:

; (4.12)

де – коефіцієнт використання вертикальних заземлювачів, який враховує взаємне екранізування 0,59;

;

Приймаємо n = 58шт.

Знаючи кількість заземлювачів знаходимо довжину з’єднувальної смуги:

; (4.13)

де – відношення відстані між заземлювачами до їхньої довжини, 2;

м.

Опір розтікання струму з'єднаної смуги з урахуванням екранування розраховуємо за формулою:

; (4.14)

де – ширина з'єднуючої смуги, 0,05 м.

Ом.

Опір групового заземлювача , який складається з трубчастих зазем-лювачів і з’єднуючої їх смугою, дорівнює:

; (4.15)

Знаходимо коефіцієнт =0,38.

Ом.

Отримане значення порівняємо з :

; (4.16)

, що задовольняє вимогам.

Для забезпечення здорових і безпечних умов праці у цеху передбачено природне і штучне освітлення.

Природне освітлення бокове, здійснюється через бокові прорізи у зов-нішніх стінах. Воно характеризується коефіцієнтом природної освітленості (КПО, %). Для будинків розташованих у IV поясі світового клімату значення КПО розраховується за формулою:

e^IV _н = e^III_н×m×c; (4.17)

де e^III_н –значення КПО для будинків розташованих у III поясі світового клімату. Для IV розряду робіт e^III_н = 1 %;

m –коефіцієнт світового клімату, 0,8

c – коефіцієнт сонячного клімату, 0,8

e^IV _н = 1×0,8×0,8=0.64 %.

Площа світлових прорізів при бічному освітлені:

; (4.18)

де Sв – площа цеха, м²;

Кз – коефіцієнт запасу, 1,4;

h_ф – світлова характеристика вікна, 1,6;

Kзд – коефіцієнт, що враховує затінення вікон будинками, які стоять нав-проти

t – загальний коефіцієнт світло пропускання, 1,15;

r – коефіцієнт, що враховує підвищення КПО при верхньому освітленні завдяки світлу, що відбивається від поверхні приміщення,1,3;

К_ф – коефіцієнт, що ураховує тип ліхтаря, 0,34;

Розрахуємо необхідну кількість світильників для штучного комбіно-ваного робочого освітлення.

Для штучного комбінованого освітлення при четвертому розряді робіт приймаємо:

- освітлення робочої поверхні 150 лк;

- лампи дугові ртутні типа ДнаТ-100, що розташовані у світильниках типа ЖПП01-10 для ламп потужністю 100 Вт.

Розрахунок штучного освітлення по коефіцієнту використання світло-вого потоку:

(4.19)

де N – кількість світильників;

Е_min – мінімальна нормативна освітленість для IV розряду роботи, 150;

S – площа приміщення, 6800 ;

к – коефіцієнт запасу, 1,5;

Z – поправочний коефіцієнт, 1,2;

F – світовий потік однієї лампи, 9500;

U – коефіцієнт використання світильників;

Значення коефіцієнта використання визначається в залежності від показника приміщення і коефіцієнтів відбитка стін і стелі.

Показник приміщення:

; (4.20)

де а –довжина приміщення, 85 м;

b –ширина приміщення, 80 м;

H –висота підвіски світильника над робочою поверхнею, 7 м.

Для стін пофарбованих у середній колір коефіцієнт відбитка стін rст=30%, стелі rс=50%.

В залежності від цих даних приймаємо коефіцієнт використання U=58%.

Для забезпечення нормального освітлення приймаємо 350 світильників.

Світильники розташовуються в 14 рядків по 25 шт. У випадку аварії передбачено аварійне освітлення від незалежного джерела, що складає 5% від освітлення, що нормується при системі загального призначення.

З метою створення нормальних санітарно-гігієнічних і метеорологічних умов в цеху передбачена змішана вентиляція, яка здійснюється аерацією та приточно - витяжну механічну вентиляцію.

Природня вентиляція (аерація) здійснюється через бокові вентиляційні прорізи, а також через аераційно-світловий ліхтар.

Вітровий тиск на навітряній стороні будинку Н₁ і на завітреній стороні Н₂ визначається за формулою:

; (4.21)

(4.22)

де V – швидкість вітру, 5 м/с;

¡ – питома вага повітря, 1,29 Н/м³;

g – прискорення вільного падіння, 9,81 Н/с²;

a – аеродинамічний коефіцієнт, який залежить від конструкції споруди (на навітряній стороні а = 0,7, на завітряній стороні а = 0,35).

Н/м²;

Н/м²;

Температура повітря у робочій зоні:

tр.з = tз + Dtp; (4.23)

де tз – температура зовнішнього повітря, ⁰C;

Dtp – робоча різниця температур, ⁰C.

tр.з = 25+6=31 ⁰C

Кількість повітря для забезпечення зазначеної температури у робочій зоні:

; (4.24)

де m –коефіцієнт видалення тепла у робочу зону;

Qн – надлишок явного тепла, Вт;

c – температурний коефіцієнт.

кг/с

Температура повітря, яке залишилось:

; (4.25)

⁰С

Припускаємо, що нейтральна площина розподіляє приміщення на дві рівні частини, тобто h1 = h2 = 10м (рис.4.2).

Рис. 4.2 Схема аерації.

Середня температура по висоті цеху:

; (4.26)

⁰С

Швидкість повітря у нижніх приточних аераційних прорізах:

(4.27)

де r_з – щільність зовнішнього повітря при t =25 ⁰C,кг/м³;

r_ц – щільність повітря у приміщенні при t =33,6 ⁰C,кг/м³.

м/с.

Швидкість повітря у аераційних ліхтарях:

; (4.28)

м/с.

Площа нижніх прорізів:

; (4.29)

де m – коефіцієнт витрати.

; (4.30)

де x – коефіцієнт місцевого опору нижніх прорізів;

м²

Площа верхніх прорізів:

; (4.31)

м²

Об’єм повітря, що проходе через верхні L1 і нижні L2 прорізи:

; (4.32)

м³/год.

м³/год.

В якості штучної вентиляції використовуються вентлятор. Для вида-лення шкідливих виділень передбачені витяжні парасолі, які установлюються безпосередньо над апаратом. Розмір парасолі 1500х2000мм.

Кількість повітря, яке видаляється за допомогою парасолі:

; (4.33)

де F – площа парасолі, м²;

V – швидкість руху повітря, м/с.

м³/ч

Кількість апаратів - 5.

Загальна кількість видаляємого повітря:

Ln=5400×5=27000м³/ч

Тип вентилятора приймаємо в залежності від необхідної продуктивності та умов праці і технічних потреб, пропонованих до вентиляції:

Вибираємо вентилятор відцентрового типу В-Ц4-75.

- продуктивність – 30000 м³/ч;

- тиск – 780 Па;

- тип електродвигуна - AUP16OS8;

- потужність електродвигуна - 7.5 кВт;

- частота оберту - 730 об/хв.

Всього потрібно 4 вентилятора.

Проектом передбачені побутові приміщення для відпочинку працівників цеху, а також спецодяг і засоби індивідуального захисту.

Дата добавления: 2015-10-13