Читайте также:
|
|
РДАК. КП 0000. 000 ПЗ
Ти квартирний двоповерховий
Житловий будинок
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
РІВНЕНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ КОЛЕДЖ
РДАК. КП 0000. 000 ПЗ
Ти квартирний двоповерховий
Житловий будинок
Пояснювальна записка
Розробив студент 21-Б гр.: ____________________
(ПІБ)
„___”_______________
Керівник курсового проекту викладач: ____________________
(ПІБ)
„___”_______________
З М І С Т
Пояснювальної записки до курсового проекту
Вступ.
1. Загальна характеристика запроектованої будівлі
Генеральний план
2.1.Загальні відомості
2.2.Вертикальна і горизонтальна прив’язка будівлі
т.1.1. Експлікація будівель і споруд
т.1.2. Техніко-економічні показники генплану
т.1.3. Відомість малих архітектурних форм та переносних виробів
т.1.4. Відомість елементів озеленення
т.1.5. Відомість тротуарів, доріжок та майданчиків
2.3. Техніко-економічні показники генплану
3. Об’ємно-планувальне вирішення будівлі
3.1. Загальні відомості
3.2. Техніко-економічні показники проекту
т.3.1. Експлікація приміщень
т.3.2. Техніко-економічні показники будівлі
т.3.3. Техніко-економічне обґрунтування конструктивних елементів
4. Архітектурно-конструктивне вирішення будівлі
т.4.1. Відомість прорізів воріт і дверей
т.4.2. Специфікація елементів заповнення прорізів
т.4.3. Відомість перемичок
т.4.4. Специфікація перемичок
т.4.5. Специфікація збірних залізобетонних елементів
т.4.6. Специфікація елементів крокв (для похилих дахів)
т.4.7. Експлікація підлог
5. Зовнішнє і внутрішнє опорядження приміщень
т.5.1. Відомість опорядження приміщень
Література
Додаток 3
Горизонтальна та вертикальна прив’язка
Горизонтальна прив’язка здійснюється від існуючої будівлі, що розташована на відстані ____ в метрах.
Вертикальна прив’язка – визначення чорних та червоних відміток кутів будинку. Чорні відмітки – це відмітки природного рельєфу, які підраховуються за формулою:
Нчорн = Нмол.гор. + m / d × h, де
Нмол.гор. – сумісна молодша горизонталь
m – відстань від молодшої горизонталі
d – відстань між горизонталями
h – перевищення горизонталей
НАчорн = 199,5+45/60*0,25 = 199,69
НВчорн = 199,75+28/31*0,25=199,97
НСчорн= 199,50
НДчорн = 199,25+16/39*0,25=199,35
Середнє арифметичне чорних відміток визначає планувальну відмітку землі
Нплан =199,69+199,97+199,5+199,35/4= 199,63
Відмітка чистої підлоги першого поверху вища відмітки планувальної на висоту цоколя
НІпов = 199,63+0,120= 199,75
Для відведення атмосферних вод від будівлі необхідно забезпечити ухил спланованої землі і=0,01. Товчку В з найвищою чорною відміткою приймаємо за вихідну, а її червону відмітку приймаємо рівною НВчерв= Нплан=199,63
Всі решту відміток визначаємо за формулою:
Нчерв=Нчервплан – іl, де
і=0,01
l – відстань між точками
НСчерв = 199,63-0,01*14,1= 199,49
НАчерв = 199,63-0,01*17,1=199,46
НДчерв= 199,63-0,01*14,1=119,49
Додаток 4
Визначення глибини закладання фундаменту
Відстань від планової поверхні ґрунту до рівня підошви називається глибиною закладання фундаменту.
Глибина закладання фундаментів залежить від:
- призначення будівлі,
- навантаження на основу,
- наявності підвалу,
- підземних комунікацій,
- геологічних умов,
- характеру і якості ґрунтової основи,
- рівня ґрунтових вод,
- глибини промерзання ґрунту,
- рельєфу місцевості
- та інш.
В нездимлених ґрунтах (велико уламкові, піски гравелисті, крупні і середньої крупнисті) - глибина закладання фундаментів не залежить від глибини промерзання, проте вона повинна бути на менше 0,5м.
Якщо основа вологий дрібнозернистий грунт (пісок дрібний, пилуватий, супісок, суглинок, глина) – підошва фундаменту розташовується нижче рівня промерзання ґрунту на 0,2м.
Для пилуватих глин і суглинків, дрібних і пилуватих пісків і суглинків приймають по глибині промерзання але з коефіцієнтом 1,2.
Глибина закладання фундаментів під внутрішні стіни опалювальних будівель не залежить від глибина промерзання ґрунту і приймається не менше 0,5м від рівня землі або підлоги підвалу.
Вибір типу фундаменту залежить від:
- конструктивної схеми будівлі,
- величини навантаження, що передається на основу,
- несучої здатності і деформації ґрунту.
1. Для безкаркасних будівель – стрічкові або пальові фундаменти під несучі стіни.
2. Для каркасних будівель – стовпчасті або пальові.
3. Для багатоповерхових – суцільні або пальові.
Кліматичні дані деяких населених пунктів європейсько-азіатської території
Пункти | Середня температура зовнішнього повітря, 0С | Зона вологості | Райони | Глибина промерза-ння ґрунту, см | |||||||
найб.холодної доби (0,98) | найб.холодної доби (0,92) | найб.холодних трьох діб | найб.холодної п’ятиденки (0,92) | сніговий | вітровий | ||||||
Вінниця | -29 | -26 | -24 | -21 | н | ІІ | ІІ | ||||
Дніпропет-ровськ | -28 | -26 | -25 | -23 | с | І | ІІІ | ||||
Донецьк | -29 | -27 | -25 | -23 | с | І | ІІІ | ||||
Житомир | -29 | -25 | -24 | -22 | н | ІІ | ІІ | ||||
Запоріжжя | -28 | -25 | -24 | -22 | с | І | ІІІ | ||||
Івано-Франківськ | -26 | -24 | -22 | -20 | н | І | ІІІ | <80 | |||
Кіровоград | -29 | -26 | -24 | -22 | с | І | ІІ | ||||
Київ | -29 | -26 | -24 | -22 | н | ІІ | ІІ | ||||
Луганськ | -32 | -29 | -27 | -25 | с | І | ІІІ | ||||
Луцьк | -27 | -24 | -22 | -20 | н | І | ІІІ | ||||
Львів | -24 | -23 | -21 | -19 | н | І | ІІІ | <80 | |||
Миколаїв | -26 | -23 | -22 | -20 | с | І | ІІІ | <80 | |||
Могилів | -33 | -29 | -27 | -25 | н | ІІІ | І | ||||
Одеса | -24 | -21 | -20 | -18 | с | І | ІІІ | <80 | |||
Полтава | -30 | -27 | -25 | -23 | с | ІІ | ІІ | ||||
Рівне | -27 | -25 | -23 | -21 | н | І | ІІІ | ||||
Сімферополь | -22 | -20 | -19 | -18 | с | ІІ | ІІІ | <80 | |||
Чернігів | -30 | -27 | -25 | -23 | н | ІІ | ІІ | ||||
Чернівці | -26 | -24 | -22 | -20 | н | І | ІІ | <80 | |||
Примітки: І. В колонці 6 прийняті позначення В – волога зона, Н – нормальна зона. С – суха зона.
2. В назвах колонок 2,3, 5 у дужках вказана забезпеченість
Карта нормативних глибин промерзання суглинистих ґрунтів
Додаток 5
Теплотехнічний розрахунок стіни
Обґрунтування товщини стіни
Коефіцієнт тепловіддачі ав
Внутрішня поверхня огороджуючих конструкцій | ав, Вт/(м2•0С) |
1. Стін, підлоги, гладких стель, стелі з виступаючими ребрами за відношення висоти ребер h до відстані а між гранями сусідніх ребер h/ а ≤0,3 | 8,7 |
Коефіцієнт тепловіддачі для зимових умов аз
Зовнішня поверхня огороджуючих конструкцій | аз, Вт/(м2•0С) |
1. Зовнішніх стін, покриттів, перекриттів над проїздами та холодними підвалами без огороджуючи сін в Північній будівельно-кліматичній зоні |
Теплотехнічні характеристики прийнятих матеріалів
№ п/п | Назва матеріалу | Густина γ, кг/м3 | Коефіцієнт теплопровідності λ, Вт/(м2•0С) |
Вапняно-піщана штукатурка | 0,7 | ||
Цегла глиняна | 0,7 | ||
Цементно-піщана штукатурка | 0,76 | ||
Деревостружкова плита | 0,105 | ||
Гіпсокартонні листи | 0,151 | ||
Склопакет | - | 0,5 | |
Утеплювач | Пінопласт | 0,037 | |
Мінеральна вата | 0,042 | ||
Скловата | 0,046 |
Фактичний опір знаходимо за формулою:
R фо = 1/ ав + R1 + R2 +...+ R n +1/ аз;
ав =8,7 Вт/(м2•0С) - коефіцієнт тепловіддачі внутрішньої поверхні стіни
аз = 23 Вт/(м2•0С) - коефіцієнт тепловіддачі зовнішньої поверхні стіни
R1, R2,... R n – термічні опори окремих матеріалів огороджуючої конструкції
R n= Sn/ln ,
Sn – товщина матеріалу
Визначення термічних опорів прийнятих в проекті матеріалів:
Для цегляної стіни:
Вапняно-піщана штукатурка: R 1= S1/l1 = 0,02/0,70 = 0,029 (м2•0С)/Вт
Цегла глиняна t=370мм: R 2= S2/l2 = 0,37/0,70 = 0,53 (м2•0С)/Вт
Цегла глиняна t=120мм: R 2= S2/l2 = 0,12/0,70 = 0,171 (м2•0С)/Вт
Цементно-піщана штукатурка: R 3= S3/l3 = 0,02/0,76 = 0,026 (м2•0С)/Вт
Утеплювач
Пінопласт: R = 0,01/0,037 = 0,270 (м2•0С)/Вт
Мінеральна вата: R = 0,01/0,042 = 0,238 (м2•0С)/Вт
Скловата: R = 0,01/0,046 = 0,217(м2•0С)/Вт
Визначення необхідних товщин утеплювача конструкції стін при різних матеріалах утеплення:
Цегляна стіна t=370мм з пінопластом:
R фо = 1/8,7+0,029+0,53+0,026+6×0,270+1/23 = 2,36 (м2•0С)/Вт
Необхідна товщина пінопласту – t = 60мм.
Цегляна стіна t=120мм з пінопластом:
R фо = 1/8,7+0,029+0,171+0,026+7×0,270+1/23 = 2,27 (м2•0С)/Вт
Необхідна товщина пінопласту – t = 70мм.
Цегляна стіна з мінеральною ватою:
R фо = 1/8,7+0,029+0,53+0,026+7×0,238+1/23 = 2,41 (м2•0С)/Вт
Необхідна товщина мінеральної вати – t = 70мм.
Цегляна стіна з скловатою:
R фо = 1/8,7+0,029+0,53+0,026+8×0,217+1/23 = 2,87 (м2•0С)/Вт
Необхідна товщина скловати – t = 70мм.
Висновок: в якості утеплювача для стіни приймаємо пінопласт.
R0-R1= γ/ λ
R0 =2,8 (І) (м2•0С)/Вт R0 =2,2 (ІІІ) (м2•0С)/Вт
R0 =2,5 (ІІ) (м2•0С)/Вт R0 =2,0 (ІV) (м2•0С)/Вт
Дата добавления: 2015-09-05; просмотров: 222 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Каналы сбыта и их характеристика | | | Додаток 2 |