Погладжування

Прийоми масажу

Погладжування – один з найпоширеніших прийомів масажу. Погладжування впливає лише на шкіру. Цей прийом застосовують на початку і на прикінці масажу, а також при заміні одного прийому на інший.

Прийоми і техніка погладжування.

Погладжування – це легкий поверхневий прийом, який виконують долонною поверхнею максимально розслабленої кисті. Чотири пальці при цьому мають бути зімкнутими, а великий відведений у бік до упору. Погладжування слід проводити спокійно, ритмічно, легко та вільно, ковзаючи рукою (руками) по шкірі.

Основні способи погладжування – це площинне й обхоплювальне. Виконувати їх треба всією кистю, поклавши її на маса жовану поверхню.

Площинне погладжування застосовують на рівних і великих поверхнях тіла: спині, грудях, животі. При такому погладжуванні кисть руки має бути розслаблена, пальці – випрямлені й зімкнуті. Напрямки руху можуть бути різними. Можна виконувати поперечні, поздовжні, колові або спіралеподібні рухи. Погладжувальні рухи виконують як однією, так і обома руками.

Обхоплювальне погладжування використовують під час масажу верхніх і нижніх кінцівок, ділянок сідниць, шиї, а також бічних поверхонь тулуба. Проводять обхоплю вальне погладжування розслабленою кистю руки, при цьому великий палець відводять убік, а решту пальців залишають зімкнутими. Кисть має щільно обхоплювати масажовану поверхню. Рухи можуть бути безперервними або переривчастими (залежно від поставленої мети).

Виконувати обхоплю вальне погладжування можна однією або обома руками, здійснюючи рухи в паралельних напрямках і в ритмічній послідовності. Якщо погладжування проводять на великих ділянках, на яких зосереджено надлишкову підшкірну жирову клітковину, можна посилити тиск, проводячи масажування обтяженою кистю. У цьому випадку одну кисть кладуть на іншу, створюючи таким чином додатковий тиск. Погладжу вальні рухи можуть бути поверхневими й глибокими. Поверхневе погладжування відрізняється особливо ніжними й легкими рухами, справляє на ЦНС заспокійливу дію, сприяє м’язовому розслабленню, покращує процеси кровообігу й обмін речовин у шкірних покривах.

Глибокий масаж виконують із зусиллям, при цьому надавлювання краще проводити зап’ястком, що сприяє виведенню з тканин продуктів обміну, усуненню набряків і застійних явищ. Після глибокого погладжування суттєво поліпшуються функції кровоносної і лімфатичної систем організму.

Погладжування. особливо площинне, можна проводити не тільки всією внутрішньою поверхнею долоні, а й тильною поверхнею двох або кількох пальців, бічними поверхнями пальців – це залежить від ділянки тіла, яку масажують. Наприклад, у разі масажу невеликих ділянок лицевої поверхні, у місці утворення кісткової мозолі, а також під час масажу міжкісткових м’язів стопи або кисті можна використовувати погладжування подушечками вказівного або великого пальця. Погладжування подушечками пальців застосовують при масажі окремих м’язів і сухожилків, при масажі пальців і лиця.

Масаж великих поверхонь м’язів спини, грудей. стегна можна виконувати погладжуванням долонею або складеною в кулак кистю. Крім того, погладжування може бути безперервним і переривчастим. У разі безперервного погладжування долоня повинна щільно прилягати до маса жованої поверхні, ніби ковзаючи по ній. Таке погладжування гальмує реакції з боку нервової системи, створюючи заспокійливий ефект. Крім того, безперервне погладжування сприяє відтоку лімфи й усуненню набряків. Безперервне погладжування може бути поперемінним, при цьому другу руку слід заносити над першою, яка завершує погладжування і виконувати такі самі рухи, але в протилежному напрямку.

Під час виконання переривчастого погладжування положення рук має бути таким самим. як і при безперервному погладжуванні. але рухи повинні бути короткими стрибкоподібними і ритмічними. Переривчасте погладжування справляє подразнювальну дію на нервові рецептори шкіри, тому такий масаж збуджує ЦНС. Завдяки цьому переривчасте погладжування активізує кровообіг тканин, м’язову діяльність і тонізує судини.

Залежно від напрямку рухів погладжування можна поділити на такі різновиди:

1. прямолінійне;

2. зигзагоподібне;

3. спіралеподібне;

4. поперемінне;

5. комбіноване;

6. колове (на дрібних суглобах);

7. концентричне (на великих суглобах);

8. поздовжнє погладжування однією або обома руками (фінський варіант).

При проведенні прямолінійного погладжування рухи виконують долонею, кисть розслаблена. а пальці (крім великого, який слід відвести трохи вбік) притиснуті один до одного. Кисть руки щільно прилягає до маса жованої поверхні тіла, рухи здійснюють великим і вказівним пальцями. Рухи мають бути легкими й ковзними.

При проведенні зигзагоподібного погладжування слід здійснювати кистю руки швидкий і плавний зигзагоподібний рух, спрямований уперед. Зигзагоподібне погладжування спричиняє відчуття тепла і заспокійливо впливає на ЦНС. Виконувати це погладжування можна з різною силою тиску.

Спіралеподібне погладжування, як і зигзагоподібне, виконують без напруження, легкими й ковзними рухами рук. Траєкторія руху повинна нагадувати спіраль. Таке погладжування справляє тонізуючу дію.

Можна об’єднати прямолінійні, зигзагоподібні і спіралеподібні рухи в комбіноване погладжування. Виконувати комбіноване погладжування потрібно безперервно в різних напрямках.

При масажуванні дрібних суглобів можна виконувати колове погладжування. Робити це слід основою долоні, здійснюючи колові рухи в біг мізинця. При цьому рухи правою кистю будуть спрямовані за годинниковою стрілкою, а рухи лівою – проти годинникової стрілки.

Для масажу великих суглобів можна використовувати інше колове погладжування – концентричне. Долоні слід покласти на масажовану ділянку, розмістивши їх близько одна до одної. При цьому великі пальці справлятимуть дію на зовнішню поверхню суглоба, а решта пальців – на внутрішню, тобто рух виконують у вигляді вісімки. Н початку руху натискання необхідно посилити, а на прикінці – дещо послабити. Після цього кисті рук слід повернути у вихідне положення і повторити рух.

Для виконання поздовжнього погладжування великий палець потрібно відвести якомога далі, потім кисть слід накласти в продовж масажованої поверхні. Рухи необхідно здійснювати кінчиками пальців у перед. Якщо поздовжнє погладжування проводять обома руками, рухи потрібно виконувати поперемінно.

При погладжуванні використовують також допоміжні прийоми:

1. гребенеподібні;

2. граблеподібні;

3. щипцеподібне;

4. хрестоподібне;

5. гладження.

Гребенеподібне погладжування використовують під час глибокого масажу великих м’язів у спинній і тазовій ділянках, а також на долонній і підошвовій поверхнях. Таке погладжування допомагає проникнути в глиб масивних м’язових шарів, а також застосовують у разі значних підшкірних жирових відкладень. Гребенеподібне погладжування виконують за допомогою кісткових виступів фаланг пальців, напівзігнутих у кулак. Пальці кисті мають бути зігнуті вільно, без напруження, не слід щільно притискати їх один до одного. Виконувати гребенеподібне погладжування можна як однією, так і двома руками.

Граблеподібне погладжування застосовують під час масажу між ребрових м’язів, волосистої частини голови, а також тих ділянок шкіри, де необхідно обминути пошкодженні ділянки.

Для виконання граблеподібних рухів треба розставити пальці кисті і випрямити їх. Пальці повинні торкатися маса жованої поверхні під кутом 45^о. Проводити граблеподібні погладжування слід у поздовжньому, поперечному, зигзагоподібному, коловому напрямках. Виконувати їх можна однією або обома руками. Якщо рухи виконують обома руками, руки можуть рухатися паралельно або послідовно. Для посилення тиску граблеподібні рухи можні здійснювати з обтяженням (пальці однією руки накладають на пальці іншої).

Щипцеподібні погладжування застосовують при масажі сухожилків, пальців кисті, стопи, лиця, носа, вушних раковин а також невеликих м’язових груп. Пальці слід скласти щипцеподібно, і, захоплюючи м’яз, сухожилок або складку шкіри за допомогою великого, вказівного й середнього пальців, здійснювати прямолінійні погладжу вальні рухи.

Хрестоподібне погладжування, як правило, використовують у спортивному масажі і застосовують при масажуванні кінцівок. Проводять також хрестоподібне погладжування в системі реабілітаційних заходів після тяжких хвороб і операцій. У цих випадках можна робити хрестоподібні погладжування спини, тазової і сідничної ділянок, задніх поверхонь нижніх кінцівок. Ефективними є хрестоподібні погладжування в профілактиці пролежнів. Під час виконання хрестоподібного погладжування кисті рук треба зчепити в замок і обхопити маса жовану поверхню. Виконують таке погладжування внутрішніми поверхнями долонь обох рук.

Гладження – м’який і ніжний прийом, тому його часто використовують під час масажу дітей, а також для масажу шкіри і м’язів лиця та шиї, спини, живота і підошов. Гладження з обтяженням використовують для масажування внутрішніх органів. Виконують гладження однією чи обома руками. Пальці рук слід зігнути в п’ясткову – фалангових суглобах під прямим кутом.

За необхідності проведення гладження з обтяженням слід на стиснуті в кулак пальці однією руки накласти кисть іншої.

Дата добавления: 2015-10-13