Хід виконання роботи. Паперовий фільтр закріпити скріпкою на перфорованій пластині так

Паперовий фільтр закріпити скріпкою на перфорованій пластині так, щоб отвір пластини розташовувався під центром фільтра.

З ретельно перемішаної проби картерної оливи налити в тигель 50-100 мл оливи, з якої відібрати піпеткою пробу для аналізу (без пухирців повітря). Піпеткою нанести краплю оливи в центр паперового фільтра і залишити фільтр, закріплений на перфорованій пластині № 1, на 1 годину висихати.

Другу пробу оливи нагріти в тиглі до робочої температури оливи в двигуні, наприклад, до 80 ⁰С. В оливу занурити відрізок дроту, першій краплі дати стекти, а другу внести в центр паперового фільтра закріпленого на другій перфорованій пластині №2 і залишити на 1 годину висихати. При практичному використанні цієї методики олива наноситься на фільтр прямо з картера гарячого двигуна за допомогою щупа.

Після виконання цих операцій можна приступати до вивчення нижченаведеного матеріалу.

Крапля оливи, що працювала, узята з картера ДВЗ, через 1-2 години після нанесення на фільтрувальний папір (паперовий фільтр) утворить пляму, що складається з чотирьох зон (рис.7.1.)

Рис. 7.1. Метод крапельної проби

а – не забруднена олива; б – помірна забрудненність; в – істотна забрудненість

1 зона - центральна чи ядро. У ядрі збираються нерозчинні в оливі частки (вуглеводневі – сажа та ін. продукти зносу деталей ДВЗ, пил з атмосфери). В залежності від кількості і розмірів нерозчинених часток колір ядра змінюється від сірого чи світлокоричневого до чорного. Чим темніше ядро, тим сильніше забруднена олива. Коли колір ядра стає темнокоричневым або чорним, як крапля чорнила на папері, оливу необхідно замінити.

2 зона – кільце з нерозчинених продуктів, оточує ядро у вигляді більш темного обідка.

3 зона -дифузії або розсіювання, випливає за обідком і характеризує диспергуючу здатність оливи. Цю зону мають оливи, що утримують у зваженому стані органічні частки діаметром менш 0,5 мкм. Наявність цієї зони свідчить про зміст в оливі диспергуючої присадки.

4 зона -прозора, просочена оливою, вільною від домішок. Жовтуватий колір зони вказує на окислення оливи. При сильному окислюванні 4 зона має темножовтий або навіть темнокоричневий відтінок При наявності в оливі дизельного палива за 4 зоною випливає світлий обідок.

Через годину після нанесення краплі зняти фільтр із перфорованої пластини № 1 і двічі його надрізати по радіусу до краю масляної плями, щоб одержати смужку шириною 10-15 мм.. Смужку відігнути біля краю плями на 90⁰ у бік плями і фільтр покласти плямою у середину на чашку типу ЧВ, наповнену на 3/4 бензином так, щоб відігнута смужка фільтра занурилася в бензин, і накрити кришкою.

Через 0,5 години, коли бензин вимиє оливу, фільтр вийняти, просушити на повітрі і порівняти візуально інтенсивність окрасу отриманої плями з окрасом еталонних плям.

Набір еталонних плям виготовляється в лабораторії. Кожна пляма-еталон має відомий зміст механічних домішок у вихідній пробі оливи.

Пророблені операції з першим фільтром складають сутність хроматографічного методу наближеного визначення змісту механічних домішок у картерній оливі, запропонованого в Ленінградському інституті водного транспорту (ЛИВТ).

Через годину після нанесення краплі на другий фільтр робиться висновок про придатність оливи до подальшого використання.

1. Якщо ширина світлого ободка, що випливає за зоною 4, значна, оливу необхідно замінити, тому що вона сильно розріджена паливом і має знижену в'язкість і знижену температуру спалаху.

2. При окрасі зони 4 у коричневий чи темно-коричневий колір оливу варто замінити.

3. При наявності в центрі ядра більш світлої області в оливі присутня вода.

4. Якщо ядро чорного чи темне-коричневого кольору оливу замінити.

5. Професор К.К. Папок запропонував оцінювати миючі і диспергуючі властивості оливи, що працювала, коефіцієнтом:

, (7.1)

де D - діаметр усієї масляної плями, мм;

d-діаметр ядра, мм.

Найвищі миючі властивості в оливі, що має К=1. Оливи без присадок мають К≥ 3.

Пророблені операції з другим фільтром складають сутність хроматографічного методу визначення ступеня забруднення і ступеня окислення картерної оливи, запропонованого професором К.К. Папок. Аналогічна методика використання "масляної плями" для контролю змащення двигунів розроблена у французькому нафтовому інституті й опублікована в 1967 році. Автори роботи використовували параметр, що характеризує миючі властивості оливи наступного виду:

, (7.2)

Доведено що, – вказує на незадовільні миючі властивості картерної оливи автотракторного дизеля.

Необхідною умовою визначення зміни диспергуючих і миючих властивостей моторних олив із присадкою є систематичний контроль.

Більш детальну інформацію можна знайти в додатку 4.

Дата добавления: 2015-08-21