Читайте также:
|
|
- Криза суспільства веде до утворення нових молодіжних субкультур, які мають свій зміст і спрямованість. Незадоволеність життям, нездатність суспільства задовольнити не тільки матеріальні, а й духовні потреби підлітків, молоді, приймати їх такими, якими вони є. Соціально-економічні та політичні негаразди стимулюють розвиток протестних настроїв.
- Криза сімейного виховання, яка привела до пригнічення індивідуальності та ініціативності підлітка. І як наслідок, вона привела з одного боку - до соціального і культурного інфантилізму, а з іншого - до прагматизму і соціальної дезадаптованості. Агресивний, жорстокий стиль виховання породжує агресивну молодь. Молодь не може пробачити ні вихователям, ні суспільству вихованої у неї з дитинства орієнтації на послушних, безініціативних виконавців в ущерб самостійності, ініціативності, незалежності. Батьки часто підозрюють підлітка в тому, що його дії завжди антисоціальні. Але в більшості випадків вони природні: завести друга, компанію, яка забезпечить спілкування і хоч би мінімальний захист, знайти дівчину, самоствердитися - узаконити в очах оточуючих сам факт свого перебування на Землі. А неформальне об'єднання - лише спосіб досягнення цих цілей. Правда, форми досягнення бувають спірними.
- Дорослі не враховують вікових особливостей підлітків та молоді. У складний період переходу від дитинства до зрілості виникає багато проблем, які підлітки не можуть розв'язати, опираючись на власний досвід чи досвід дорослих. їм необхідна група ровесників, які зіткнулися з такими ж проблемами, мають такі ж цінності і ідеали.
- Комерціалізація засобів мас медіа. Молодіжна субкультура часто повторює телевізійну та Інтернет субкультури.- Каталізаторами виникнення субкультур є втрата сенсу життя, руйнування ідеалів, подвійна мораль, бездуховність, цинізм, п'янство, задоволення лише матеріальних потреб, розгубленість перед життям тощо.
- Внутрішня одинокість, потреба в друзях, конфлікти в школі і вдома, недовіра дорослим, протест проти брехні, незнання як жити далі, спосіб втечі від дійсності.
- Бажання бути оригінальним.
Розділ 4. Приклади субкультур.
Хіппі.
Субкультура хіппі виникла в 60-х рр. XX в. на Заході в епоху росту радикальних настроїв, «студентських бунтів» у Європі, виступів проти агресії США у В'єтнамі, «сексуальної революції». Ідеї ненасильства (пацифізму), загальної й вільної любові, комунального (общинного) життя, некорисливості, повернення до «природного» відносинам стали основними складового світогляду її представників. Десятки тисяч молодих людей у Старому й Новому світі демонстративно порвали з укладом життя своїх батьків, спробували вирватися з повсякденнго, буття, стінами якої були міщанські чесноти: гроші, добробут, кар'єра, помірний консерватизм. Їх ознаки - одягнені в стару й нарочно рваний одяг, довговолосі, вони сиділи на вулицях і площах, бриньчали на гітарі й читали вірші.
Пісні Бітлз були їх гімнами, а «All you need is love» («Усе, що тобі потрібно, - це любов») - девізом.
Широке поширення серед хіппі одержали східні релігійні й філософські подання: дзен-буддизм, індуїзм, йога, різні язичеські вірування (наприклад, індіанців). Хіппі протиставляють свій спосіб життя як належний і гармонічний способу життя сучасного людства. Вони усвідомлюють свою приналежність до єдиного духовного життя (громаді), їх «бачення», їх «альтернативна реальність» контрастують із умовами життя іншого миру. Слово «бачення» (vision) - саме популярне в ідеологічному лексиконі хіппі, у ньому укладена альфа й омега їхнього світосприймання. Справжнє духовне життя, на думку хіппі, укладається у свідомості безмежної розмаїтості можливостей, у здатності конструювати образ речей, не даних почуттєво в кожен дійсний момент.
Хіппі вірять:
- що людина повина бути вільна,
- що досягти волі можна лише змінивши внутрішній лад душі,
- що щиросердечному звільненню сприяють наркотики,
- що вчинки внутрішньо розкутої людини визначаються прагненням оберігати волю як найбільшу коштовність,
- що краса й воля тотожні один одному й що реалізація того й іншого - чисто духовна проблема,
- що всі, хто розділяють сказане вище, утворять духовну громаду,
- що духовна громада - ідеальна форма гуртожитку,
- що всі, думаючі інакше, помиляються.
Одягатися для хіппі - значить ретельно підбирати всілякі предмети, придатні, з їхнього погляду, для прикраси тіла. Це дійсна діяльність, продумана й цілеспрямована. Однак ціль неї - зробити себе не «соціально прийнятним», а «гарним». Хіппі вважають, що одяг повинен виражати індивідуальність людини, і моду не можуть визначати обрані кутюрьє.
Різностильний одяг хіппі часто навіяний національними костюмами самих різних країн. Вони носять овчинні кожухи, каптани, куртки з важкого оксамиту, виробу з африканських тканин, екзотичні намиста й довгі шарфи. Довгі волосся, бороди в юнаків, джинси, квіти як елемент прикраси одягу, «фенечки» (браслети, намиста, які плетуться самими хіппі) - риси, що кидаються в очі, зовнішнього вигляду хіппі. Багато хто з них ходять босоніж або в літніх шкіряних сандаліях на ремінцях. Вітаються ними всякі сумочки, котомочки, що розшиті бісером і прикрашені бахромою, а також численні бусики, шнурочки - на шиї, руках, ногах.
Життя в громадах виступала фактором швидкого формування залежності й широкого поширення наркотичних речовин. Як слідство, саме хіппі серйозно захопила перша хвиля СНІД.
Символіка хіппі:
1. Одним із символів руху хіпі вважається старий мікроавтобус "Фольксваген", який хіппі традиційно розфарбовували в стилі "Flower Power". На таких мікроавтобусах групи хіпі любили їздити по невеликих консервативним американським містечках і шокувати їх мешканців різними витівками.
2. Пасифік ("лапка") - символ миру. Логотип Організації ядерного роззброєння, який використовується і для антивоєнних демонстрацій
3. Символ Інь і ян, використовуваний і популяризують хіпі.
Культура "хіппі" має свою символіку, ознаки приналежності й атрибути. Для представників руху хіпі, відповідно до їх світорозумінням, характерно впровадження в костюм етнічних елементів: бус, плетених з бісеру або ниток, браслетів ("фенечек") та інше, а також використання текстилю пофарбованого в техніці "тай-дай" (або інакше - " шіборі ").
Прикладом можуть служити так звані фенечки. Ці прикраси мають складну символіку. Фенечки різних кольорів і різних візерунків позначають різні побажання, виявлення власних музичних уподобань, життєвої позиції і т. п.
Гасла хіпі 60-х:
" Make love, not war "(" Займайтеся коханням, а не війною ")
"Off The Pig!" ("Вимкни свиню!") (Гра слів - "свинею" називався кулемет M60, важливий атрибут і символ В'єтнамської війни)
" Give Peace A Chance "(" Дайте світу шанс ") (назва пісні Джона Леннона)
"Hell No, We Won't Go!" ("Ні чорта ми не підемо!")
" All You Need Is Love! "(" Все, що тобі потрібно - це любов! ") (назва пісні The Beatles).
4.2 Растамани.
Растаманами в світі традиційно називають послідовників растафаріанства.
На початку 1990-х років на пострадянському просторі утворилася особлива молодіжна субкультура, представники якої також називають себе растаманами. При цьому вони часто не є істинними прихильниками оригінальної релігійно-політичної доктрини африканської більшості, а зараховують себе до цієї групи в першу чергу за ознакою вживання марихуани та гашишу. Деяким цього достатньо, щоб вважати себе растаманами, деякі більш наближені до растафаріанської концепції - багато слухають Боба Марлі і музику реггі в цілому, використовують для ідентифікації комбінацію кольорів «зелений-жовтий-червоний» (наприклад, в одязі), деякі носять дреди. Однак мало хто щиро відстоює ідею повернення американських чорношкірих в Африку, дотримується растафаріанського посту «Айтал» і т. п. Однак багато істинно віруючих російських растаманів вважають, що репатріація і панафріканізм просто безглуздий, з причини того, що російські растамани ніякого відношення до чорношкірих і Африки, по суті, не мають. У країнах СНД панафріканізм був заміщений ідеєю «Сіону всередині себе», яка звучить так: «Сіон це не місце у фізичному, матеріальному світі. Не в Африці чи Ізраїлі чи деінде. Сіон знаходиться в душі кожної людини. І прагнути до нього потрібно не ногами, а вчинками, думками, добром і любов'ю».
Як би там не було, в російськомовному середовищі слово «растаман» міцно зв'язалося з цією групою (але не повністю тотожне їй). Слово за схожим принципом може використовуватися і в інших мовах для позначення просто любителів марихуани без релігійного підґрунтя. Так, в іспаномовних країнах словом «растас» можуть називати дреди.
Дата добавления: 2015-08-21; просмотров: 79 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Розділ 2. Риси сучасних молодіжних субкультур. | | | Металісти. |