Корпорація, поняття

Визначення сутності поняття корпорація як об'єднання осіб та об'єднання капіталів можливо через з’ясування основних засад корпоративної форми ведення бізнесу. Корпоративна форма ведення бізнесу ґрунтується на об’єднуючому факторі. Так звані „союзи осіб” та „союзи капіталу” дозволяють концентрувати значні фінансові, матеріальні, людські ресурси на вирішенні різних за складністю науково-технічних, виробничих та інших проблем. В цілому, в умовах ринкової системи, така концентрація сприяє забезпеченню конкурентоспроможності бізнесу та розвитку економіки в цілому.

За умов виникнення союзу осіб з метою здіснення підприємницької діяльності, засновники такого об'єднання мають обрати певну форму реалізації свого суб’єктивного права на таку діяльність, основна з яких – створення юридичної особи певної організаційно-правової форми. Щодо виникнення союзу капіталів, то на погляд І.В.Спасибо-Фатєєва не зважаючи на те, що акціонерне товариство максимально абстраговано від особистої участі, сконцентровано на участі капіталом, відривати значення капіталу від суб’єктного субстрату акціонерного товариства, в інтересах якого і було його створено, недопустимо.

Застосування корпоративної форми ведення бізнесу має значні привабливі риси. На думку В.М.Кравчука особливість реалізації суб’єктивних прав у формі створення юридичної особи (на відміну від особистої реалізації своїх прав) має переваги для засновника, а саме - засновник безпосередньо не вступає в цивільний оборот, а не набуває прав та обов’язків щодо третіх осіб, а його інтереси представляє спеціальний суб’єкт – юридична особа; є можливість виділити та відокремити частину майна засновника; майнові ризики засновника, як правило, обмежуються втратою майна, котре було передано юридичній особі; можливість залучати до складу юридичної особи інших суб’єктів.

Аналіз сутності корпоративної форми ведення бізнесу свідчить про наступне. По-перше, носієм корпоративної форми ведення бізнесу є юридична особа, яка існує і обслуговує цивільний оборот як самостійний суб’єкт права. По-друге, навіть при наявності союзу осіб та союзу капіталів, домінуючим є суб’єктний склад утвореного об'єднання. Отже, можна констатувати наступне:

1. Корпорація за англосаксонською системою права – це аналог юридичної особи за вітчизняним законодавством.

2. Корпорація, як форма ведення бізнесу має за мету об'єднання капіталів різних груп інвесторів з урахуванням інтересів засновників корпорації.

3. Корпорація як юридична особа, може розглядатися як результат реалізації засновниками їх суб’єктивного права на підприємницьку діяльність.

Вітчизняне законодавство також не визначає поняття корпорації у контексті виникнення союзу осіб або капіталів. Господарський кодекс України (ч.3 ст. 120) визначає корпорацію як „договірне об'єднання, створене на основі поєднання виробничих, наукових та комерційних інтересів, з делегуванням окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників", але такий підхід стосується лише об'єднань підприємств. Закон України „Про оподаткування прибутку підприємств” (ст.1) фактично ототожнює поняття корпорації та юридичної особи. Крім того, вітчизняне законодавство наділяє правосуб’єктністю усі господарські товариства, що засновані на союзі капіталів які передбачають об'єднання майна та учасників з необов’язковою особистою участю у підприємницькій діяльності (акціонерні товариства, товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю) та союзі осіб, у яких суб’єкти беруть участь не лише майновими внесками, а й особистою участю у діяльності товариства (повне та командитне товариства). Саме ця розбіжність у наділенні вітчизняним законодавством, законодавством англосаксонської правової традиції та законодавством деяких інших країн тих чи інших союзів правосуб’єктністю викликає намагання декого з дослідників запровадити поділ господарських товариств за законодавством України до корпоративних та некорпоративних.

Дата добавления: 2015-08-21