Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Входження західноукраїнських земель до складу УРСР

Читайте также:
  1. А тем временем в подземелье...
  2. Административная и уголовная ответственность за земельные правонарушения
  3. Адмирал Хорти, правитель Венгрии, не мог отказать ему в этом, потому что при расчленении Чехословакии получил часть восточных земель этой страны.
  4. Бонитировка почв и рейтинговая оценка земель
  5. Выдержка из Земельного кодекса РФ от 25 октября 2001 г. N 136-ФЗ (с последними изменениями от 28 декабря 2013г.)
  6. Вых земель на европейском континенте, это принесло бы нам только пользу.

РАДЯНСЬКО-НІМЕЦЬКІ ДОГОВОРИ 1939 р. І ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ

23 серпня 1939 р. був підписаний у Москві Пакт про ненапад між Німеччиною та СРСР на 10 років, який отримав назву пакт Молотова-Ріббентропа; до нього додавався таємний протокол щодо розмежування сфер інтересів обох держав у Східній Європі по лінії річок Нарев, Вісла, Сян. У сфері впливу СРСР опинялася переважна частина західноукраїнських земель.

Пакт Молотова-Ріббентропа – назва таємного додаткового протоколу до договору про ненапад між СРСР та Німеччиною, підписаного у Москві наркомом закордонних справ СРСР В. Молотовим та міністром закордонних справ Німеччини А. фон Ріббентропом.

1 вересня 1939 р. – напад Німеччини на Польщу, початок Другої світової війни.

17 вересня 1939 р. – вступ Червоної армії на територію Польщі згідно з попередніми домовленостями з Німеччиною; впродовж 12 днів майже без боїв було зайнято Західну Україну.

28 вересня 1939 р. – підписання Договору про дружбу та кордони і чергового таємного протоколу між Німеччиною та СРСР, за яким Польща як держава зникала з мапи світу, кордон між сторонами встановлювався по «лінії Керзона»: Східна Галичина й Західна Волинь відійшли до СРСР; Лемківщина, Посяння, Холмщина, Підляшшя опинилися під німецькою окупацією.

ВХОДЖЕННЯ ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ ДО СРСР

22 жовтня 1939 р. відбулися вибори до Народних зборів Західної України, які наприкінці жовтня ухвалили Декларацію про входження Західної України до складу УРСР.

26 червня 1940 р. – нота Раднаркому СРСР до Уряду Румунії з вимогою повернути Бессарабію та передати Північну Буковину на підставі того, що у листопаді 1918 р. Румунія незаконно приєднала ці землі. Народне віче Буковини прийняло рішення про возз’єднання з радянською Україною. Під тиском Німеччини, яка запевнила, що ці поступки тимчасові, румунський уряд задовольнив пропозицію СРСР.

30 червня 1940 р. Червона армія зайняла Бессарабію та Північну Буковину.

2 серпня 1940 р. – рішення Верховної Ради СРСР про прийняття Бессарабії та Північної Буковини до складу СРСР; Північна Буковина, Хотинський, Акерманський та Ізмаїльський повіти увійшли до УРСР, а з решти території Бессарабії й Молдавської автономної республіки (яка з 1924 р. перебувала у складі УРСР) створено Молдавську PCP.

Таким чином, майже всі українські етнічні землі були об’єднані в єдиній державі. Лише Закарпаття перебувало у складі Угорщини.

РАДЯНІЗАЦІЯ ЗАХІДНИХ ОБАСТЕЙ УКРАЇНИ

Радянізація – це система заходів, спрямованих на встановлення радянської влади, побудову соціалістичного суспільства за економічною та політичною моделлю СРСР у західноукраїнських землях.

Основні заходи радянізації:

- поширення радянського законодавства;

- уніфікація адміністративно-територіального устрою (скасування поділу на воєводства, поділ на області та райони…);

- направлення зі східних районів великої кількості кадрів (часто російськомовних);

- націоналізація промислових підприємств;

- конфіскація поміщицького та інших великих землеволодінь і передача землі селянам;

- початок примусової колективізації (весна 1940 р.);

- заборона всіх політичних партій, громадських, кооперативних, культурно-освітніх товариств, створених раніше; дозволено діяльність лише КП(б)У, комсомолу, радянських профспілок;

- розширення мережі навчальних закладів усіх рівнів; заснування бібліотек, клубів тощо;

- українізація освіти, преси;

- уведення безкоштовного навчання, медичного обслуговування;

- суворий контроль партійно-радянського керівництва над усіма сферами життя;

- командно-адміністративні, методи впровадження радянської політики;

- нехтування місцевих особливостей та традицій;

- утиски церкви, особливо греко-католицької;

- репресії щодо місцевого населення; депортація у східні райони.

Депортація – примусове виселення з постійного місця проживання окремих осіб чи цілих народів.

Результатом політики радянізації стало, з одного боку, покращення рівня життя найбідніших прошарків населення, розвиток економіки краю, а з іншого – зростання незадоволення репресивними методами влади. Підтримка серед населення ідеї створення самостійної Української держави, вступ до загонів ОУН.

 

 


Дата добавления: 2015-08-21; просмотров: 269 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Гетьманщина в ост. чв 17-80-х рр.. 18 ст. | Народно-визвольні рухи в україні у 18 ст. | Кирило-Мифодіївське товариство | Суспільно-політичний і національний рух в Наддніпрянській Україні в другій половині XIX ст.. | Україна в роки Першої світової війни | Місце і роль Центральної ради в Українській революції 1917-1921 рр. | Скоропадський | Політика радянського уряду у 1917-1921рр | Західноукраїнська Народна Республіка:внутрішня і зовнішня політика | Нова економічна політика та її здійснення в Україні |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Соціально-економічні та суспільно-політичні перетворення УРСР в к20-п 30рр| Україна у Другій світовій війні

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.009 сек.)