ВИСНОВКИ 2 страница

Метод прямого рахунка. Цей метод полягає в тому, що спочатку визначається величина авансування оборотних коштів у кожен елемент, поті їхнім підсумовуванням визначається загальна сума нормативу.

Аналітичний метод. Він застосовується в тому випадку, коли в планованому періоді не передбачено істотних змін в умовах роботи підприємства в порівнянні з попереднім. У цьому випадку розрахунок нормативу оборотних коштів здійснюється збільшено, з огляду на співвідношення між темпами росту обсягу виробництва і розміру нормованих оборотних коштів у попередньому періоді.

Коефіцієнтний метод. При цьому методі новий норматив визначається на базі старого шляхом внесення в нього змін з урахуванням умов виробництва, постачання, реалізації продукції (робіт, послуг), розрахунків.

На практиці найбільш доцільне застосування методу прямого рахунка Перевагою цього методу є вірогідність, що дозволяє зробити найбільш точні розрахунки часток і сукупного нормативів. До часток відносяться нормативи оборотних коштів у виробничих запасах: сировини, основних і допоміжних матеріалів, покупних напівфабрикатів, що комплектують виробів, палива, тари, МШП, запасних частин; у незавершеному виробництві і напівфабрикатів власного виробництва; у витратах майбутніх періодів; готових виробах. Особливість кожного елемента визначає специфіку нормування.

Норматив оборотних коштів, авансуємих у сировину, основні матеріали і покупні напівфабрикати, визначається по формулі:

Н = В * Д, де

Н - норматив оборотних коштів у запасах сировини, основних матеріалів і

покупних напівфабрикатів;

В - середньодобова витрата сировини, матеріалів і покупних напівфабрикатів;

Д - норма запасу в днях.

Один з основних показників оборотності – тривалість одного обороту оборотних коштів, розрахована в днях по наступній формулі:

S * T

V

де _S – середня сума оборотних коштів; _T - період часу; _V - обсяг реалізації в цьому періоді.

Оборотність у днях дозволяє судити про те, протягом якого часу оборотні кошти проходять усі стадії кругообігу на даному підприємстві. Чим вище оборотність у днях, тим менше коштів необхідно підприємству, тим ощадливіше використовуються фінансові ресурси. При дуже високій оборотності зростає ризик неплатежів і збоїв у постачаннях сировини, матеріалів, що комплектують виробів.

Розділ 2. Рівень ефективності використання оборотного капіталу в ДП «Рокитнівському лісгоспі».

2.1 Організаційно-економічна характеристика підприємства.

Державне підприємство «Рокитнівський лісгосп» (надалі Підприємство), створене на підставі наказу Міністерства лісового господарства України від 31 жовтня 1991 №133 «Про організаційну структуру управління лісовим господарством України», засноване на державній власності, належить до сфери управління Державного комітету лісового господарства України (надалі - Орган управління майном) та входить до сфер управління Рівненського обласного управління лісового та мисливського господарства (надалі - Управління).

Рокитнівський лісгосп як підприємство існує вже близько 18 років. Він став спадкоємцем лісгоспзагу, що функціонував з 1960 року, і був створений на базі Рокитнівського ліспромгоспу та хімлісгоспу. Історія ж власне лісгоспу сягає у 1939 рік, коли він був організований на основі державних і поміщицьких лісів колишньої панської Польщі.

ДП «Рокитнівський лісгосп» розташований на північному сході Рівненської області на території Рокитнівського адміністративного району. Загальна площа лісгоспу становить 56 873 гектари.

За адміністративно – господарським поділом має 7 лісництв: Рокитнівське, Масевицьке, Борівське, Глинівське, Карпилівське, Залавське, Березівське. У його структурі, крім того, знаходяться підрозділи: лісодільниця, яка займається заготівлею та вивезенням деревини від рубок головного користування в об’ємі 20 тисяч кубометрів на рік, лісопромисловий комплекс, де зосереджена переробка та потужності відвантаження лісопродукції. Лісовий фонд складається із 6 окремих контурів, розташованих з півночі на південь протяжністю 80 кілометрів. Основними лісоутворюючими породами є сосна (83%), береза (10%), вільха (5%), дуб та інші становлять по одному проценту.

Місцезнаходження: 34 550, Україна, Рівненська область, Рокитнівський район, смт. Рокитне, вул. Незалежності, 42.

Підприємство є юридичною особою. Здійснює свою діяльність відповідно до чинного законодавства і Статуту підприємства. Цей вид діяльності ґрунтується на таких основних законах та нормативних актах України, як: Господарський кодекс, Цивільний кодекс, Лісовий кодекс, Земельний кодекс, ЗУ «Про власність», ЗУ «Про підприємства в Україні», ЗУ «Про охорону праці», ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища», Положення про державну інспекцію з контролем за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів. Статут відповідно затверджується Органом управління майном.

Основними напрямками діяльності держлісгоспу є: проведення заходів по відновленню лісів, підвищенню їх продуктивності, створенню насаджень із швидкоростучих і технічно цінних деревних порід; заліснення малопродуктивних земель, які не використовуються в с/г, охорона лісів і захисних лісонасаджень від незаконних порубів, пошкоджень, самовільного сінокосіння, випасання худоби в заборонених місцях та інших лісопорушень.

Деревообробна продукція дуже активно поставляється на південь України, а саме: в Одеську, Херсонську та Миколаївську області.

ДП «Рокитнівський лісгосп» має самостійний баланс, поточні, валютні та вкладні (депозитні) рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням., кошти, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства. Також майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання. Здійснюючи право господарського відання, підприємство володіє, користується і розпоряджається зазначеним майном на свій розсуд, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать чинному законодавству та статуту.

Підприємство самостійно планує свою діяльність, визначає стратегію та основні напрямки свого розвитку відповідно до галузевих, науково-технічних прогнозів та пріоритетів, кон’юнктури ринку продукції, товарів, робіт, послуг та економічної ситуації.

Підприємство:

- забезпечує своєчасну сплату податків та інших відрахувань згідно з чинним законодавством;

- здійснює будівництво, реконструкцію, а також капітальний ремонт основних фондів, забезпечує своєчасне освоєння нових виробничих потужностей та якнайшвидше введення в дію придбаного обладнання;

- здійснює оперативну діяльність по матеріально-технічному забезпеченню виробництва;

- створює належні умови для високопродуктивної праці, забезпечує додержання законодавства про працю, правил та норм охорони праці, техніки безпеки, соціального страхування;

- здійснює заходи щодо регулювання оплати праці працівників з метою посилення їх матеріальної зацікавленості, як в результатах особистої праці, так і в загальних підсумках роботи підприємства, забезпечує економічне і раціональне використання фонду споживання і своєчасні розрахунки з працівниками підприємства.

Керівник підприємства та головний бухгалтер несуть персональну відповідальність за дотримання порядку ведення і достовірність обліку та статистичної звітності.

Підприємство створене з метою:

- ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання та відтворення лісів;

- охорони, відтворення та раціонального використання державного мисливського фонду на території мисливських угідь, наданих у користування підприємству.

Також, можна зауважити, що ДП «Рокитнівський лісгосп», для досягнення поставлених цілей потребує вдосконалення своєї системи управління та виробництва. Підприємство має достатні ресурси для діяльності і не передбачає високого рівня ризику, оскільки держава може підтримати дану галузь на відповідному рівні розвитку.

За галузевою приналегжністю ДП «Рокитнівський лісгосп» відноситься до лісової господарства.

Лісова господарство – одна з найстаріших галузей, яка, займаючись заготівлею, механічною обробкою та хімічною переробкою деревини, виробляє конструкційні матеріали: круглий ліс, вироби з дерева, меблі, целюлозу, папір, картон та інше.

У наш час лісова промисловість посідає одне з чільних місць в ресурсній базі економіки України.

Загальна площа лісового фонду України складає 10782,3 тис.га, лісова – 10039,8 тис.га, покрита лісом – 9400,2 тис.га (за даними обліку лісового фонду на 01.01.1996р.) [].

В нашій країні на душу населення в середньому припадає 0,19 га вкритої лісовою рослинністю площі, що є одним із самих низьких показників у Європі (у Фінляндії – 4,64 га, Швеції – 3,47 га). В окремих районах, наприклад, у Карпатах і на Поліссі лісозабезпеченість значно перевищує середні показники, і навпаки, в Степовій зоні вона набагато менша. На Поліссі ліси займають 29,5% території, в Лісостепу – 12,2%, у Степу – 6,7%, у Карпатах і гірських районах Криму – відповідно 40,2 і 13,7%. Найбільш лісистими є Волинська, Житомирська, Рівненська, Івано-Франківська та Закарпатська області (таблиця 2.1). У степових областях лісистість дуже низька, зокрема, у Миколаївській, Запорізькій областях вона не перевищує 5%.

Як бачимо з таблиці лісистість регіонів України збільшується, проте коефіцієнт лісистості не дотягує до оптимального.

За розрахунками спеціалістів лісове господарство країни буде нормально розвиватися як з економічного, так із екологічного боку тоді, коли її залісненість становитиме 25…27%. Передбачається, що з кожним роком лісистість території України буде збільшуватись за рахунок підвищення продуктивності лісів, покращання їх охорони та захисту.

Незважаючи на те, що застосовування деревини знижується за рахунок впровадження пластмас та інших штучних і синтетичних матеріалів, попит на деревину зростає, вона перетворюється на дедалі дефіцитніший матеріал. Як відомо, лісові ресурси України дуже обмежені і забезпечують власні потреби лише на 20-25%. До лісових ресурсів відносять, крім деревних, технічні, харчові, кормові та інші ресурси, а також корисні властивості лісу – водоохоронні, захисні, кліматорегулюючі, санітарно-гігієнічні, оздоровчі тощо. Ліси в Україні відіграють переважно ґрунтозахисну, водоохоронну роль, служать “легенями” великих міст. Лісистість території держави досягає лише 14%, та й розміщення лісів дуже нерівномірне. Обсяг заготівель лісу, що ведуться на Поліссі та Карпатах, не задовольняє потреби країни, які забезпечуються частково за рахунок поставок з Росії та Білорусії. Величезних збитків галузі завдала аварія на Чорнобильській АЕС, що вивела з національної економіки значну частину лісових ресурсів України.

Таблиця 2.1

Лісозабезпеченість областей України з найбільшою лісистістю території

Україна і області	Фактична лісистість, %	Оптимальна лісистість, %
на 1.01.96	на 01.01.02
Волинська	30,9	34,5	37,0
Житомирська	32,6	36,4	37,0
Закарпатська	50,8	54,2	55,0
Івано-Франківська	40,9	45,0	49,0
Львівська	28,5	31,6	30,0
Чернівецька	27,3	31,9
Рівненська	36,5	42,1	40,0
Усього Україна	15,6	17,9	25,0

Серед міжгалузевих комплексів питома вага лісовиробничого комплексу (ЛВК) за обсягом виробництва становить 2,8%, за чисельністю працюючих – 4,6%, за вартістю основних виробничих фондів – близько 2%. Поставками готової продукції і лісоматеріалів комплекс пов’язаний з більш ніж 100 галузями.

Стабілізація обсягів лісозаготівель має важливе економічне, екологічне, соціальне значення, оскільки ліси є цінним компонентом природи, фактором, що стабілізує навколишнє природне середовище. Скорочення вирубки лісів сприяє поліпшенню клімату, посиленню і підвищенню продуктивності сільськогосподарських угідь.

Організаційна структура управління

Організаційна структура управління – це форма системи управління, яка визначає склад, взаємодію та підпорядкованість її елементів.

ДП «Рокитнівський лісгосп» притаманна лінійно – функціональна організаційна структура управління – це така, яка спирається на розподіл повноважень та відповідальності по функціях управління та прийняття рішень по вертикалі., ця структура дозволяє організувати управління за лінійною схемою (директор – начальник цеху – майстер), а функціональні відділи апарату управління підприємства лише допомагають лінійним керівникам вирішувати управлінські завдання. При цьому лінійні керівники не підпорядковані керівникам функціональних відділів апарату управління.

Трудові ресурси – це сукупність постійно працюючих працівників, які мають професійну підготовку, практичний досвід, навики роботи.

Управління персоналом є складовою соціальної підсистеми, яка характеризує персонал як особовий склад організації, який повинен виконувати основні завдання підприємства.

Формування персоналу підприємства відбувається під впливом як внутрішніх факторів – таких, як характер продукції, особливості технологічних процесів, організаційна структура управління тощо, так і зовнішніх – ситуації на ринку праці, демографічні процеси, вимоги чинного законодавства, моральні норми суспільства.

Працівники мають відповідний рівень кваліфікації і досвід роботи. Лісгосп розвивається і щоб задовільнити потребу в висококваліфікованих кадрах в господарстві регулярно проводиться навчання персоналу по підвищенню професійного рівня по програмі розвитку, яка розроблена на підприємстві. Середній вік працюючих становить близько 40 років, переважає чоловіча стать. Можна також додати, що чисельність працівників лісгоспу протягом 2006-2008 років постійно змінювалась. У 2006 році тут працювало 420 чол., у 2007 році – 381чол., і у 2008 році кількість працівників збільшилась порівняно з попереднім на 39 чол. і становила 411чол.

В умовах ринкової економіки значно зростає роль своєчасного та якісного аналізу фінансового стану підприємства, оцінки його ліквідності, платоспроможності і фінансової стійкості та пошуку шляхів підвищення і зміцнення фінансової стабільності. Для характеристики вищеназваних показників фінансового стану підприємства насамперед потрібно визначитись із складом та структурою підприємста (табл.2.2).

Як видно з даних таблиці вартість необоротних активів на кінець 2010 р. становила 4478 тис. грн, що на 11,48%, більше ніж у 2008 році. Це збільшення виникло зокрема за рахунок зростання нематеріальних активів на 112 тис грн або 100% у 2010 р. порівняно з 2008 р., а також зростаннявартосі основних засобів на 349 тис грн або 8,69%. Питома вага оборотних активів у складі активів на кінець 2010 року становила 2107 тис грн або 32%, що на 488 тис грн або 24,58% більше ніж у 2008р. Це збільшення сталь можливим закрема за рахунок збільшення виробничих запасів на 245 тис грн або 50% % у 2010 р. порівняно з 2008 р., а також збільшення грошових коштів на 3 тис грн або на 21,43%.

Охарактеризуємо склад і структуру пасивів підприємства(табл.2.3)

Як бачимо з таблиці власні пасиви у 2010р порівняно з 2008 роком збільшилися на 1039 тис грн або на 18,43%, вони збільшилися за рахунок зростання власного капіталу на 722 тис грн або на 14,28% % у 2010 р. порівняно з 2008 р. Кінцевий результат роботи підприємства оцінюється рівнем ефективності його господарської діяльності: загальним обсягом одержаного прибутку та в розрахунку на одиницю ресурсів. Прибуток та відносний показник прибутку – рентабельність є основними показниками ефективності роботи підприємства, які характеризують інтенсивність господарювання. Життєдіяльність підприємства багато в чому залежить саме від того, якою мірою забезпечена фінансова віддача ресурсів та наскільки досягається рівень прибутковості в процесі формування витрат. Співвідносити витрати і доходи є головне завдання кожного учасника господарської діяльності.

Таблиця 2.2

Склад і структура активів ДП «Рокитнівський лісгосп» за 2008 – 2010 рр.

Види активів	2008 р	2009 р	2010 р	Відхилення 2010 - 2008 рр
Тис грн	%	Тис грн	%	Тис грн	%	Тис грн	%
1.Необоротні активи в т.ч.		71,27		7,03	44,87			11,14
-нематеріальні активи				0,38		1,7
-основні засоби за залишковою вартістю		71,22		72,57		66,25		8,69
-довгострокова дебіторська заборгованість		0,05		0,05		0,05
2. оборотні активи в т.ч.		28,73						24,58
-виробничі запаси		8,69		9,25		11,16
-поточні біологічні активи		0,52		0,58		0,12	-21	-72,41
-готова продукція		8,13		2,42		0,9	-399	-87,12
-товари		0,03		0,06		0,02	-1	-50
-довгострокова дебіторська заборгованість за товари і послуги		10,33		11,96		8,62	-14	-2,4
-грошові кошти		0,25		1,46		0,26		21,43
-інші оборотні активи		0,78		1,27		0,56	-7	-15,91
-інша поточна дебіторська заборгованість						0,97
- дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом						9,39
Всього								16,8

Таблиця 2.3

Склад і структура пасивів ДП «Рокитнівський лісгосп»у 2008-2010 рр.

Види активів	2008 р	2009 р	2010 р	Відхилення 2010 - 2008 рр
Тис грн	%	тис грн	%	Тис грн	%	Тис грн	%
Власний капітал вт.ч		53,87		54,29		57,05		25,43
-статутний капітал		44,61		42,86		37,67
-інший додатковий капітал		9,25		11,42		19,37		147,89
-вилучений капітал		0,01		0,01		0,01
Довгострокові зобовязання в т ч		1,76		1,5		1,2	-19	-19,19
-кредиторська заборгованість за товари роботи, послуги		9,05		4,18		2,58	-338	-66,27
-поточні зобовязання за розрахунками
Одержаних авансів		8,14		1,79		2,8	-272	59,26
З бюджетом		7,19		10,25		10,74		77,04
Зі страхування		3,14	4,37	7,45		5,9		122,6
З оплати праці		7,33		12,5		12,27		98,3
-інші поточні зобовязання		2,05		1,43		1,32	-28	24,14
Доходи майбутніх періодів		7,47		6,61		6,14	-11	-2,61
Всього								18,43

Проаналізуємо ефективність господарської діяльності підприємства (табл. 2.4)

Таблиця 2.4

Основні показники ефективності господарської діяльності підприємства ДП «Рокитнівський лісгосп»

Показник	2008 р	2009 р	2010 р	Відхилення 2010 - 2008 рр
Валова рентабельність (прибутковість) виробничих витрат	49,54	44,12	51,64	2,1
Коефіцієнт окупності виробничих витрат	2,02	2,27	1,94	-0,08
Коефіцієнт окупності чистого доходу	3,02	3,27	2,94	-0,08
Рентабельність (прибутковість) основної діяльності	3,88	3,63	0,63	-3,25
Рентабельність (прибутковість) звичайної діяльності	2,07	3,53	1,22	-0,85
Рентабельність (прибутковість) господарської діяльності	2,07	3,53	1,22	-0,85
Рентабельність активів	4,74	3,02	2,8	-1,94
Коефіцієнт покриття виробничих витрат	0,67	0,69	0,66	-0,01
Коефіцієнт окупності виробничих витрат	1,5	1,44	1,52	0,02
Коефіцієнт покриття активів	0,2	0,24	0,19	-0,01
Коефіцієнт окупності активів	5,07	4,13	5,18	0,11
Загальна економічна рентабельність	10,36	5,76	6,68	-3,68
Чиста рентабельність (прибутковість) виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг	0,93	0,74	0,54	-0,39

Оскільки одержаний прибуток повністю не відображує ефективності роботи підприємства (міри використання активів), важливе значення має аналіз відносних показників ефективності господарської діяльності, одним з яких є рівень рентабельності. Так, з даних таблиці видно, що рентабельність господарської діяльності підприємства, що аналізується, у звітному періоді зменшилась проти минулого періоду на 0,85 пункти і становить 1,22 %. Позитивним явищем в господарській діяльності підприємства вважається значний рівень рентабельності виручки від продажу продукції (товарів, робіт, послуг), а також активів. Проте зменшення розміру цих показників свідчить про зниження ефективності господарювання підприємства. Водночас показники рентабельності роботи підприємства забезпечують достатньо високі доходи працівникам і власникам.

Підприємство з кожною гривнею, що надходить від покупців, одержує 0,54коп. прибутку. Зниження цього показника свідчить про наявні резерви у використанні основних засобів, виробничих запасів і трудових ресурсів у господарській діяльності, зниження собівартості і формуванні цін на продукцію, товари, роботи і послуги підприємства. Рівень рентабельності активів показує на оптимальну наявність і структуру залучених активів для господарської діяльності підприємства, збільшення обсягів чистого доходу та поліпшення його ділової активності.

На підприємстві, робота якого аналізується, покращилась також окупність витрат. Як бачимо, для того, щоб одержати 1 грн. чистого доходу виробничі витрати підприємства складали в минулому періоді 67 коп., а у звітному періоді – 66 коп., тобто менше на 1 коп. Тенденція до покращення ефективності господарювання за показником окупності витрат показує на наявні ресурси в роботі спеціалістів підприємства по управлінню витратами в сфері виробництва та продажу продукції, товарів, робіт і послуг.

Щодо ефективності використання майна через фінансові вкладення, віддача його поліпшилась, але рентабельність в порівнянні з вкладеним майном у власну господарську діяльність значно менша. З кожної гривні активів, залучених для здійснення власного господарювання, підприємство одержало 1,22 коп. прибутку.

2.2. Ефективність використання оборотних активів на ДП«Рокитнівський лісгосп»

Для того, щоб зробити певні висновки щодо використання оборотних активів на підприємстві необхідно розрахувати такі основні показники: фондооснащеність, фондовіддача, ступінь забезпеченості підприємства оборотним капіталом та ін.

Таблиця 2.4

Показники ефективності використання оборотних активів у ДП«Рокитнівський лісгосп» у 2008 – 2010 роках, тис. грн.

Показник	2008 р.	2009 р.	2010 р.	Відхилення 2008 - 2010 рр.
Коефіцієнт оборотності оборотних активів	18,8	14,7	17,5	-1,3
Тривальсть обороту оборотних активів
Фондовіддача	6,43	5,53	7,39	0,96
Коефіцієнт оборотності запасів	32,1	27,66	42,24	10,14
Тривалість обороту запасів				-2

З даних таблиці видно, що коефіцієнт оборотності оборотних активів у 2010 році порівняно з 2008 роком погіршився на 1,3 пункти і становив у 2010 році 17,5. Тривалість обороту оборотних активів у 2010 році порівняно з 2008 роком збільшилась на 2 дні і становила у 2010 році 21 день. Фондовіддача у 2010 році становила 7,39, що на 0,96 пункти більше у 2010 році порівняно з 2008 роком. Коефіцієнт оборотності запасів збільшився на 10,14 пункти, а тривалість обороту запасів зменшилася на 2 дні у 2010 році порівняно з 2008 роком і становили відповідно 42,24 і 9.

Аналіз і оцінка оборотних активів підприємства здійснюється за допомогою вертикального і горизонтального аналізу. При проведенні горизонтального аналізу складають таблицю для вивчення динаміки і структури оборотних активів. Завданням аналізу оборотного капіталу є вивчення змін, які відбулися в:

• складі, структурі та динаміці оборотного капіталу;

• співвідношенні темпів зростання оборотного капіталу та темпів зростання реалізації;

• якості оборотного капіталу та ефективності його використання.

Горизонтальний порівняльний аналіз використовується для визначення абсолютних і відносних відхилень фактичного рівня досліджуваних показників від базового.

Аналізуючи таблицю динаміки оборотних активів за допомогою горизонтального методу ми бачимо, що всього в оборотних активах в 2010 році абсолютне відхилення збільшилось на 4966 тис. грн, а відносне відхилення склало 306,73 %. За рахунок збільшення виробничих запасів відповідно до років на 245 тис. грн.,або на 50 %; зменшення готової продукції на 399 тис.грн.,або на 77,12 %; зменшення товарів на 1 тис. грн.,або на 50 %; збільшення грошових коштів та їх еквівалентів в національній валюті на 3 тис. грн.,або на 21,43 %; дебіторська заборгованість за розрахунками: на 618 тис. грн., чиста реалізаційна вартість дебіторської заборгованості за товари роботи послуги зменшилась на 14 тис.грн.,або на 2,41 %; інші оборотні активи зменшились на 7 тис. грн. або на 15,91 %. Вертикальний порівняльний аналіз застосовують для вивчення структури економічних явищ та процесів шляхом розрахунку питомої ваги складових у загальному цілому (питома вага позикового капіталу в загальній його сумі), співвідношення складових цілого між собою (власного і позикового капіталів), а також впливу факторів на рівень результатних показників шляхом порівняння їх розмірів до і після зміни відповідного фактора.

Дата добавления: 2015-08-21