Дидактичний текст

Д.Карнегі Простий спосіб викликати вигідне перше враження [2]

Недавно я був присутній на кликаному обіді в Нью-Йорку. Одна з гостей, деяка дама, що одержала спадщину, зі всіх сил намагалася справити на усіх враження. Свою скромну спадщину вона розтратила на хутра, діаманти, перли, але нічого не зробила з виразом свого обличчя. Воно було кислим і самозакоханим. Вона не знала того, що відомо будь-якому мужчині, а саме: що вираз, що жінка «надягає» на своє обличчя, залишає більше враження, ніж плаття, що вона надягає на своє тіло. (Між іншим, ця думка коштує того, щоб її запам'ятати на випадок, коли вашій дружині захочеться купити хутряне манто)....

Вчинки «говорять» голосніше, ніж слова, а посмішка «говорить»: Ви мені подобаєтеся. Ви робите мене щасливим. Я рад бачити вас». От чому собаки мають такий успіх. Вони так ради нас бачити, що готові вистрибнути з власної шкіри. І природно, ми ради бачити їх.

Нещира посмішка? Ні. Вона ніколи не введе нас в оману. Механіка лицемірства нам відома, і вона нас обурює. Говорю про щиру посмішку, посмішку, сповнену щирим добром, що йде від душі, про посмішку, що високо цінується на біржі людських почуттів.

Завідувач великого Нью-йоркського універмагу говорив мені, що охоче візьме на роботу продавцем дівчину, що не зуміла скінчити школу, але має чарівну посмішку, ніж доктора філософії з прісною фізіономією....

Ви повинні зустрічати людей з радістю, якщо хочете, щоб вони раділи зустрічі з вами....

Ви не відчуваєте бажання посміхатися? Що ж у такому випадку можна вам запропонувати? По-перше, примусьте себе посміхатися. Якщо ви на самоті, насвистуйте чи муркочіть яку-небудь мелодію чи пісню. Поводьтесь так, ніби ви вже щасливі, і це приведе вас до щастя. Покійний Вільям Джеймс, професор Гарвардського університету, так обґрунтував це: «Здавалося б, учинок повинний слідувати за почуттям, але в дійсності вчинок і почуття йдуть поруч, і, керуючи вчинками, що знаходяться під більш прямим контролем волі, ніж почуття, ми одержуємо можливість непрямим образом керувати почуттями. Таким чином, свідомий шлях до життєрадісності, якщо вона нами втрачена, - це взяти себе в руки і змусити говорити і поводитись так, ніби життєрадісність була вже знайдена...».

У цьому світі кожний шукає щастя, і існує тільки один спосіб, один вірний шлях, щоб знайти його. Це – контроль над своїми думками. Щастя не залежить від зовнішніх умов. Воно залежить від умов внутрішніх.

Те, чим ви володієте, чи те, ким ви є, чи те, де ви знаходитеся, чи те, чим ви займаєтеся, не роблять вас щасливим чи нещасливим. Вас робить таким те, що ви думаєте про це. Так, наприклад, дві людини можуть знаходитися в тому самому місці, займатися тією самою справою, мати рівний капітал і рівну вагу в суспільстві і, проте, одна може бути щасливою, а інша – нещасливою. Чому? Через розходження точок зору.

... «Немає нічого, що було б гарним чи поганим, - сказав Шекспір, - але свідомість робить його таким».

Ейб Лінкольн один раз зазначив, що «більшість людей щасливі настільки, наскільки вони зважуються бути такими». Він був правий. Нещодавно я бачив живу ілюстрацію цієї істини, піднімаючись сходами зі станції метро Лонг-Айленд у Нью-Йорку. Прямо переді мною йшли тридцять чи сорок хлопчиків-калік з паличками і милицями. Одного хлопчика несли. Я був уражений тим, що вони сміялися і веселилися, і поділився своїм подивом з одним із супровідників дітей.

Так, - сказав він, - коли дитина зрозуміє, що вона на все життя залишиться калікою, вона спочатку буває вражена цим. Але, як правило, упокорюється своїй долі і тоді стає щасливішою, ніж звичайні діти.

У мене з'явилося бажання зняти капелюх перед цими хлопчиками. Вони дали мені такий урок, що, сподіваюся, ніколи не забуду.

... Прочитайте уважно мудру пораду Елберта Хаббарда[3], але запам'ятаєте: саме лише уважне читання без наступного застосування не принесе вам ніякої користі. «Усякий раз, коли ви виходите з будинку, набудьте бадьорого вигляду, високо підніміть голову, так, наче б то вона була увінчана короною, дихайте повними грудьми, «пийте» сонячне світло; вітайте посмішкою ваших друзів і вкладайте душу в кожне рукостискання. Не бійтеся бути неправильно зрозумілими і навіть на хвилину не згадуйте про ваших недоброзичливців. Намагайтеся зосередити думки на тому, що вам хотілося б зробити, і тоді, не змінюючи напрямку, ви будете рухатися прямо до мети. Постійно пам’ятайте про ті великі і прекрасні цілі, яких вам хотілося б досягти, і тоді, через якийсь час ви з’ясуєте, що стали несвідомо уловлювати необхідні для виконання ваших бажань можливості, подібно тому, як поліпи коралів уловлюють із хвиль припливу, що набігають, необхідні для їхнього життя речовини.

Намалюйте у своїй уяві образ тієї обдарованої, гідної і корисної людини, якою вам хотілося б бути, і підтримуваний вашою думкою, він буде щогодини і щохвилини перетворювати вас у таку саме особистість...

Думка – вище за все. Займіть правильну психологічну позицію – позицію мужності, щирості і життєрадісності. Правильно мислити – це значить уже створювати. Усе проходить через бажання. Ми створюємо себе за власним смаком. Будьте мужні і високо несіть голову, так, начеб то вона була увінчана короною. Ми боги, що ще знаходяться в коконі і не набули поки що крил».

У древніх китайців – безодня мудрості, це відомо усьому світу. Одне з прислів'їв нам варто було б написати на папері і приклеїти на внутрішню сторону наших капелюхів. Вона говорить: «Людина без посмішки на обличчі не повинна відкривати крамницю».

І коли незабаром мова зайшла про магазини, приведемо як зразок життєвої філософії один із чудових рекламних шедеврів Френка Ірвінга Флетчера, зроблених за замовленням фірми «Оппенгейм. Коллін анд компані».:

«Ціна посмішки в Різдво»

Вона нічого не коштує, але створює багато.

Вона збагачує тих, хто її отримає, не збіднюючи тих, хто її дає.

Вона триває одну мить, пам'ять же про неї часто зберігається назавжди.

Немає настільки багатих, котрі могли б прожити без неї, і немає настільки бідних, котрі не стали б багатішими за її милістю.

Вона створює щастя в домі, атмосферу доброзичливості в справах і служить паролем для друзів.

Вона – відпочинок для стомленого, світло надії для зневіреного, сяйво сонця для обтяженого і кращий з природних засобів проти горя.

Проте її не можна ні купити, ні випросити, ні позичити, ні украсти, тому що вона являє собою таку цінність, що не принесе ні найменшої користі, якщо тільки ви не віддасте її від чистого серця.

І якщо в останні хвилини Різдва, що іде, трапиться так, що купуючи що-небудь у наших продавців ви знайдете, що вони так утомилися, що не в силах подарувати вам посмішку, можна вас попросити про те, щоб ви їм залишили одну зі своїх?

Тому, що ніхто не має потреби в посмішці так, як той, кому вже нема чого більше віддати».

Отже, щоб налаштувати до себе людей - посміхайтеся!

14.3.2. Підготовка навчальних матеріалів до викладання якоїсь теми

Завдання виконується в підгрупі. Оберіть будь-яку цікаву для вас та ваших одногрупників тему та підготуйте комплекс предметів навчання до цієї теми, що включає: дидактичний текст, запитання, ситуації, вправи, задачі та наочні матеріали.. При доборі матеріалів до теми дотримуйтесь процедур і критеріїв відбору змісту навчання. На наступному занятті проведіть міні-заняття з вашої теми (до 15 хв.), використавши всі підготовлені матеріали.

14.4. Практичне заняття “Зміст навчання” (ПЗ-20)

Практичне заняття з теми “Зміст навчання” побудоване основному на презентації результатів виконаних самостійних робіт з аналізу дидактичного тексту (завдання 14.4.1) та підготовці навчального матеріалу до викладу теми (завдання 14.4.2). Рекомендована форма роботи – індивідуально-групова.

14.4.1. Обговорення проаналізованого дидактичного тексту.

На початку заняття бажаючі розповідають про хід і результати інформаційного аналізу тексту Д.Карнегі. Роблять відповідні письмові висновки.

14.4.2. Виклад підготовленої теми

Робота у підгрупах. Один чи декілька представників від кожної підгрупи проводять міні-заняття з підготовленої теми (до 15 хв.), пропонуючи розроблені предмети навчання для своїх одногрупників. Кожний запропонований зміст навчання та його презентація спільно оцінюються з точки зору критеріїв відбору навчальної інформації, а також ступеню володіння аудиторією під час викладу. Надалі самостійно зробіть письмовий аналіз кожного запропонованого навчального матеріалу і зробіть висновок про доцільні способи підготовки і викладу змісту навчання.

14.5. Контроль теми

В процесі контролю за навчальною діяльністю студентів оцінюється якість роботи студента над завданнями СРТМ-13, СРПЗ-15, ПЗ-21. Деякі завдання доцільно виконати і подати викладачу на окремому аркуші паперу, однак основним предметом контролю засвоєння теми є зошит, що має містити такі записи:

номер, назву, мету теми дисципліни;

СРТМ-13: номер роботи, номери завдань та результати їх виконання:

14.2.1. - результати опрацювання літератури: конспект або результати виконання інших завдань: таблиця поділу бази знань на групи, термінологічний словник чи покажчик до теми, перелік проблемних питань;

14.2.2. – результати опрацювання дидактичних текстів: конспект, відповіді на запитання, приклади структурних компонентів тексту, встановлені типи запитань, блок-схема, вправа, задача.

14.2.3. – підсумки і висновки до теми.

СРПЗ-15: номер роботи, номери, назви завдань та результати їх виконання:

14.3.1 – записи щодо виконаних вправ з інформаційного аналізу тексту;

14.3.2 – підготовлені навчальні матеріали до якоїсь теми (дидактичний текст, питання, ситуація, вправа, задача, наочні засоби, виконані на окремих аркушах паперу.

ПЗ-20: дата проведення, номер, назва, ціль заняття, номери завдань та результати їх виконання:

14.4.1 – висновки;

14.4.2 – аналіз, висновки.

Додатково студент може отримати заохочувальні бали за активність і ініціативність на занятті.

Література:

Беспалько В.П. Теория учебника: Дидактический аспект. - М.: Педагогика, 1988. - 160 с.

Волкова Н.П. Педагогіка: Посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2001. – С. 240-244, 255-261.

Гречихин А.А., Древс Ю.Г. Вузовская учебная книга: Типология, стандартизация, компьютеризация: Учеб.-метод. пособие в помощь авт. и ред. - М.: Логос: Московский государственный университет печати, 2000. - 255 с.

Лекционная пропаганда: Вопросы теории, организации и методики /Под общ. ред. Б.И.Королева. - К.: Выща шк. Головное изд-во, 1989. - С. 148 - 262.

Лещинский В.М., Кульневич С.В. Учимся управлять собой и детьми: Педагогический практикум. – М.: Просвещение: Владос, 1995. – С. 178-235.

Никитина Н.Н., Железнякова О.М. Петухов М.А. Основы профессиональной педагогичской деятельности: Учеб. пособие для студ. учреждений сред.проф.образования. – М.: Мастерство, 2002. – С. 107-119.

Педагогика: педагогические теории, системы, технологии: Учеб. для студ. высш. и сред. учеб. заведений /С.А.Смирнов, И.Б.Котова, Е.Н.Шиянов и др.; Под ред. С.А.Смирнова. - 3-е изд. испр. и доп. - М.: Издательский центр "Академия", 1999. – С.147-167..

Педагогика: Учеб. пособие для студ. пед. учеб. завед./ Под ред.П.И.Пидкасистого. – М.: Пед.об-во России, 1998. – С. 208-234.

Подласый И.П. Педагогика. Новый курс: Учебник для студ. пед. вузов: В 2 кн. - М.: Гуманит.изд. центр ВЛАДОС, 1999. - Кн. 1: Общие основы. Процесс обучения. - С. 316-332.

Практическая психология для преподавателей. – М.: Информационно-издательский дом «Филинь», 1997. – С. 257-279.

Томан І. Мистецтво говорити. - К.: Видавництво політичної літератури України, 1989. - С.197-272.

Фіцула М.М. Педагогіка: Навч. посібник для студ. вищих пед. закладів освіти. – Тернопіль: Навч. кн.. – Богдан, 1997. – С. 116-127.

Якунин В.А. Педагогическая психология: Учеб. пособие / Европ. ин-т экспертов. - СПб.: Изд-во Михайлова В.А.: Изд-во "Полиус", 1998. - С. 71-92.

[1] Методичні вказівки та рекомендації до розділу “Дидактика” випускної (кваліфікаційної) роботи бакалавра / Під ред. Козакова В.А. – КЕДУ, 1994. – С. 76-80.

[2] Карнеги Д. Как приобретать друзей и оказывать влияние на людей. /Пер. с англ. Ф.П.Красавина. – Киев: Наук. думка, 1991. - С. 63-68.

[3] Хаббард, Элберт (1856-1915) – известный американский писатель.

Дата добавления: 2015-08-21