Робочий клас і робочий рух.

Розвиток промисловості вело до збільшення робочих. У 1846 р. в Пруссії налічувалося 750 тис. робітників, правда, промислові робітники, трудящі на фабриках і заводах, складали близько 100 тис. чоловік. Основну масу робітників становили кустарі, ремісники і підмайстри, робітники мануфактур, багато з яких працювали на дому. До числа таких робочих належали і ткачі в Сілезії, що брали участь в стихійному повстанні в 1844 р., яке було жорстоко придушене військами. Непоодинокими були випадки руйнування робочими машин на фабриках.

У 30-ті роки зароджуються перші організації формувався пролетаріату; спочатку вони створювалися німецькими заробітчани - ремісниками і робітниками у Франції, Англії, Швейцарії та Бельгії. У 1836 р. в Парижі утворилося таємне товариство «Союз справедливих», що знаходилося під впливом французьких соціалістично-комуністичних ідей, діяльність якого тривала в Лондоні після 1839 У 1847 р. на основі «Союзу справедливих» під впливом Карла Маркса і Фрідріха Енгельса був створений «Союз комуністів». Його програмою став «Маніфест комуністичної партії», написаний Марксом і Енгельсом і вийшов у світ в лютому 1848 р. в «Маніфесті» були викладені основи теорії марксизму.Надалі «Маніфест» справив великий вплив на робітничий рух у всьому світі.

Внутрішні протиріччя і конфлікти в державах Німецького союзу набували в другій половині 40-х років XIX в. все більшої гостроти, посилилося прагнення до рішучих змін. У освічених верствах населення поширювалася ідея створення об'єднаного Німецької держави. Ширилося ліберальний рух, але росло і вплив демократів-радикалів. Разом з тим революційних змін бажали далеко не все: ліберали розглядали перспективу революції як нещастя, а консерватори відчували перед нею панічний страх - спогади про реалії Французької революції продовжували чинити на них негативний вплив, що відбивалося на їх діяльності. На політичне становище та соціальні відносини в німецьких державах важко вплинули сильний недорід 1845-1847 рр.. і що вибухнула в 1847 р. циклічний економічна криза, що мав світовий характер.

Таким чином, до початку 1848 загострився національне питання, що виражалося в прагненні до об'єднання Німеччини і створення єдиної німецької держави, вимозі конституційного ладу та ліквідації віджилих залишків феодалізму. Голод і зубожіння, особливо в результаті неврожаїв та економічної кризи, сприяли загальному очікуванню корінних змін. Правляча еліта боялася непередбачуваного майбутнього. Все це разом узяте свідчило про наявність революційної ситуації в державах Німецького союзу.

Дата добавления: 2015-08-21