Обробка результатів експерименту

1. За формулою (5) розрахувати довжину хвилі випромінювання лазера для максимумів 1-го, 2-го та 3-го порядків.

2. Розрахувати роздільну здатність R дифракційної решітки за формулою R = тN, де т - порядок максимуму; N - загальна кількість щілин решітки, через які проходить світловий пучок. Діаметр пучка лазера дорівнює 3 мм, а стала решітки м.

3. Зробити аналіз одержаних результатів обробки експериментальних даних.

4. Розрахувати абсолютну та відносну похибки знаходження довжини хвилі лазерного випромінювання.

5. Сформулювати основні висновки з результатів проробленої роботи.

Обробка результатів експерименту:

1. За формулою вирахувати довжину хвилі випромінювання лазера для максимумів 1-го, 2-го та 3-го порядків.

2. Вирахувати роздільну здатність R дифракційної гратки за формулою , де т - порядок максимуму; N - загальна кількість щілин гратки, через які проходить світловий пучок. Діаметр пучка лазера дорівнює 3 мм.

3. Враховуючи темновий струм , визначити величини струмів для мак­симумів всіх порядків згідно з формулою . Вважаючи, що ін­тенсивність пропорційна фотострумові, побудувати графік розподілу ін­тенсивності світла в дифракційній картині.

4. Зробити аналіз одержаних результатів обробки експериментальних да­них.

5. Вирахувати абсолютну та відносну похибки знаходження довжини хви­лі лазерного випромінювання.

6. Сформулювати основні висновки по результатах проробленої роботи.

№	ℓ1	ℓ2	ℓ3	L
		6,1	0,5	0,5
		4,7	0,4	0,4
	1,8	4,1	0,35	0,35

d= 10^-5м = 10^-7см. m₁=1, m₂=2, m₃=3

R=m*N, де N – загальна кількість щілин

D=3мм= 300 штрихів.

R₁=300, R₂= 600, R₃= 900

Обчислення похибок:

λ= (5,38±0,4)*10^-7м.

Висновок: ми ознайомилися з прозорою дифракційною граткою, визначали довжину хвилі джерела світла, а також роздільну здатність дифракційної гратки та інтенсивність дифракційних максимумів. Для цього ми використовували джерело світла (гелій-неоновий лазер), дифракційну гратку, екран з шкалою (ціна поділки 1 мм) та люксметр Ю116, оптичну лаву.

Контрольні запитання для захисту лабораторної роботи

1. Як практично визначався кут дифракції на установці лабораторної роботи?
2. Яке числове значення має стала дифракційної решітки в лабораторній роботі? Що фізично визначає стала решітки?
3. Що означає порядок максимуму на дифракційній решітці?
4. Від яких параметрів вимірювання на дифракційні решітці залежать відносна та абсолютна похибки?
5. В яких випадках дифракційний спектр решітки може давати побічні мінімуми та побічні максимуми?
6. Назвіть межі видимого для людини спектра, та покажіть на ньому місце лазерного випромінювання лабораторної установки.

Дата добавления: 2015-08-21