Методичні прийоми (метод) бухгалтерського обліку

Бухгалтерський облік, як і кожна наука, має свій метод. Слово метод (від гр. methodos — дослідження) означає спосіб дослідження явищ, підхід до вивчення явищ, планомірний шлях встановлення істини, взагалі — прийом, спосіб дії. У своїй основі метод є інструментом вирішення головного завдання науки — пізнання об'єктивних законів дійсності з метою використання їх у практичній діяльності людей. Отже, методологія — це вчення про методи, за допомогою яких пізнають об'єкт дослідження або предмет науки, яким є для нас бухгалтерський облік.

Для розкриття сутності бухгалтерського обліку широко використовують загальнонаукові методи: діалектичний, історичний та системний підходи, метод індукції і дедукції.

Діалектичний метод дає змогу вивчати облік у сукупності процесів, що видозмінюються та взаємозалежні; історичний підхід розглядає облік як продукт історичного становлення і розвитку потреб людини і суспільства; системний підхід визначає облік як внутрішньо структурований і організований об'єкт. У процесі відображення господарської діяльності економічного суб'єкта використовують методи індукції (від часткового до загального, від окремих фактів до узагальнення) та дедукції? від загального до часткового, від загальних суджень до окремих або інших висновків). У практиці бухгалтерського обліку більше прикладів індукції, оскільки господарські операції спочатку розкривають зміст мікропроцесів і лише потім відбувається їх групування й узагальнення у звітності. Взагалі методи індукції і дедукції тісно пов'язані з методичними прийомами: синтезом та аналізом, які безпосередньо виявляються в синтетичному та аналітичному обліках.

Теоретичною основою бухгалтерського обліку є економічна теорія з її політичною економією, мікро- та макроекономікою, історією економічної думки. Господарські факти (явища і процеси) вивчають У бухгалтерському обліку за економічними законами і категоріями.

Поряд із загальнонауковими методами та теоретичною основою бухгалтерський облік є самостійною економічною прикладною наукою і має свої специфічні методи (прийоми), обумовлені сутністю самого предмета, технологією обліку, завданнями та вимогами.

Метод бухгалтерського обліку — це сукупність спеціальних прийомів, за допомогою яких вивчають його предмет.

Бухгалтерський облік вивчає свій предмет за допомогою таких методів:

· хронологічного і систематичного спостереження;

· вимірювання господарських засобів і процесів;

· реєстрації та класифікації даних з метою їх систематизації;

· узагальнення інформації з метою звітності.

Перелічені методи дають змогу формувати бухгалтерську інформацію для зовнішніх і внутрішніх користувачів. Облікові дані формуються за допомогою таких інструментів — елементів методу:

· документування;

· інвентаризація;

· оцінка;

· калькулювання;

· рахунки;

· подвійний запис;

· бухгалтерський баланс;

· бухгалтерська звітність.

Методу спостереження відповідають прийоми документування та інвентаризації; вимірювання здійснюють шляхом оцінки і калькулювання; реєстрація та класифікація (поточне групування) проводяться на рахунках за допомогою подвійного запису; узагальнення інформації з метою звітності відбувається у бухгалтерському балансі та фінансовій звітності.

Дані інструменти забезпечують технологію облікового процесу — трансформацію даних про окремі господарські операції в різноманітну інформацію для управління.

Документування — спосіб первинного спостереження і відображення господарських операцій у первинних бухгалтерських документах (рахунках, накладних, чеках, ордерах тощо). Це початок і основа облікового процесу, без якого бухгалтерський облік неможливий. Кожна господарська операція фіксується за допомогою документа, заповненого з дотриманням певних вимог, що надають йому юридичної сили.

Інвентаризація — метод підтвердження достовірності даних бухгалтерського обліку. Проводиться шляхом описування, підрахунку, виміру, зважування й оцінки всіх залишків засобів і коштів у натурі, виявлення фактичної наявності й стану залишків майна підприємства і зіставлення їх з даними бухгалтерського обліку. Це метод контролю наявності та руху майна, заборгованості, роботи матеріально відповідальних осіб.

Оцінка — спосіб грошового вимірювання об'єктів бухгалтерського обліку. За допомогою оцінки натуральні й трудові вимірники (характеристики) господарських засобів перераховують у вартісні. У бухгалтерському обліку оцінка об'єктів обліку ґрунтується переважно на показнику фактичних витрат на їх створення чи придбання (історичної собівартості). Майно та господарські операції оцінюють у національній валюті України шляхом підсумовування проведених витрат.

Калькулювання — це метод обчислення собівартості виготовлення продукції або виконаних робіт, наданих послуг. Суть методу полягає в тому, що обґрунтовують, визначають і розподіляють витрати, які належать до того чи іншого об'єкта калькулювання (виробу, процесу, замовлення тощо). Облік кругообороту капіталу базується на трьох калькуляціях: собівартості придбання (постачання, закупки), виробничої собівартості та повної собівартості реалізованої продукції.

Бухгалтерські рахунки — спосіб поточного групування у встановленому порядку. Рахунок — це локальна інформаційна система для групування економічно однорідних об'єктів обліку. Рахунок відображає стан та рух засобів, їх джерел і господарських процесів.

Подвійний запис — метод відображення господарської операції на рахунках; техніка бухгалтерського обліку. Подвійний запис є продуктом кругообігу господарських засобів, відображає подвійність господарських процесів. Суть його полягає у подвійному відображенні в бухгалтерському обліку кожної господарської операції: за дебетом одного і кредитом іншого рахунка однієї і тієї ж суми. Подвійний запис не тільки важливий технічний, а й контрольний прийом. Взаємозв'язок між об'єктами і методичними прийомами бухгалтерського обліку показано на рис. 2.6.

Бухгалтерський баланс — метод узагальнення даних через рахунки і подвійний запис. Баланс показує склад майна суб'єкта діяльності за видами (складом і використанням) і джерелами утворення на певну дату в узагальненому вартісному вимірнику. Містить дані для аналізу фінансового стану його активів та ліквідності підприємства. Бухгалтерський баланс показує залишки на рахунках, які

Рис. 2.6. Взаємозв'язок між об'єктами і методичними прийомами бухгалтерського обліку

характеризують, з одного боку, майно суб'єкта господарювання, а з другого — його власний і залучений капітал. Бухгалтерський баланс є однією з основних форм бухгалтерської звітності.

Бухгалтерська звітність — метод підсумкового узагальнення й одержання підсумкових показників за звітний період. Це впорядкована система взаємопов'язаних економічних показників господарської діяльності підприємства за звітний період. Звітність складається за певними правилами і стандартами на підставі даних рахунків бухгалтерського обліку з певною системою їх групування.

Методичні прийоми бухгалтерського обліку взаємопов'язані, доповнюють один одного і в сукупності становлять одне ціле — метод бухгалтерського обліку.

Нормативні та регулюючі документи

1. Закон України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 р. N° 966-XIV.

2. Програма реформування системи бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних стандартів, затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 1998 р. № 1706.

3. Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку 2000: Пер. з англ. / За ред. С.Ф. Голова. — К.: Федерація професійних бухгалтерів і аудиторів України, 2000. — 1272 с

4. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. № 87.

Контрольні запитання й завдання

1. У чому полягає сутність предмета і методу бухгалтерського обліку?

2. Назвіть класифікацію об'єктів бухгалтерського обліку.

3. Дайте визначення активів як об'єкта бухгалтерського обліку, їх класифікація.

4. Назвіть склад та характеристику матеріальних активів.

5. Охарактеризуйте сутність та відмінності нематеріальних та фінансових активів.

6. Як класифікують активи за характером їх участі у процесі господарського обороту?

7. Розкрийте економічне значення ліквідності активів.

8. Які є джерела формування господарських засобів підприємства?

9. Що таке власні джерела та який їхній склад?

10. Яка структура власного капіталу фірми?

11. Дайте характеристику забезпеченню як складовому елементу власних джерел формування активів підприємства.

12. Розкрийте економічний зміст та класифікацію залучених джерел (зобов'язань).

13. Охарактеризуйте стадії кругообігу господарських засобів.

14. Дайте визначення операційного циклу.

15. Які господарські процеси задіяні в системі кругообігу капіталу.

16. Назвіть поняття та ознаки господарської операції.

17. Які є критерії визнання принципів бухгалтерського обліку?

18. Перелічіть основні облікові принципи згідно із законодавством України.

19. У чому полягає значення загальнонаукових методів бухгалтерського обліку?

20. Дайте характеристику специфічних облікових прийомів (методів) бухгалтерського обліку.

21. Розкрийте взаємозв'язок предмета і методу бухгалтерського обліку.

Проблемні питання

1. У чому відмінність чи спільність предмета та об'єктів бухгалтерського обліку?

2. Науковий зміст методу бухгалтерського обліку.

3. Аргументація зв'язку між способами методу бухгалтерського обліку та об'єктами його предмета.

4. Шляхи розвитку методу бухгалтерського обліку.

5. Перспективи та проблеми розвитку методу та техніки прийомів бухгалтерського обліку в умовах використання обчислю вальної техніки.

Вправи для самостійної роботи

Вправа 1. Які з перелічених статей належать до активу, а які до пасиву?

Статутний капітал, запаси, дебіторська заборгованість, короткострокові кредити банків, поточні фінансові інвестиції, векселі видані, грошові кошти, будівлі, споруди, резервний капітал, цільове фінансування, векселі отримані, доходи майбутніх періодів, позика банку, прибутки, заборгованість покупців.

Вправа 2. Розподіліть активи на оборотні й необоротні: виробничі запаси, основні засоби, грошові кошти в касі підприємства, незавершене виробництво, готова продукція, довгострокова дебіторська заборгованість, малоцінні та швидкозношувані предмети, будівлі та споруди, довгострокові фінансові інвестиції, товари, тварини на вирощуванні та відгодівлі, земельні ділянки, напівфабрикати, паливо, гудвіл, транспортні засоби, короткострокові векселі одержані.

Вправа 3. Що з наведеного нижче належить до засобів праці, а що — до предметів праці?

Мастило машинне, фарба, автомобіль, товари відвантажені, гроші в касі, паливо, вугілля, верстати, цвяхи, комп'ютер, будинок фірми, заборгованість підзвітних осіб, сталь листова, грошові кошти на поточному рахунку, незавершене виробництво, напівфабрикати, допоміжні матеріали.

Вправа 4. Розподіліть господарські засоби підприємства за ступенем ліквідності: грошові кошти в касі підприємства, виробничі запаси, нематеріальні активи, цінні папери, довгострокові фінансові інвестиції, готова продукція, малоцінні та швидкозношувані предмети, довгострокова дебіторська заборгованість, товари, дебіторська заборгованість, поточні фінансові вкладення, основні засоби, витрати майбутніх періодів, незавершене будівництво.

Тести для самоконтролю

1. Яке з наведених нижче визначень відображає суть предмета бухгалтерського обліку:

а) стан господарських засобів, їх використання і результати, узагальнені для потреб управління;
б) стан і використанні засобів підприємства у процесі відтворення;
в) факти господарської діяльності з одного боку і процес відтворення з іншого;
г) всі наведені твердження є визначеннями предмета бухгалтерського обліку?

2. Яке з наведених нижче тверджень про предмет бухгалтерського обліку правильнее:

а) визначення предмета бухгалтерського обліку законодавчо регламентоване і визначається в Законі України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність";
б) поняття предмета бухгалтерського обліку в науковій літера турі відсутнє;
в) у науковій літературі існує багато визначень предмета бухгалтерського обліку;
г) жодне з тверджень не можна вважати правильним?

3. Доповніть речення: "Предмет бухгалтерського обліку скла дається з окремих складових, які називаються...":

а) джерелами господарських засобів;
б) об'єктами бухгалтерського обліку;
в) активами;
г) господарськими процесами.

4. Не є об'єктами бухгалтерського обліку:

а) господарські засоби і їхні джерела;
б) господарські процеси;
в) активи, зобов'язання і капітал;
г) немає правильної відповіді.

5. Які класифікації господарських засобів (майна) використовують у бухгалтерському обліку:

а) за складом і розміщенням, за джерелами формування;
б) за функціональною роллю у процесі відтворення;
в) не використовують жодної;
г) за джерелами формування?

6. Заборгованість фізичних і юридичних осіб підприємству називається:

а) кредиторською;
б) дебіторською;
в) бюджетною;
г) відстроченою.

7. Засоби, що беруть участь у процесі виробництва один раз, як правило змінюють свою форму, і свою вартість повністю переносять на вартість продукції, вони називаються:

а) оборотними;
б) основними;
в) залученими;
г) вилученими.

8. Не належать до основних засобів:

а) будівлі, споруди;
б) грошові кошти;
в) автотранспорт;
г) меблі.

9. Майно підприємства формується за рахунок:

а) власних коштів;
б) власних і залучених джерел господарських засобів;
в) прибутку;
г) кредитів банків.

10. Не належать до залучених засобів:

а) кошти, отримані від випуску облігацій;
б) кошти, отримані від випуску акцій;
в) кредити банків;
г) немає правильної відповіді.

11. Джерелами формування майна підприємства можуть бути:

а) зобов'язання і активи;
б) активи і капітал;
в) капітал;
г) зобов'язання і капітал.

12. Проміжок часу між придбанням запасів для здійснення діяльності та отриманням коштів від реалізації виробленої з них продукції або товарів і послуг називається:

а) операційним циклом;
б) циклом формування капіталу;
в) середнім терміном зберігання запасів;
г) терміном комерційного кредиту.

13. Дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, називається:

а) господарською діяльністю;
б) господарською практикою;
в) господарською операцією;
г) господарським процесом.

14. Основними стадіями кругообігу засобів є такі процеси:

а) купівля, виробництво, розподіл прибутку;
б) купівля, виробництво, формування резервів;
в) постачання, виробництво, реалізація;
г) випуск акцій, виробництво, виплата дивідендів.

15. Правило, яким слід користуватися при вимірюванні, оцінці, реєстрації господарських операцій і при їх відображенні у звітності, — це:

а) принцип бухгалтерського обліку;
б) правило бухгалтерського обліку;
в) припущенням бухгалтерського обліку;
г) немає правильної відповіді.

16. Принцип безперервності передбачає, що оцінка активів і зобов'язань здійснюється, виходячи з такого припущення:

а) підприємство має намір або потребу значно скорочувати свою діяльність;
б) підприємство має намір або потребу ліквідуватися;
в) підприємство не має наміру або потреби ліквідуватися чи значно скорочувати свою діяльність;
г) всі наведені припущення не відповідають дійсності.

17. Відповідно до базових принципів бухгалтерського обліку пріоритетною оцінкою активів має бути:

а) оцінка за поточною ринковою вартістю;
б) проіндексована вартість відповідно до рівня інфляції;
в) оцінка, яка базується на витратах на їх виробництво та придбання;
г) пріоритетного способу оцінки активів не виділяється.

18. На підставі якого принципу бухгалтерського обліку активи та зобов'язання власників підприємства не повинні відображатися в його фінансовій звітності:

а) обачності;
б) автономності;
в) повного висвітлення;
г) така вимога в основних принципах бухгалтерського обліку не висувається.

19. Коли згідно з принципом нарахування доходи і витрати мають відображатися в бухгалтерському обліку:

а) відповідно до дати сплати або отримання грошових коштів;
б) у момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошей;
в) за першою з двох подій, перелічених у пунктах а) та б);
г) на власний розсуд підприємства.

20. Відповідно до принципу повного висвітлення фінансова звітність має містити:

а) всю інформацію про фактичні наслідки господарських операцій;
б) всю інформацію про фактичні наслідки господарських операцій та інших подій;
в) всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та інших подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі;
г) всю інформацію про потенційні наслідки господарських операцій, здатних вплинути на рішення користувачів.

21. На підставі якого принципу бухгалтерського обліку необхідно запобігати заниженню оцінки зобов'язань та витрат і завищенню оцінки активів та доходів:

а) послідовності;
б) автономності;
в) повного висвітлення;
г) обачності.

22. Який з перелічених методичних прийомів не належить до елементів методу бухгалтерського обліку:

а) оцінка;
б) калькуляція;
в) дисконтування;
г) подвійний запис.

23. Систематичне та хронологічне спостереження за фактами господарського життя здійснюється за допомогою:

а) документації та інвентаризації;
б) оцінки та калькуляції;
в) рахунків та подвійного запису;
г) балансу та звітності.

24. З якою метою застосовують рахунки та подвійний запис господарських операцій:

а) для систематичного та хронологічного спостереження за фактами господарського життя;
б) для вимірювання економічних процесів і господарських засобів;
в) для реєстрації та класифікації даних з метою їх систематизації;
г) для узагальнення даних з метою формування звітності.

25. Щоб забезпечити відповідність бухгалтерських записів фактичним даним, необхідно:

а) своєчасно складати звітність;
б) проводити інвентаризацію;
в) відкрити бухгалтерські рахунки;
г) мати у штатному розкладі посаду аудитора.

26. Суть оцінки полягає:

а) у періодичному встановленні нестач або лишків окремих видів активів;
б) в узагальненні натуральних і трудових вимірників у грошовий;
в) в узагальненні всіх витрат, яких зазнало підприємство у про цесі виготовлення продукції;
г) у проведенні перевірок наявного майна.

27. Обчислення витрат, пов'язаних із певним господарським процесом, забезпечує:

а) калькуляція;
б) система рахунків;
в) суцільна документація;
г) періодична інвентаризація.

Дата добавления: 2015-09-03