Око як оптична система.

Має не зовсім правильну сферичну форму. Має 3 оболонки:

- звнішня – склера, попереду переходить в роговицю,

- середня -судинна, попереду переходить в райдужку з зіницею d = 2 – 8мм,

- внутрішня – сітківка або ретина.

Зоровий аналізатор або око включає в себе світлозаломлюючий і світлосприймаючий апарати.

Світлозаломлюючий апарат ока складаеться з 4 лінз: роговиця, передня камера з вологою, кришталик, скловидне тіло. Вцілому око працює як збиральна лінза з n 1,41, зображення дійсне, зменшене, обернене.

(кут 5°) Зорова вісь ока проходить через вершину роговиці і жовту пляму. Оптична вісь – через вершину роговиці та оптичний центр ока, що знаходиться в середині кришталика на відстані 7,2 мм від вершини роговиці. Кут між вісями 5°.

Означення: Акомодація – пристосування ока до рзглядання предметів на різній відстані, здійснюється за допомогою кришталика (при розгляданні близьких предметів м’язи вікового пояса, що охоплює кришталик, напружуються, кришталик стає кулястим, для віддалених предметів м’язи розслабляються, товща кришталика зменшується).

Відстань найкращого зору – 25см. Передній фокус - на відстані трохи < 1см

від вершини роговиці, задній – на сітківці (при росслабленні кришт.)

Дата добавления: 2015-09-03