Загальні відомості. Відомо, що джерелом природного освітлення являється Сонце

Відомо, що джерелом природного освітлення являється Сонце. Протягом року освітленість суттєво змінюється: у червні досягає максимуму, у грудні - мінімуму. Середня природна освітленість змінюється і протягом дня: зростає до 12-ої години, різко знижується протягом 12... 14 години і поступово знижується до 20 години. Природне освітлення приміщень забезпечується: боковим світлом через світлові отвори вікон або через прозорі частини стін, що виконані із склоблоків, верхнім світлом через світлові отвори у покриттях даху і комбінованим - боковим і верхнім світлом.

Нерівномірність природного зовнішнього освітлення протягом року, а також протягом дня залежить від конструкції світлових отворів, яку слід враховувати при проектуванні і розміщенні приладів у приміщенні.

Природне освітлення характеризується коефіцієнтом природного освітлення (КПО) е, що являє собою відношення освітленості всередині приміщень Е_вн до одночасно виміряної освітленості зовні приміщення Е_зовн„ виражене у відсотках:

(3.1)

Достатність природного освітлення в приміщенні регламентується нормами, за якими встановлені певні значення коефіцієнтів природного освітлення (КПО) залежно від характеру та умов зорової роботи (табл.3.1)

Таблиця 3.1

Нормовані значення КПО (СНІП ІІ-4-79)

Характер робіт, що виконуються в приміщенні	Нормоване значення КПО, %
Розряд зорової роботи	Характеристика зорової роботи за ступенем точності	Найменші розміри об'єкта розпізнавання, мм	При верхньому або комбінованому освітленні	При боковому освітленні
І	Найвищої точності	Менше 0,15		3,5
II	Дуже високої точності	0,15-0,3		2,5
III	Високої точності	0,3-0.5		2,0
IV	Середньої точності	0,5-0,1		1,5
V	Малої точності	1,0-5,0		1,0
VI	Груба (загальне спостереження за ходом виробничого процесу)	Більше 5.0		0,5

У приміщенні з боковим одностороннім освітленням нормується мінімальне значення коефіцієнта природного освітлення в точці на робочій площині, що найбільш віддалена від світлового отвору. Крім інтенсивності природного освітлення нормується і його рівномірність. Рівномірність освітлення характеризується відношенням мінімального коефіцієнта природної освітленості е_min Д° його максимального значення е_max на робочій поверхні в межах характерного розрізу приміщення (у більшості випадків посередині приміщення по осі світлового отвору або по осі проміжку між світловими отворами). Розміри і положення світлових отворів у приміщеннях, а також дотримання норм освітленості на робочих місцях перевіряється розрахунком. У випадку, якщо природне освітлення виявляється недостатнім, його доповнюють штучним освітленням. Таке освітлення називається сумісним. Сумісна освітленість регламентується нормами, що встановлені для штучної освітленості (табл. 3.2).

Таблиця 3.2

Норми освітленості у навчальних приміщеннях

Дата добавления: 2015-09-03