Порядок проведення занять

Тематика заняття	Розподіл часу (год.)
розповідь	показ	тренування
Доведення до особового складу з використанням наочної навчальної бази (відеофільми, плакати, слайди, зразки інженерного озброєння, макети тощо.) навчальних питань за темами: Інженерне обладнання та маскування одиночних окопів. Загальні відомості про військово-інженерну справу.Шанцевий інструмент і табельні маскувальні засоби, призначення і обслуговування. Заточення і правка інструменту.	0,5
Інженерні загородження, їх улаштування та подолання. Міни, які застосовуються у Збройних Сил України та армій інших держав і їх тактико-технічні характеристики. Призначення і улаштування мінних загороджень, порядок їх подолання.
Фортифікаційні споруди та засоби маскування. Призначення та основні типи військових фортифікаційних споруд, загальна їх класифікація, порядок обладнання польових фортифікаційних споруд.
Заняття на спеціально обладнаних навчальних майданчиках (інженерному містечку):   Інженерне обладнання та маскування одиночних окопів. Окопи, траншеї, ходи сполучення, споруди для ведення вогню та спостереження, які обладнуються на позиціях і в районах механізованих (танкових) підрозділах. Фортифікаційні споруди насипного типу (габіони). Особливості обладнання окопів траншей, ходів сполучення в особливих умовах (лісистій, пустинній та гористій місцевостях). Вибір місця і послідовність, способи відривання одиночних окопів для ведення вогню. Цілі та завдання виконання інженерних заходів маскування. Демаскуючі ознаки об’єктів. Використання природних маскуючи властивостей місцевості при маскуванні об’єктів, озброєння та військової техніки. Табельні маскувальні комплекти та засоби маскування особового складу. Виконання завдань по маскуванню техніки з використанням табельних маскувальних комплектів, маскувальних властивостей місцевості та захист техніки від високоточної зброї. Особовий склад ознайомлюється із зразково обладнаними фортифікаційними спорудженнями, правилами та способами їх маскування Прохродить оцінювання кожного військовослужбовця згідно стандарту. Під час третьої фази по предмету інженерна підготовка обов’язково відпрацьовуються наступні питання: - практичне відривання та маскування одиночних окопів для ведення вогню (Норматив № 1)		0,5
Інженерні загородження, їх улаштування та подолання. Призначення та принципи устрою мінно-вибухових загороджень. Невибухові загородження (ознайомлення з ними на інженерному містечку). Тренування встановлення окремих протитанкових та протипіхотних мін (практичне встановлення одиночних протитанкових та протипіхотних мін (Норматив № 4): : спорядження, установка та знешкодження одиночних протитанкових мін. Протитанкова міна типу ТМ-62; спорядження, установка та знешкодження протипіхотних міню. Протидесантні, протитранспортні, об’єктні міни саморобні вибухові пристрої та міни сюрпризи. (Вивчення детального улаштування, принципу дії та правил встановлення). Засоби пошуку мінно-вибухових загороджень. Тренування з пророблення проходів в мінно-вибухових загородженнях.		0,2	0,3 0,2 0,3
Заняття на спеціально обладнаних навчальних майданчиках (інженерному містечку). Фортифікаційні споруди та засоби маскуання. Маскування польових фортифікаційних споруд, бойової та спеціальної техніки за допомогою використання табельних маскувальних засобів. Практичне виконання заходів з маскування військової техніки масками-перекриття з табельного маскувального комплекту (МКТ) з урахуванням захисту від ВТЗ.		0,5	0,5

ФАЗА 1 – доводиться протягом визначеного часу ознайомчі лекції по предмету навчання, його роль та місце в бойовій підготовці та під час виконання завдань за призначенням. Основним методом навчання являється словесно-наочний. Під час першої фази по предмету інженерна підготовка обов’язково розглядаються наступні питання.

1. Інженерне обладнання та маскування позицій.

1.1 Загальний порядок фортифікаційного обладнання

Фортифікаційне обладнання зайнятих військами районів (позицій) забезпечує найбільш ефективне застосування зброї, бойової техніки та надійний захист від усіх засобів поразки противника.

Фортифікаційне обладнання організовується командирами підрозділів, які визначають нариси траншей і ходів сполучення, місця посадки споруд на позиціях і в районах згідно бойової задачі, замислу оборонного бою з урахуванням захисних та маскуючих властивостей місцевості, уточнюють характер, послідовність та терміни фортифікаційного обладнання.

При виділенні підрозділам, що займають оборону, землерийних машин, командири підрозділів на місцевості ставлять задачу обслузі цих машин, встановлюють послідовність та термін обладнання позицій, дають вказівки про порядок зустрічі та супроводження землерийної техніки, визначають місця їх збору після виконання задач.

1.2 Особливості фортифікаційного обладнання.

Для ведення вогню, спостереження та захисту від засобів масового ураження особового складу відділень на позиціях, які займають в умовах безпосереднього дотику з противником в першу чергу розчищають смуги огляду та обстрілу; влаштовують одиночні окопи для ведення вогню з автоматів, кулеметів, ручних протитанкових гранатометів, які в подальшому з'єднуються тран­шеєю в окоп на відділення; обладнують окоп на основній вогневій позиції БТР (БМП), танка та інших вогневих засобів. Місце для цього окопу необхідно вибрати так, щоб мати добрий огляд та обстріл у заданому секторі та не бути помітним противником. Для захисту та відпочинку особового складу відділення, виривають та обладнують перекриту щілину. В другу чергу відривають окоп на запасній (тимчасовій) вогневій позиції' для БТР (БМП), танка та інших вогневих засобів; відри­вають ходи сполучення до основної вогневої позиці БТР (БМП), танка і в тил; споруджують бліндаж для відділення та обладнують перекриті ділянки траншей.

Одиночний окоп для стрільби з автомата (кулемета) споруджують спершу для стрільби лежачи, потім його поглиблюють для стрільб з коліна та стоячи. Після закінчення відривання одиночного окопу бруствер розрівнють лопатою та маскують під віт ляд та колір місцевості за допомогою місцевих матеріалів: травою, гілками, орною землею, снігом, тощо. Бійницю для стрільби влаштовують з сектором обстрілу не більше як 60 градусів. У бічній крутості окопу обладнують нішу для боєприпасів.

Траншеї, що з'єднують одиночні окопи в окоп на відділення, відриваються на глибину 110 (150) см (в залежності від часу, який є для фортифікаційного-обладнання позицій). Вони повинні мати ламаний нарис в плані з довжиною фасів (прямолінійних ділянок) 25-30 м при відриванні траншейними машинами та 15-20 м при відриванні вручну.

Для захисту траншей від поверхневої (дощової) води виривають нагірні (розташовані на схилі в 5-10 м вище рову траншеї) водовідвідні канави, по яких воду спускають в понижені ділянки місцевості. Для захисту траншей від поверхневої (дощової) води виривають також водозбірні та водопоглинаючі колодязі в понижених ділянках траншей. Водозбірні колодязі виривають гли­биною 50-75 см, крутості їх укріплюють дошками або хмизом. Водопоглинаючі колодязі зводять тільки в тому випадку, якщо нижче водонепроникненого грунту (глина, суглинок) залягає грунт, який добре поглинає воду (пісок, гравій). Глибина колодязя приймається такою, щоб дно його було на 15-20 см нижче водонепроникненого грунту. Після вириття, колодязь заповнюється щебнем або грубим гравієм.

Ходи сполучення відривають для потайного сполучення між окремими окопами і траншеями глибиною 110 або 150 см і шириною по дну 40-50 см. Ходи сполучення пристосовують до оборони, в них влаштовуються бійниці, окопчики та площадки для стрільби з автоматів, кулеметів та інших вогневих засобів. Прямолінійні ділянки (фаси) ходів сполучення відривають довжиною 15-20 м.

При переході до оборони в умовах відсутності безпосереднього дотику з противником форт обладнання позиції на відділення виконуються у тій же послідовності, що і при умові безпосереднього дотику з противником, при цьому форт обладнання ведеться з широким застосуванням засобів механізації.

Окопи та майданчики для ведення вогню з автоматів, кулеметів та інших вогневих засобів влаштовують, як правило, прилеглими з розширеною бермою. Для прикриття підступів до позицій з флангів на окремих напрямках стрілецькі окопчики та площадки для стрільби з кулеметів влаштовують винесеними.

Для ведення вогню з ручного протитанкового гранатомета у передній крутості траншеї обладнують бійницю або винесений окоп.

2. Інженерні заходи по маскуванню та імітації військ та об'єктів, захист озброєння та військової техніки від ВТЗ.

Інженерні заходи по маскуванню військ та об'єктів, захисту озброєння та військової техніки від ВТЗ.

Інженерні заходи по маскуванню військ та об'єктів проводяться військами самостійно за будь-яких обставин без додаткових вказівок, їх виконання організує командир підрозділу.

Здійснення інженерних заходів по маскуванню має мету:

спотворення (змінення) видових та інших властивостей озброєння, військової техніки (ОВТ) та військових об'єктів (ВО), місцевості, надання їм маскуючих властивостей або нехарактерного для них виду;

покращення (змінення) маскуючих властивостей місцевості у районах розташування та дій військ та об'єктів;

усунення видових та інших демаскуючих ознак ОВТ і БО. У взводних, ротних опорних пун­ктах, у батальйонних районах оборони маскуванню підлягає: особовий склад, техніка та озбро­єння підрозділів як в окопах (сховищах), так і за їх межами, фортифікаційні споруди, пункти управління та загородження, що використовуються військами.

Для проведення інженерних заходів по маскуванню в першу чергу використовуються табельні засоби маскування, а також місцеві та разового витрачення матеріали. При цьому маскувальні комплекти можуть бути витрачені цілими або по частинах, а при створенні масок великої площі - по кілька комплектів одноразово. Потреба в маскувальних комплектах для скриття ОВТ наведені в таблиці. Характеристики засобів маскування і порядок їх застосування викладені в інструкціях по їх застосуванню, а також в “Пораднику по інженерних засобах та способах маскування Сухопутних військ”.

Дата добавления: 2015-08-13