Гідрохімічний метод контролю за розробкою нафтових і газових родовищ при застосуванні законтурного заводнення

Мета і завдання роботи

Метою роботи є надання студентам практичних навиків з аналізу конкретних гідрохімічних ситуацій, які дозволяють проводити контроль за розробкою нафтових родовищ при застосуванні законтурного заводнення.

Під час виконання даної роботи перед студентами ставиться задача – навчитися проводити аналіз ходу заводнення нафтового родовища.

У процесі виконання роботи студент повинен:

- знати гідрогеологічні умови і гідрохімічні процеси, які виникають у продуктивному пласті при закачці води з метою підтримання пластового тиску;

- вміти визначати положення поточного водонафтового контакту і розрахувати у пластовій воді-суміші процентний вміст пластової води, що закачується у пласт, виявляти зони просування води, що закачується у пласт;

- засвоїти практичні навики аналізу ходу заводнення продуктивного горизонту.

Основні теоретичні положення

Важливою нафтогазопромисловою задачею, яка вирішується за допомогою даних нафтогазової гідрогеології є контроль за обводненням свердловин і покладів у процесі розробки.

Слід виділити наступне: контроль за технічним станом свердловин – визначення наявності і місць аварійного припливу води у свердловині і контроль за обводненням і заводненням покладів – визначення напряму і швидкості руху вод по пласту при його розробці.

У першому випадку за результатами контролю проводиться ремонт свердловини, у другому – регулювання і коректування розробки покладів.

Під час контролю за обводненням і заводненням покладів можливі два основні випадки: обводнення за рахунок пластових вод і обводнення (заводнення) за рахунок води, що закачується у пласт. У процесі заводнення покладу приймають участь також і пластові води.

Зміна процентного вмісту води, що закачується у пласт і у видобувній рідині зміна її хімічного складу у експлуатаційних і спостережних свердловинах дозволяє проводити контроль за переміщенням контурів водоносності і нафтогазоносності і обводненням свердловин і покладів.

Під час закачки води у продуктивний пласт задача гідрохімічного контролю ускладнюється появою води нового складу, що утворюється за рахунок взаємодії між пластовою водою і водою, що закачується у пласт через мережу нагнітальних свердловин.

Гідрохімічний метод контролю заключається у визначенні пропорції вод, що змішуються і базується на закономірностях змішування вод різного складу, коли вміст окремих компонентів в пластовій суміші буде мінятися згідно лінійної залежності.

Щоб визначити пропорції двох вод, що змішуються у складі суміші А.Г. Ахундов пропонує формулу:

, (12.1)

де Х – процентний вміст води, що закачується у пласт у складі

суміші;

В – вміст компоненту ( та інші) у воді, що закачується

у пласт;

А – вміст того ж самого компоненту у пластовій воді;

С – вміст того ж самого компоненту у водяній суміші.

Дана формула вірна, якщо у водяній суміші не відбуваються вторинні процеси – випад осадів, виділення газу.

Маючи розрахункові дані по вмісту вод, що змішуються у складі пластової суміші по експлуатаційних і спостережних свердловинах, наносять їх біля свердловин на карту розробки у вигляді ізоліній і визначають по них просування води на різних ділянках продуктивного пласта, їх темпи просування по пласту, виділяють язики обводнення.

Дата добавления: 2015-08-13