Ручна протитанкова кумулятивна граната ркг-3

Ручна кумулятивна граната РКГ-3 (РКГ-3Е і РКГ-3ЕМ) – протитанкова граната направленої дії (рис. 4.98, д), призначена для ураження танків, САУ, бронетранспортерів та бойових машин піхоти супротивника, а також для руйнування довгострокових і польових оборонних споруд.

Кидання гранати виконується з різних положень, але тільки з-за укриття. При влученні у ціль граната миттєво вибухає, а направлений струмінь газів високої густини і температури пробиває броню сучасної техніки та інші міцні перешкоди (дод. 2.4).

Вага спорядженої гранати 1070 г.

Середня дальність кидання гранати 15–20 м.

Протитанкова кумулятивна граната РКГ-3 (рис. 5.8) складається з корпусу, рукоятки, розривного заряду і запалу.

Рис. 5.8.Будова ручної протитанкової кумулятивної гранати РКГ-3:

1 – корпус; 2 – розривний заряд; 3 – запал; 4 – рукоятка

Корпус гранати (рис. 5.9, а) циліндричний, призначений для розміщення розривного заряду і запалу. Він має: знизу – дно; всередині – кумулятивну воронку; зверху – кришку з трубкою для запалу та з різьбою для нагвинчування рукоятки. На ньому нанесені правила кидання гранати та маркування.

Рис. 5.9. Корпус гранати та запал у розрізі: а – корпус гранати; б – запал;

1 – оболонка; 2 – конусоподібна кумулятивна воронка; 3 – дно; 4 – кришка;

5 – трубка для розміщення запалу; 6 – різьба; 7 – основний заряд; 8 – додатковий заряд;
9 – прокладка; 10 – кумулятивна виїмка; 11 – гільза запалу; 12 – втулка запалу;
13 – капсуль-детонатор; 14 – допоміжний детонатор

У корпусі розміщується основний заряд кумулятивної дії, який складається зі сплаву тротилу з гексогеном масою 390 г, і додатковий заряд із тротилу масою 50 г, що знаходиться в обоймі. Між основним і додатковим зарядом розміщена прокладка з пінопласту. Пуста частина корпусу служить для забезпечення найвигіднішої відстані між кумулятивним зарядом і бронею в момент дії гранати.

Запал (рис. 5.9, б) миттєвої дії призначається для підриву розривного заряду гранати. Він складається з гільзи та втулки. У втулці розміщений капсуль-детонатор, а в гільзі – допоміжний детонатор.

Рукоятка (рис. 5.10) призначена для зручності кидання гранати і приведення у дію ударного механізму. Вона складається з корпусу, рухомої муфти з пружиною, відкидної планки, відкидного ковпачка та запобіжної чеки з кільцем. У ній розміщені: ударний механізм, запобіжні пристрої та стабілізатор.

Рис. 5.10. Рукоятка: а – загальний вигляд; б – у розрізі;

1 – корпус; 2 – рухома муфта; 3 – відкидна планка; 4 – пружинний кінець відкидної планки;
5 – відігнутий кінець відкидної планки; 6 – манжета; 7 – відкидний ковпачок; 8 – запобіжна чека; 9 – кільце; 10 – корпус ударного механізму; 11 – трубка з фланцем; 12 – корпус розбивача;
13 – розбивач; 14 – бойова пружина; 15 – контрзапобіжна пружина; 16 – велика кулька;
17 – мала кулька; 18 – стабілізатор; 19 – дротяне перо; 20 – втулка; 21 – кільце; 22 – пружина стабілізатора; 23 – кулька; 24 – пружина рухливої муфти; 25 – стрижень; 26 – центральна трубка; 27 – інерційний вантаж; 28 – прокладка; 29 – центральна рухома трубка; 30 – пружина ковпачка;

31 – пружина стрижня; 32 – кулька; 33 – ніпель

Корпус рукоятки герметичний; спереду він закритий пергаментним кружком, а ззаду між рухомою муфтою і ковпачком є фетрові прокладки. Рухома муфта має різьбу для нагвинчування на кришку корпусу гранати, на її боковій поверхні є два пази та вушко з отвором для запобіжної чеки, за допомогою якого рухома муфта з’єднується з відкидною планкою. В одному пазу рухомої муфти розміщується пружинний кінець відкидної планки, а у другому – кінець планки відкидного ковпачка з кулькою.

Ударний механізм (рис. 5.11) призначений для запалювання капсуля-детонатора запалу. Він складається з корпусу ударного механізму, трубки з фланцем, корпусу розбивача, розбивача з жалом, бойової і контрзапобіжної пружини, запобіжних кульок та інерційного вантажу.

Рис. 5.11. Ударний механізм: а – у розрізі; б – у розібраному вигляді;

1 – корпус; 2 – трубка з фланцем; 3 – корпус розбивача; 4 – розбивач;

5 – бойова пружина; 6 – контрзапобіжна пружина; 7 – інерційний вантаж

Корпус розбивача розміщується у трубці з фланцем і має чотири отвори для запобіжних кульок. Усередині корпусу розміщені розбивач та бойова пружина. Дві великі запобіжні кульки утримують корпус розбивача у трубці, а дві маленькі – розбивач у корпусі розбивача.

Контрзапобіжна пружина запобігає зміщенню інерційного вантажу у період польоту гранати.

Рис. 5.12. Стабілізатор:

1 – тканинний конус; 2 – дротяне перо; 3 – втулка; 4 – пружина; 5 – кільце

Стабілізатор (рис. 5.12) призначений для надання гранаті направленого польоту дном корпусу вперед. Він складається з тканинного конуса, чотирьох дротяних пер, втулки, кільця і пружини. Для герметизації рукоятки з боку ковпачка розміщені фетрові прокладки, які просочені морозостійким мастилом.

Чотири запобіжники (рис. 5.10) забезпечують безпеку при поводженні з гранатою та її спрямований політ.

Перший запобіжник – запобіжна чека з кільцем – з’єднує рухому муфту з відкидною планкою і забезпечує безпеку при поводженні з гранатою. Висмикується перед киданням гранати.

Другий запобіжник забезпечує безпеку гранати при випадковому падінні, якщо запобіжна чека висмикнута. Він складається з ковпачка з відкидною планкою, кульки, рухомої муфти та її пружини. Запобіжник вимикається автоматично у момент кидання гранати.

Третій запобіжник забезпечує безпеку гранати після кидання (коли другий запобіжник спрацював), при випадковому ударі об перешкоду, що розміщена ближче 1 м від того, хто кидає. Він складається зі стрижня з ковпачком і пружиною, рухомої і центральної трубки, ніпеля і двох кульок. Запобіжник приводиться в дію стабілізатором після його розкриття, під час польоту гранати.

Четвертий запобіжник – контрзапобіжна пружина забезпечує безпеку гранати у польоті й утримує інерційний вантаж від пересування вперед.

Розривний заряд призначений для пробивання броні (бетону) і руйнування міцних споруд. Для утворення під час вибуху вузького струменя газів високої густини (декілька тисяч атмосфер) і спрямування їх дії на броню (перешкоду) заряд у передній частині має конусоподібну кумулятивну воронку. Крім того, між дном корпусу і кумулятивною воронкою є вільний простір (без вибухової речовини), який забезпечує оптимальні умови для формування кумулятивного струменя. Розривний заряд складається з основного та допоміжного зарядів (рис. 5.9, а), між якими знаходиться картонна прокладка.

Дата добавления: 2015-08-13