Перевірка бою зброї проводиться з метою виявлення відповідності розсіювання куль і відхилення середньої точки влучення (СТВ) встановленим нормам.

Процес приведення характеристик розсіювання і положення СТВ відповідно до встановлених норм називається приведенням зброї до нормального бою (схема 3. Алгоритм перевірки бою зброї).

Приведенню зброї до нормального бою передує перевірка її бою, яка передбачає: вивірення прицілів стрільбою по мішені та визначення: кількості пробоїн, характеристик розсіювання куль, СТВ пробоїн та положення СТВ (на мішені) відповідно до контрольної точки (КТ).

Перевірка бою зброї виконується:

– при надходженні її до підрозділу;

– після ремонту зброї і заміни частин, які могли б змінити її бій;

– при виявленні під час стрільби значного відхилення куль;

– в умовах бойової обстановки – періодично (при кожній можливості).

Перевірка бою зброї та приведення її до нормального бою проводиться стрільбою з наступним регулюванням прицільних пристроїв (мушки чи цілика), тобто виправленням прицільної лінії.

Перед перевіркою бою зброя повинна бути ретельно оглянута, вичищена та відремонтована.

Перевірка бою зброї проводитьсякращими стрільцями роти (взводу) або самими військовослужбовцями з закріпленої за ними зброї під керівництвом командира підрозділу. При перевірці також повинні бути присутніми командири взводів, відділень (зброя яких перевіряється) та артилерійський майстер (технік) з необхідним інструментом.

Перевірка бою та приведення зброї до нормального бою проводиться за нормальних атмосферних умов, або умов, близьких до них: у світлий час, безвітряні дні або на захищеній від вітру ділянці стрільбища. Краще стрільбу проводити у похмуру погоду, через те, що при стрільбі у ясну сонячну погоду різке освітлення мушки та цілика призводить до помилок у прицілюванні, або вимагає розташування стрільця у тіні чи під навісом.

Як нормальні атмосферні умови вважаються:

– атмосферний тиск 750 мм ртутного стовпчика;

– температура повітря +15 °С;

– відносна вологість повітря 50 %;

– повна відсутність вітру.

Умови перевірки бою зброї:

– стрільба ведеться патронами зі звичайною кулею однієї партії (серії);

– положення для стрільби з гвинтівки, карабіна та автомата – лежачи з упору на ґрунті середньої щільності (дернистому ґрунті), кулемета – лежачи з сошки, з пістолета – стоячи або лежачи як з упором, так і без нього;

– стрільба ведеться по перевірочній мішені (рис. 4.88) або чорному прямокутнику розміром 35 см по висоті та 25 см по ширині, для пістолетів – колу чорного кольору діаметром 25 см;

– щит,на якому закріплюється суворо прямовисно мішень, повинен бути висотою 1 м і шириною 0,5 м.;

– відстаньдо перевірочної мішені для:

· пістолетів – 25–50 м;

· автоматів – 50–100 м;

· інших видів зброї – 100 м;

– кількість патронів – 4 шт. Збільшення кількості патронів не підвищує точності визначення СТВ, але призводить до збільшення витрати патронів;

– приціл – “3”. Оскільки він є найбільш поширеним при стрільбі у бойових умовах, при ньому також добре визначається перевищення контрольної точки над точкою прицілювання і досягається зручна обробка мішені;

– точка прицілювання повинна знаходитись приблизно на рівні (висоті) голови того, хто стріляє. Точкою прицілювання є середина нижнього краю перевірочної мішені, відрізаної по одній із білих ліній (на рис. 4.88 позначені цифрами відповідно до кожного виду зброї).

Рис. 4. 88. Перевірочна мішень з позначеними цифрами лініями відрізу для:

1 – 7,62-мм автоматів (АКМ), ручних кулеметів (РКК) і самозарядного карабіна (СКС) під патрон зр. 1943 р. (25 см); 2 – 7,62-мм снайперської гвинтівки (СГД) з механічним прицілом (16 см);
3 – 7,62-мм єдиного кулемета Калашникова (КК, ККМ, ККТ) під гвинтівочний патрон (15 см);
4 – 7,62-мм снайперської гвинтівки (СГД) з оптичним прицілом (14 см); 5 – 5,45-мм автомата Калашникова (АК74) (13 см); 6 – для пістолетів і револьверів (коло R 12,5 см); 7 – для 5,45-мм ручного кулемета Калашникова (РПК74) (11 см); 8 – для 12,7-мм кулемета ДШК (коло R 10 см);

коло R 5 см – максимальна відстань відхилення СТВ від КТ; КТ – контрольна точка

При перевірці бою зброї (кулеметів) автоматичним вогнем помилка в прицілюванні впливає на відхилення всієї черги, тому для визначення СТВ з достатньою точністю слід проводити дві-три черги, для чого необхідно 8–10патронів (8 – РКК, РКК74; 10 – КК, ККМ).

Чотири постріли одиночним вогнем і 8–10 пострілів автоматичним вогнем дозволяють зробити висновок також і про купчастість бою зброї.

Обробка мішені після виконання стрільби починається з визначення купчастості бою зброї за допомогою габариту(рис. 4.89) чи інших приладів.

Якщо купчастість бою зброї не відповідає встановленим нормам (більша кількість пробоїн виходить за межі вказаного у табл. 4.7 габариту), то зброю слід оглянути, виявити та усунути несправності, що стали причиною значного розсіювання. Після усунення недоліків слід повторно провести стрільбу. Якщо і після повторної стрільби купчастість бою виявилась незадовільною або несправності зброї не можуть бути усунуті на місці, зброя передається до ремонтної майстерні.

При задовільній купчастості стрільби визначається положення середньої точки влучення (СТВ) і величина її відхилення від контрольної точки (КТ). При відхиленні більше допустимого проводиться регулювання положення прицільної лінії переміщення мушки або цілика.

Робота щодо регулювання положення прицільної лінії називається приведенням зброї до нормального бою.

Таким чином, суттєвість приведення зброї до нормального бою полягає в регулюванні її прицільного пристрою до рівня, при якому точність стрільби з цієї зброї задовольняє встановленим нормам.

Регулювання прицільного пристрою виконується зазвичай переміщенням мушки (табл. 4.7). Мушка вкручується, якщо середня точка влучення відхиляється від контрольної точки униз. Мушка викручується, якщо середня точка влучення відхиляється від контрольної точки угору. При відхиленні середньої точки влучення від контрольної точки ліворуч або праворуч, мушка пересувається у бік відхилення СТВ, тобто ліворуч, якщо СТВ відхилилась ліворуч, чи праворуч, якщо СТВ відхилилась праворуч. Висновок: для виправлення бою зброї мушку слід переміщувати у той бік, в який при стрільбі відхилилася середня точка влучення.

Регулювання прицільних пристроїв пістолета виконується за рахунок переміщення або підбору цілика. Цілик пересувають у бік, протилежний відхиленню СТВ. Відпилювати мушку пістолета забороняється.

Визначення СТВ може проводитись двома графічними способами: послідовним діленням відрізків та перетином осей розсіювання (рис. 4.90).

Для знаходження СТВ за чотирма пробоїнами необхідно:

– з’єднати прямою лінією дві найближчі пробоїни і проміжок між ними розділити навпіл;

– отриману точку (середину між двома точками) з’єднати з третьою найближчою пробоїною і відстань між ними розділити на три рівні частини;

– точку поділу, найближчу до двох перших пробоїн, з’єднати з четвертою пробоїною і відстань між ними розділити на чотири рівні частини.

Точка поділу, найближча до перших двох пробоїн, і буде середньою точкою влучення (СТВ), визначеною за чотирма пробоїнами (рис. 4.90, а, б).

Рис. 4.90. Визначення середньої точки влучення:

а, б – за чотирма пробоїнами; в – за трьома пробоїнами; г – за чотирма пробоїнами

при одній віддаленій; д – при автоматичній стрільбі (при великій кількості пробоїн)

Якщо всі чотири пробоїни не входять у межі вказаного габариту, СТВ дозволяється визначати за трьома найбільш купчасто розташованими пробоїнами за умови, що четверта пробоїна віддалена від СТВ, визначеної за цими трьома пробоїнами, більш ніж на 2,5 радіуса кола, що вміщує (описує) ці пробоїни (рис. 4.90, г).

Для знаходження СТВ за трьома пробоїнами необхідно:

– з’єднати прямою лінією дві найближчі пробоїни і відстань між ними розділити навпіл;

– отриману точку з’єднати з третьою і відстань між ними розділити на три рівні частини. Точка поділу, найближча до перших двох пробоїн, і буде СТВ, визначеною за трьома пробоїнами (рис. 4.90, в).

Таким чином, бій зброї перевіряється подвійно: за розташуванням пробоїн у габариті роблять висновок щодо купчастості бою, а за розташуванням СТВ відносно КТ – про влучність бою зброї.

Для кулеметів та зброї, яка має автоматичний режим стрільби, після перевірки одиночним вогнем виконується ще й перевірка бою автоматичним вогнем.

При перевірці бою зброї автоматичним вогнем спочатку за допомогою габариту визначається купчастість бою, тобто, чи входять пробоїни, які найбільш близько розташовані одна від одної, в указаний для даної зброї габарит. Окремі пробоїни, що виходять за межі габариту і знаходяться на великій відстані від центра зосередження основних пробоїн, вважаються такими, що явно віддалені, і тому при розрахунках не враховуються.

При стрільбі автоматичним вогнем СТВ визначається перетином осей:

– зверху або знизу відраховують половину пробоїн, які відокремлюють горизонтальною лінією, рівновіддаленою від найближчих пробоїн;

– таким же чином відраховують половину пробоїн справа або зліва, які відокремлюють вертикальною лінією.

Точка перетину горизонтальної та вертикальної лінії і визначає положення СТВ при стрільбі автоматичним вогнем (рис. 4.90, д).

Якщо при автоматичній стрільбі СТВ відхилилась від КТ більш ніж на допустиму величину, після огляду кулемета і перевірки його розміщення на вогневій позиції стрільбу слід повторити. Якщо в результаті повторної стрільби СТВ все ж відхилилась більш ніж на допустиму величину, то необхідно змінити положення мушки так, як зазначалося раніше. Після регулювання положення мушки стрільба повторюється.

Якщо кулемет не вдається привести до нормального бою автоматичним вогнем, то він відправляється до ремонтної майстерні для огляду та ремонту.

Регулювання мушки у вертикальному напрямку може проводитись за допомогою спеціальних пристосувань і приладів або приладдя, що входить до комплекту зброї. Наприклад, викрутки, яка вставляється одним кінцем у проріз пенала, а другим надівається на мушку зброї.

Регулювання мушки у горизонтальному напрямку виконується тільки спеціальними пристосуваннями та приладами. Наприклад, приладом регулювання бою зброї ПРБ-1
(рис. 4.91), приладом для переміщення полозка мушки автоматів та ручних кулеметів Калашникова, коректором мушки КМ-2, приладом для переміщення цілика (мушки) пістолетів, індикаторним коректором цілика ПМ.

Перевірка бою зброї вважається закінченою, коли зброя задовольняє вимогам керівних документів щодо купчастості стрільби та положення середньої точки влучення відносно контрольної точки.

Після приведення зброї до нормального бою стара риска на полозку мушки забивається, а замість неї набивається нова.

Останній результат стрільби при приведенні зброї до нормального бою заноситься до картки обліку якісного стану (Ф № 15-арт) автомата, карабіна, пістолета або до формуляра (Ф №16-арт) кулемета, снайперської гвинтівки, в який також заносяться результати бою основного і запасного ствола.

Дата добавления: 2015-08-13