Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Робота частин і механізмів після закінчення патронів у магазині

Читайте также:
  1. I. Загальна частина
  2. II.Основна частина
  3. А) наземна частина будинку
  4. Агрегати і комплекси для післязбиральної обробки зерна.
  5. БУДОВА ТА РОБОТА ФРИКЦІЙНИХ МУФТ ЗЧЕПЛЕННЯ
  6. Вимоги до післязбиральної доробки та зберігання зернових, зернобобових та круп’яних культур.
  7. ВИМОГИ ДО СТРУКТУРНИХ ЕЛЕМЕНТІВ ВВІДНОЇ ЧАСТИНИ

Після закінчення патронів у магазині подавач магазина своїм зубом підіймає передній кінець затворної затримки вгору. Затвор упирається своїм зубом у виступ затворної затримки і зупиняється у задньому положенні. Це свідчить, що в магазині закінчились патрони.

Курок – на бойовому зводі. Пружина подавача магазина – у найменшому стисненні. Затвор і після виймання магазина з основи рукоятки пістолета утримується на затворній затримці. Для його звільнення необхідно натиснути вниз на кнопку затворної затримки.

Переваги, недоліки та перспективи ПМ

Пістолет Макарова вже понад 50 років є одним з кращих зразків зброї для армійських підрозділів. До його переваг можна віднести: надійність та швидку готовність до застосування, простоту будови та розбирання-збирання, невеликі розміри та вагу, дешевизну виготовлення тощо.

Недоліками його є відносно слабкий патрон (9×18-мм), який не забезпечує необхідної ефективності стрільби; тугий спуск курка (2,5 кг – при зведеному курку і 7,5–8 кг при стрільбі самозводом); при пострілі ствол дуже підіймається вгору, що збільшує час до наступного пострілу; не дуже зручна рукоятка та недостатня місткість магазина (лише 8 патронів). Проте як компактний пістолет для самозахисту – ПМ знаходиться у числі кращих світових зразків.

У модернізованому пістолеті ПММ (1994 р.): підсилені рамка та затвор; більш удосконаленим став ударно-спусковий механізм та прицільний пристрій; дещо поліпшена конструкція патронника – на його поверхні виконані три гвинтові канавки, що забезпечують гальмування відкату затвора та згладжування різниці у динаміці автоматики при стрільбі звичайними і високоімпульсними патронами; збільшена місткість магазина до 12 патронів (у ПММ-8 магазин на 8 патронів); більш зручною стала конструкція пістолетної рукоятки; на прицільному пристосуванні нанесені самосвітні смужки: дві горизонтальні – на цілику та вертикальна – на мушці, що дозволяє вести влучну стрільбу при обмеженій видимості (рис. 4.74).

Рис. 4.74. Загальний вигляд 9-мм модернізованого пістолета ПММ

Модернізований 9-мм високоімпульсний патрон (57-Н-181СМ) за розмірами не відрізняється від звичайного 9×18-мм патрона до ПМ, але має підвищену пробивну та зупиняючу здатність, приблизно на рівні патрона 9×19-мм “Парабелум”. Випускаються також патрони з експансивними, спеціальними та трасуючими кулями.

 

 

4.7. 9-мм АВТОМАТИЧНИЙ ПІСТОЛЕТ СТЄЧКІНА (АПС)

9-мм автоматичний пістолет Стєчкіна є потужною особистою зброєю нападу та захисту, призначеною для ураження супротивника одиночним і автома­тичним вогнем (рис. 4.97, б). На озброєння надійшов у 1951 році.

Автоматичний пістолет Стєчкіна (рис. 4.75) відноситься до проміжної зброї між пістолетами та пістолетами-кулеметами, його називають штурмовим пістолетом. Ним озброюються екіпажі бойових машин, офіцери, сержанти та солдати деяких спеціальних підрозділів.

Для стрільби з АПС використовуються 9-мм пістолетні патрони
(9×18-мм), які розміщуються у шаховому порядку у дворядному магазині коробчастого типу місткістю на 20 патронів.

Вогонь із пістолета може вестися одиночними пострілами і короткими чергами (по два-три постріли).

Найбільш дійсний вогонь із пістоле­та:

а) з пристебнутою кобурою-прикладом:

– при стрільбі чергами – до 100 м;

– одиночними пострілами – до 150 м;

б) без кобури-приклада при стрільбі одиночними пострілами – до 50 м.

Збільшення довжини ствола до 140 мм дозволило дещо компенсувати слабкість патрона і добитись покращених бойових характеристик пістолета.

Автоматичний пістолет Стєчкіна розроблений за тією ж схемою автоматики, що і пістолет Макарова. Він має схожий кожух-затвор, однакові зовнішні форми, зворотна пружина також надягається на ствол, але в цілому це різна з ПМ конструкція.

Автоматика пістолета діє за рахунок відбою вільного затвора, виконаного у вигляді рухомого кожуха, що повністю охоплює ствол. Затвор зі стволом зчеплення не має, надійність замикання каналу ствола при пострілі досягається великою масою затвора та силою зворотної пружини.

Конструкція пістолета налічує 35 деталей, з яких 4 знаходяться у магазині.

Пістолет складається з 9 основних частин і механізмів (рис. 4.76), це:

– рамка зі стволом та основою рукоятки;

– спускова скоба;

– затвор із розбивачем, викидачем та перевідником-запобіжником;

– зворотна пружина;

– частини ударно-спускового механізму;

– частини механізму уповільнення темпу стрільби;

– затворна затримка;

– щічки основи рукоятки з гвинтом;

– магазин.

 

Рис. 4.76. Основні частини та механізми пістолета Стєчкіна:

1 – рамка зі стволом та основою рукоятки (2); 3 – спускова скоба; 4 – затвор із розбивачем, викидачем та перевідником-запобіжником; 5 – частини ударно-спускового механізму;

6 – частини механізму уповільнення темпу стрільби; 7 – зворотна пружина;
8 – затворна затримка; 9 – щічки основи рукоятки з гвинтом; 10 – магазин

Прапорцевий перевідник-запобіжник (рис. 4.77), що розташований з лівого боку затвора, має три положення і служить також перевідником режимів вогню:

– ПР – запобігання від несанкціонованого пострілу;

– ОД – одиночний вогонь;

– АВ – автоматичний вогонь.

Запобіжником від пострілу при незакритому затворі є роз’єднувач.

Ударно-спусковий механізм
(рис. 4.78) складається з курка, бойової пружини зі штовкачем і защіпкою магазина, шептала з пружиною, спускового гачка з пружиною, спускової тяги та роз’єднувача.

Ударний механізм – куркового типу, з відкритим курком, гвинтовою пружиною і вигнутою тягою курка, розташований у рукоятці позаду магазина. Курок має бойовий і запобіжний звід, крім того він автоматично стає на запобіжний звід за допомогою бойової пружини після його спуска з бойового зводу (“відбій” курка). У рукоятці також змонтований інерційний механізм уповільнення темпу стрільби з 1100 до 700 постр/хв. При русі затвора назад і вперед уповільнювач забирає у нього частину енергії, збільшуючи при цьому час циклу автоматики. Наявність такого механізму підвищила стійкість зброї при стрільбі чергами і купчастість стрільби. Механізм уповільнення темпу стрільби (рис. 4.79) складається з передаючого важеля, уповільнювача та пружини з напрямним стрижнем, що переміщується вертикально.

Спусковий механізм дозволяє вести одиночний та автоматичний вогонь, крім того у пістолеті передбачена стрільба самозводом, тобто безпосереднім натисканням на хвіст спускового гачка без попереднього зведення курка.

Робота спускового механізму АПС, як і у ПМ, відповідає “спуску з попередженням” – після вибору вільного ходу спускового гачка відчувається упор, для подальшого спуску курка необхідно прикласти дещо більше зусилля.

Зосередження у рукоятці пістолета механізмів викликало зміщення центра ваги зброї назад. Це могло б погіршити купчастість при стрільбі з однієї руки, якщо б не більша, у порівнянні з ПМ, вага пістолета та довші ствол і зворотна пружина, що сприяло більш плавній роботі автоматики. У підсумку купчастість стрільби одиночними пострілами значно зросла, радіус розсіювання на дальності 50 м становить 0,05 м, а на 200 м – 0,22 м.

Викидач закріплений відкрито у пазу затвора, роздільні щічки рукоятки кріпляться до рами гвинтами, нахил рукоятки становить 100 градусів.

У АПС також використовується багатофункціональність деяких деталей: роз’єднувач є автоспуском, бойова пружина – пружиною защіпки магазина, затворна затримка – відбивачем стріляної гільзи, пружина викидача – пружиною фіксатора перевідника-запобіжника тощо.

Прицільний пристрій відкритого типу складається з мушки та прицілу.

Мушка має посадкову площадку у вигляді “ластівчиного хвоста”, яким вона розміщується у корпусі затвора.

Секторний приціл барабанного типу з обертовим ціликом (рис. 4.80) складається з барабана з кулачковим регулятором, що обертається (з цифрами прицільних дальностей 25, 50, 100 і 200 м), пружини та прицільної планки.

Пістолети різних випусків відрізняються деталями уповільнювача і формою пазів у задній частині рукоятки, призначених для кріплення кобури.

Приладдя пістолета (рис. 4.81) складається з кобури-приклада, підсумка, чотирьох запасних магазинів, протирки-викрутки та ременя кобури.

Рис. 4. 81. Приладдя до пістолета:

1 – кобура-приклад; 2 – підсумок; 3 – чотири запасних магазини;

4 – протирка-викрутка; 5 – ремінь кобури

Кобура-приклад (дерев’яна або пластмасова) служить для перенесення пістолета на ремені через плече разом із протиркою-викруткою, вона також може використовуватись як при­клад при стрільбі. Кобура складається з корпусу, відкидної твердої кришки та пристрою з защіпкою для кріплення кобури до рукоятки пістолета. Пістолет фіксується у кобурі пружиною, що розташована всередині кришки. Кнопкова защіпка кришки і відкрита рукоятка пістолета скорочує час його вилучення з кобури. Чотири запасні магазини переноситься у підсумку.

Неповнерозбирання та збирання пістолета після неповного розбирання виконується у тій же послідовності, що і у пістолета Макарова (тренажна карта, дод. 3.5).

З озброєння основних армійських підрозділів АПС був вилучений у зв’язку з наявністю таких недоліків:

– слабкий патрон (9×18-мм) не забезпечує необхідної для військових ефективності стрільби;

– багатовитратне виробництво (кожний екземпляр потребує ручного доведення деталей);

– громіздкість кобури-приклада обмежує рух і оперативний простір військових, особливо механіків-водіїв і танкістів;

– часто обриваються плечові ремені через значну вагу кобури і пістолета;

– при стрільбі чергами після третього пострілу ствол дуже підіймає вгору;

– дуже важкий як пістолет і недостатньо ефективний як пістолет-кулемет.

На базі АПС конструктором О. С. Неугодовим створено безшумний варіант пістолета – АПБ для спеціальних підрозділів, який прийнятий на озброєння у 1972 році. У 90-х роках розроблені варіанти пістолета під більш потужний 9-мм патрон “Парабелум” (9×19-мм), також дещо змінена та спрощена конструкція УСМ. Зброя має: м’яку кобуру-приклад, дротяний приклад, що знімається, та дуже ефективний глушник. Наявність глушника підвищує ефективність стрільби автоматичним вогнем, тому що він виконує функції дулового гальма-компенсатора і зміщує центр ваги вперед, а це зменшує підкидання ствола і збільшує стійкість пістолета при стрільбі.

Автоматичний пістолет Стєчкіна і до сьогодні вважається одним з кращих зразків зброї для спеціальних підрозділів. Його ефективність як штурмової зброї різко зростає при комплектуванні пістолета лазерним випромінювачем (прицілом з цілевказувачем).


Дата добавления: 2015-08-13; просмотров: 71 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Мм АВТОМАТ КАЛАШНИКОВА УКОРОЧЕНИЙ (АКС74У) | ПЕРСПЕКТИВНІ РОЗРОБКИ АВТОМАТІВ | ЄДИНИЙ КУЛЕМЕТ КАЛАШНИКОВА (КК, ККС, ККБ та ККТ) | Повздовжній паз для проходження відбивного 5 – кільцевий уступ; 6 – виступ для | Робота частин і механізмів кулемета | Положення частин і механізмів до заряджання | Робота частин і механізмів при заряджанні | Робота частин і механізмів при стрільбі | Призначення та будова частин і механізмів | Робота частин і механізмів при заряджанні |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Робота частин і механізмів при вмиканні запобіжника| Одиночний вогонь

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.011 сек.)