Аудиторська перевірка основних засобів та операцій з ними.

До основних засобів належать матеріальні необоротні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів і послуг, надання в оренду, очікуваний строк корисного використання яких більше одного року (або операційний цикл, якщо він довший за один рік). При цьому аудитор керується Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби". Облік основних засобів ведеться на рахунку 10 "Основні засоби", який має дев'ять субрахунків; за дебетом рахунка 10 відображається надходження (придбання) основних засобів, за кредитом-вибуття.

При аудиті необоротних активів, формуються такі задачі:

ü Дотримання умов, що забезпечують збереження таких активів;

ü Слід впевнитися в тому, що відповідні активи вірно включені до складу необоротних та дійсно наявні;

ü Законність та правильність операцій з необоротними активами та порядок їх документування;

ü Правильність і своєчасність нарахування амортизації та віднесення їх до складу витрат;

ü Правильність відображення на рахунках бухгалтерського обліку необоротних активів;

ü Перевірка стану обліку орендованих та поданих в оренду активів.

Джерела інформації при дослідженні операцій з основними засобами та іншими необоротними активами є:

ü Законодавчі акти з питань обліку та оподаткування необоротних активів (ПСБО 2,3,4,5,7,8)

ü Первинні документи з обліку основних засобів: інвентарні картки, акти приймання-передачі, введення в експлуатацію, ліквідації та інші.

ü Облікові регістри та звітність.

Також аудитор повинен дослідити правильність оцінки основних засобів, відображених в бухгалтерському обліку, залежно від джерел їх надходження:

1. Придбані та створені основні засоби зараховуються на баланс за первісною вартістю

2. Основні засоби отримані безкоштовно та в якості внеску до статутного – за справедливою вартістю, але з урахуванням витрат, що доводять оберт до стану придатного до використання

3. Основні засоби, придбані в обмін на інші об’єкти – за справедливою вартістю.

Аудитор перевіряє правильність ведення інвентарних карток індивідуального і групового обліку основних засобів, своєчасне заповнення всіх реквізитів у них.

Аудитор також перевіряє повноту і своєчасність проведення інвентаризації основних засобів, правильність відображення її результатів у бухгалтерському обліку. Цим самим він з'ясовує, чи можна довіряти результатам проведеної інвентаризації, щоб зменшити аудиторський ризик.
Повноту і своєчасність оприбуткування основних засобів можна визначити шляхом порівняння дати оприбуткування за рахунком 10 "Основні засоби" з датами, вказаними у первинних документах (актах введення в експлуатацію, актах приймання-передання основних засобів тощо).

Наступним етапом є контроль чинності та правильності відображення і бухгалтерському обліку операцій з надходження та вибуття основних засобів.

Усі витрати на придбання та створення основних засобів мають відображатися на рах.15 „капітальні інвестиції”.

При створенні основних засобів шляхом будівництва при підрядному способі, аудитор перевіряє підрядний договір, акт приймання виконаних підрядних робіт та довідку про вартість виконаних робіт і понесених витрат. У разі виникнення сумнівів щодо правильності визначення вартості робіт або їх якості, аудитор повинен залучити до перевірки відповідних фахівців-експертів.

При господарському способі будівництва, аудитор перевіряє кошториси на будівельно-монтажні роботи та відповідні витратні документи.

При списанні деяких об’єктів основних засобів, до документів про списання повинні бути додані спец. Рішення відповідних органів (ДАІ, БТІ та ін.).

Відмінності між бухгалтерським та податковим обліками має враховувати аудитор перевіряючи операції з поліпшення та ремонту основних засобів.

Згідно Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, підприємства мають право протягом звітного року віднести до витрат будь-які витрати, пов’язані з поліпшенням основних засобів у сумі, яка не перевищує 10 % сукупних витрат усіх основних засобів на початок року. Витрати, що перевищують таку суму, відносять на збільшення вартості об’єктів у рівних частинах.

Бухгалтерський обліт витрат на поліпшення, передбачає їх поділ на 2 групи:

1. Капітальні витрати збільшують вартість об’єкту

2. Поточні витрати відносяться до складу витрат звітного періоду.

Наступним етапом є перевірка правильності проведення переоцінки в бухгалтерському та податковому обліках.

Аудитору слід зважати на відмінність проведення переоцінки. В б\о переоцінку проводять на власний розсуд у разі, якщо залишкова вартість об’єкті відрізняється від його справедливої вартості на значну величину. При цьому сума дооцінки збільшує розмір додаткового капіталу (р.423), сума уцінки – до складу витрат звітного періоду (р. 97)

В податковому обліку підприємства мають керуватися Законом України „Про оподаткування прибутку підприємств” при проведенні переоцінки та мають її проводити за підсумками звітного року, якщо індекс інфляції за рік перевищує 110 %.

Дата добавления: 2015-08-13