Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Заходи безпеки при поводженні з ручними гранатами

Читайте также:
  1. II. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ
  2. III. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС РОБОТИ
  3. V. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ
  4. А почему вы не заходите на форум? Там вас кое-кто поругивает, причем, весьма грамотно».
  5. БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ
  6. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ
  7. Вимоги безпеки перед початком роботи

Гранати переносяться у гранатній сумці (рис. 5.22), запали слід розміщувати в ній окремо від гранат. Перед укладанням до гранатної сумки та перед заряджанням необхідно оглядати гранати і запали. Кожний запал повинен бути загорнутий у папір або чисту ганчірку.

Рис. 5.22. Гранатні сумки з гранатами: а – осколочними; б – протитанковими;

1 – гранати; 2 – кишеня для запалів

При перенесенні та поводженні з гранатами, слід оберігати їх, а особливо запали, від поштовхів і ударів, які можуть призвести до псування або вибуху. Гранати і запали слід також оберігати від вогню, вологи і бруду, якщо вони виявились підмоченими або забрудненими, при першій можливості слід ретельно й обережно обтерти їх ганчіркою і просуши на сонці або у теплому приміщенні, але тільки не біля відкритого вогню, і обов’язково під наглядом.

При огляді гранати слід звертати увагу на те, щоб її корпус не мав глибоких ум’ятин, слідів іржі; трубка (стакан) для запалу не була забрудненою і не мала пошкоджень; запал був чистим і не мав слідів іржі й ум’ятин; кінці запобіжної чеки (шплінта) були розведені та не мали тріщин на згинах.

Запали з тріщинами або з зеленим нальотом не використовувати, вони підлягають здачі на склад для знищення.

КАТЕГОРИЧНО ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ:

– розбирати бойові гранати та їх запали й усувати в них несправності;

– переносити гранати поза сумками та підвішеними за кільце запобіжної чеки;

– застосовувати для кидання несправні бойові гранати та запали;

– заряджати бойові та навчально-імітаційні гранати в приміщенні або в оточенні людей;

– після висмикування запобіжної чеки відпускати спусковий важіль, перекладати гранату з руки в руку або передавати таку гранату іншій особі;

– до кидка гранати РГН або РГО звільняти спусковий важіль. Слід запобігати випадковому падінню гранати з висмикнутим шплінтом;

– вставляти до запалу висмикнуту запобіжну чеку; така граната повинна бути кинута у ціль або у бік супротивника;

– піднімати або торкатися гранат, які не розірвалися, та гранат, в яких немає спускового важеля або запобіжної чеки.

Для вивчення будови гранат, прийомів і правил їх кидання слід користуватися навчальними, навчально-імітаційними гранатами та плакатами. До кидання бойових гранат допускаються особи, які успішно виконали вправи з кидання навчальних і навчально-імітаційних гранат.

Заряджати гранату (вставляти запал) дозволяється тільки перед її киданням. Бойові гранати видавати тільки тим, хто засвоїв порядок поводження з ними.

При навчанні киданню бойових гранат необхідно дотримуватись таких заходів безпеки:

– особи, які кидають гранати, повинні бути у сталевих шоломах;

– перед заряджанням оглядати гранати і запали; у разі виявлення пошкодження негайно доповідати командиру;

– кидання оборонних та протитанкових гранат проводити тільки з окопу чи укриття, що не пробивається осколками, і лише під керівництвом офіцера;

– при киданні однією особою, яка навчається, декількох гранат кожну наступну гранату кидати не раніше як через 5 с після вибуху попередньої;

– якщо граната не була кинута і запобіжна чека не виймалась, то розряджання її робити тільки за командою та під безпосереднім наглядом командира;

– вести облік гранат, що не розірвалися, помічати місця їх падіння червоними прапорцями; після закінчення кидання гранати, що не розірвалися, знищують підривом на місці падіння. Згідно з правилами, що викладені у керівних документах щодо зберігання артилерійського озброєння та боєприпасів у військах, підрив гранат (запалів) організовує командир військової частини;

– район кидання ручних гранат оточувати в радіусі не менше 300 м;

– особовий склад, що не задіяний у киданні гранат, відводять в укриття або на безпечну відстань від вогневого рубежу (не ближче 350 м);

– вихідне положення для кидання гранат помічається білими прапорцями, вогневий рубіж – червоними;

– пункт видачі гранат і запалів обладнують у сховищі не ближче 25 м від вихідного положення;

– заряджати гранати (вставляти запал) тільки перед її киданням;

– переносити бойові гранати та запали лише у гранатних сумках, при цьому запал повинен бути загорнутим у папір або дрантя.

 

 


Дата добавления: 2015-08-13; просмотров: 276 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: СТРІЛЕЦЬКА ЗБРОЯ | РУЧНІ ГРАНАТИ | РУЧНІ ОСКОЛКОВІ ГРАНАТИ | Будова дистанційних запалів | Будова ударно-дистанційних запалів | РУЧНА ПРОТИТАНКОВА КУМУЛЯТИВНА ГРАНАТА РКГ-3 | Робота частин і механізмів гранати РКГ-3 | Будова навчально-імітаційних гранат УРГ-Н та УРГ | Підготовка гранат УРГ-Н та УРГ до кидання | Навчально-імітаційна протитанкова граната УПГ-8 |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Підготовка протитанкової гранати УПГ-8 до кидання| РУЧНІ ГРАНАТОМЕТИ

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)