Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Нічні приціли

Читайте также:
  1. Б. Механічні абсорбери з горизонтальним валом
  2. БОЙОВІ ТА ТЕХНІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ЗБРОЇ
  3. Електропостачання та електротехнічні улаштування.
  4. Ізотонічні еквіваленти за натрію хлоридом, натрію нітратом, натрію сульфатом, глюкозою, борною кислотою та депресії температур замерзання 1 % розчину лікарських субстанцій
  5. Кількісна характеристика товару подається у специфікації, технічній документації, пакувальному листі.
  6. Клінічні та діагностичні критерії.
  7. Лікувально-профілактичні установи, заклади, диспан­сери, амбулаторно-поліклінічні заклади та підрозділи установ та закладів усіх форм власності

Нічні приціли (НП) призначені для спостереження за полем бою, виявлення цілей та ведення прицільної стрільби в нічних умовах (рис. 3.10).

Нічні приціли, що застосовуються до стрілецької зброї та ручних гранатометів, за принципом дії поділяються на приціли підсвічувальні – активні (ППН-1, НСП-2, ППН-2) і безпідсвічувальні – пасивні (НСП-3, ППН-3, ПГНУ, НСПУ, НСПУМ). Вони складаються з механічної, оптичної та електричної частини з ЕОП (електронно-оптичним перетворювачем).

Рис. 3.10. Зовнішній вигляд прицілів:

а – підсвічувальний ППН-2; б – безпідсвічувальний НСПУ

Принцип роботи нічних підсвічувальних прицілів заснований на опромінюванні місцевості (цілі) невидимими для ока людини інфрачервоними променями і подальшому перетворенні відбитих від місцевих предметів (цілей) невидимих інфрачервоних променів (зображення) у промені (зображення), які людина може бачити. Ця задача вирішується за допомогою інфрачервоного прожектора і електронно-оптичного перетворювача (ЕОП).

Рис. 3.11. Схема побудови зображення підсвічувальним НП (а)

та вигляд прицільної марки у полі зору прицілу (б)

Ціль, яка знаходиться перед прицілом, опромінюється невидимими для ока людини інфрачервоними променями, що випромінюються прожектором. Відбиті від цілі інфрачервоні промені потрапляють в об’єктив прицілу, який створює на фотокатоді електронно-оптичного перетворювача перевернуте невидиме інфрачервоне зображення (рис. 3.11, а). Невидиме інфрачервоне зображення ЕОП перетворює у пряме видиме зображення, яке і спостерігається через окуляр прицілу (рис. 3.11, б).

Інфрачервоні промені, які влучають у фотокатод, вибивають з його поверхні електрони. Кількість електронів, які вилетіли з різних ділянок фотокатода, пропорційна кількості інфрачервоних променів, що влучили у ці ділянки, тобто кількості променів, відбитих від предмета (цілі). Під дією високої напруги, електрони, які вилетіли з фотокатода, спрямовуються через електростатичний фокусний пристрій до екрана ЕОП. Бомбардуючи екран, який покритий тонким шаром люмінесцентної речовини, електрони змушують його світитися зеленуватим світлом. Яскравість світіння екрана у кожній точці пропорційна кількості електронів, які потрапили на нього. На екрані ЕОП одержується видиме зображення предметів. Фотокатоди, які застосовуються в ЕОП, виготовлені з окису цезію і чутливі до видимих променів, тому на екрані отримується зображення предмета (цілі), що ними освітлюється.

Нічні підсвічувальні приціли складаються з електронно-оптичного перетворювача, інфрачервоного прожектора, перетворювача напруги та акумуляторної батареї.

Електронно-оптичний перетворювач призначений для перетворення невидимо­го інфрачервоного зображення у зображення видиме і збільшене. Він склада­ється з об’єктива, ЕОП і окуляра, змонтованих у корпусі приладу.

Об’єктив створює перевернуте невидиме інфрачервоне зображення на фотокатоді ЕОП, який перетворює перевернуте невидиме зображення у пряме видиме. Окуляр збільшує зображення, яке відбивається на екрані ЕОП.

Інфрачервоний прожектор є джерелом інфрачервоних променів і призначений для опромінювання місцевості (цілі) інфрачервоними променями. Він складається з лампи-фари, фільтра та корпусу.

Лампа-фара випромінює видимі та інфрачервоні промені.

Фільтр інфрачервоного прожектора поглинає видимі промені і пропускає інфрачервоні промені з довжиною хвилі до 1,2 мкм (1 мкм = 0,001 мм). У нічних прицілах використовуються інфрачервоні промені з довжиною хвилі приблизно від 0,8 до 1,2 мкм. Фільтр являє собою скляну пластинку, до внутрішньої поверхні якої наклеєна пофарбована спеціальним барвником плівка.

Корпус служить для з’єднання частин інфрачервоного прожектора.

Перетворювач напруги перетворює постійну низьку напругу акумулятора (2–5 В) у високу напругу (18 кВ), необхідну для роботи ЕОП.

Акумуляторна батарея є джерелом живлення електронно-оптичного перетворювача та інфрачервоного прожектора. Вона складається з декількох акумуляторів, з’єднаних послідовно. У нічних прицілах застосовується кадмієво-нікелеві безламельні і срібно-цинкові акумулятори.

В основу роботи нічних безпідсвічувальних прицілів покладено принцип електронно-оптичного підсилення яскравості зображення предметів (цілей), яке одержується в прицілі при природному нічному освітленні місцевості. Зображення предмета спостереження (цілі) малої яскравості, що створено об’єктивом, проектується спочатку на фотокатод, а потім передається на екран ЕОП. Яскравість зображення предмета значно підсилюється ЕОП і на екрані отримується силует предмета, достатній для розглядання його оком. Між оком і екраном розміщується окуляр, який збільшує зображення (рис. 3.12).

Рис. 3.12. Схема побудови зображення нічним безпідсвічувальним прицілом:

1 – об’єктив; 2 – електронно-оптичний перетворювач; 3 – окуляр; 4 – вхідний фотокатод;
5 – камери ЕОП із фокусуючими пристроями; 6 – екрани; 7 – фотокатоди;

8 – вихідний екран

Дальність видимості цілей у нічні безпідсвічувальні приціли підвищується при більш високому освітленні місцевості (у світлу місячну ніч, сутінки) та при пересуванні і розташуванні цілей на світлому фоні. У похмурі і темні ночі, а також при розміщенні цілей на темному фоні (хвойний ліс, рілля) або при діях їх у костюмах захисного кольору дальність видимості зменшується.

Нічні безпідсвічувальні приціли складаються з об’єктива; електронно-оптичного перетворювача; окуляра; високовольтного перетворювача напруги; механізму вивірення та установки прицілу; механізму світлофільтрів; механізму захисту прицілу від засвічування; діафрагми та акумуляторної батареї.

Об’єктив створює у своїй фокальній площині (у прицілі вона суміщається з фотокатодом ЕОП) зменшене перевернуте зображення предмета (цілі, що спостерігається) малої яскравості.

Об’єктиви нічних прицілів складаються з 5 лінз, об’єднаних у дві групи і змонтованих в корпусі. Передня лінза об’єктива покрита захисним склом.

Усередині корпусу об’єктива розміщується: діафрагма, прозора пластина з призмою для проектування сітки в полі зору прицілу, механізм захисту прицілу від засвітлення і механізм світлофільтрів.

Електронно-оптичний перетворювач призначений для багатократного підсилення яскравості зображення предмета (цілі, що спостерігається), одержаного об’єктивом на фотокатоді, для обертання зображення у вертикальній і горизонтальній площинах і побудови його на вихідному екрані. У нічних безпідсвічувальних прицілах застосовуються двокаскадні ЕОП, зібрані у скляному балоні з вакуумом.

Окуляр служить для збільшення зображення, одержаного на вихідному екрані ЕОП. У нічних прицілах застосовуються чотирилінзові симетричні окуляри зі збільшенням у 7,2 рази.

На корпус окуляра для зручності спостереження і стрільби надягається гумовий наочник, а для запобігання потраплянню в окуляр вологи у ньому передбачено патрон підсушки.

Високовольтний перетворювач напруги призначений для перетворення електричного струму акумуляторної батареї у постійний струм високої напруги для живлення ЕОП. Він складається з перетворювача напруги, високовольтного блока та дільника напруги.

Перетворювач напруги призначений для перетворення постійного струму АКБ низької напруги (3,7–4,5 В) у змінну високу напругу (7–8 кВ).

Високовольтний блок призначений для випрямлення і збільшення змінної напруги, одержаної у перетворювачі, в постійну напругу 38 кВ.

Дільник напруги подає необхідну напругу до кожної камери ЕОП.

Механізм вивірення та установки прицілу призначений для проведення вивірення прицілу по висоті та боковому напрямку, а також для установлення необхідних кутів прицілювання і введення бокових поправок.

Він установлюється на корпусі об’єктива і має: зовні – маховички (ковпачки) зі шкалою і стопорними гвинтами; усередині – проекційну систему для проектування в полі зору сітки прицілу. Проекційна система складається з: прозорої пластини з призмою, розміщеної на оптичній осі прицілу; чотирьох лінз; чотирьох призм; сітки та захисного скла. Для освітлення сітки в корпусі вмонтована лампочка підсвічування.

Механізм світлофільтрів призначений для отримання максимальної контрастності зображення цілі і підвищення можливості роботи прицілу при різноманітному нічному освітленні.

Механізм захисту прицілу від засвічування полум’ям свого пострілу встановлюється на прицілах ПГН-1 і ППН-3. Автоматично при натисканні на спусковий гачок (у момент здійснення пострілу) цей механізм закриває об’єктив позаду і перегороджує шлях потоку світла на ЕОП, завдяки цьому засвічування прицілу полум’ям свого пострілу не відбувається.

Діафрагма надягається на корпус об’єктива при вивіренні прицілу вдень або у сутінках, а також для спостереження при високому природному освітленні.

Акумуляторна батарея є джерелом живлення високовольтного перетворювача, лампи підсвічування сітки прицілу і механізму захисту прицілу від засвічування.

Кадмієво-нікелева і срібно-цинкова акумуляторні батареї складаються з трьох послідовно з’єднаних акумуляторів, розташованих у пластмасовому корпусі. Вони розміщені у спеціальному відсіку прицілу. Напруга кадмієво-нікелевої батареї – 3,7 В, а срібно-цинкової – 4,5 В. Ємність (місткість) батарей 1,5 А/год, що забезпечує приблизно 6 годин роботи прицілу.

Акумуляторні батареї мають позначки 3КНБН-1,5 і 3СЦС-1,5. Перша цифра (3) вказує на кількість акумуляторів у батареї, букви означають назви акумуляторів (КНБН – кадмієво-нікелевий і СЦС – срібно-цинковий із середнім режимом розряду), остання цифра (1,5) – ємність батареї у А/год.

Час роботи прицілу до заміни джерела живлення влітку становить 6–8, а взимку 4–5 годин.

Окуляр
Окуляр

Розділ 4


Дата добавления: 2015-08-13; просмотров: 113 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: ПРИНЦИПИ, МЕТОДИ ТА ФОРМИ ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТЬ | МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПІДГОТОВКИ КЕРІВНИКА ДО ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТЬ З ВОГНЕВОЇ ПІДГОТОВКИ | З ВОГНЕВОЇ ПІДГОТОВКИ | ВНУТРІШНЯ БАЛІСТИКА | ЗОВНІШНЯ БАЛІСТИКА | ЗАГАЛЬНА БУДОВА ВОГНЕПАЛЬНОЇ СТРІЛЕЦЬКОЇ ЗБРОЇ | Технічна класифікація стрілецької зброї | Системи з відбоєм вільного затвора | Системи з відведенням порохових газів | МЕХАНІЧНІ ПРИЦІЛИ |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
ОПТИЧНІ ПРИЛАДИ ТА ПРИЦІЛИ| СТРІЛЕЦЬКОЇ ЗБРОЇ

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.008 сек.)