|
Геополитика: понятие и основное содержание. Субъекты внешней политики по Конституции Украины.
Геополитика (греч. земля + государственные или общественные дела) — общественная наука о контроле над пространством. Геополитика изучает физико-географическую, политическую, экономико-географическую, расово-антропологическую, культурно-конфессиональную, семантическую и, наконец, цивилизационную обусловленность динамики международных отношений, мировой торговли, глобальной онтологии человечества.
Геополитика изучает закономерности в развитии государств, народов, культур, цивилизаций и религий. Через призму географии, пространственных факторов геополитика исходит из того, что география народов есть судьба.
Геополитика – учение о политико-стратегической ценности географической позиции, которую то или иное государство или нация реализует в своей истории. Реализует – значит: какую позицию объективно занимает то или иное государство, каким образом оно вписано в структуру геополитических интересов, существующих в мире; какую позицию государство стремиться занять через всю свою историю; как субъективно понимается политическое положение своей страны.
Проблемы безопасности также связаны с геополитикой. Геополитика позволяет давать новую трактовку геополитических особенностей положения государства, управления ресурсами. Категории: национальный интерес; народ (неотделимое от государства); сила как набор ценностных факторов, внушающих представление о могуществе государства. Концентрическая безопасность – «враг моего врага мой друг». Блокирующая безопасность – соседние государства объединяются для организации блока безопасности. Геополитика – мышление категориями континентов и океанов. Новый мировой порядок – многополюсная или однополюсная мировая система. Техногеографический фактор – смена отдельных эпох, в которых господствует внешний фактор силы: колумбова эпоха (морская сила); конец 19 века (железные дороги); середина 20 века (авиация); 80 годы 20 века (космическая техника).
Конституція:
Стаття 18. Зовнішньополітична діяльність України спрямована на забезпечення її національних інтересів і безпеки шляхом підтримання мирного і взаємовигідного співробітництва з членами міжнародного співтовариства за загальновизнаними принципами і нормами міжнародного права.
Стаття 85. До повноважень Верховної Ради України належить:
5) визначення засад внутрішньої і зовнішньої політики;
9) оголошення за поданням Президента України стану війни і укладення миру, схвалення рішення Президента України про використання Збройних Сил України та інших військових формувань у разі збройної агресії проти України
Стаття 92. Виключно законами України визначаються:
9) засади зовнішніх зносин, зовнішньоекономічної діяльності, митної справи
Стаття 106. Президент України:
3) представляє державу в міжнародних відносинах, здійснює керівництво зовнішньополітичною діяльністю держави, веде переговори та укладає міжнародні договори України; ПРЕЗИДЕНТ – ОСНОВНОЙ СУБЪЕКТ.
Стаття 116. Кабінет Міністрів України:
1) забезпечує державний суверенітет і економічну самостійність України, здійснення внутрішньої і зовнішньої політики держави, виконання Конституції і законів України, актів Президента України;
5) призначає та звільняє глав дипломатичних представництв України в інших державах і при міжнародних організаціях; приймає вірчі і відкличні грамоти дипломатичних представників іноземних держав;
8) організовує і забезпечує здійснення зовнішньоекономічної діяльності України, митної справи
Дата добавления: 2015-08-13; просмотров: 68 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Вопрос № 100 | | | Сущность и основные особенности неопатримониализма. |