Короткі теоретичні відомості. Тепер широко застосовують обертові різці

Тепер широко застосовують обертові різці. Характерною особливістю обробки обертовими різцями є утворення хвиля­стої поверхні (мал. 1). Чистота такої поверхні визначається довжиною хвилі l іглибиною западин h.

Мал. 1. Поверхня, оброблена обертовими різцями.

Довжина хвилі зале­жить від подачі, кількості різців на різальному інструменті та частоти його обертання. Чим менша подача, тіш менша довжина хвилі. Довжина хвилі також зменшується при збільшенні кількості різців і частоти обертання інструмента. Довжина хвилі визначається за такоюформулою:

де u — швидкість подачі, м/хв; п — частота обертання шпинде­ля, 1 об/с; Z — кількість різців на різальному інструменті.

Глибина западин при однаковій подачі та за інших однако­вих умов визначається радіусом різання. Радіус різання — це відстань від кромки різця до. осі шпинделя. Чим більший радіус різання, тим менша глибина западин при, однаковій довжині хвилі. Нормальною вважається довжина хвилі до 3 мм. При цьому глибина западин на поверхнях деталей безпосередньо після обробки на сучасних верстатах з великими подачами становить від 50 до 200 мкм. Технічні вимоги до чистоти повер­хонь, підготовлюваних для різних цілей, різні; наприклад, гли­бина западин і нерівностей на поверхнях,, підготовлених під склеювання, повинна бути в межах 25—40 мкм. Для поверхонь, що їх мають покривати непрозорими фарбами, допускається глибина нерівностей до 8 мкм, а під прозорі лаки — до 3 мкм. Вищі вимоги ставляться до чистоти поверхонь, що їх мають полірувати. Найменші нерівності на блискучій полірованій по­верхні дуже помітні, тому під полірування глибину нерівностей доводять до 1 мкм.

Крім розглянутих явищ і факторів, на чистоту поверхні істотно впливають напрям і швидкість різання, товщина струж­ки, кут різання, підпор волокон перед різцем, надламування стружки, особливості будови деревини. Найчистіші поверхні де­ревини утворюються, коли різати вздовж волокон. Досить чисті поверхні можна дістати при торцевому різанні, якщо знімати дуже тонку стружку. Різання поперек волокон чистої поверхні не дає, бо в цьому напрямі зв'язок між волокнами дуже слаб­кий, волокна легко вириваються,, утворюючи нерівності, ворс і шорсткість. Із збільшенням швидкості різання чистота обробки поліпшується не тільки тому, що зменшується довжина хвилі, а й тому, що волокна стружки перерізуються без згинання і відщеплення від деревини.

Товста стружка має більшу опірність згинанню і надламу­ванню, ніж тонка. Тому вона ще до перерізування різцем відщеплюється від основної деревини, утворюючи надриви й, не­рідко, випереджаючі тріщини. Чим тонша стружка, тим чистіша оброблена поверхня. Коли деталі зачищають на циклювальних верстатах, товщину стружки доводять до 10—15 мкм.

Збільшення кута різання сприяє надламуванню стружки й підвищенню чистоти обробки. Якщо кут різання досягає 90°, то відбувається не різання, а скобління; при цьому зіскоблю­ється дуже тонка стружка, але ефективність обробки стає дуже низькою.

Як уже зазначалося, в роботі обертового різця поєднується поздовжнє й торцеве різання. Перед виходом такого різця ви­никає зусилля, що прагне відщепити верхній шар деревини. Відщеплення і відрив частинок деревини погіршує чистоту об­робки. Щоб частинки деревини не відщеплювалась і не відри­вались, треба забезпечити підпір волокон перед різцем — при­тиснути верхні шари деревини назустріч різцю. Чим ближче до траєкторії різця зосереджується підпираюча сила, тим чистішою виходить оброблена поверхня.

У ручному рубанку волокна деревини підпирає передній край льотка в підошві колодки; на верстатах цей підпір забез­печується спеціальними пристроями. Крім підпору волокон, для утворення чистої і гладенької поверхні передбачається надла­мування стружки відгинанням її по ходу різця й розчленуван­ня на дрібніші частинки. В ручному рубанку стружку надламує так званий горбатик, а на фугувальних і рейсмусних верста­тах — спеціальні стружколоми на різцях перед кромкою.

На чистоту обробки значно впливає, будова деревини. Відщепи, вириви, ворсистість і нерівності часто утворюються по­близу сучків, на косошарих і завилькуватих ділянках, а також у випадках, коли ріжуть проти шару, в так-званий задир.

Дата добавления: 2015-08-13