Переміщають особисті речі.

Суб'єкти митного контролю наділені певною компетенцією (сукупністю прав і обов'язків) на виконання конкретних дій, пов'язаних з підготовкою інформаційної основи для перевірки додержання учасниками ЗЕД та іншими особами вимог митного законодавства, підготовки, прийняття і реалізації рішень за фактами, встановленими

Основні заходи митного контролю

у процесі такої перевірки.

Митне оформлення і митний контроль включають такі заходи: організаційно-управлінські, правоохоронні, фіскальні.

Митний контроль містить сукупність заходів спостереження за об'єктами контролю, перевірки фактичного дотримання митних норм і правил, реагування на встановлені правомірні і неправомірні дії і бездіяльність контрольованих осіб, що мають відношення до переміщення товарів через митний кордон. Сукупність цих заходів залежить від конкретних ситуацій, але в загальному вигляді це - оргакізаційно-управлінські заходи, пов'язані з реалізацією законів та інших нормативних актів про організацію і здійснення митного контролю за визначеними об'єктами, управлінням ними. До числа організаційно-управлінських заходів митних органів належать:

• визначення місць і часу митного контролю та оформлення товарів і транс­ портних засобів;

• встановлення маршрутів і термінів доставки товарів;

• накладення засобів ідентифікації на товари, що доставляються під митним контролем;

• розробка технологічних схем митного контролю та оформлення;

• прийняття рішень з різноманітних питань, що виникають у процесі підготовки товарів до переміщення, їх пред'явлення митним органам, розміщення на збереження під той або інший митний режим і т.д.;

• реалізація цих рішень;

• організація взаємодії співробітників митних органів з учасниками ЗЕД з метою здійснення перевірочних заходів щодо об'єктів митного контролю, перевірки дотримання ними встановленого порядку переміщення товару;

• заходи з перевірки документів, що містять відомості про особи, які переміщують товари;

• заходи з фактичного огляду, огляду самих товарів, транспортних засобів, в яких переміщуються товари різноманітних категорій осіб, а також особистого огляду окремих осіб, що викликають підозру про приховування в одязі, на поверхні тіла або всередині себе тих або інших предметів контрабанди;

• одержання інформації про об'єкти контролю, порівняння їх з даними, зазначеними в поданих у митний орган учасниками ЗЕД документах, виявлення можливих розбіжностей у цих відомостях, прийняття рішень про подальші дії щодо уточнення істини або про завершення даного етапу митного контролю;

• інформування суб'єктів валютного контролю про отримані результати;

• спостереження за дотрішанняммитштарежю^ів, під дію яких підпадають товари в процесі митного оформлення, та ін.

Здійснення організаційно-управлінських заходів доз«5ляє організувати реалізацію правоохоронних заходів (адміністративна-правових, адміністративне -процесуальних, кримінальних), які забезпечують виявлення, попередження, розкриття і припинення правопорушень, а також фіскальних заходів, які полягають у нарахуванні і зборі митних платежів, перерахуванні їх до бюджету.

Функції митного контролю

Функції митного контролю:

1) створення умов, що сприяють прискоренню зовнішньо­
економічного обороту;

2) дозвільний порядок переміщення через митний кордон
товарів і транспортних засобів;

3) ведення боротьби з контрабандою, порушеннями митних правил і податкового
законодавства, а також припинення незаконного обороту через митний кордон
наркотичних засобів, зброї, боєприпасів, вибухових речовин, предметів художнього,
історичного та археологічного надбання народів;

4) своєчасне і повне стягування мит, податків та інших митних платежів;

5) ведення митної статистики зовнішньої торгівлі і спеціальної митної статистики
країни;

6) здійснення в межах компетенції митних органів валютного контролю;

7) ведення Товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності тощо.
Митний контроль і митне оформлення товарів і транспортних засобів,

маючи різні функції, у той же час дуже взаємозалежна здійснюються паралельно, а часто й одночасно.

Принципи митного контролю

Основними принципами митного контролю є вибірковість і достатність форм. При проведенні митного контролю митні органи використовують, як правило, ті його форми, що є достатніми для забезпечення дотримання чинного законодавства.

Вибір форм митного контролю може залежати від характеру і

вартості ввезених на митну територію товарів, виду митного режиму, в який вони розміщуються. Так, товари, які ввезеш на митну територію країни і розміщуються у режими випуску для вільного обігу, реімпорту і митного складу, повинні подаватися митному органу, який здійснює митне оформлення таких товарів. При цьому замість ідентифікаційного огляду здійснюється огляд не менше 50% товарів кожного найменування з числа всіх пред'явлених товарів у випадках, якщо:

—опис і/або код товару, а також країна походження в різних товаросупровідних і митних документах різняться;

—у складі однієї партії здійснюється ввезення товарів з високим¹ і низьким рівнем митного обкладення.

У той же час, якщо ввезені товари не оподатковуються митними платежами і податками, то проводиться тільки ідентифікаційний огляд таких товарів.

Якщо принцип достатності тієї або іншої форми митного контролю не визначений щодо даної конкретної ситуації в нормативних документах, питання про достатність форм митного контролю вирішується посадовими особами митного органу на власний розсуд.

Особливе значення митні органи приділяють контролю за ввезенням до країни зброї, боєприпасів, наркотичних і психотропних речовин, друкарської продукції, кіно-, фото-, аудіо- і відеоматеріалів, спрямованих на пропаганду фашизму, порушення соціальної, расової, національної і релігійної ворожнечі. Для вирішення цього завдання митні органи періодично організовують 100-процентний огляд повітряних суден і пасажирів, що прибули на них, ручної поклажі і багажу.

Дотримання принципів вибірковості і достатності митного контролю не повинно порушувати основні права і свободи громадян.

Звільнення від визначених форм митного контролю відповідно до міжнародних договорів здійснюються після ратифікації цих договорів. Прикладом може служити оформлення дипломатичної пошти. При здійсненні митного контролю посадові особи митних органів роблять тільки зовнішній огляд дипломатичної пошти і перевіряють дотримання вимог щодо маркування та опис пошти в кур'єрському листі, оскільки ці вимоги встановлені відповідно до міжнародних конвенцій.

При контролі за переміщенням через митний кордон окремих товарів і транспортних засобів, крім митних органів, також беруть участь й інші державні органи. Наприклад, митне оформлення може бути завершене тільки після здійснення ветеринарного, фітосанітарного, екологічного та інших видів державного контролю. На органи МВС покладено контроль за зброєю невоєнних зразків і боєприпасів до неї.

Форми митного контролю

Митне законодавство передбачає проведення митного контролю в основних формах, які наведені на рис.8.14.

Рис.8.14. Основні форми митного контролю

Перевірка документів і відомостей, необхідних для митних цілей, полягає у вивченні документів, установленні відповідності їх оформлення і заповнення встановленим правилам і нормам. Ця форма митного контролю може передувати іншим формам митного контролю: огляду, обліку і т.д. Проте в окремих випадках митний контроль може обмежитися тільки перевіркою документів.

За своїм призначенням документи, необхідні для митних цілей, як правило, діляться на такі групи: транспортні, торгові, митні, інші.

До транспортних документів належать: накладні, коносаменти, декларації, дорожні відомості, передатні відомості, багажні, інші.

До торгових документів належать: контракти, договори, рахунки-фактури, специфікації, інвойси, пакувальні аркуші, інші.

До митних документів належать документи, що видаються митними органами або оформляються за їх участю, наприклад: ліцензії на відкриття митного складу, складу тимчасового зберігання (СТЗ), магазину безмитної торгівлі; кваліфікаційний атестат фахівця з митного оформлення; документ контролю доставки (ДКД), декларація митної вартості (ДМВ); вантажна митна декларація (ВМД); свідчення про допущення транспортних засобів (контейнерів) для перевезення під митним контролем і т. п.

До інших документів належать установчі документи осіб, що підтверджують їхні права на здійснення зовнішньоторговельної діяльності, дозволи різноманітних державних органів, наприклад: дозволи органів, що здійснюють ветеринарний і фітосанітарний контроль; дозволи Міністерства культури і т. д.

Митний огляд (огляд, товарів і транспортних засобів, особистий огляд) являє собою фактичний контроль. Митний огляд -ще адміністративна дія, що полягає у фактичній перевірці товарів і транспортних засобів з метою встановлення законностіїхпереміщеннячерезкордон, відпобідностітоварів, що перевіряються, даним, узагальненими вантажній митній декларації, а також даним, зазначеним у дозвільних документах державних органів; запобігання ввезенню або вивезенню заборонених товарів; виявлення прихованого провозу товарів; виявлення товари, що переміщуються без документів; визначення характеристик товару залежно від інших Цілей огляду.

Огляд проводиться шляхом: розкриття тари та упаковки товарів, установлення їх найменування; підрахунку кількості товару; у разі необхідності - оцінки якості товару; перевірки всіх місць, порожнин, конструктивних особливостей у транспортних засобах і товарах з метою Виявлений схованок, сховищ, в яких можуть бути сховані товари.

З цією метою застосовуються технічні засоби митного контролю (ТЗМК), а також такі засоби, як прощупування, проколювання, розбирання конструктивних деталей, вузлів і агрегатів, порушення цілісності усього або частини предмета і т. п.

Проведення митного огляду може здійснюватися в таких видах:

• ідентифікаційний огляд - огляд, проведений у спрощеному порядку з метою встановлення фактичної відповідності товарів їх опису і кількості, заявленій декларантом, визначення країни походження товарів, тобто йдеться про зовнішню ідентифікацію товарів;

• огляд з перерахунком кількості вантажних місць без їх розкриття, з вибірковим розкриттям, з розкриттям усіх вантажних місць;

• огляд з перерахунком кількості предметів у вантажних місцях (вибірково або всіх);

• огляд з вимірами і визначенням характеристик товару з узяттям проб і зразків або без них;

• огляд, спрямований на виявлення схованок, приховувань, контрабанди. Митним законодавством установлено перелік товарів, що підлягають в

обов'язковому порядку Митному огляду. До них належать товари:

а) що підлягають обкладенню акцизним податком або близькі за найменуванням в описовій частині документів з акцизними товарами;

б) що підлягають обкладенню митом;

в) що підпадають під заходи нетарифного регулювання;

г) близькі за найменуванням до зазначеного в пунктах б) і в), коли класифікація по ТН ЗЕД СНД викликає сумнів і зняти його не Можна без фактичного огляду;

д) стосовно яких є оперативна інформація.

Огляд становить окремий етап митного контролю та оформлення товарів і транспортних засобів. За результатами контролю складається акт митного Огляду.

Розглядаючи таку форму митного контролю, як огляд, слід виокремити особистий огляд, застосовуваний до фізичних осіб. Проведення особистого огляду припускається у виняткових випадках за рішенням начальника митного органу або особи, що його заміщає, тільки в разі наявності достатніх підстав припускати, щофізична особа, яка перетинає кордон або перебуває в зоні митного контролю або транзитній зоні аеропорту, відкритого для міжнародних сполучень, приховує при собі і не видає на вимогу посадової особи митного органу товари, що е об'єктами порушення чинного законодавства, контроль за виконанням якого покладено на митні органи.

Відповідно до ст. ЗО Митного кодексу України службовими особами митниць проводиться огляд та переогляд речей громадян.

За наявності підстави вважати, що громадянин переміщує через митний кордон України предмети, що підлягають контролю інших державних органів (екологічному, радіологічному, ветеринарному, фітосанітарному, санітарно-епідеміологічному), обліку чи митному обкладенню, а також предмети, переміщення яких через митний кордон заборонено чи обмежено, та предмети, заборонені до переміщення транзитом, митниця має право провести огляд, а також переогляд речей громадян з розпакуванням багажу. Огляд чи переогляд з розпакуванням вантажу проводиться обов'язково в присутності його власника або особи, яка діє на підставі належним чином оформлених документів на право власника.

Але існують випадки, огляду чи переогляду речей, коли їх власник відсутній:

1) якщо несупроводжуваний багаж містить у собі предмети, які становлять небезпеку для життя та здоров'я людей, рослинного чи тваринного світу або можуть завдати шкоди громадянам чи підприємствам;

2) у разі, якщо громадянин чи його представник не з'являється протягом місяця з дня надходження у митницю призначених речей у несупроводжуваному багажі;

3) при пересиланні речей у міжнародних поштових відправленнях;

4) якщо речі чи предмети залишені на території України з порушенням зобов'язання про транзит цих речей через територію України.

У разі, якщо огляд чи переогляд здійснюється, коли власник багажу відсутній, обов'язкова присутність представника організації, що здійснювала зберігання, перевезення чи пересилання речей (залізниці, пошти).

У перших двох випадках складається акт встановленого зразка. За наявності порушень митних правил відповідно оформляється протокол.

Особистий огляд громадян, які прямують в Україну може проводитися тільки після того, як прикордонники перевірили їхні паспорти, а тих, які виїздять з України - до паспортного контролю.

Особистий огляд може здійснюватися щодо громадян, яким виповнилося 16 років, а молодших дітей - у присутності батьків або осіб, що їх супроводжують. Сам огляд особи проводиться на дотик.

Під час особистого огляду також детально оглядаються всі дрібні предмети, що є у громадянина, а також головні убори, верхній одяг, ступні ніг тощо. Особистий огляд проводиться тільки в ізольованих приміщеннях аеропортів, вокзалів, приміщень транспортних організацій, які відповідають вимогам санітарії і гігієни і в яких не повинно бути ніяких зайвих речей. Особистий огляд здійснює працівник митниці тієї ж статі, що й особа, яку оглядають, у присутності двох свідків і, в разі потреби, медпрацівника.

У проведенні особистого огляду, за рішенням службової особи митного органу, можуть брати участь працівники органів СБУ, МВС, прикордонних військ, якщо вони однієї статі з особою, яка підлягає особистому огляду. Службова особа митниці, якій доручено здійснення особистого огляду, має право застосовувати необхідний інструмент і технічні засоби для детального обстеження одягу, взуття, дрібних предметів обстежуваного.

Якщо під час огляду незаконно зіисуто якісь речі громадянина, митниця повинна їх відшкодувати. Після закінчення особистого огляду, незалежно, були виявлені заборонені предмети чи ні, складається акт-протокол у трьох примірниках за результатами обстеження, котрий підписують всі особи, що були присутні на огляді, а також особа, яку оглядали. На цьому ж протоколі, особа, яку оглядали може записати свої зауваження чи подати скаргу щодо порядку огляду. Перший примірник протоколу видається особі, яку оглядали, другий залишається у справах митниці, а третій надсилається до Державної митної служби України.

Дії осіб, які здійснювала особистий огляд, можуть бути оскаржені начальнику відповідної митниці, а рішення начальника митниці або особи, що його заміщує - Голові Держмитслужби України.

У разі добровільного пред'явлення громадянином, який прямує через митний кордон, приховуваних ним предметів або цінностей, працівник митного органу за наявності достатніх підстав вважати, що цей громадянин не приховує ще які-небудь предмети і цінності, може обмежитись затриманням добровільно виданих предметів і цінностей, засвідчивши цей факт у протоколі.

Митному огляду не підлягають:

• особистий багаж Президента країни і членів його сім!, які його супроводжують;

• особистий багаж депутатів Верховної Ради і членів Уряду України при перетині ними кордону в зв'язку з виконанням своїх депутатських або службових обов'язків;

• іноземні військові кораблі (судна), бойові і військово-транспортні повітряні судна і військова техніка, що рухаються своїм ходом.

Облік товарів і транспортних засобів. Ця форма митного контролю застосовується в зв'язку з тям, що на митні органи покладено обов'язок вести статистичний облік товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон, розміщуються на митних складах, складах тимчасового зберігання, перевезених митними перевізниками і т.д.

Облік здійснюється, зокрема, шляхом ведення різноманітних реєстраційних книг і журналів, до яких вноситься інформація про товари і транспортні засоби. Це можуть бути журнали реєстрації ВМД, журнали, в яких зазначається інформація про товари, розміщені на СТЗ, і т.п., журнали обліку транспортних засобів, що перетинають митний кордон, тощо.

Усне опитування фізичних і посадових осіб. Ця форма митного контролю характерна, наприклад, для контролю речей громадян, що перетинають митний кордон, коли працівник митного органу проводить опитуванння з метою виявлення предметів, заборонених до ввезення/вивезення, валюти тощо.

Перевірка обліку і звітності. Прикладом цієї форми контролю може служити контроль митними органами стану обліку товарів на складі тимчасового зберігання. На письмову вимогу уповноваженої посадової особи митного органу власник складу зобов'язаний надати звіт про товари, що зберігаються, або про товари, що збули на зберіганні, і транспортні засоби протягом періоду, обумовленого митним органом. Звіт складається за встановленою формою і подається протягом визначеного терміну з дня пред'явлення такої вимоги.

Митний орган має право робити інвентаризацію товарів і транспортних засобів, що зберігаються на складі.

Конструкція і розміщення приміщень, облаштованість територій, що є зонами митного контролю¹, також повинні сприяти цілісності товарів і забезпечувати неможливість доступу до них сторонніх осіб. На вимогу митного органу приміщення повинні бути обладнані подвійними запірними пристроями (пломба, печатка тощо), один з яких має перебувати у розпорядженні митного органу.

Відповідно до митного законодавства митний контроль може здійснюватися також в інших формах, наприклад, шляхом спостереження, обстеження, аналізу тощо.

Діяльність митних органів України пов'язана із здійсненням митного контролю та митного оформлення товарів, речей, валюти, цінностей, транспортних засобів, які

Організація митного контролю в Україні

переміщуються через митний кордон України.

Митне оформлення та митний контроль здійснюються особовим складом підрозділів регіональних митниць і є його повсякденною роботою. Як і будь-яка діяльність, робота з виконання митного контролю та митного оформлення потребує належної організації. Всі операції, які здійснюються в процесі митного оформлення та контролю, мають бути належним чином упорядковані

та відображені в нормативних актах (документах), технологічних схемах, порядках, що визначають правову основу та послідовність дій співробітників митниці. Така робота проводиться в митних органах України Управлінням організації митного контролю Держмитслужби України та відділами організації митного контролю регіональних митниць. У митницях функція з організації митного контролю покладається на одного із заступників начальника митниці або на один чи кілька спеціально створених підрозділи.

Служби, які здійснюють митний контроль

Управління організації митного контролю Державної митної служби України підпорядковується заступнику Голови ДМСУ, відділ організації митного контролю регіональної митниці -начальнику регіональної митниці та одному з його заступників. Структура Управління організації митного контролю затвер­джується Головою ДМСУ (рис.8.15), відділу організації митного контролю - начальником регіональної митниці.

Рис.8.15. Структура Управління організації митного контролю ДСМУ

Основні напрями організації митного контролю і митного оформлення

Організація митного контролю і митного оформлення – це комплекс заходів, вжитих митними органами у зв'язку з пере­міщенням через митний кордон товарів і транспортних засобів. Цей комплекс містить створення митної інфраструктури, що дає змогу забезпечити митний контроль і митне оформлення як у передбачених місцях їх здійснення, так і в інших місцях, де можуть перебувати товари і транспортні засоби, що підлягають митному контролю, або здійснювати діяльність, контроль за якою покладено на митні органи.

Крім цього, організація митного контролю і митного оформлення передбачає вирішення питань щодо:

• конкретних місць і часу перетину митного кордону;

• місць і часу здійснення митного контролю і митного оформлення;

• порядку повідомлення учасниками ЗЕД про наміри здійснити експортну або
імпортну операцію;

• часу, місць і засобів доставки, обліку і пред'явлення товарів та транспортних
засобів і передачі митному органу документів на них;

• порядку взяття товарів і транспортних засобів під митний контроль, розміщення
їх на СТЗ та ін.

На основі аналізу інтенсивності і характеру товаропотоків у місцях дислокації митного органу, видів і кількості використовуваного учасниками ЗЕД транспорту, а також наявних можливостей митного органу (кадрових, технічних та ін.) у процесі організації митного контролю і митного оформлення розробляються технологічні схеми їх здійснення. Працівники митного органу розставляються на робочі місця, між ними розподіляються конкретні функції, організується взаємодія, вирішуються питання координації роботи і контролю за ходом здійснення митного контролю і митного оформлення, стимулювання учасників цих процесів.

Організація митного контролю і митного оформлення є досить складним, багатогранним процесом. Його особливості залежать від багатьох чинників.

Місця і час перетину митного кордони. Митним законодавством і відомчими нормативними актами визначаються місце і час перетину товарами і транспортними засобами митного кордону, здійснення митного контролю і митного оформлення, а також час перебування товарів під митним контролем. Так, перетин товарами і транспортними засобами митного кордону допускається в місцях, обумовлених митними органами, і під час їх роботи. Водночас товари і транспортні засоби можуть перетинати митний кордон в інших місцях і поза часом роботи митних органів, але тільки за погодженням з ними.

Законодавство встановлює, що моментом перетину митного кордону є:

а) для авіаперевезень: при експорті - завершення митного оформлення в
аеропорту, де відбувається навантаження; при імпорті - початок або здійснення
митного оформлення в першому аеропорту на території України, в якому відбувається
розвантаження чи перевантаження товарів, якщо факт перевантаження підтверджено
митним органом цього аеропорту;

б) для морських і річкових перевезень: при експорті - здійснення або завершення
митного оформлення в порту навантаження на території України; при імпорті - початок
або здійснення митного оформлення в першому порту розвантаження чи пере­
вантаження на території України, якщо факт перевантаження підтверджено митним
органом цього порту;

в) для товару, що доставляється поштою: здійснення митного оформлення в пункті міжнародного поштового обміну;

г) для перевезень іншими видами транспорту (в т. ч. залізничним або автомобільним): при експорті - здійснення або завершення митного оформлення у пункті пропуску на митний кордон України на шляху переміщення товару; при імпорті - початок або здійснення митного оформлення у пункті пропуску на митному кордоні України на шляху переміщення товару.

Місця і час митного контролю і митного оформлення. Саме в місцях перетину митного кордону (пунктах пропуску) ввезені товари і транспортні засоби приймаються під митний контроль, а при їх вивезенні за межі митної території здійснюється контроль за фактичним перетином митного кордону.

Переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон провадиться відповідно до їх митних режимів, правом вибору і застосування яких наділені декларанти. Процедура декларування поданих митному органу товарів і транспортних засобів є основною частиною митного оформлення.

Митне оформлення проводиться у визначених для цього місцях у регіоні діяльності митного органу, в якому перебуває відправник або одержувач товарів або їх структурний підрозділ, і під час роботи митного органу. Водночас на прохання і за рахунок зацікавленої особи за згодою митного органу, у регіоні діяльності якого перебуває така особа, митне оформлення може здійснюватися в інших місцях і поза часом роботи митного органу, що дав на це згоду.

Місця доставки й пред'явлення товарів і транспортних засобів. Місцями пред'явлення товарів і транспортних засобів митному органу з метою їх декларування і збереження до випуску або надання особі в розпорядження відповідно до обраного митного режиму є склади тимчасового зберігання, засновані митними органами або вітчизняними юридичними особами. Державна митна служба України має право встановлювати порядок, за якого митне оформлення окремих категорій товарів може провадитися тільки визначеними митними органами. Наприклад, подібний порядок визначено стосовно електроенергії, дипломатичних вантажів тощо.

Місцем прибуття на митну територію і доставки товарів та транспортних засобів, відповідно до митного законодавства, може бути тільки склад тимчасового зберігання. Ця вимога поширюється і на випадки митного оформлення в пунктах пропуску. Тому в аеропортах і портах, відкритих для міжнародного сполучення, на вантажних терміналах, складах і майданчиках залізничних станцій, що здійснюють прийом, навантаження, розвантаження і видачу товарів, які переміщуються через митний кордон, у пунктах пропуску через державний або митний кордон, де здійснюється міжнародне автомобільне сполучення, наявність складів тимчасового зберігання є обов'язковою.

Склад тимчасового збереження (СТЗ) - це спеціально виділене та обладнане приміщення або інші місця, призначені для збереження товарів і транспортних засобів під митним контролем, з моменту пред'явлення митному органу і до їх випуску або надання особі в розпорядження відповідно до обраного митного режиму, контролю, їх збереження, переміщення, обліку тощо; розпорядження товарами після випуску їх у вільний обіг або розміщення в інший митний режим.

Операція розміщення на склад тимчасового зберігання товарів і транспортних засобів належить до процесів, що передують основному митному оформленню, тобто їх декларуванню і застосуванню до них визначеного митного режиму. Попередні операції здійснюються з метою полегшення і прискорення проведення цих процедур і спрямовані на недопущення ввезення і вивезення заборонених товарів і транспортних засобів, а також на їх ідентифікацію для митних цілей. Товари і транспортні засоби набувають статусу таких, що знаходяться на тимчасовому зберіганні автоматично з моменту їх пред'явлення митному органу.

При ввезенні пред'явленням є повідомлення прикордонного митного органу перевізником або уповноваженою ним особою про прибуття товарів і транспортних засобів на митну територію або в місце доставки (митницю призначення).

При вивезенні товарів і транспортних засобів пред'явлення виражається в прийнятті митним органом відправлення митної декларації або в повідомленні митного органу призначення про їх прибуття в місце доставки. Оскільки транспортні засоби декларуються в складі перевезених ними товарів, то їх митне оформлення здійснюється в місцях митного оформлення товарів. Безпосередньо на митному кордоні митному оформленню підлягають морські, річкові і повітряні судна, порожні транспортні засоби і транспортні засоби, що перевозять пасажирів, їх декларування здійснюється за допомогою надання митному органу транспортних документів, що підтверджують факт державної реєстрації даного транспортного засобу і право на керування ним.

Відповідно до митного законодавства, місця перетину митного кордону і місця здійснення митного оформлення товарів і транспортних засобів є зонами митного контролю, а переміщення товарів, транспортних засобів і осіб, включаючи посадових осіб інших державних органів, через межу таких зон допускається тільки з дозволу митних органів і під їхнім контролем.

Основні напрями вдосконалення типової і принципової схеми організації митного контролю на сучасному етапі розвитку зовнішньоекономічних відносин України полягають у:

1) вдосконаленні організації механізму митного контролю;

2) скороченні термінів і підвищенні якості огляду товарів і транспортних засобів;

3) скороченні термінів сплати митних платежів;

4) вдосконаленні документального оформлення митних процедур;

5) попередженні заподіяння збитку економіці і загрози загальній безпеці країни;

6) зменшенні витрат на здійснення контролю за допомогою розробки гнучких технологій залежно від категорій товарів і осіб, що їх переміщають;

7) забезпеченні доставки товарів у повному обсязі до місць митного оформлення;

8) поліпшенні взаємодії з транспортними організаціями за допомогою розробки і впровадження спільних технологій, що забезпечують здійснення ефективного митного контролю та оформлення товарів з урахуванням необхідності забезпечення безперервності перевізного процесу і необхідності скорочення простою транспортних засобів;

9) розробці і впровадженні заходів для вдосконалення основних напрямів взаємодії митної служби з іншими правоохоронними органами;

10) вдосконаленні контролю на напрямах незаконного переміщення товарів і транспортних засобів.

З викладеного вище випливає, що лише в результаті вдосконалення організаційної структури митних органів та організації митного контролю на кожній ділянці здійснення цього процесу може бути забезпечена висока результативність функціо­нування митної системи в цілому.

Попередні рішення при здійсненні митного контролю

Відповідно до встановленого порядку і залежно від умов переміщення через митний кордон товарів і транспортних засобів у процесі митного оформлення виділяють дві стадії:

1) здійснення попередніх операцій;

2) здійснення основного митного оформлення.
Попередні операції мають полегшити і прискорити проведення

основного митного оформлення. Основне завдання попередніх

операцій, що передують основному митному оформленню, - об'єднання зусиль усіх, хто має відношення до переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон у рамках своєї компетенції для досягнення цілей митного контролю.

Митні органи в цьому процесі посідають ключове становище. Цьому сприяє наділення митних органів правом інформування і консультування учасників ЗЕД, у тому числі про чинні нормативні акти з митної справи. У свою чергу зацікавлені особи мають право одержувати в митних органів відповідну інформацію і консультації.

Однією з найважливіших функцій, покладених на митні органи, є створення умов, що сприяють прискоренню товарообміну через митний кордон країни. Для цього визначені нормативи часу на проведення цих митних процедур. Так, митне оформлення товарів і транспортних засобів повинно починатися не пізніше ЗО хвилин після того, як посадова особа митного органу заявила про свою готовність до здійснення цієї процедури. Крім того, митницям і митним посадам рекомендовано завершувати митне оформлення не пізніше закінчення поточного робочого дня. З цією метою встановлені граничні терміни пред'явлення товарів і транспортних засобів митному органу. Так, терміни подачі декларації не повинні перевищувати 10 днів з дати пред'явлення митному органу товарів і транспортних засобів, що перевозять товари. Порожні транспортні засоби і транспортні засоби, що перевозять пасажирів, підлягають декларуванню не пізніше трьох годин після перетину митного кордону при в'їзді і в такий самий термін до перетину митного кордону при виїзді.

Встановлено час пред'явлення товарів і транспортних засобів у місцях їхньої доставки, що виражається в повідомленні митного органу про завершення перевезення, - не пізніше ЗО діб.

Поряд з попередніми операціями, що передують основному митному оформленню, виокремлюється і такий напрямок діяльності митних органів, як прийняття митними органами попередніх рішень. Як і попередні операції, прийняття таких рішень спрямовано на забезпечення належного застосування і виконання законодавчих актів стосовно переміщуваних через митний кордон товарів. Прямий зв'язок прийняття попередніх рішень із здійсненням попередніх операцій полягає в необхідності одержання документально підтвердженого рішення відповідного митного органу до початку основного митного оформлення.

Попередні рішення насамперед спрямовані на захист економічних інтересів країни, а також виконують фіскальні функції і поширюються на класифікацію товарів відповідно до ТН ЗЕД і на визначення країни походження товарів.

Пункти пропуску

Одним з елементів митної інфраструктури є пункт пропуску через державний кордон України - території або частина території прикордонної залізничної, автомобільної станції, морського, річкового порту (аеропорту) з комплексом будівель, споруд та інженерно-технічних засобів, де здійснюються визначені законо давством види контролю з метою пропуску через державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна. Пункти пропуску поділяються:

• за видами транспортного сполучення - на залізничні, автомобільні, морські, ічкові, повітряні, пішохідні;

• за категоріями поїздок - на міжнародні (пропуск через кордон громадян і транспортних асобів усіх держав), міждержавні (пропуск через кордон громадян і ранспортних засобів України та усідньої держави), місцеві (спрощений пропуск через ордон громадян України і сусідньої держави, які проживають у прикордонних бластях, районах, та транспортних засобів, що їм належать);

• за характером транспортних перевезень - на пасажирські, вантажні, вантажно- асажирські;

• за режимом функціонування - на постійні, тимчасові, цілодобові й такі, що рацюють у визначений на підставі двосторонніх договорів час.

Технологічна схема митного контролю

Одним із напрямків організації митного контролю є розробка і запровадження в дію технологічних схем митного контролю та митного оформлення.

Технологічна схема - це встановлена керівництвом митного органу, обов'язкова для виконання послідовність дій співробітників підрозділів митного органу під час здійснення операцій митного контролю та митного оформлення. Технологічна схема може

регламентувати діяльність як одного, так і кількох підрозділів митного органу, а також взаємодію підрозділів митного органу з підрозділами інших контролюючих органів (служб): ветеринарної, санітарної, фітосанітарної, екологічної, підрозділами прикордонних військ України та ін. Першочерговим завданням організації митного контролю є розгортання мережі митниць та їхніх структурних підрозділів, наближе­них до учасників зовнішньоекономічних зв'язків, місць найінтенсивнішої зовніш­ньоекономічної діяльності, з метою скорочення часу переміщення через митний кордон товарів і перетину його фізичними особами.

На митниці і митні пости припадає основний обсяг роботи зі здійснення митного контролю та оформлення. Тому вирішення питань, пов'язаних з визначенням оптимальної структури митниці (митного посту), що враховує цілі, принципи, основні напрями, порядок організації взаємодії всередині цих структур і між митними органами в цілому, - інше принципово важливе завдання організації митного контролю.

Ще одним напрямом організації митного контролю є включення в цей процес учасників зовнішньоекономічної діяльності, підприємств транспорту і зв'язку, інших правоохоронних органів, органів виконавчої влади суб'єктів країни. Особлива роль тут належить митним брокерам, митним перевізникам, власникам складів тимчасового зберігання і митних складів, чия особиста участь у здійсненні митних операцій покликана максимально полегшити і прискорити проведення митного контролю, а також значно скоротити витрати часу, сил і коштів.

Організація митного контролю в регіоні складається з:

1) визначення певного обсягу роботи митних органів (кількість реальних учасників зовнішньоекономічної діяльності, що знаходяться в регіоні діяльності митного органу, товарів, транспортних засобів і осіб, що підлягають митному контролю);

2) встановлення місць митного контролю та оформлення, оптимального розподілу між ними обсягу роботи з митного контролю і митної експертизи, створення належних умов для здійснення цих процедур;

3)визначення чисельного складу і розробки оптимальної структури митного
органу;

4) добору і навчання кадрів;

5) створення матеріально-технічної бази;

6) розробки системи зв'язку і взаємодії як усередині митного органу, так і між митною та іншими сферами народного господарства;

7) забезпеченню стійкої роботи всіх служб митного органу, що беруть участь у здійсненні митного контролю і сприяють цьому процесу.

Типова схема організації митного контролю відображає систему взаємодії служб митних органів, інших підприємств й організацій, що мають відношення до переміщення через митний кордон товарів, транспортних засобів і осіб. Блок-схема організації контролю при вивезенні товарів і виїзді осіб зображена на рис.8.16 і 8.17.

Рис.8.16. Блок-схема пропуску через митний кордон України товарів, що підлягають

експортному контролю

Рис.8.17. Блок-схема пропуску через митний кордон України товарів, що підлягають

експортному контролю

Наведені схеми слід розглядати лише як ключові напрями організації митного контролю. У свою чергу кожний з напрямів включає достатньо багато операцій, регламентованих відповідними нормативними документами.

При ввезенні товарів, транспортних засобів і в'їзді осіб послідовність операцій при здійсненні митного контролю змінюється, хоча це істотно не впливає на принципову схему організації митного контролю.

Начальник митниці визначає посадову особу (чергового по митниці, начальника вантажного відділу або іншу уповноважену особу), відповідальну за прийняття ВМД, комерційних та інших необхідних для митного оформлення документів. Ця особа не повинна брати безпосередньої участі у митному оформленні товарів.

Тривалість митного оформлення товарів визначається кожною митницею окремо, залежно від характеру товару, обсягу товарної партії, від того, чи підлягає той або інший товар перевірці інших контролюючих служб.

Відповідальна особа після перевірки поданих документів на комплектність і відповідність іншим вимогам передає їх начальнику підрозділу митної статистики. За наявності достатніх підстав на кожному з етапів відповідальною особою може бути відмовлено у митному оформленні у порядку, встановленому чинним законодавством України.

Результати митного оформлення, з метою виключення підробок, фальсифікації, потребують спеціального захисту. Особовий склад забезпечується особистими номерними печатками, штампами «Під митним контролем». Також використовується захист у вигляді нумерації бланків митних документів (митних декларацій, протоколів про порушення митних правил тощо), нанесення на такі бланки спеціального малюнка, водяних знаків. Робота із запровадження нових систем захисту результатів митного оформлення є одним із напрямків організації митного контролю. Одним з нових видів захисту, впровадженим Управлінням організації митного контролю ДМСУ є нанесення на відбитки особистих митних забезпечень та митні документи спеціальних голографічних етикеток з декількома ступенями захисту. Самі митні забезпечення та порядок їх застосування також постійно вдосконалюються Держмитслужбою України. Так, у 1997 р. повністю було змінено форми митних забезпечень на більш досконалі. В митній системі України використовується чотири типи митних забезпечень (рис. 8.18):

а) особиста номерна печатка інспектора - проставляється на митних документах і свідчить про завершення митного оформлення;

б) штамп "Під митним контролем" - проставляється на митних документах і свідчить про перебування вантажу під митним контролем;

в) спеціальний пломбір з пуансонами - для накладання спеціальних пломб на місця, приміщення, транспортні засоби, в яких зберігаються або переміщуються товари та інші предмети, що знаходяться під митним контролем;

г) особиста металева печатка - для накладення відтисків на приміщення, сейфи, шафи тощо, в яких знаходяться митні документи, митне забезпечення інших видів або предмети під митним контролем.

Рис.8.18. Зразки особистих митних забезпечень інспекторів митних органів України

Особисту номерну печатку інспектора та штамп «Під митним контролем» виготовлено на основі універсального дата-штампа зі спеціальними барабанами та матрицею. На барабанах нанесено службові символи, що змінюються відповідно до потреб та вимог і мають кілька ступенів захисту.

Для відтиску особистої номерної печатки інспектора або штампа «Під митним контролем» на барабанах набирається рядок з дев'яти символів, кожний символ якого може змінюватися окремо, незалежно від інших.

Наприклад: >03 05 98 07, Е 0101 98 09.

Перший символ рядка має п'ять значень:

• позначки у вигляді > (на в'їзд); < (на виїзд) використовуються в особистій номерній печатці інспектора і вказують напрямок переміщення об'єктів митного контролю;

• три літерні значення у вигляді Е (експорт), І (імпорт), Т (транзит) застосовуються для штампа «Під митним контролем».

Символи з другого по сьомий відведено для позначення дати проставлення відтиску. Вони змінюються відповідно до поточної дати інспектором митниці самостійно.

Восьмий та дев'ятий символи рядка відведено для першого ступеня захисту від підробок. Змінюються інспектором митниці згідно з листом Державної митної служби України за підписом Голови ДМСУ або його заступників. Самостійно встановлювати інші значення цих символів забороняється.

Для роботи з особистими митними забезпеченнями типів 1 і 2 використовується спеціальна фарба різних кольорів (другий ступінь захисту від підробок), зміна кольору якої проводиться тільки централізовано Державною митною службою й одночасно по всіх митницях України.

Колір спеціальної фарби та порядок його зміни (зелений, червоний, синій) встановлюється єдиним для всіх митних органів України і може змінюватися тільки згідно з листом Державної митної служби України, підписаним Головою ДМСУ або його заступниками.

Пломбір виготовляється на базі стандартного пристрою (ГОСТ 18680-73) зі змінними пуансонами, призначеними для нанесення відтисків на металеву пломбу, на яких зображено: з одного боку - тризначний код митниці та номер спеціального пломбіра, з другого - зображення кадуцея, обрамлене обрисом Золотих воріт.

Особисті металеві печатки виготовляються для внутрішніх потреб митниці: опечатування робочих індивідуальних портфелів, приміщень, сейфів, шаф. У внутрішньому колі відбито номер особистої металевої печатки, у просторі між внутрішнім та зовнішнім колами розташовано назву митниці - власника митного забезпечення.

Декларування як складова митного контролю

Митне оформлення базується на додержанні учасниками ЗЕД вимог законодавства про обов'язкове декларування, тобто подання відомостей митним органам про всі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон, а також тих, митний режим яких змінюється. Декларування виражається в поданні митної декларації в усній, електронній або письмовій формі, інших документів та інформації, необхідних для

митного оформлення і митного контролю.

Усне декларування може застосовуватися при митному оформленні ручної поклажі і багажу пасажирів. Прикладом декларування в іншій формі може служити прохід пасажирів у міжнародних аеропортах по «зеленому коридору». У такому разі пасажир своєю дією заявляє співробітникам митниці про відсутність у нього товарів, що підлягають контролю митних органів.

У зв'язку з різними ситуаціями, в яких перебувають декларанти при ввезенні, вивезенні і транзиті товарів і транспортних-засобів, процес декларування може сильно відрізнятися за формою, змістом, терміном і т. ін., у тому числі залежно від виду обраного декларантом митного режиму. Відповідно і процес митного оформлення буде специфічним у кожній конкретній ситуації, хоча загалом сутність його буде незмінною - документальне фіксування відомостей про товар, прийняття рішень про його пропуск через митний кордон, подальші процедури контролю за ним або випуск у вільний обіг.

Декларування товарів, транспортних засобів та інших предметів, а також предметів міжнародних, іноземних організацій, представництв здійснюється безпосередньо їхнім власником або на основі договору з іншими підприємствами, юридичними особами, які допущені митницею до декларування. Предмети, що переміщуються через кордон фізичними особами, декларуються цими особами. Допущення митницею юридичної особи до декларування здійснюється шляхом видачі свідоцтва про визнання цієї особи декларантом.

Декларантом може бути:

і) власник або за його дорученням відправник чи одержувач;

2) митний брокер;

3)експедитор;

4) перевізник.

Декларант мав право:

• декларувати товари, транспортні засоби та інші предмети;

• надавати митним органам України документи, необхідні для митного оформлення;

• пред'являти митниці товари, транспортні засоби та інші предмети, що декларуються;

• забезпечувати сплату митних платежів, встановлених для товарів, транспортних засобів та інших предметів, що декларуються;

• оскаржувати у визначеному порядку рішення митних органів України. Декларант зобов 'язаний:

• нести юридичну відповідальність за відомості, зазначені у ВМД;

• заявляти за затвердженою формою відповідно до прийнятих строків дані про товари, інші відомості, що необхідні для митного оформлення товарів;

• на вимогу митного органу пред'являти товари, транспортні засоби та інші предмети, що переміщуються через митний кордон України;

• надавати митному органу України документи, що містять відомості, необхідні для здійснення митного контролю і митного оформлення;

• перевіряти дійсність документів, отриманих від власника вантажу;

• здійснювати на вимогу митниці визначення кількості, розвантаження, завантаження товарів, розкриття упаковки;

• правильно нараховувати митні платежі;

• сплачувати митні платежі;

• сприяти, у разі необхідності, проведенню ветеринарного, фітосанітарного та інших видів державного контролю, якому підлягають задекларовані товари, транспортні засоби та інші предмети.

Митним брокером може бути будь-яка українська або іноземна особа, зареєстрована як суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності на території Укроти. Для здійснення митної брокерської діяльності необхідно отримати ліцензію Митного комітету України, а також мати в своєму штаті митного брокера (фахівця з митного оформлення), якому видано кваліфікаційне свідоцтво Державною митною службою України.

Митний брокер має право самостійно здійснювати будь-які операції з митного оформлення, виконувати посередницькі функції за рахунок і за дорученням особи, яку представляє.

Митний брокер зобов 'язаний:

1) пред'являти митні товарі та інші предмети, що переміщуються через митну територію України;

2) подавати митні документи, які містять дані, необхідні для здійснення митного контролю і митного оформлення;

3) сплачувати мито і митні збори, якщо товари та інші предмети підлягають обкладенню митом.

Заява на отримання ліцензії Державній митній службі України на право здійснення митної брокерської діяльності розглядається Державною митною службою України протягом двох місяців з дня її отримання.

Для отримання ліцензії необхідно:

1) пред'явити гарантію банківської застави на предмет наявності особистого мінімального капіталу у встановленому розмірі для забезпечення відповідальності перед митними органами;

2) мати достатнє матеріально-технічне забезпечення для виконання обов'язків митного брокера;

3) вести необхідний облік і звітність, які в повному обсязі відображають операції з товарами, які підлягають митному контролю.

Для цього на адресу Державної митної служби України необхідно вислати такі документи:

1. Заяву, в якій мають бути зазначені: повна назва організації, юридична адреса, номери банківських рахунків, зобов'язання про належне виконання обов'язків митного брокера.

2. Копію свідоцтва про реєстрацію заявника як суб'єкта зовнішньоекономічних зв'язків України.

3. Довідку банку про наявність мінімального капіталу в установленому розмірі для забезпечення відповідальності перед митними органами України.

4. Копію платіжного доручення про перерахування збору у встановленому розмірі на рахунок Державної митної служби України за видачу ліцензії на здійснення суб'єктом зовнішньоекономічних зв'язків брокерської діяльності і визнання його як декларанта.

5. Лист-згоду митниці з обґрунтуванням доцільності визнання суб'єкта зовнішньоекономічних зв'язків як суб'єкта митного брокерства і відповідності матеріально-технічного забезпечення виконанню обов'язків митного брокера.

Державна митна служба України може скасувати ліцензію у випадках:

1) якщо ліцензія була видана на основі недостовірних відомостей, які мали суттєве значення для прийняття рішення про її видачу;

2) неодноразове невиконання обов'язків митного брокера;

3) допущення дій, що порушують права інших підприємств або суперечать інтересам держави;

4) визнання митного брокера неплатоспроможним;

5) користування послугами особи, яка не має кваліфікаційного посвідчення або
посвідчення, дія якого тимчасово зупинена;

6) порушення митного або іншого законодавства України.

За видачу свідоцтва Державної митної служби України на здійснення суб'єктом зовнішньоекономічних зв'язків брокерської діяльності і визнання його як декларанта встановлено збір, який перераховується на відповідний рахунок Державної митної служби України. У разі анулювання ліцензії встановлений збір за її видачу «е повертається.

Для отримання кваліфікаційного свідоцтва особи митного брокера митний брокер подає заяву до тієї митниці, в зоні діяльності якої він перебуває. Заява має бути розглянута протягом 15 діб з дня її надходження. Для видачі кваліфікаційного свідоцтва в митниці створюється екзаменаційна комісія, яка приймає іспити у кандидатів на посаду особи митного брокера з метою визначення достатнього рівня знань і кваліфікації для здійснення ним брокерської діяльності.

Технічні засоби митного контролю

Митні органи при втіленні в життя митної політики вирішують ряд завдань, серед яких одним з найважливіших є припинення контрабандного вивозу з митної території України історичних, культурних цінностей та ввозу наркотичних, сильнодіючих, радіоактивних, вибухових речовин, а також вогнепальної і холодної зброї. Також чинним законодавством України обмежене пере­міщення через кордон деяких видів інформації, що переміщуються

на матеріальних носіях.

Митний кодекс України у ст. 27 обумовлює необхідні умови застосування технічних засобів (рис.8.19).

Технічні засоби митного контролю можна розподілити на пошукові засоби; засоби ідентифікації та засоби аудіовізуального контролю.

Дата добавления: 2015-08-10