Оброблення результатів вимірювань. 3.5.1. Обчислення ТФХ можна починати лише тоді коли будуть досягнуто всі ознаки

3.5.1. Обчислення ТФХ можна починати лише тоді коли будуть досягнуто всі ознаки регулярного режиму другого роду і величини q₁ та q₂ не будуть змінюватися з часом, а функції t (τ) мають лінійний характер.

3.5.2. Під час автоматичного оброблення сигналів тепломірів та термопар за допомогою транскриптора та блока узгодження передаються до ПЕОМ, де програмними засобами Q-basic або Turbo-pascal обробляються за заданим алгоритмом. Обчислені значення λ, сρ, а, а також середню температуру зразка виводять на екран дисплея та записують у відповідний файл.

3.5.3. Діалог ТФХ-установки із комп’ютером передбачає зворотний
зв'язок, тобто контроль перебігу теплового режиму зразка. Наприклад, якщо
відхилення q₁ чи q₂ від постійних значень перевищують дозволений рівень,
на екрані дисплея з'являється відповідне застереження та подається звуковий
сигнал. Обчислення ТФХ при цьому зупиняється.

3.5.4. Під час ручного оброблення викладач задає робочі коефіцієнти
тепломірів k₁ та k₂ у (Вт/м²)/мВ та термопар k_т=0,04 мВ/К, величини баластів у м²К/Вт та Р_б у Дж/(м² К), а також моменти часу τ на діаграмній стрічці
потенціометра, для яких бригада має обчислити ТФХ та номер термопари,
за якою треба визначити величину и.

3.5.5. Зчитування ЕРС е роблять у поділках шкали стрічки п, множачи їх на масштаб , тобто е = п× т. Швидкість зміни температури визначають як відношення катетів прямокутного трикутника (див. рис 3.5) з урахуванням масштабів M_t та M_τ:

3.5.6. Температури та визначають за градуювальною таблицею для мідь-константанових термопар. Різницю температур між поверхнями зразка визначають за формулою

3.5.7. Густина теплового потоку ;

3.5.8. Вологість зразка визначають за його середньою масою до та
після досліду , а також масою зразка після його висушування до
постійної величини :

3.5.9. Обчислюють середню температуру зразка t = 0,5(t ₁ + t ₂)

3.5.10. Визначають λ за рівнянням (3.9), с ρ — за рівнянням (3.10)
та а = λ /(с ρ).

3.5.11. Складають таблицю.

3.5.12. Будують графіки залежностей λ = ; сρ = ; a= та роблять висновки, з поясненням порядку величини та характеру залежності ТФХ від температури.

3.6. Контрольні запитання

3.6.1. Що таке квазістаціонарний режим (регулярний режим другого роду)?

3.6.2. Граничні умови другого роду. Початкові умови.

3.6.3. Як змінюється температурне поле пластини та густина теплового потоку у квазістаціонарному режимі?

3.6.4. Розрахункові формули для ТФХ у квазістаціонарному режимі.

3.6.5. Описати схему лабораторної установки.

3.6.6. Описати схему діалогу лабораторної установки із ПЕОМ.

3.6.7. Які ознаки регулярного режиму другого роду? Як це визначається під час досліду?

3.6.8. Як визначити ЕРС та обробляти дані вручну?

3.6.9.Який порядок визначення ТФХ?

Дата добавления: 2015-08-10