Читайте также:
|
|
Характеристика технологій та основного обладнання установок комплексної підготовки свердловинної продукції (УКПГ) та робочі параметри УКПГ наведені в таблиці 4.1.
Таблиця 4.1.- Характеристика основного обладнання установки комплексної підготовки свердловинної продукції (УКПГ) та робочі параметри УКПГ
Найменування Обладнання (апаратів) | Технічна характеристика | Тиск надлишковий, кг/см3 | Температура,°С | ||
Розр. | Роб | Розр. | Роб | ||
1 | |||||
Сепаратор 1-ого ступеня С-1-1Л (лівий) 1-ої технологічної лінії | Газосепаратораційний блок ГБ-23А. Корпус: матеріал Ст16ГС; діаметр 1000*63мм; робоче середовище-пластовий газ, конденсат, вода; об’єм 2,2+0,37м3 | +50 | -30-+50 | ||
Сепаратор 1-ого ступеня С-1-1П 1-ої технологічної лінії (правий) | Газосепаратораційний блок ГБ-23А. Корпус: матеріал Ст16ГС; діаметр 1000*63мм; робоче середовище-пластовий газ, конденсат, вода; об’єм 2,2+0,37м3 | +50 | -30-+50 | ||
Сепаратор 1-ого ступеня С-1-2-Л (лівий) 1-ої технологічної лінії | Газосепаратораційний блок ГБ-23А. Корпус: матеріал Ст16ГС; діаметр 1000*63мм; робоче середовище-пластовий газ, конденсат, вода; об’єм 2,2+0,37м3 | +50 | -30-+50 | ||
Сепаратор 1-ого ступеня С-1-2-П 1-ої технологічної лінії (правий) | Газосепаратораційний блок ГБ-23А. Корпус: матеріал Ст16ГС; діаметр 1000*63мм; робоче середовище-пластовий газ, конденсат, вода; об’єм 2,2+0,37м3 | +50 | -30-+50 | ||
Сепаратор 2-ого ступеня С-2-2 2-ої технологічної лінії | Газосепаратор шаровий ГСШ-64-2200-16-ГС Корпус: матеріал Ст16ГС; робоче середовище-природний газ; об’єм 5,6 м3 діаметр 2200*32мм; QГ-2млн. м3/добу; Рр-6 МПа | +100 | -30-+100 | ||
Сепаратор 2-ого ступеня С-2-1 1-ої технологічної лінії | Газосепаратор ГСГИ-64-1200-16-ГС Корпус: матеріал Ст16ГС; робоче середовище-природний газ, вода, метанол; об’єм 7,5 м3 діаметр 1200*32мм; QГ-1млн. м3/добу; Рр-6 МПа; Вага-15,1т; Qрід=5 м3/добу | +20 | -35-+25 | ||
Газосепаратор 3-ого ступеня С-3(відцентровий) | Сепаратор регулюючий ЦРС-2-64-550-16ГС. Вага-3,2 м3; діаметр 1600*25мм. Корпус: матеріал Ст16ГС; вага-5,4т; висота 4,8 м | +100 | -30-+100 | ||
Газосепаратор вертикальний С-4 | Сепаратор газу для власних потреб ГАГИ-16-1200 Корпус: матеріал Ст.09ГС;вага-5,4т; об’єм 4 м3; діаметр 1200*10мм | +100 | -30+100 | ||
Газосепаратор вертикальний С-5 | Сепаратор вхідний на АГРС. Корпус: матеріал Ст. 16ГС; об’єм 4,3 м3; діаметр 1000*60мм; висота 5,5 м | +100 | -30-+150 | ||
Ємкість одоранту Е-Од | Корпус: матеріал Ст. 17 ГІС; об’єм 2 м3; діаметр 720*10мм; довжина 6 м. | +20 | -10-+10 | ||
Газосепаратор вертикальний С-6 | Сепаратор вихідний на АГРС. Корпус: матеріал Ст. 17ГіС; об’єм 5,2 м3; діаметр 1400*60мм; висота 3,9 м | +200 | -20-+200 | ||
Розділювач 1-ого ступеня Р-1 | Корпус: матеріал Ст. 16ГС; об’єм 17,4 м3; діаметр 1600*36мм | +20 | +20 | ||
Розділювач 1-ого ступеня Р-2 | Об’єм 15 м3;діаметр 1600*46мм; вага 35,2 т; висота 2,8 м. | +20 | -40-+60 | ||
Ємкість розгазування конденсату Е-2 | Корпус: матеріал Ст. 16ГС; об’єм 25 м3; діаметр 2000*14мм; довжина 8,5 м. | +300 | -30-+300 | ||
Випарювач Е-О | Випарювач –призначений для відділення води від конденсату. Об’єм 29,6 м3; діаметр корпуму2 м; довжина 12,4 м; вага 35,5 т. | - | -15 | ||
Ежектор газовий надзвуковий ЕГН-1 | Призначений для утилізації газу вивітрювання із Е-2 і газу низьконапірних свердловин. Роб параметри: Рвисокон.газу=100-110 атм;Qвисокон.газ=90-120 тис. м3/добу | 100- | +100 | -30-+100 | |
Блок підігріву теплоносія БП | Блок підігріву теплоносія БУ-87.Середовище: насичений ДЕГ 60-70%. Довжина-9,3м; ширина-3,1 м; об’єм 7,4 м3; t на вході-50°С, на виході 100°С;Рроб=1атм; Q-12,5 м3/добу. | +150 | -30-+150 | ||
Повітрозбірник П-1 | Об’єм 10 м3; діаметр 1600*8мм; висота 5 м. | +50 | -40-+50 | ||
Теплообмінник 1-ої та 2-ої технологічних ліній Т-1-1,Т-2-1, Т-2-2 | Блок теплообмінників ГБ-19А, к-ть теплообмінників -2шт, довжина-12,51м; ширина 1,88 м, площатеплообмінника 102 м2.Трубний простір теплообмінника: к-ть ходів 12 послідовних, матеріал 20А, діаметр 114*9мм; довжина прямої ділянки 12,1м; робоче середовище-осушений природний газ; об’єм 1 м3, площа теплообміну-51 м2. Між трубний простір теплообмінника: к-ть ходів 12 послідовних, матеріал 20А, діаметр 168*11мм; робоче середовище-вологий природний газ,метанол; об’єм 0,9 м3, площа | +20 | +20 |
4.3. Аналіз втрат тиску у викидних лініях свердловин і оцінка можливості утворення в них гідратів
Довжини та діаметри шлейфів та рельєф місцевості мають пряму залежність на різницю тисків між устям свердловини та входом в УКПГ. Чим більші втрати тиску на даній ділянці тим складніше подати газ у магістральний газопровід.
Як відомо втрати тиску у викидних лініях незначні Основні втрати тиску відбуваються за рахунок сил тертя потоку газорідинної суміші зі стінками викидних ліній. Ще одним фактором, який спричиняє збільшення втрат тиску є утворення гідрату у шлейфах свердловин.
Таблиця 4.2. Основні показники роботи свердловин Абазівського ГКР по горизонту С-6
№ свердловини | Дебіт по газу тис.м3/добу | ∆Р, МПа | Тиск на вході в УКПГ, МПа | Температура на усті,°С | Температура на вході в УКПГ,°С | Температура сепарації,,°С | Довжина і діаметр шлейфу | Тиск на виході з УКПГ, МПа | Кількість ступенів сепарації |
0,2 | 0,4 | 3,8 | -10 | 114*14-3700 | 3,6 | ||||
0,2 | 0,4 | 3,8 | -10 | 114*14-9000 | 3,6 | ||||
1,01 | 17,5 | -10 | 114*14-9000 | 3,6 | |||||
3,64 | 5,0 | -10 | 114*14-750 | 3,6 | |||||
0,1 | 0,4 | 3,8 | -10 | 114*14-5100 | 3,6 |
1. Визначимо умови утворення гідратів в колоні насосно-компресорних труб свердловини №104 Абазівського ГКР.
Визначимо температуру гідратоутворення за формулою Баррера – Стюарта
tгр=18,47·lgPгр.-В+273
де Pгр- тиск гідратоутворення, атм
В — коефіцієнт, який залежить від умовної приведеної густини газу, вибираємо з табл. 4.3.
Приведена відносна густина газу | Коефіцієнт В |
0,62 | 17,2 |
0,63 | 16,39 |
0,64 | 15,59 |
0,65 | 15,07 |
0,66 | 14,76 |
0,67 | 14,51 |
0,68 | 14,34 |
0,69 | 14,16 |
Оскільки відносна густина газу горизонту С-6 Абазівського родовища становить ρ=0,65 то згідно табл. 4.3. коефіцієнт В=15,07
tгр.пл. = 18,47·lg 280,8.-15,07+273 = 303,15 К
tгр.у.=18,47·lg 181-15,07+273 = 299,63 К
Побудуємо рівноважну криву гідратоутворення і нанесемо на цю криву точки
ТПЛ=ƒ(РПЛ)→Ту = ƒ(Ту) та tгр.пл=(tпл) → tгр.у = = ƒ→ (tу) (рис. 8.1)
Як видно з рис. 4.1. гідрати в стовбурі свердловини утворюються за 400 м.до устя,
Інгібітор гідратоутворення подаємо у свердловину та на УКПГ перед теплообмінником.
Для боротьби з гідратоутворенням найбільш ефективним є застосування антигідратних інгібіторів по замкнутому циклу з наступною регенерацією. Як антигідратні інгібітори найчастіше використовуються метанол, гліколі і водні (30-35%) розчини хлористого кальцію густиною 1270-1300 кг/см3.
Фізичні характеристики даних реагентів приведені в таблиці 4.4.
Таблиця 4.4. Фізико-хімічні властивості інгібіторів гідратоутворення.
Параметри | Метанол | ДЕГ | ТЕГ |
В'язкість при температурі 20°С, мПа*с | 0,6 | 35,7 | 47,8 |
Густина при температурі 20°С, кг/м3 | 793,1 | 1118,4 | 1125,4 |
Температура кипіння, °С | 64,5 | 244,8 | 287,4 |
Температура замерзання, °С | -97,7 | -8 | -7,2 |
Молекулярна маса | 32,04 | 106,12 | 150,17 |
Високоефективним інгібітором гідратоутворення є метанол. Він
характеризується здатністю значно знижувати температуру гідратоутворення
і швидко розкладати гідратні пробки, змішуватися з водою в будь-яких
співвідношеннях, має малу в'язкість і низьку температуру замерзання.
Дата добавления: 2015-08-10; просмотров: 221 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Характеристика системи збору та облаштування покладу | | | Висновки про стан роботи системи збору і промислової підготовки свердловинної продукції та рекомендації щодо його покращення. |