Суть статистичного зведення та групування.

Зібрані під час статистичного спостереження відомості підлягають обробці.

Обробка – це підсумовування та систематизація зібраних у результаті статистичного спостереження відомостей щодо кожного елементу.

Обробка, тобто систематизація та групування,- це важливий етап статистичного дослідження.

Упорядкування, систематизацію, наукову обробку статистичних даних називають зведенням.

Завдання статистичного зведення – підрахувати, узагальнити матеріал спостереження для того, щоб вивчити характерні риси та істотні відмінності тих чи інших явищ, виявити закономірності їх розвитку.

Зведення буває просте та складне.

Просте – лише простий підрахунок підсумків первинного статистичного матеріалу.

Складне – передбачає групування.

Групування – це розподіл елементів сукупності на групи за групувальними ознаками.

Методика (послідовність) групування:

- вибір групувальної ознаки;

- встановлення кількості груп та меж групування;

- підрахунок групових і загальних підсумків;

- викладення результатів групування у вигляді рядів розподілу, статистичних таблиць чи графіків.

Зведення проводятьза заздалегідь складеним планом (послідовність і строки виконання робіт).

За організацією робіт зведення буває централізоване та децентралізоване.

При централізованому матеріали спостереження обробляють і систематизують у центральному органі державної статистики (Держкомстат України). Його переваги: можливцсть автоматизації, використання єдиної методології обробки даних.

При децентралізованому – усю роботу виконують на місцях, а в центральний орган надсилають лише зведені матеріали. Його переваги: воно дешевше та може бути проведене оперетивніше.

Групування полягає в розподілі елементів сукупності на групи за істотними для них ознаками.

У залежності від того, як виконано групування, якими принципами користувалися при розподілі сукупності на групи, можна зробити різні, навіть протилежні висновки. Тому необхідно при виділенні груп дотримуватися єдиних наукових вимог:

- всебічний глибокий аналіз суті та природи явища, що дозволяє визначити його типові риси та відмінності;

- чітке визначення істотних ознак, за якими проводиться групування;

- об”єктивне, обгрунтоване визначення інтервалів групування таким чином, щоб в утворені групи об”єднувалися подібні одиниці сукупності, а окремі групи суттєво відрізнялися одна від одної.

У системі статистичних методів групування займає особливе місце, тому що на відміну від інших, воно виконує дві функції:

- розподіляє сукупності на однорідні групи;

- визначає межі і можливості застосування інших статистичних методів (середніх величин, кореляційно-регресійного). Використання цих методів потребує однорідності статистичних сукупностей, що зумовлює статистичне групування як неминучий етап обробки статистичних даних.

Основні завдання та види групувань

Групування використовують для вирішення різноманітних завдань:

- вивчення структури та структурних зрушень;

- виявлення соціально-економічних типів явищ;

- дослідження взаємозв”язку та залежності між ознаками.

Відповідно до цих завдань групування поділяють на:

- структурні;

- типологічні;

- аналітичні.

Структурні групування характеризують розподіл якісно однорідної сукупності на групи за певною ознакою. Потреба в таких групуваннях виникає через те, що однорідність явищ, елементів сукупності не означає їхньої тотожності. Елементи відрізняються один від одного, а числові значення їхніх ознак варіюють.

Структурні групування допомагають вивчати:

- склад населення за віком, статтю, освітою, рівнем зайнятості;

- склад сімей за розміром, кількістю дітей, доходом;

- склад підприємств за кількістю працюючих, виробництвом продукції, її собівартістю.

Схема структурного групування зображена у табл.4.1.

Таблиця 4.1

Дата добавления: 2015-08-09