Загальні положення

Необхідно зауважити, всі різновиди вікон, які використовуються у Windows, у свою чергу поділяються на модальні і немодальні. Вікна повідомлень та діалогові вікна являються модальними, а всі остані – немодальними. Відиінною особливістю роботи з модальними вікнами є те, що, поки воно не закрито, неможливо продовжити роботу з конкретним додатком.

Вікна повідомлень з’являються, коли Windows надсилає користувачу повідомлення. Це може бути повідомлення про помилку чи будь-яке інформаційне повідомлення. Єдиний вибір користувача – натиснути кнопку ОК;

Рис. 1. Вікно повідомлення.

Діалогові вікна. Для завершення огляду вікон зупинимося на опису діалогового вікна. Часто у сеансі Windows приходиться мати діло з діалоговими вікнами, за допомогою яких відбувається діалог користувача з ПК. Діалогові вікна – це інструмент виконання команди.

У правій частині заголовка будь-якого діалогового вікна мається кнопка “Закрити”. Більшість діалогових вікон ліворуч від кнопки “Закрити” має значок із знаком питання. Якщо клацнути на цьому значку, покажчик миші перетворюється в стрілку із знаком питання. Указавши на який-небудь елемент і клацнувши мишею, можна одержати на екрані довідку про функції цього елемента.

Рис.2. Рядок заголовка діалогового вікна.

Діалогове вікно на екрані з’являється коли:

1. Windows дає змогу користувачу зробити вибір. Даний тип діалогових вікон з’являється тоді, коли кількість доступних варіантів обмежено.

Рис. 3. Діалогове вікно з варіантами вибору.

2. Windows потребує додаткову інформацію для виконання команди. Користувачу необхідно встановити визначені параметри, від яких буде залежати хід подальшої роботи. Ці параметри задаються у спеціальних областях, які називаються елементами керування.

Рис. 4. Діалоге вікно з елементами керування.

Перерахуємо єлементи керування:

1 – список, що розкривається;

2 – командні кнопки;

3 – перемикач;

4 – лічильник;

5 – прапорець;

6 – поле введення;

– вкладки;

список з смугою прокручення

- повзунок

Питання для самоперевірки:

1. Як ви розумієте, що таке модальні і немодальні вікна?

2. Які вікна відносяться до модальних? До – немодальних?

3. Як з’являються вікна помідомлень?

4. Коли з’являються вікна помідомлень?

5. Коли і як з’являються діалогові вікна?

6. Назвіть призначення діалогових вікон;

7. Що таке елементи керування діалогових вікон?

8. Назвіть призначення основних елементів керування діалогових вікон.

Лабораторна робота № 4

Огляд основних елементів екранного інтерфейсу WINDOWS*

Мета роботи: Вивчити основні елементи екранного інтерфейсу операційної системи Windows* (робочій стіл, панель задач, кнопка Пуск);

Загальні положення.

Основними елементами екранного інтерфейсу користувача Windows* є:

· Робочий стіл;

· Панель задач;

· кнопка Пуск.

Екран Windows*сконструйований так, щоб максимально полегшити роботу користувача. Після завантаження Windows*на екрані комп'ютера з'являється Робочий стіл. Робоча поверхня столу покрита фоновим малюнком, зовнішній вигляд якого можна змінювати. На поверхні столу розташовані піктограми, що відповідають інстальованим програмним продуктам і додатковим програмам. Windows* Кожний значок представляє на екрані один з основних об'єктів Windows*: папку, програму, документ або ярлик. На Робочому столі може знаходитися усе, що завгодно, тому що Робочий стіл сам є папкою (йому відповідає підкаталог у каталозі Windows) і тому може містити будь-які об'єкти. При стандартній установці операційної системи після її завантаження на поверхні робочого столу розміщуються такі системні папки, як Мой компьютер, Сетевое окружение, Корзина.

Двічі клацнувши на будь-якому значку, ми відкриємо відповідне вікно — папки, додатку або документу. Якщо клацнути на якомусь значку правою кнопкою, він буде виділений і на екрані з'явиться контекстне меню, що дозволяє виконати певні операції над об'єктом.

Важлива деталь інтерфейсу Windows*— Панель задач, що розташовується звичайно поверх усіх вікон у нижній частині екрана.

Рис.5. Панель задач.

1 – кнопка Пуск; 2 – піктограми запущених додатків; 3 – індикатор клавіатури; 4 – індикатор поточного часу.

На Панелі задач знаходяться значки запущених додатків, і для активізації одного з них достатньо клацнути по піктограмі відповідного додатка. Панель задач містить також кнопку Пуск (Start), призначену для виклику Головного меню системи; додаткову інформацію (наприклад, індикатор клавіатури, поточного часу та таке інше). Головне меню системи у подальшому ми будемо називати меню Пуск. Відкрити меню Пуск можна також натиснувши клавішу Winkey чи задавши клавішну команду Ctrl+Esc.

Розроблювачі Windows* вважають “Пуск” головним елементом інтерфейсу. Вона є відправною точкою для багатьох дій, які виконуються у Windows*. У операційній системі Windows XP розроблювачі пропонують два стилі відображення кнопки Пуск: стиль ХР, який спрощує доступ до Інтернету і електронної пошти та класичний стиль, який використовувався у минулих версіях Windows. Встановити відповідний стиль можна наступним чином:

· Наведіть показчик миші на кнопку Пуск;

· Натисніть праву кнопку миші і у контекстному меню виберіть команду Свойства;

· У діалоговому вікні Свойства панели задач и меню „Пуск”, яке з’явилося, у вкладці Меню „Пуск”, виберіть відповідний перемикач.

При класичній установці Windows* Головне меню формується з наступних пунктів:

1. Програми (Программы)

2. Документи (Документы)

3. Настроювання (Настройка)

4. Пошук (Найти)

5. Довідка і підтримка (Справка и поддержка)

6. Виконати (Выполнить)

7. Завершення сеансу (Завершение сеанса)

8. Вимкнути комп’ютер (Выключить компьютер)

Рис. 6. Головне і підпорядковане меню.

Надаючи безпосередній доступ до усіх перерахованих функцій Windows*, меню кнопки Пуск сприяє чистоті і порядку на Робочому столі, дозволяючи не “захламлювати” його зайвими об'єктами.

Головне меню – це спеціальна підпапка Windows*у каталозі Windows. По загальному правилу Windows*, якщо справа від назви пункту меню зазначена стрілка, при виборі даного пункту з'являється нове, вкладене (або підпорядковане) меню.

Елементи Головного меню будемо називати пунктами, а елементи усіх підпорядкованих меню — командами.

Програми. Розкривши цей пункт Головного меню користувач одержує перелік програмних груп. Кожна така група - це теж папка, розкривши яку можна одержати список її об'єктів, інакше - програм або програмних елементів.

Документ. При виборі цього пункту Головного меню на екрані з'являється список документів, що були відкриті за останній час за допомогою конкретних додатків. У список входить не більш 15 документів. Клацнувши на імені документа, користувач відкриє і додаток, що створив документ, і відповідний файл.

Настроювання. Підпорядковане меню цього пункту завжди містить три команди: Панель керування (Панель управления), Мережні підключення (Сетевое окружение), Принтери і факси (Принтеры и факсы) і Панель задач і меню Пуск (Панель задач и меню „Пуск”).

Пошук. Підпорядковане меню цього пункту містить команди: Папки і файли, у Інтернеті та інше. За назвою цих команд очевидно, що за допомогою цього пункту Головного меню можна вести пошук потрібних об'єктів.

Довідка і підтримка. Вибір цього пункту Головного меню приводить користувача до довідкової системи Windows*.

Виконати. Цей пункт призначений для безпосереднього запуску додатків із командного рядку, що набирається в поле введення діалогового вікна цього пункту.

У стилі ХР кнопка Пуск має трохи складнішу структуру: меню Пуск розділяється на дві частини ліву і праву. Список у лівій частині розділений горизонтальними лініями на три частини:

1. в верхній частині розташовані назви програм, які постійно доступні. По умовчанню до цього списку відносяться такі програми, як Internet Explorer та Outlook Express. Цей список має назву – список закріплених додатків;

2. в середній частині знаходяться назви програм, які найбільш часто використовуються. В нього автоматично добавляються програми, які часто використовуються, для того, щоб спростити їх запуск, цей список постійно редагується самою операційною системою. Цей список називається – список програм, які найбільш часто використовуються;

3. у нижній частині розташоване підменю – Все программы, яке вміщує посилання на всі програми, встановлені на комп’ютері. Клацання мишею по цьому пункту меню розкриває підпорядковане меню, вибір відповідного пункту цього меню розкриє меню нижчого рівня. Таким чином, підменю Все программы має розгалужену структуру, у якій знаходяться всі програми.

Рис. 7. Структура кнопки Пуск у стилі ХР.

У правій частині меню Пуск знаходяться папки, у яких зберігаються документи користувача.

Принципово новим елементом інтерфейсу Windows*є контекстне меню, інакше - меню об'єкта. Практично кожний елемент, розташований на екрані, має власне контекстне меню. Якщо зазначити мишею на який-небудь об'єкт і клацнути правою кнопкою миші, на екрані з'явиться меню операцій, що можна виконати над цим об'єктом у даній ситуації. Набір команд цього меню залежить від контексту (ситуації).

Останньою командою будь-яка контекстного меню єкоманда властивості, і при виборі цієї команди на екран з’являється діалогове вікно властивостей даного об'єкта, частіше усього з декількома вкладками, тобто кожний об'єкт має власний набір властивостей, що визначений розроблювачами Windows* відповідно до логіки системи.

Питання для самоперевірки:

1. Проаналізуйте елементи екранного інтерфейсу.

2. Що собою уявляє Панель задач і яке призначення вона має?

3. Охарактеризуйте меню Пуск

4. Які існують стилі відображення кнопки Пуск? Як їх установити?

5. Проаналізуйте меню Пуск у класичному стилі і стилі ХР.

6. Що таке контекстне меню і яку роль воно виконує?

7. Як викликати команду властивости і яку роль вона відограє?

Дата добавления: 2015-08-09