Форми демократії

Окрім найбільш характерних ознак і рис, а також рівнів і видів гарантій демократія в будь-якій країні і на будь-якому історичному відрізку свого розвитку відрізняється також своїми формами.

Під формами демократії розуміються способи, що історично склалися, або засоби виявлення і вираження волі і інтересів різних прошарків суспільства зовні. Отже, форма демократії – це її зовнішнє вираження. Їх можна назвати чимало [15, с. 196]. Тому можна сказати,що демократія має не лише ознаки, риси, але і форми.

За видами розрізняють демократію пряму (безпосередню) і представницьку(непряму).

Пряма (безпосередня) демократія – це порядок, за якого рішення ухвалюється на основі безпосереднього і конкретного виявлення волі та думки всіх громадян. Отже, змістом безпосередньої демократії є насамперед питання внутрішньої і зовнішньої політики, економічні, соціальні, культурні, екологічні та інші питання.

Сутність безпосередньої демократії найбільш повно знаходить свій вияв в її принципах як основних засадах її здійснення. Вони опосередковують собою різні властивості, аспекти волевиявлення народу, закономірності його функціонування (дії) і розвитку.

Безпосередня демократія, як і будь-яка влада, здійснюється в певних формах. Вони являють собою, як правило, способи волевиявлення народу з метою здійснення суспільних функцій, які мають правові наслідки.

Форми безпосередньої демократії можна умовно класифікувати:

- за правовими підставами здійснення безпосередньої демократії у відповідних формах - конституційні й законодавчі; легітимні і нелегітимні; обов'язкові й факультативні;

- за умовами (місцем і часом проведення): за місцем — на всеукраїнські і місцеві; за часом — на чергові й позачергові; періодичні, разові тощо;

- за змістом питань, що обговорюються і вирішуються, — на конституційні, законодавчі, адміністративно-територіальні, міжнародно-правові тощо;

- за наслідками здійснення відповідних форм безпосередньої демократії — на дійсні і недійсні; вирішальні й консультативні тощо.

Іншим видом демократії є представницька демократія. В основі представницької демократії лежить порядок розгляду і вирішення державних і громадських питань повноважними представниками населення (виборними або призначеними).

Суть представницької демократії полягає в тому, що більшість загальних державних питань вирішують, уже не всі громадяни, а певні їхні групи. Ці групи виступають як повноважні представники населення, за дорученням і від імені якого вони приймають рішення, обов'язкові для виконання на певній території

В історії вчень про державу і право ще з часів Ш. Монтеск'є та Ж. -Ж. Руссо дебатується питання про недоліки та переваги представницької демократії. Визнаючи, що пряма участь населення у здійсненні влади є яскравим проявом демократії, більшість державознавців у цілому віддають перевагу представницькому правлінню. Вони виходять з того, що представницька демократія дає можливість більш детального обговорення питань, які вирішуються народним представництвом, попереднього одержання необхідних обґрунтувань і консультацій, проведення експертиз, прийняття поправок, узгодження різних поглядів, урахування позиції меншості [24, с. 499]. Тому можна сказати, що представницька демократія дає змогу здійснювати владу більш детально, ніж у безпосередній.

Таким чином, безпосередня форма народовладдя позбавлена переваг представницької демократії, які надають можливість досягти політичних компромісів і прийняття на цій основі зважених консенсуальних рішень. Ці переваги відсутні у такому, наприклад, прояві прямої демократії, як референдум (тобто затвердження народним голосуванням проекту закону або іншого державного рішення). Роль особи тут обмежена альтернативою проголосувати «за» чи «проти» на поставлені на референдумі питання без права внести поправки, доповнення, виказати незгоду з певними положеннями запропонованого проекту. На практиці найбільш ефективним є поєднання представницької форми здійснення народовладдя з безпосередньою.

Будь-яка демократична держава будується на принципі поєднання безпосередньої та представницької демократії. завдяки різним формам демократії забезпечуються панування права в громадському і державному житті, високий рівень законності і правопорядку що сприяє реформуванню у політичній, економічній, соціальній, культурній сферах життя суспільства, дає можливість запровадити ідею правової держави.

Дата добавления: 2015-08-18