Зміст педагогічної роботи. Самообслуговування

Самообслуговування. Формувати у дітей уміння самостійно охайно одягатися, знімати одяг, розкладати одяг і взуття на місця, стежити за своїм зовнішнім виглядом, чистити одяг щіткою, чистити взуття; помічати неохайність у своєму зовнішньому вигляді, а також однолітків.

Сприяти дотриманню дітьми культурно-гігієнічних правил.

Формувати уміння виконувати роботу послідовно, у певному темпі, дотримуватися мети.

Господарсько-побутова праця. Виховувати у дітей звичку підтримувати порядок у груповій кімнаті та інших кімнатах (витирати столи, стільці від пилу, мити іграшки тощо). Самостійно (без нагадування) прибирати іграшки, книги, матеріали для занять, прати ляльковий одяг та ін.

Формувати уміння самостійно готувати постіль до сну, прибирати її після сну.

На майданчику підтримувати порядок (прибирати листя, каміння, сніг, підмітати доріжки і ґанок тощо). Підгодовувати тварин та птахів, які живуть у природі.

Формувати у дітей уміння працювати колективно (спільно прибирати групову кімнату, працювати на майданчику), допомагати один одному виконувати роботу.

Організовувати систематичне виконання більш складних обов’язків чергових (по двоє дітей) у їдальні, у куточку природи. Виховувати бережливе ставлення до рослин, тварин, уміння доглядати за ними.

У куточку природи закріплювати у дітей навички по догляду за рослинами і тваринами: слідкувати за станом кімнатних рослин; годувати тварин; з допомогою вихователя чистити клітки, змінювати воду в акваріумі.

Удосконалювати уміння виконувати обов’язки чергового у їдальні (з допомогою дорослого сервірувати столи до сніданку, обіду, полуденка): накривати на столи скатертини, ставити на столи тарілки, чашки, розкладати ложки, хлібниці, серветки тощо); після їжі кожна дитина прибирає свій посуд, а чергові все інше, змітають кришки зі столу.

Сприяти вихованню у дітей позитивного ставлення до праці, бажання працювати. Формувати уміння послідовно, цілеспрямовано досягати результату.

Художня праця. Формувати у дітей уміння працювати з папером та картоном, визначати різницю між ними (гладенькі, м’які, тонкі, цупкі). Учити працювати з папером (картоном): згинати, розрізати, склеювати, вирізати. Виховувати уміння виготовляти іграшки-саморобки за задумом, а також подарунки, сувеніри, предмети оформлення (іграшки для ялинки, гірлянди, квіти, листівки, прапорці, коробочки, книжечки тощо) та ін.

Формувати у дітей уміння працювати з природними та штучними матеріалами, розрізняти їх, називати, знати їхні якості та властивості (твердість-м’якість, рівність-нерівність поверхні, форму, колір, структуру). Виготовляти з них різні предмети: сувеніри, ялинкові прикраси, фігурки птахів, тварин тощо.

Робота з природним матеріалом (трава, кора, солома, листя, каштани, шишки тощо): підбирати матеріал у відповідності із задумом, різати, нанизувати, кріпити окремі частини, передавати пропорції і співвідношення частин; учити користуватися ножем, голкою, шилом.

Формувати у дітей уміння працювати із тканиною (виготовляти аплікації з тканини, заселяти нитку у голку з допомогою дорослого та ін.).

Продовжувати ознайомлювати з правилами безпеки праці, правилами користування обладнанням.

Поради батькам:

Привчаючи дитину до самообслуговування, будьте вимогливими. Важливо, щоб вона відчула, що не може не виконати завдання батьків. Вимоги одного члена сім’ї повинні бути підтримані іншими.

Спочатку потрібно уявити собі, які вимоги слід пред’являти дитині: перевірити, що вона може робити, але не хоче, а що не вміє; перевірити, що заважає їй обслуговувати себе; поставити перед дитиною завдання і попросити пояснити, чому вона повинна це робити; виявити (шляхом спостережень і запитань, за допомогою художньої літератури, картинок), чи розуміє дитина, чому важливо самій одягатися, вмиватися, збирати іграшки, виконувати іншу роботу; на конкретних прикладах показати значення цієї роботи для неї, рідних, для підготовки до школи.

Неприпустимо, якщо мати привчає дитину до самостійності, а бабуся не тільки не підтримує її, а ще й заважає. Такі розбіжності ускладнюють процес виховання і підривають авторитет дорослих в очах дитини, яка у свою чергу використовує їх задля своєї вигоди.

Керівництво самообслуговуванням та господарсько-побутовою працею дитини не має бути нав’язливим, підкресленим. Старші дошкільники до цього дуже чутливі.

Методи керівництва працею дитини повинні бути спрямовані на попередження помилок в роботі, вчасно дати пораду, як її виправити, надати необхідну допомогу.

Доручаючи їй будь-яку справу, враховуйте її вікові можливості. Якщо завдання посильні, дошкільник виконує їх з інтересом. Старший дошкільник повинен систематично брати участь у домашній праці (виносити відро зі сміттям, мити чашку та ін.), мати доручення, які потребують виконання протягом тривалого часу і без нагадувань.

Звичка до порядку та чистоти допоможе майбутньому першокласнику швидко засвоїти правила охайного поводження з підручниками, збереження порядку у процесі виконання домашніх завдань і по закінченню навчальної роботи та ін.

Праця в сім’ї, яка організовується дорослими, зближує дитину з батьками, сприяє впливу дорослого на її інтереси та потреби. Особливо цінним є те, коли батьки зможуть допомогти у процесі роботи розвитку у дітей прагнення до корисної для сім’ї діяльності: зробити будь-що для молодшого брата, подарунок мамі, товаришу та ін.

У сім’ї повинно бути чітко встановлено, яку роботу дитина може виконати самостійно, яку – під керівництвом дорослих і на яку повинна отримати дозвіл.

Результати навчально-виховної роботи:

-виявляє емоційно-позитивне ставлення до праці, усвідомлює її суспільне значення, виявляє елементи ініціативи;

-уміє самостійно, послідовно, у певному темпі виконувати дії з самообслуговування (одягатися, роздягатися, складати на місця свої речі та ін.);

-підтримує порядок у груповій кімнаті та інших кімнатах;

-виконує обов’язки чергових у їдальні, куточку природи;

-уміє виготовляти прості вироби з різних матеріалів, правильно користуватися обладнанням;

-виявляє старанність, творчість, охайність;

-уміє взаємодіяти вдвох-втрьох, помічає недоліки роботи свої та однолітків, допомагає їх усувати;

-дотримується правил безпеки праці під контролем дорослого;

-дитина з допомогою дорослого визначає мету праці, послідовність трудових дій.

«МУЗИЧНЕ ВИХОВАННЯ. РИТМІКА»

Слухання музики. Старший дошкільник вже має багатий музичний досвід і з задоволенням слухає музику. Він вже може емоційно яскраво на неї реагувати, визначаючи і засоби виразності, і жанри, і форми. На цей час в дітях треба продовжувати: збагачувати та накопичувати музичний досвід, зацікавлювати новими творами вже зі складнішим розвитком музичного образу; залучати до прослуховування творів з тричастиною формою, вчити розрізняти частини, встановлювати зв'язок між розвитком образу та засобами його виразності;

розвивати культуру слухання музики, стежити за розвитком музичного образу, дослуховувати музичний твір до кінця, знати автора та назву твору;

виховувати інтерес та любов до музики, бажання її слухати в повсякденному житті.

Орієнтовний репертуар: «Карнавал тварин» цикл п’єс К. Сен – Санса (для 2 фортепіано і оркестру, на вибір), «Танець маленьких лебедів» з балету «Лебедине озеро» П. Чайковського (фортепіано), «Петрик і вовк» С. Прокоф’єв (симфонічна казка, фрагменти), «Пори року» А. Вівальді (оркестрова сюїта, фрагменти), «Хмари плинуть» К. Дебюссі (оркестрова сюїта), «Спів пташок» Ж. – Ф. Рамо (клавесин), «Карпатська сюїта» (фрагменти), «Мелодія» М. Скорик (оркестр), «Вокаліз» А. Рахманінов (фортепіано, вокал), «Дитячий альбом» Р. Шуман (на вибір), «Коза – дереза» М. Лисенко (опера, фрагменти), «Вальс», «Прелюдія», «Мазурка» Ф. Шопена (на вибір), «Пісня котів» Дж. Россіні (фортепіано, вокал), «Угорські танці» Й. Брамс (фортепіано, на вибір), «Аве Марія» А. Каччині (хор), укр. нар. пісні на вибір (у виконанні Н. Матвієнко).

Співи. У цьому віці голосовий апарат дитини починає швидко розвиватися: формується гортань, голосові зв’язки, голос стає чистішим і сильнішим, набуває нових співочих можливостей. Більшість дітей вже можуть відтворити хід мелодії, а деякі – чисто проінтонувати. Стає чіткіша артикуляція, формується правильне дихання. Все це сприяє подальшому: розвитку діапазону голосу, емоційному відтворенню музики з більш складнішими інтервальними ходами, формою та змістом, зміною темпів, розмірів;

введенню ансамблевого та сольного співів;

слідкувати за положенням тулуба під час співу (спина рівна, без напруги, ноги в упорі під час сидіння), брати правильне дихання між фразами.

Співочий репертуар: Пісні: «Веселий урок» муз. і сл. Ф. Фінкельштейна, «Золотиста осінь» муз. Л. Доценко, сл. В. Доценка, «Шпачок прощається» муз. Т. Потапенко, сл. М. Івенсен, «Снігу, снігу, білий сніжку» муз. А. Баченко, сл.. К. Перелісної, «Ой зимонько, зима» укр. нар. пісня, «Зима» муз. М. Гайворонського, сл. В. Верховинця, «Осіння пісня» муз. І сл. Н. Рубальської, «Весняночка» муз. І. Віденського, сл. Д. Луценка, «Зацвіла в долині» муз. А. Філіпенка, сл. Т. Шевченка, «Мамине свято» муз. М. Парцхаладзе, сл. М. Пляцковського, «Бембо – ламембо» муз. І. Кириліної, сл. О. Вратарьова, «Рідна школа» муз. С. Шматка, «Засмутилось кошеня» муз. І. Кириліної, «Пісенька під дощем» муз. А. Мигай, «Мама» муз. Т. Солосич, «Ліхтарики» муз. Н. Вересокіної, сл. І. Гуртової, «Прощавай садок дитячий» муз. А. Філіпенка, сл. Т. Волгіної, «Ми роду козацького діти» муз. О. Залеського, сл. Д. Комілевської, «Солодкий цьомчик» муз. і сл. Р. Попадинець.

Музично-ритмічні рухи. Старші дошкільники оволодівають основними видами руху (крок, біг, стрибки), які стають вже більш чіткі, пластичні, координовані, ритмічні. На цей час в дітях можна:

---

Дата добавления: 2015-08-18