Хід роботи. Відношення до кисню

Відношення до кисню

Для визначення належності досліджуваного організму до однієї з вищевказаних груп, посів здійснюють уколом у стовпчик з МПА і одночасно висівають мікробну суспензію в пробірки з розплавленим і вихолонувшим до 40–45⁰С МІІА. У другому випадку краплю негустої суспензії додають піпеткою в пробірку, ретельно перемішують агар і дають йому застигнути. Інкубують за температури 28⁰С.

Облігатні аероби ростуть на поверхні середовища (при посіві уколом) і у верхньому прошарку; мікроаерофіли – на деякій відстані від поверхні середовища; факультативні анаероби, як правило, розвиваються по всій товщі середовища; облігатні анаероби – тільки у глибині середовища, біля самого дна пробірки. Результати досліджень заносять до табл. 1.

Стійкість до різних концентрацій хлориду натрію

Для вивчення чутливості досліджуваного організму до різних концентрацій хлориду натрію культуру засівають у пробірки з МПБ, які містять 2%-й, 2,5%-й, 5%-й, 12%-й, 15%-й розчини хлориду натрію. Посів здійснюють суспензією клітин, приготованою за 5-м стандартом помутніння (у кожну пробірку з 5мл середовища вносять краплю суспензії). Інкубують у термостаті за температури 28⁰С. Через 6–10 діб після посіву відзначають наявність (інтенсивність) чи відсутність росту. Результати досліджень заносять до табл. 1.

Таблиця 1

Відношення мікроорганізмів до кисню та різних концентрацій хлориду натрію

Культура	Відношення до кисню	Ріст мікроорганізмів за різних концентрацій хлориду натрію (%)
Облігатний аероб	Мікроаерофіл	Факультативний анаероб	Облігатний анаероб
	2,5

Примітка. Ріст мікроорганізмів за різних концентрацій хлориду натрію оцінюють таким чином: "–" – відсутність росту;"+" – слабкий ріст; "++" – хороший ріст.

Відношення до температури

Для визначення температурних меж росту і температурних оптимумів розвитку мікроорганізмів з добової культури, вирощеної на МПА, готують суспензію клітин у стерильному фізіологічному розчині за 5-м стандартом мутності. Цією суспензією засівають пробірки, які містять по 5 мл МПБ (у кожну пробірку додають краплю суспензії). Цю ж суспензію висівають штрихом (по радіусу чашки) на чашки Петрі з МПА. Пробірки і чашки інкубують у термостаті за температури 0, 5, 10, 20, 25, 30, 35, 40, 45, 50°С. Залежно від швидкості росту через 2–3 доби визначають інтенсивність росту досліджуваного організму за 4-бальною шкалою: "–" – відсутність росту; "+" – слабкий ріст; "++" – хороший ріст;"+++" – дуже хороший ріст. Підсумковий облік наявності росту за крайніх температур (0, 5, 10 та 40, 45, 50° С) проводять на 14-ту добу. Результати спостережень заносять до табл. 2.

Таблиця 2

Визначення температурних меж і оптимальних температур росту

Культура	Ріст мікроорганізмів за різних температур (°С)
						З0

Контрольні запитання

· Відношення мікроорганізмів до молекулярного кисню. Аеробні, мікроаерофільні та анаеробні бактерії.

· Водна активність середовища. Осмотичні властивості розчинів. Осмофільні та осмотолерантні мікроорганізми.

· Відношення мікроорганізмів до середовища з різною концентрацією солей. Галофільні та галотолерантні бактерії.

· Психрофільні та психротрофні бактерії. Механізми адаптації до низьких температур.

· Термофільні мікроорганізми. Поділ на групи залежно від кардинальних і оптимальних температур.

Дата добавления: 2015-08-18